Зміст:
  1. Перша "Ластівка"
  2. Як справи у сусідів
  3. Складне завдання

За підрахунками проєкту Росія заплатить, в Україні зруйновано або пошкоджено 38,6 млн кв. м житлового фонду.

До 5% цих втрат в Офісі президента обіцяють компенсувати до кінця року шляхом будівництва нових будинків на 32 000 квартир у 16 регіонах. А також, за словами заступника керівника ОП Кирила Тимошенка, викупом у забудовників ще "декількох тисяч квартир" для тимчасового проживання переселенців.

Викуплене житло дається на час, поки переселенцям не збудують постійне. А "звільнені" квартири держава віддасть тим, хто стояв у квартирних чергах.

Особливу увагу влади відчуває на собі Київщина, де армія РФ, що відступила, залишила по собі руїни (зруйновано понад 4500 приватних і багатоквартирних будинків), а міста вже повертаються до мирного життя.

На початку травня Київська обласна військова адміністрація анонсувала будівництво по 50 000 кв. м житла в Ірпені та Бородянці, найбільш постраждалих містах півночі. В Ірпені навіть обрано ділянку – на місці дитячого санаторію "Ластівка". Чому там? В Ірпені, як і в інших сателітах Києва, не знайти вільної землі.

Як просувається проєкт, вартість якого вже оцінюють у щонайменше 36 млрд грн, розбиралася LIGA.net.

Перша "Ластівка"

Чому не можна будувати нові будинки на місці зруйнованих – одне із запитань ірпінців, на яке мер Олександр Маркушин відповів так: "Такий підхід затримає термін здачі – щонайменше на пів року".

Відновлення Ірпеня від руйнувань може коштувати $1 млрд, оцінювала депутат міськради Віолетта Дворнікова. За словами Маркушина, у місті без житла залишилося майже 4000 міських сімей.

Де їх розселити?

У Київській обласній військовій адміністрації (ОВА) ще 2 травня озвучили першу конкретику для ірпінців. Їм пообіцяли попередньо до 1 000 квартир із сантехнікою та меблями у житловому комплексі загальною площею 50 000 кв. м. На ключі від нових квартир можуть розраховувати ті, чиї будинки частково чи повністю зруйновані.

Пізніше мер Ірпеня уточнив місце будівництва – понад сім гектарів дитячого санаторію "Ластівка". Для цього регіону довелося забрати ділянку у свого комунального підприємства Київський обласний дитячий санаторій та передати Ірпінській міськраді. Тоді ж в ОВА заявили про підготовлений проєкт, і зараз розробляється генплан забудови.

Депутат Ірпінської місцевої ради Ярослав Куц (партія Європейська Солідарність, на засіданні міської ради виступав з питання забудови "Ластівки") у коментарі LIGA.net уточнив, що плани території та розміщення зі схемами підведення комунікацій мають бути через місяць (наприкінці червня. – Ред.). А термін забудови для всього комплексу – до кінця року.

У Київській ОВА також заявляли, що знайдено ділянку і у Бородянці. Ці два міста були обрані для забудови по 50 000 кв. м як найбільш постраждалі під час війни. Загальна сума інвестицій – 2,4 млрд грн.

Подробиць стосовно Бородянки немає. "Наскільки знаю, у Гостомелі, Бородянці, Бучі ще не знайшли ділянки під будівництво нового житла. Ірпінь – перший серед міст-сателітів – Києва знайшов землю під будівництво будинків за держпрограмою", – каже Куц.

За його словами, це була єдина ділянка у межах міста, яка була не у володінні приватників, а належала державі через обласну раду.

"Ластівка" стане новим будинком для чверті ірпінців, що втратили житло (приблизно 1000 з близько 4000 сімей). Досі не зрозуміло, як формуватиметься черговість заселення, та який статус цього житла – тимчасове чи постійне (як компенсація за зруйноване).

Мер Ірпеня не відповів LIGA.net. На запит видання на момент публікації не відповіла і Київська ОВА. Без відповіді залишилося також запитання, про яку саме державну програму йдеться. Отримати інформацію у Мінрегіонбуді також не вдалося.

Відомо про дві держпрограми – компенсацію житла та надання житла для тимчасового проживання переселенцям. Питання компенсації намагаються вирішити у парламенті – за основу було прийнято законопроєкт №7198. Чи розробляється законопроєкт щодо тимчасового житла – незрозуміло.

