Розумні пасіки. Чому айтівці беруться за бджіл
В Україні з’являються смартпасіки, які роблять бджолярство доступним та цікавим бізнесом. За два-три роки реально побудувати міцний бізнес з експортними перспективами. Але чи достатньо для цього лише нових технологій?
Співзасновник IT-компанії Diya Анатолій Добринський разом із колегою взявся за проєкт Pasika на початку минулого року. Айтівці увійшли у бджолярство з нуля. Базою стала ділянка на пів гектара у Житомирській області. План амбіційний – вийти з медом на експорт.
Мета дійсно солодка, адже світовий ринок меду зростає щороку. Цього року його обсяг перетнув межу $9 млрд.
Україна впевнено входить до провідної п’ятірки експортерів – за тисячами тонн проданого меду. Але українській мед дешевий, його митна вартість близько $2 за кг. Для порівняння – новозеландський мед манука спрямовують на експорт по $80 за кг. Є куди рости.
Підняти ціну завдяки якості, яку має забезпечити автоматизація процесів, – таку стратегію обрали нові пасічники.
"Гуде як вулик, рідний завод…"
Як бізнес-модель пасіка нагадує виробничу компанію із десятками та навіть сотнями цехів – вуликів. У кожному на власника працюють 60-80 тисяч "робітників". Саме така середня чисельність міцної бджолиної сім’ї. Комахи працюють без профспілок та страйків, лікарняних та відгулів – але з великою зимовою відпусткою.
За даними видання "Пасіка", в Україні близько 200 тисяч господарств, у яких є пасіки.
В реєстрі паспортів зареєстровано 57,5 тисяч пасік з 2,7 млн бджолосімей. У лідерах — Кіровоградська, Дніпропетровська та Вінницька областях.
Щорічне виробництво меду оцінюється у 110-120 тисяч тонн.
Якщо обладнати вулики датчиками температури та вологи та забезпечити онлайн-зв’язок, то IT-бджолярі можуть з мобільних телефонів контролювати ключові параметри продуктивності. Залишається налагодити забезпечення цехів-вуликів сировиною (медоносами), процес відкачування меду та його фасування – і бінго!
Але в реальному бізнесі існує конкуренція. Насамперед – конкуренція ідей. Отже, в цей самий час в Україні за подібний проєкт взялася інша команда.
Зміна концепції – агродрони на допомогу бджолам
Влітку 2023 року в селі Гребінки під Києвом запрацювала перша smart-пасіка із 10 футуристичними вуликами. За цю справу взявся Ігор Курдін. За декілька місяців до цього його стартап AmoHive став переможцем конкурсу European Bee Award із призом у 4 тисячі євро. Першочергова мета цього проєкту — показати ефективність бджіл як запилювачів, які підвищують продуктивність вирощування квітучих рослин, від соняшника до садів.
Ігор Курдін зазначає, що зазвичай у людей бджоли пов’язані із медом.
"Важливо, що бджоли насамперед це запилювачі. Завдяки чому, згідно з даними ООН, з'являється на світ додаткова продукція на $200-230 млрд. Цей ефект незрівнянний зі світовим ринком меду", – каже автор AmoHive.
Кожен вулик AmoHive обладнаний комплексом датчиків та електронними вагами, енергію для яких надають сонячні батареї. За оцінками представника однієї з компаній, що виготовляє вулики, вартість одного такого "будиночка" становить 20-25 тисяч грн.
За словами Сергія Тонковида, який до мобілізації в ЗСУ був фаховим бджолярем в AmoHive, технічне оснащення вуликів дозволяє проводити масштабну аналітичну роботу.
По-перше, виявилося що ефективність роботи бджіл із запилювання рослин значно підвищується з використанням японської біохімії. Для цього поля із соняшником під час цвітіння обробили атрактантом за допомогою агродрону.
"За тиждень роботи на таких полях бджолосім’я збирає 20 кг меду", – каже Сергій Тонковид.
По-друге, smart-вулики дозволили об’єктивно оцінити продуктивність різних порід (рас) бджіл. На пасіці в Гребінках порівнювали результати трьох порід – карпатки, української степової та карніки.
"В умовах Київщини кращою виявилась карніка. У цієї раси оптимальне поєднання працездатності із мінімальною схильністю до роїння. Це забезпечує стабільний робочий ритм", – каже Сергій Тонковид.
Задоволені мають бути й фермери. За даними Олександра Олійника, керівника департаменту розвитку продуктів компанії "Самміт – Агро Юкрейн" (українській підрозділ японської агрохімічної корпорації "Сумітомо"), завдяки поєднанню роботи бджіл та атрактанта урожайність соняшника та ріпака зростає до 15%.
"Ще більший ефект у садах. Груша збільшує родючість до 30% завдяки тандему "бджола-атрактант", – каже Олександр Олійник.
Три продукти, які фальсифікують найчастіше
Вершкове масло та сири
Оливкова олія
Мед
Примхи бджіл
Наразі житомирський проєкт Pasika випереджає AmoHive за обсягами. Тут вже 80 бджолосімей, які декількома групами вивозять на кочівлю, ближче до полів із медоносами.
Але smart-вуликів з них не більше десятка – по одному на кожну локацію, як інформаційний хаб. Адже звичайний вулик утричі дешевший від "розумного". З програмним забезпеченням теж не заморочувалися – використовують Microsoft 365 та SharePoint. Економія необхідна тому, що Pasika готує два етапи розширення. А фінансовий ресурс обмежений.
Анатолій Добринський уникає розповіді про інвестиції, обмежившись лише тим, що витрачено вже "сотні тисяч гривень". Але більшість їх витратили на підготовку до експортного стрибка – будівля для викачування та фасування меду з автоматизованими лініями. Наступного року проєкт має зрости до 300 робочих вуликів. У 2026 році справа має сягнути піку – десятикратного зростання, до 800 бджолосімей.
"На початку була ілюзія, що бджоли – це просто. Але тут багато складників – від якості бджолосім’ї, вуликів до погоди. Врешті-решт, коли бджолам не подобаються умови, вони за годину можуть зібратися в рій та залишити вулик", – каже Анатолій Добринський.
Отже, виявляється, щось подібне до профспілки у бджіл є. У всякому разі страйки відбуваються.
Саме для того, аби уникнути таких випадків, і потрібні smart-вулики, впевнений Сергій Тонковид. За його словами, керувати smart-вуликом зможе і школяр. Але якщо є знання та розуміння принципів, за якими живуть бджоли.
"Поведінка бджіл, тобто поведінка десятків тисяч окремих створінь, які не керуються єдиним центром, є дуже і дуже скоординована та чітко злагоджена у досягненні спільного результату. Наприклад, для оборони свого дому – тобто вулика. Це називається Swarm Intelligence. Це приклад "ройового інтелекту", – розмірковує Ігор Курдін.