Найбільший хабар в історії. Що відомо про справу Максима Микитася на 22 млн євро

18 жовтня Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) затримало колишнього депутата Верховної Ради та експрезидента будівельної корпорації Укрбуд Максима Микитася. Його підозрюють у спробі підкупити мера Дніпра Бориса Філатова за 22 млн євро за контракт на будівництва метрополітену в Дніпрі поза конкурсом. Така сума – один з найбільш "щедрих" хабарів в історії Україні, які вдалося зафіксувати правоохоронцям. 

20 жовтня Вищий антикорупційний суд (ВАКС) взяв Микитася під варту. 

LIGA.net поговорила з адвокатом підозрюваного та ознайомилася з матеріалами справи завдяки оприлюдненому тексту судової ухвали про обрання запобіжного заходу для скандального забудовника і розповідає про деталі обвинувачення. 

У чому звинувачують Микитася

Згідно з матеріалами справи, 19 серпня підрядник – турецька компанія LIMAK, – із яким у міста було укладено контракт на проєктування та будівництво першої лінії метрополітену Дніпра, повідомив про неможливість виконати роботи та розпочав процедуру розірвання договору.

Згідно з контрактом, упродовж п’яти років будівельна компанія мала спроєктувати та звести три нові станції метро та подовжити на 4 км вже наявну лінію від станції Вокзальна до центру міста. Для зведення метрополітену 2012 року залучено кредитні кошти Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) з умовою їхнього повернення у червні 2027 року на загальну суму 224 млн євро. 

Згідно з даними НАБУ, ще у серпні Микитась "невстановленим чином отримав інформацію" про розірвання контракту із підрядником метрополітену та 4 жовтня прибув до Дніпра, зустрівся з Філатовим у бізнес-центрі "Амстердам" та, за твердженням детективів, запропонував йому неправомірну вигоду у розмірі 22 млн євро. 

За цю суму екснардеп начебто розраховував на підписання із мерію контракту із потрібною йому групою компаній на будівництво метрополітену без конкурсного відбору. 

Філатов мав включити до робочої групи з ЄБРР названих Микитасем людей (під виглядом працівників метрополітену). А ще одну особу призначити своїм радником та підписати лист-рекомендацію ЄБРР про згоду міськради на прямий контракт із новим підрядником. Так виглядає злочинний план, згідно з матеріалами кримінального провадження НАБУ.

Винагорода міському голові начебто мала скласти 10% від вартості робіт. Контракт на будівництво метрополітену очікувався на рівні 220 млн євро, тож йдеться про 22 млн євро. 

Як на пропозицію відреагував Філатов – у тексті судової ухвали не зазначено. Згідно із повідомленням мера Дніпра в Telegram, той "спочатку витріщив очі від такого нахабства, а потім попрямував у НАБУ, як цього прямо вимагає від чиновників закон "Про запобігання корупції".

Також з тексту ухвали відомо, що 18 жовтня Микитась начебто зателефонував міському голові Дніпра вже з київського готелю, щоб "додатково підтвердити дійсність своїх намірів" щодо хабаря. Через двадцять хвилин після початку дзвінка його затримали представники НАБУ.

Що йому загрожує 

Детективи підозрюють бізнесмена та екснардепа у порушенні ч. 4 ст. 369 КК: пропозиція або надання неправомірної вигоди службовій особі. Йому загрожує штраф до 930 375 грн або два – чотири роки за ґратами, можлива конфіскація. 

У клопотанні детективи НАБУ просили взяти підозрюваного під варту на два місяці з можливістю вийти під заставу у 200 млн грн. А 20 жовтня Вищий антикорупційний суд відправив ексдепутата у СІЗО і призначив заставу 260 млн грн.

Застава у розмірі 260 млн грн, що на 60 млн грн більше, аніж навіть просив прокурор, – абсолютно необґрунтована, повідомив LIGA.net адвокат Євген Грушовець, партнер Ario Law Firm, який захищає Микитася.

