Над прірвою в пшениці. Чому аграрії знизили посіви озимих

Результати поточної посівної кампанії можуть призвести до діри в торговельному балансі країни. Під питанням майбутній врожай пшениці та ріпаку. Тому аграрії просять грошей – їм потрібні понад 50 млрд грн пільгових кредитів.

Цієї осені поля озимої пшениці вдвічі менші за передвоєнний 2021 рік.

"3,5 млн га пшениці — це аномально мало. Вже сьогодні можна прогнозувати, що валовий урожай пшениці в наступному році зменшиться майже вдвічі", – каже Олег Веселов, директор із виробництва агрохолдингу "НІБУЛОН".

Чому? Два в одному: дефіцит вологи та грошей

Скорочення площ озимини через окупацію та військове сміття (міни, нерозірвані боєприпаси, рештки техніки, зіпсований вибухами ландшафт полів) становить максимум 30% від довоєнного показника.

Вплив цього фактора майже не змінився проти посівної кампанії 2022/23 маркетингового року – першої, що була проведена в умовах війни. Але майже ідеальні погодні умови весною та літом цього року обумовили гарний урожай, який за більшістю показників перевищив результати 2021 року.

Схоже, з осені селянський фарт почав вичерпуватися. По-перше, ціни на основні аграрні культури, що формують український експорт, падають. Проти весни 2022 року, світові ціни на пшеницю та ріпак зменшилися вдвоє, на кукурудзу та сою – в півтора раза.

По-друге, з другої половини серпня почалася посуха. За даними Тетяни Адаменко, яка керує відділом агрометеорології Гідрометцентру України, на більшості територій країни опадів не було 50-60 днів. Дощі в другій половині жовтня лише трішки підправили ситуацію – вологи для оптимальної вегетації недостатньо.

"Підправити стан справ може лише теплий та вологий листопад та грудень", – каже вона.

Якщо небеса не повернуться обличчям до аграріїв, то глибину падіння у фінансову прірву вони запам’ятають надовго. Адже більшість із них вже вклали виторг, отриманий від невдалого експорту, в засів озимини на сухих полях. Таку ставку вони зробили, сподіваючись на дощі.

Додатково, сівбу вони проводили саме під час підвищення цін на пальне. Власник агрокомпанії "ТАК" Руслан Голуб каже, що весняну сівбу він провів на пальному, закупленому за 1 євро за літр. Тепер же ціна дизпального сягає 1,5 євро за літр.

Ціни на добрива теж кусаються. Компанія Ostchem Дмитра Фірташа підняла ціни на азотні добрива з кінця серпня. І лише із середини жовтня почала "гратися" в зниження. Анонсуючи пониження ціни на аміачну селітру, виробник підвищив ціни на карбамід.

Гроші в борг

Дмитро Кохан, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР), наводить розрахунки, за якими фінансові результати галузі (мова саме про тих, хто вирощує зернові та олійні) за поточний рік показують збитки на рівні $2,5 млрд (близько 100 млрд грн).

Разом із колегами з Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) він пропонує затвердити програму кредитування аграріїв приблизно на цю суму під "розумний відсоток". Фактично мова про продовження урядової програми "5-7-9%", але зі збільшеним лімітом.

Останніми роками держава загалом на фінансову підтримку бізнесу виділяє близько 20 млрд грн щорічно. З цієї суми близько 50% кожного року отримують аграрії. Так, у 2023 році заплановано 9,76 млрд грн витрат на фінансову підтримку аграріїв. З них близько 8,5 млрд грн спрямовані саме на компенсацію відсотків за пільговими кредитами "5-7-9".

Плани на кредитні гроші в аграріїв далекоглядні. За словами голови ВАР Андрія Дикуна, оптимальним є ліміт у 150 млн грн на одного позичальника.

В Мінагрополітики кажуть, що підтримають аграріїв.

"Ми підготували проєкт урядової постанови про збільшення ліміту кредитування до 150 млн грн у рамках програми "5-7-9". Об’єктивно, фермерам потрібно більше грошей через подорожчання пального та агрохімії, а також у зв’язку з фінансуванням проєктів зі створення м’ясних та молочних виробництв", – сказав LIGA.net перший заступник міністра агрополітики Тарас Висоцький. За його розрахунками, для компенсації відсотків за пільговими кредитами вистачить коштів, що закладені в держбюджеті на 2024 рік. "Оцінюємо потребу в таких кредитах по агросектору до 50 млрд грн на рік", – каже Тарас Висоцький.  

"Такої суми (150 млн грн на одного позичальника. – Ред.) достатньо не лише для фінансування посівної, але також для інвестицій у проєкти перероблювання – відкриття свиноферм або молочних господарств", – каже Андрій Дикун.

За його словами, цього року рентабельність "м’ясників" досягала 300% саме через дешеве зерно. Свинарі не заперечують цих цифр.

"Свинарство понад рік стабільно забезпечує 200% рентабельності інвестицій. Щоб зайти в цей бізнес, на одну свиноматку потрібні інвестиції у розмірі 5000-6000 євро. В цю суму входить будівництво нових приміщень, закупівля обладнання та генетики – капітальні інвестиції, які потрібно зробити для започаткування бізнесу", – каже голова асоціації "М'ясної галузі" Микола Бабенко.

І є господарства, які за двох оборотів свиней за рік підтримують рентабельність на рівні 300%.

Отже, якщо кредитного ліміту вистачить на відкриття сучасної свиноферми на 750 тварин, то загальний потенціал – збільшення м’ясного стада в країні на 0,5 млн. Але ж є ще варіанти з молочними фермами та з вирощуванням птиці.

Цікаво, що професор KSE Олег Нів’євський акцентує на тому, що держава має кредитувати саме та лише рослинників для створення нових ферм. Тобто жодної державної гривні "м'ясникам".

"Зараз сам ринок та нещастя війни підтримують м’ясну галузь. Для них зараз золотий час. Отже, держава не повинна підтримувати цю галузь кредитами – вони мають вкладати в розвиток власні кошти", – каже Олег Нів'євський.

Якщо без грошей. Кого зачепить?

Песимістичний сценарій, коли аграрії не отримають кредитів, а погода не дасть приводів для радощів, загрожує тим, що наступного року скоротиться експорт пшениці та ріпаку. Посіви останнього на півдні в критичному стані.

"Перспектива нерадісна: урожай ріпаку в наступному році буде невеликий", – каже Олег Веселов.

Саме зернові та олійні (серед яких значна частка пшениці та ріпаку) є провідними статтями експорту. За даними ДМСУ, за 9 місяців цього року зернових було поставлено за кордон на суму $5,73 млрд, а олійних – на $3,32 млрд. Для порівняння – експортний виторг продукції металургії за цей період становить $1,62 млрд.

Експерти запевняють, що критичної нестачі зерна не буде. Але може так статися, що для борошномелів його якість не підійде. Отже, за певних варіантів можливий навіть імпорт зерна. І таке вже було років 15 тому – через те, що не було достатньо добрив, та використовували неякісне насіння.

"В такому разі отримаємо не лише пшеницю не того класу, а й значно менший валовий збір. Пересічному українцю буде що їсти. Але експорту й забезпечення продовольчої безпеки не буде", – каже директорка Всеукраїнського аграрного форуму Марія Дідух.

В підсумку: найбільший ризик невдалої посівної кампанії 2023/2024 для торговельного балансу країни, що може відобразитися на курсі гривні. А ще – для малих та середніх фермерських господарств, які без кредитної підтримки просто почнуть банкрутувати з початком збору урожаю 2024 року.