Голодні ігри – знову. Росія шантажує зерновою угодою. До чого готуватись Україні

22 листопада минуть чотири місяці, відколи Україна спільно з ООН та Туреччиною підписала угоду з Росією про забезпечення так званого зернового коридору. За цей час Україні вдалося вивезти 8 млн т агропродовольства, а ООН та Туреччині – допомогти світу уникнути продовольчої кризи.

Згідно з умовами угоди, після 120 днів з дати підписання документ буде автоматично продовжений, якщо жодна зі сторін не повідомить, що хоче його припинити. Україна, ООН та Туреччина вже чітко висловили зацікавлення в продовженні функціонування морського коридору. Натомість Росія шукає все більше приводів розірвати угоду.

На тлі погроз РФ українські аграрії вже втрачають замовлення від непевності світових гравців, а країна – мільйони до бюджету.

Чого намагається досягнути агресор, знову шантажуючи світ голодом, та скільки може коштувати зрив зернового коридору для України?

Що дала угода

Згідно з умовами підписаного в Стамбулі документа три українські порти – Одеса, Чорноморськ та Південний – розблоковані для проходу цивільних суден. Кораблі заходять до портів України після перевірки (за затвердженим графіком) інспекційними групами у складі представників усіх сторін.

Станом на 20 жовтня в межах ініціативи з українських портів вийшло 362 судна, якими відправили 8 млн тонн української агропродукції, повідомили в Міністерстві інфраструктури.

Водночас у жовтні темпи експорту українського зерна перевищили минулорічні, вказує заступник міністра аграрної політики та продовольства Денис Башлик із посиланням на дані Державної митної служби.

За підсумками вересня Україні вдалося наростити експорт агропродукції в понад два рази — до 3,8 млн тонн, а прийом суден під завантаження в 2,5 раза — до 168 суден на місяць, повідомив міністр інфраструктури Олександр Кубраков.

"Враховуючи, що потенціал навіть цих трьох найбільших портів використовується десь на 60%, ще є куди рости",- каже в коментарі LIGA.net заступник голови Всеукраїнської агарної ради (ВАР) Денис Марчук.

Але вже зараз ефект від угоди значний, пояснює LIGA.net генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Роман Сластьон: внутрішні ціни на зернові зросли на 15-20%, різниця зі світовою ціною вже не настільки катастрофічна, аграрії отримали обігові кошти, змогли засіяти, логістика полегшилася.

Погрози розірвати угоду

Утім ледь не щотижня Росія намагається звинуватити Україну в недотриманні умов угоди та шукає нові приводи не продовжувати її наприкінці листопада.

Через що РФ обіцяла зірвати зернову угоду:

• Через структуру експорту. 7 вересня Путін заявив, що зерно, яке експортується з України, нібито не досягає найбідніших країн. Російський диктатор додав, що РФ у цьому плані "грубо кинули" та "надули", тому "варто задуматися про те, щоб обмежити напрямки вивезення зерна та іншого продовольства". Насправді понад 60% агропродукції спрямовано до країн Африки та Азії, повідомив президент України Володимир Зеленський у зверненні 16 жовтня.

• Через "нечесні" умови. Всередині жовтня Росія пригрозила припинити дію "зернової угоди", якщо не будуть виконані її вимоги, заявив Reuters постійний представник РФ при ООН у Женеві Геннадій Гатілов. Він стверджує, що передав секретарю ООН Антоніу Гутеррешу перелік скарг, але надати його копію відмовився. "З російської сторони угоди — експорту російського зерна та добрив — нічого не відбувається", – повідомив Гатілов. З його слів, Москва вимагає, щоб угода була "рівноправною, чесною і справедливо виконувалася всіма сторонами".
• Через вибух на мосту в Криму. Путін в Астані пригрозив, що подальше функціонування гуманітарних коридорів для вивезення зерна з України буде під питанням, якщо з'ясується, що їх використовують "для терактів". Він заявив, що вибухівка для підриву Кримського моста ймовірно могла бути доправлена зерновозом з Одеси.
• Через іранські дрони. Росія погрожує генеральному секретарю ООН Антоніу Гутеррешу "переглядом співробітництва", якщо той спрямує в Україну експертів для розслідування використання іранських дронів-камікадзе, які використовують у порушення резолюції ООН для вбивства мирних жителів. Про це 20 жовтня повідомив постійний представник України при ООН Сергій Кислиця у Twitter.

"Росія робить саме те, про що ми попереджали: відновлює голодні ігри та загрожує Чорноморській зерновій ініціативі", – прокоментував заяви Кремля міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба та закликав не давати Москві можливості шантажувати.

Russia is doing exactly what we warned: renewing hunger games and threatening the Black Sea grain initiative. I want every African, Asian, Middle Eastern family to know: Ukraine puts forward no additional demands, we want the corridor to keep working 1/2 https://t.co/QZJEjpz48P

— Dmytro Kuleba (@DmytroKuleba) October 13, 2022

Попри гучні публічні заяви для преси офіційно жодна сторона "зернової ініціативи" не повідомляла інших про можливе скасування угоди, відповіли в Міністерстві інфраструктури України (МІУ) на запит НВ Бізнес.

"Сторони-учасники "ініціативи" – ООН, Туреччина та Україна – висловили готовність продовжити її дію і запевнили у докладанні максимальних зусиль для її успішної реалізації. На цей час немає жодних сумнівів, що робота зернового коридору буде продовжена після 22 листопада", – повідомив міністр інфраструктури Олександр Кубраков після переговорів у Туреччині з міністром оборони цієї країни Хулусі Акаром 16 жовтня.

