Українські зброярі нарощують виробництво. Але держава не може забезпечити збут
За твердженням міністра з питань стратегічних галузей промисловості України Германа Сметаніна, цього року вітчизняний Defense Tech як галузь значно зріс. Водночас якщо до початку повномасштабного вторгнення основною домінантою вітчизняної індустрії були державні підприємства, то під час війни в країні з'явилося дуже багато приватних підприємств.
"Загалом у нас на сьогодні на території України зареєстровано понад 800 виробників озброєння і військової техніки. Якщо казати про частку державних компаній, то це близько 12% загальної кількості", – розповів Герман Сметанін під час виступу на Київському міжнародному економічному форумі (КМЕФ), що відбувся 7 листопада.
Зокрема, державне акціонерне товариство "Укроборонпром", як запевняє урядовець, за минулий рік вдвічі збільшило обсяги виробництва продукції.
"Завдяки цьому вдалося опинитись серед 50 найбільших виробників озброєнь у світі. Такого результату досі ніколи не було, – зазначив міністр. – Ми бачимо динаміку, що компанія продовжує зростати. Будемо сподіватись, що гарна динаміка спостерігатиметься і цього року".
Серед напрямків, де українські зброярі мають досягнення, він назвав бронетанкову техніку, засоби РЕБ, дрони тощо.
"Цей і минулий рік були роками розвитку безпілотних літальних засобів, FPV-дронів, дипстрайків. Наші виробники показали дуже високі результати щодо збільшення тактико-технічних характеристик наших виробів. Наразі ми бачимо дуже значний ріст сектору наземних роботизованих комплексів", – зауважив Сметанін.
Виробничі спроможності української оборонної промисловості на 2025 рік, за даними міністра, сягають:
- Понад 4,5 млн одиниць БпЛА;
- Понад 20 тисяч наземних роботизованих систем;
- Понад 200 тисяч засобів РЕБ.
"Сьогодні виробнича спроможність на території України сягає 1,3 трлн грн. На жаль, бюджет України наразі повністю покрити ці видатки не може. Є частина спроможності, яка ще недозавантажена", – зазначив Сметанін.
Хвороба росту
Ще у 2022 році держава запровадила дуже важливу дерегуляцію, яка зробила можливим стрімке зростання виробництва дронів. Тоді було спрощено процедуру допуску та експлуатації, пізніше – контрактування. Окрім того, в країні з’явився кластер оборонних технологій – Brave1, у портфелі якого зараз нараховується понад 130 інвесторів з понад 30 країн світу.
Загалом гравці ринку визнають, що в Україні створено дуже гарний простір для компаній-початківців і суб’єктів середнього розміру.
"У нас досі відчувають проблеми саме компанії, які стали стабільними та мають зростати. Бо коли вони виходять на серійне виробництво, вже успішно виконали не один державний контракт, а десятки державних контрактів, у них постає питання стрімкого зростання не тільки всередині України. Їм важливо будувати партнерства з міжнародними гравцями", – зазначила під час КМЕФ Катерина Михалко, виконавча директорка об’єднання Технологічні сили України, до складу якого входить понад 40 суб’єктів оборонної галузі.
Приватні виробники закликають державу зробити галузь більш передбаченою для підприємців, ввести довгострокові контракти, навчитися фінансувати дуже дорогі розробки та дозволити постачати на зовнішні ринки продукцію, що не має попиту серед українських військових.
"Позиція галузі полягає в тому, щоб відкрити контрольований експорт продукції, яку держава не спроможна закупити, або продукції, в якій не мають потреби Збройні Сили України, лише до країн, з якими Україна підписала безпекові угоди, або які входять до коаліції "Рамштайн". Це буде абсолютно безпечно для нашого фронту", – заявила Катерина Михалко.
Державна відповідь
Минулого тижня Кабмін підтримав розроблену Мінстратегпромом постанову "Деякі питання фінансової державної підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу". Програма пільгового кредитування для виробників оборонно-промислового комплексу передбачає відсоткову ставку у 5%. Розмір кредиту – до 100 млн грн на оборотний капітал до 3 років і до 500 млн грн на інвестиційні проєкти до 5 років.
Пільгові кредити надаватимуть лише ті банки, в яких є режимно-секретний об’єкт. Станом на зараз – це державні Ощадбанк і Укрексімбанк. ПУМБ Ріната Ахметова у процесі створення такого об'єкта.
Отримані в межах програми кошти можна використати на розробку, виготовлення, ремонт, модернізацію та утилізацію озброєння, військової та спеціальної техніки, боєприпасів, їх компонентів та інших виробів військового призначення, які використовуються для задоволення потреб Сил оборони.
У вересні Верховна Рада підтримала виділення коштів Мінстратегпрому на фінансування цієї програми до кінця 2024 року в розмірі 263,4 млн грн.
Щодо експорту озброєнь, приблизно місяць тому президент Володимир Зеленський доручив профільним міністерствам розробити пропозиції щодо експорту зброї.
"Деякі країни вже виявили бажання купувати українські ракети, дрони та інше озброєння. Ми не виключаємо такої можливості, але рішення ухвалюватимуть колективно на рівні керівництва країни", – заявив тоді міністр оборони Рустем Умєров.
Звідки й куди йдуть гроші
За твердженням Германа Сметаніна, інвестори та компанії, які зараз приїжджають в Україну, насамперед звертають увагу на DefTech. Ця галузь в країні сьогодні розвивається найбільш стрімко і має найбільший потенціал щодо зростання в майбутньому.
"Ще рік тому майже ніхто з міжнародних партнерів не був готовий інвестувати в оборонні технології. Було буквально декілька перших інвесторів – здебільшого англійських – які заходили й дивилися на Україну як на країну, де можна інвестувати в оборонні технології, – розповіла на КМЕФ керівниця Brave1 Наталія Кушнерська. – Сьогодні в портфелі Brave1 понад 130 інвесторів з понад 30 країн світу. Очевидно, що 80% – це ангельські інвестори (ризиковані інвестиції на ранньому етапі фінансування. – Ред.)".
За її підрахунками, торік український DefTech залучив до $10 млн. Цього року очікується сума до $50 млн.