Зміст:
  1. Перший на відкриття
    1. Головний гарант – ЗСУ
  2. Хто може забезпечити "повітряний" коридор

Після більш як пів року закритого неба через повномасштабне вторгнення Росії в Україні знову може відновити роботу цивільна авіація – навіть попри війну, вважають в уряді. Першим аеропортом, здатним відновити роботу, може бути "Львів", повідомили в Міністерстві інфраструктури. Задля того, щоби гарантувати безпеку летовища, потрібна угода на кшталт "зернової", пояснили там. 

Хто здатен забезпечити таку угоду та чи знайдуться авіакомпанії, що ризикнуть до нас літати попри бойові дії? 

Перший на відкриття

Українське небо закрите для польотів цивільних літаків із початку вторгнення Росії – із 24 лютого цього року. 

Першим летовищем, яке розглядає міністерство для відновлення роботи, є аеропорт "Львів", заявив міністр інфраструктури Олександр Кубраков на 17-й щорічній зустрічі Ялтинської європейської стратегії YES. Технічно для відновлення його роботи необхідно до двох тижнів, вказав Кубраков. 

Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького – найбільше летовище у Західній Україні за пасажиропотоком та маршрутною мережею, розташоване на відстані 6 км від центру міста на південь. У межах підготовки України до проведення чемпіонату Євро-2012 на території аеропорту зведено новий аеровокзальний комплекс, який відповідає стандартам і вимогам ICAO (Міжнародна організація цивільної авіації) та IATA (Міжнародна Асоціація повітряного транспорту).

Маршрутна мережа летовища до повномасштабного вторгнення РФ складалася з 50 напрямків.  Пасажиропотік "Львова" у 2021 році склав 1,83 млн людей -  на 108,8% більше, ніж у 2020 році. 

Проте, за словами міністра, наразі основною перешкодою для відновлення польотів цивільних суден є насамперед безпека, а не технічні питання:  "Я сподіваюся, що як це було з Чорноморською зерновою ініціативою, коли ми отримаємо гарантовану безпеку, гарантії насамперед від міжнародних партнерів, від ООН, ми почнемо, я сподіваюся", – сказав міністр. 

Також слова урядовця підтвердив мер Львова Андрій Садовий: "Технічно ми готові до запуску. Залишається питання безпеки, яке сьогодні головне".

За словами львівського очільника, відкриття аеропорту є важливим кроком для зміцнення української економіки.

"Сподіваюся, це розуміють наші міжнародні партнери, зокрема ООН, які можуть надати необхідні гарантії безпеки", – наголосив мер, зазначивши, що влада Львова відкрита для переговорів, і зі свого боку зробить усе необхідне для відновлення роботи аеропорту.

Головний гарант – ЗСУ

Це не перша спроба відновити польоти з України. 28 липня на черговій сесії Закарпатська обласна рада виділила на аеропорт "Ужгород" 26 млн грн. Тоді голова Закарпатської обласної ради Володимир Чубірко заявив про можливість відновлення пасажирських рейсів з летовища.

Проте згодом у Закарпатській ОВА наголосили, що аеропорт не готовий відновити авіасполучення найближчим часом:  заяви про відновлення роботи аеропорту – це не більше, ніж бажання та наміри, написав 1 серпня голова Закарпатської облдержадміністрації Віктор Микита.

Принаймні часткове відкриття українського неба, навіть попри війну, має свою доцільність, кажуть опитані LIGA.net авіаексперти: "Понад пів року галузь стоїть на стопі, що тягне неймовірні втрати як у грошах, так і в людях. Робочі місця втрачені і для багатьох суміжних галузей", – пояснює в коментарі LIGA.net засновник авіаційного проєкту SkyDoctor Кирило Новіков. 

Аеропорт Львова, на відміну, від того ж Ужгорода, має кращу технічну готовність до приймання найпоширеніших типів літаків Boeing 737 чи Airbus А320: більш сучасну злітну смугу та інші елементи інфраструктури, пояснює він. 