Навіщо Москва знову шантажує світ голодом

Такими маніпуляціями Росія намагається виторгувати собі більше преференцій, пояснюють співрозмовники LIGA.net.

"Для РФ теж невигідно переривати угоду. Зараз вони намагаються максимізувати, крім політичних, ще й комерційні бонуси – передусім експортом мінеральних добрив", – пояснює LIGA.net Дмитро Мінов, директор компанії Risoil Ukraine.

Зокрема, Москва хоче наростити продаж аміачних добрив за кордон. У цьому бажанні РФ має союзника – ООН. Задля стабілізації Стамбульської зернової угоди ООН підштовхує Україну та Росію до домовленостей з транспортування російського газу аміаку українською територією. "Зараз ми обговорюємо можливості експорту російського аміаку тими самими шляхами [через українські порти], трубопроводом, який перетинає Україну", – повідомив генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш в інтервʼю турецькому державному агентству Anadolu Agency.

Надалі, згідно з задумом, американська компанія Trammo реалізовуватиме його на світовому ринку.

Постачання аміаку з РФ потрібне для того, щоб, за версією ООН, знизити ціни на природний газ у Західній Європі, також відновлення його постачання може призвести до здешевлення добрив і, як наслідок, збити ціни на агропродукцію, пояснив в інтерв’ю Forbes голова Фонду держмайна та учасник переговорного процесу Рустем Умєров.

16-17 жовтня генеральна секретарка Конференції ООН з торгівлі та розвитку Ребека Грінспан та заступник Генсека ООН з гуманітарних питань Мартін Гріффітс провели в Москві "позитивні та конструктивні дискусії […] щодо сприяння безперешкодному експорту російського зерна та добрив на світові ринки", передає Укрінформ з посиланням на речника Генсека ООН Стефана Дюжарріка.

Україна виступає проти цієї ініціативи та поки не дала згоди на відновлення транзиту аміакопроводом "Тольятті – Одеса", що проходить нашою територією, повідомив співрозмовник LIGA.net з української переговорної місії на правах анонімності.

"Аміак – небезпечний. Потрібно отримати гарантії, що принаймні за 2-3 км від аміакопроводу не буде обстрілів РФ", – пояснює Марчук з ВАР. А це вже певною мірою "заморожування" лінії фронту – також вигідне Москві.

Він пояснює: офіційної заборони на експорт російських добрив немає, проте багато компаній через репутаційну складову РФ зараз відмовляються з нею працювати, щоб якісь санкції проти РФ не "наздогнали" їх згодом:

"Тож так Росія намагається винадити для себе ще й певні послаблення, зокрема у пом'якшенні світових санкцій щодо банківської системи, щодо страхування", – вважає експерт.

План Б: маніпуляція непевністю 

Навіть якщо РФ не вдасться запустити аміакопровід, заяви та дії Москви завдають шкоди українській економіці навіть за місяць до теоретичного закінчення дії зернової угоди.

Купівля зерна в портах практично зупинилася, каже в коментарі LIGA.net Юрій Гаврилюк, партнер і директор консалтингово-аналітичної компанії Barva Invest: "Будь-яка мультинаціональна компанія не готуватиме закупівлю в порту та не фрахтуватиме човен, поки не матиме певності, що судно точно вивезе товар. Єдине, за що трейдери зараз готові платити, – термінова поставка до 25 жовтня, максимум до початку листопада".

Азійські покупці вже замовили кілька партій австралійської фуражної пшениці замість української, оскільки перспективи продовження Чорноморської зернової ініціативи виглядають все більш невизначеними, пише S&P Global Platts.

Непевності також додає ситуація в портах: "понад 150 суден знаходяться у черзі, щоб виконати контрактні зобовʼязання із постачання нашої агропродукції", і що ця черга "виникла лише через те, що Росія свідомо затримує проходження кораблів", повідомив президент Зеленський у зверненні 21 жовтня. 

Через брак інспекторів з боку РФ та відмову збільшити їхню кількість, деякі кораблі чекають по 19-20 діб, пояснив Микола Горбачов, президент асоціації "Українська зернова асоціація" під час пресконференції "Зерновий коридор: чому він потрібен Україні та світу":

"Кожен день простою корабля – це $20-40 тисяч за добу, тож логістика невпинно дорожчає".

Якщо угоду не продовжать

60% загального обсягу експорту агропродукції у вересні-жовтні відправили зерновим морським коридором, зазначає Сластьон з УКАБ.

Україна встигла вивезти за липень-жовтень 2022 року близько 21 млн тонн збіжжя, здебільшого врожаю минулого року, уточнює він. Станом на початок листопада буде близько 49 млн тонн, які треба вивезти:

"Вивезення цього обсягу в разі закриття морських шляхів розтягнеться на півтора року", – підсумовує Сластьон. Максимум усіх наземних логістичних варіантів та річкових портів Дунаю – 3 млн тонн на місяць.

"Без "коридору" експорт агропродукції зменшиться у шість–сім разів. Державний бюджет недоотримає мільярди доларів, а наступна посівна опиниться під питанням", – вказує на небезпеки Дмитро Мінов з Risoil Ukraine. Для світу в такому разі перспективи не кращі, каже він: ціни на зерно суттєво зростуть і загроза голоду в країнах Африки та Азії стане реальністю.

Втім, навіть якщо угоду не продовжать, Україна здатна зберегти врожай, пояснюють співрозмовники LIGA.net.

"У нас достатньо елеваторних потужностей, також закупили тисячі ємностей для тимчасового зберігання зерна (так звані "зернові рукави". – Ред.). Більшою проблемою є можливості зібрати врожай та його досушити, адже ми бачимо атаки на енергосистему та високі витрати аграріїв на збір та доробку зерна", – каже гендиректор УКАБ.