Фото: Depositphotos

Четверо з десяти дорослих українців мають високу ймовірність залишитися в Польщі назавжди. Про це свідчать дані Польського економічного інституту (PIE). Попри те, що 75–85% дорослих українців є економічно активними, саме фактори ідентичності, а не економічні вигоди, визначають рішення про постійне перебування в країні.

Понад 1,5 мільйона українців легально проживають у Польщі. За оцінками PIE, 40% з них мають дуже високу або високу ймовірність залишитися в країні назавжди. Ці люди не лише заявляють про бажання залишитися, але й роблять конкретні кроки – легалізують своє перебування.

"Ми оцінюємо, що 4 з 10 дорослих іммігрантів з України мають дуже високу або високу ймовірність залишитися в Польщі назавжди. Що вищий рівень інтеграції в суспільство, то вища ймовірність залишитися, причому найвища ймовірність спостерігається серед "поселенців", тобто відносно молодих людей, які прибули до Польщі понад чотири роки тому (до ескалації війни)", – йдеться у дослідженні.

Решта 60% дорослих мігрантів перебувають у перехідній фазі. Вони залишаються в Польщі переважно через роботу, економічну необхідність або відсутність альтернатив – зруйнований дім чи окуповані території в Україні.

Аналіз показує, що економічна стабільність не є вирішальним фактором у плануванні майбутнього. Найсильнішу кореляцію демонструє вимір ідентичності, який більш ніж учетверо сильніше пов'язаний з рішенням залишитися, ніж економічний вимір.

"Рішення залишитися в Польщі є радше психологічним та емоційним питанням, ніж прагматичним розрахунком відчутних вигод", – підкреслюють експерти PIE.

Інтеграція українців відбувається найшвидше в економічному вимірі. Рівень професійної активності дорослих іммігрантів з України становить 75–85%, що вище, ніж серед поляків. Українці вже становлять 5% усіх осіб, застрахованих у закладах соціального страхування.

Однак значно повільніше відбувається інтеграція в культурному, соціальному та ідентичному вимірах. Процес адаптації культурних норм, побудови соціальних зв'язків і відчуття приналежності до країни потребує більше часу.

Серед дорослих українців можна виділити чотири соціально-демографічні сегменти. Найбільшу групу – 39%, становлять "гості": професійно активні люди, переважно чоловіки, які приїхали після лютого 2022 року. Другу групу – 30%, складають "жінки-мандрівниці" віком 30–44 роки.

Найвищу ймовірність залишитися в Польщі назавжди мають "переселенці" – 15% від загальної кількості. Це відносно молоді люди, які проживають у країні понад чотири роки, тобто приїхали до ескалації повномасштабної війни.

"Найвищий рівень інтеграції спостерігається в економічному вимірі. Нижчий рівень інтеграції в культурному, соціальному та ідентичному вимірах. Це означає, що процес адаптації культурних норм, побудови соціальних зв’язків і відчуття приналежності до країни відбувається набагато повільніше, що може бути перешкодою для повної інтеграції та рішення залишитися в Польщі назавжди", – зазначає Цезарій Пршибил, радник команди з аналізу соціальних процесів PIE.

  • Уряд Польщі підготував законопроєкт щодо поступового згортання особливих заходів підтримки для українців, запроваджених у 2022 році після початку повномасштабної війни в Україні.