"Я не пам’ятаю жодного випадку, коли б суддя ВАКС призначав більш жорсткий запобіжний захід за той, що просить сторона обвинувачення. Вочевидь, ця справа – "особлива"" – каже юрист. Він переконує, що Микитась нікому не пропонував неправомірної вигоди. Під час судового засідання представники бізнесмена вказували, що вбачають у діях очільника Дніпра провокацію злочину. 

Позиція захисту така: "пропозиція клієнта полягала у створенні спільного підприємства для залучення коштів ЄБРР на будівництво метрополітену у Дніпрі. Суть його пропозиції полягала у тому, що 10% відповідальності бере на себе новостворене підприємство, а 90% – компанії, що безпосередньо ведуть це будівництво". За словами Грушовця, Микитась – один з небагатьох бізнесменів з потрібною експертизою і можливостями виконувати подібні підземні будівельні роботи.

На питання LIGA.net, як тоді пояснити появу кримінального провадження, в адвокатів є своє пояснення:

"Історія пана Микитася з НАБУ – досить давня. І вона пов’язана виключно з його справедливим бажанням повернути контроль над вкраденим Укрбудом. Рейдери, які привласнили Укрбуд, запустили контрольовану процедуру банкрутства з метою ліквідації компанії та приховування розкрадання грошей інвесторів на мільйони доларів. Микитась не дав цього зробити, повернувши контроль над компанією", – каже адвокат Грушовець.

За його словами, у справі про банкрутство Укрбуду вже вручено близько 10 підозр. "Але до того ж за дивним збігом обставин загинув один із ключових свідків цієї оборудки", – додає юрист.

Інші справи Микитася

Зараз на Максима Микитася вже заведено щонайменше чотири справи, які закінчувались або підозрами або скеруванням обвинувального акту до суду, пояснює LIGA.net Вадим Валько, юрист ГО "Центр протидії корупції". 

• Справа про квартири для Нацгвардії. 2019 року НАБУ повідомило Микитасю про підозру у справі щодо махінацій із житлом, внаслідок яких Нацгвардія втратила 81 млн грн. Спершу суд ухвалив рішення про заставу в розмірі 5,5 млн грн, а пізніше збільшив вимогу до 80 млн грн. Микитась добровільно повернув державі 50 млн грн, а ще 30 млн грн застави з нього стягнули в судовому порядку. Після цього суд призначив сплатити ще 100 млн грн. Тоді Микитась пішов на угоду зі слідством, нібито давши свідчення проти заступника голови Офісу президента Олега Татарова та вийшов із СІЗО. 

• Справа про хабар за експертизу. 1 грудня 2020 року Микитасю повідомили про нову підозру в дачі хабаря за фальсифікацію експертизи у вигляді паркомісця за 250 000 грн, яку начебто отримав заступник директора Держекспертного центру МВС Костянтин Дубонос. НАБУ підозрювало заступника Офісу президента Олега Татарова у підкупі Дубоноса: на той час голова правового департаменту Укрбуду Татаров нібито пересилав співробітнику компанії фото паспорта Дубоноса і давав вказівку оформити на того паркомісце за 250 000 грн. Дубонос натомість нібито мав за експертизи занизити оцінку збитків від угоди щодо обміну квартир для Нацгвардії у центрі Києва на квартири на околиці. Тоді у НАБУ заявили, що не мають інформації про доказову базу, на підставі якої пред'явлено підозру. Там зазначили, що відео, на якому поліція демонструє матеріали цієї справи, "не містить достатніх відомостей для відповідних висновків".

• Справа про "ядерні хабарі". У вересні 2020 року детективи НАБУ повідомили Микитасю та топменеджеру "Енергоатому" Ігорю Орлову про підозру в наданні і, відповідно, отриманні хабарів за перемогу компанії екснардепа у тендері з будівництва сховища ядерних відходів. Родина Орлова отримала три квартири в житлових комплексах Микитася. Вартість будівництва сховища збільшувалася, але воно так і не введене в експлуатацію. У липні 2021 року САП передала обвинувальні акти до суду.

За словами Валька, найбільше покарання загрожує Микитасю у справі квартир для Нацгвардії – від семи до дванадцяти років за ґратами: "Справа вже майже рік у суді, зараз триває підготовче засідання. Але й щодо інших кейсів його справи, м’яко кажучи, теж нерайдужні".