У розмові з кореспондентом LIGA.net депутат Ірпеня Ярослав Куц уточнив, що будинки на місці санаторію "Ластівка" будуватиме держава. Який вони матимуть статус і чи передаватимуться квартири у власність жильців – поки що невідомо.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Переселенцям обіцяють житло. Ми розібралися де, як багато, коли. І наскільки це реально

Нагадаємо, на початку квітня Кирило Тимошенко розповів, що держава викуповуватиме у різних регіонах квартири в уже готових об'єктах, але не введених в експлуатацію. Крім цього житло будуватиметься з нуля. Квартири будуть з ремонтом та мінімальним набором меблів та побутової техніки. До нового року держава планує надати 53 393 квартир, з яких 30 000 буде побудовано з нуля (пізніше Тимошенко заявляв про 32 000 квартир), а частина, що залишилася, – викуплена.

В Україні понад 2 млн "офіційних" переселенців (данні на кінець квітня), їм необхідно 600 000 квартир, підрахували в Офісі президента.

Як справи у сусідів

Ірпінь та Бородянка – серед найбільш постраждалих, але не єдині населені пункти із серйозними руйнуваннями житлового фонду. Куди селитимуть мешканців Бучі, Вишгородського району та інших населених пунктів регіону?

Народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк надсилала до Київської ОВА запит про оновлення пошкоджених об'єктів в регіоні. З відповіді (є в розпорядженні LIGA.net) першого заступника ОВА Дмитра Назаренка випливає, що для тимчасового розселення тих, хто втратив своє єдине житло у Вишгородському та Бучанському районах (округ Василевської-Смаглюк), може надаватись житло згідно з постановою Кабміну від 29 квітня №495.

Його назва звучить так: "Деякі заходи щодо формування фонду житла, призначеного для проживання внутрішньо переміщених осіб (переселенців. – Ред.)".

У постанові Кабміну №495, на яку посилався Назаренко з ОВА, прописано порядок формування фонду, надання його переселенцям, а також порядок викупу та будівництва житла та надання субвенцій із держбюджету до місцевих бюджетів на викуп та будівництво житла для тимчасового проживання переселенців.

Фонд формується шляхом:

- викупу (купівлі) житла;

- будівництва нового;

- реконструкції будинків та гуртожитків, переобладнання нежитлових приміщень у житлові;

- передання житла до комунальної або держвласності;

- капремонту житлового фонду, зокрема, об'єктів соцпризначення.

До фонду можуть увійти лише вільні житлові приміщення.

Житлові приміщення не підлягають приватизації, обміну, переданню у піднайм, вселенню третіх осіб. Договір із мешканцями підписуватиметься на рік із можливістю пролонгації.

Можливо, в рамках цієї постанови будуватиметься і житло в Ірпені (у мерії не відповіли на запитання, якими законними та підзаконними актами вони керуються).

Складне завдання

Тим часом забудова "Ластівки" вже викликала суперечки в Ірпені. Частина жителів каже, що у місті до війни й так було перенаселення в рамках наявного генплану, та питання з розселенням можна розв’язати не завдяки розширенню міста, а іншими способами, – наприклад, викупом квартир у забудовників. На що мер Ірпеня відповів, що розширення міста не буде, тому що будинки будуватимуться не на місці зруйнованих (не уточнивши, що на їхньому місці будуватимуть у майбутньому).

Коли з'явиться житло?

Кирило Тимошенко заявляв – до кінця року (це шість місяців. – Ред.). "Якщо буде взято типовий проєкт і будинки будуватимуться за приватні гроші, то теоретично можна встигнути в строк. Але, якщо за гроші держави, то через безліч процедур – затвердження проєкту Мінрегіонбудом, тендер на послуги роботи, заявка на отримання грошей з казни – вкластися в термін буде складно ...", – розповів LIGA.net менеджер в будівельній компанії Ірпеня.

Президент Конфедерації будівельників (асоціація об'єднує великих забудовників) Лев Парцхаладзе пояснив LIGA.net, що побудувати за пів року 50 000 кв. м буде складно – "адже будинки не одночасно будуються". "Лише на розробку робочого проєкту піде 5-6 місяців", – додає він.