Аеропорт "Львів" (фото: LvivAirport/Facebook)

Однак для відновлення роботи летовища слід враховувати два аспекти, каже він: перший – готовність аеропорту як об’єкта інфраструктури в умовах війни – зокрема, навички працівників діяти за протоколами швидкого реагування, наявність укриттів для пасажирів у разі обстрілів, та другий – гарантії безпеки. 

LIGA.net зверталася по коментар щодо готовності відновити роботу до пресслужби та керівництва аеропорту "Львів", однак на момент публікації, відповіді не отримала. 

"Головна загроза для аеропорту Львова – з неба. Тож по суті гарантами безпеки тут можуть виступати лише Збройні Сили України. Рішення про запуск цивільної авіації залежатиме від отримання Україною відповідного протиракетного озброєння", – вважає Новіков. 

З ним згоден ексголова Державіаслужби Денис Антонюк. Технічно аеропорт, найімовірніше, готовий, каже він LIGA.net. Але Львів знаходиться у зоні обстрілу російськими ЗРК та літаками стратегічної авіації РФ, тож без ЗСУ гарантувати безпеку неможливо.

На відміну від зернової угоди, наші військові повинні виступати за таких умов не як наглядачі, а саме як контролюючий орган, каже ексголова Державіаслужби: "Зліт-посадку повинні давати саме вони, це сильно змінить принципи роботи аеропорту".

Хто може забезпечити "повітряний" коридор

Інше питання – хто може надати Україні гарантії безпеки, подібні до згаданої міністром Стамбульської угоди. Адже одна справа – вивезення зерна та рятування світу від голоду, а інша – перевезення авіапасажирів, якщо є наземні шляхи. "Тут немає такого ж інтересанта, як у зерновій угоді. Великої комерції не буде. Зерновий ринок України – це мільярди доларів, можливий авіаційний ринок Львова – не більше десяти мільйонів. А ризики за відсутності комерційного інтересу можуть бути надто високі", – пояснює Антонюк. 

Навіть якщо авіакомпанії, зокрема українські, погодяться літати, не факт, що на це підуть іноземні власники-лізингодавці літаків, а тим паче – страхові компанії, каже ексголова Державіаслужби:  "Адже ще за тиждень до початку нападу РФ десятки європейських авіакомпаній скасували рейси в Україну через відмови страховиків", – нагадує він.

Depositphotos_turkish airlines

Якщо ж припустити, що страхові компанії підуть на таке – наприклад, після домовленостей про щедрі фінансові гарантії українського уряду чи інших сторін угоди – слід бути готовими до небюджетних цін на квитки, каже Антонюк: "Під час нападу РФ на Грузію у 2008 році ми літали в Тбілісі евакуаційними рейсами – тоді страховка коштувала дорожче всього рейса. Охочих платити за кожен рейс такі шалені гроші буде не дуже багато, особливо, зважаючи на близькість аеропортів Словаччини та Польщі ", – пояснює він.  

У Міністерстві інфраструктури на запитання LIGA.net щодо можливих підписантів такої угоди та інших деталей відповіді не надали, зазначивши, що конкретики поки немає.

Втім навіть за таких умов можуть знайтись сторони, зацікавлені у відкритті українського летовища: "Головний кандидат – Turkish Airlines, їм можуть бути вигідні "стикування", до того ж вони вміють працювати з такими речами", – припускає Антонюк.

Наприклад, саме турецькі авіакомпанії першими полетіли з аеропортів Афганістану та Сомалі, попри бойові дії, які там тривали, нагадує він: "Були випадки, що літаки розстрілювали з автоматів. Однак турки продовжували літати. У Львові, попри всі загрози, таке навіть складно уявити, тож у нас певною мірою навіть безпечніше". 

Українські перевізники, за умов запуску летовища Львова, теж змогли би розпочати польоти, як до туристичних пунктів, так і до хабів Європи, вважає Антонюк.

Якщо військові зможуть гарантувати перекриття неба в разі атаки над Львовом – далі можна думати про летовища Івано-Франківська, Чернівців та Ужгорода, де перед цим потрібно буде покращити інфраструктуру, кажуть співрозмовники LIGA.net.