Війна і старіння населення. Чому закарпатський меблевий завод хоче завозити мігрантів
Українське суспільство сколихнула новина про те, що закарпатське меблеве підприємство "Ламелла" шукає собі працівників за кордоном. Маючи близько 500 працівників і розширяючись до 700 робочих місць, керівництво розглядає можливість залучення нових робітників з-за кордону.
Зараз компанія веде перемовини з МЗС про працевлаштування на умовах трудового договору 160 осіб із Народної Республіки Бангладеш, повідомив у своєму Facebook голова Закарпатської обласної військової адміністрації Мирослав Білецький.
Дочірнє підприємство "Ламелла" належить громадянину Естонії Едуарду Овчарову. Після заяви голови Закарпатської ОВА комерційний директор підприємства Ярослав Щербан уточнив Укрінформу, що на роботу чекають 30 працівників із Бангладеш.
"У нас дійсно проблеми із працівниками, люди просто не йдуть працювати тому, що потрібно ставати на облік у ТЦК. У нас є бронь для 50% чоловіків. Разом із тим 50 людей з підприємства мобілізовані та служать, є поранені, які вже демобілізувалися. Є також жінки, які заміняють чоловіків. Але деякі види робіт жінки фізично не можуть виконувати. Тому підприємство дійсно шукає робочу силу. Одна з міжнародних рекрутингових агенцій запропонувала нам рекрутувати працівників із Бангладеш", – розповів Ярослав Щербан.
Чи хороша це новина для українського ринку праці?
Враховуючи хронічний дефіцит фахівців у виробничій сфері (це не тільки меблі, а й інші галузі – машинобудування, легка промисловість, металургія, фармація тощо) і майже 3 мільйони українців (переважно із західних регіонів), які були долучені до трудової міграції в мирні часи, мабуть, так.
Ситуація, яка склалася з мобілізацією, викликає побоювання керівництва у неможливості втримати наявний персонал та спрогнозувати, хто наразі підпадає під активну фазу мобілізації.
Тому наявність працівників, які можуть виконувати важку фізичну працю і не будуть мобілізовані, знижує цей ризик. За наявності поточних працівників та працівниць з навколишніх населених пунктів дефіцит може бути подоланий. Може, навіть з переглядом певних бізнес-процесів, тобто з адаптацією їх під наявний віково-статевий склад працівників.