Розумні пасіки. Чому айтівці беруться за бджіл

В Україні з’являються смартпасіки, які роблять бджолярство доступним та цікавим бізнесом. За два-три роки реально побудувати міцний бізнес з експортними перспективами. Але чи достатньо для цього лише нових технологій?

Співзасновник IT-компанії Diya Анатолій Добринський разом із колегою взявся за проєкт Pasika на початку минулого року. Айтівці увійшли у бджолярство з нуля. Базою стала ділянка на пів гектара у Житомирській області. План амбіційний – вийти з медом на експорт.

Мета дійсно солодка, адже світовий ринок меду зростає щороку. Цього року його обсяг перетнув межу $9 млрд.

Україна впевнено входить до провідної п’ятірки експортерів – за тисячами тонн проданого меду. Але українській мед дешевий, його митна вартість близько $2 за кг. Для порівняння – новозеландський мед манука спрямовують на експорт по $80 за кг. Є куди рости.

Підняти ціну завдяки якості, яку має забезпечити автоматизація процесів, – таку стратегію обрали нові пасічники.

"Гуде як вулик, рідний завод…"

Як бізнес-модель пасіка нагадує виробничу компанію із десятками та навіть сотнями цехів – вуликів. У кожному на власника працюють 60-80 тисяч "робітників". Саме така середня чисельність міцної бджолиної сім’ї. Комахи працюють без профспілок та страйків, лікарняних та відгулів – але з великою зимовою відпусткою.

Якщо обладнати вулики датчиками температури та вологи та забезпечити онлайн-зв’язок, то IT-бджолярі можуть з мобільних телефонів контролювати ключові параметри продуктивності. Залишається налагодити забезпечення цехів-вуликів сировиною (медоносами), процес відкачування меду та його фасування – і бінго!

Але в реальному бізнесі існує конкуренція. Насамперед – конкуренція ідей. Отже, в цей самий час в Україні за подібний проєкт взялася інша команда.

Зміна концепції – агродрони на допомогу бджолам

Влітку 2023 року в селі Гребінки під Києвом запрацювала перша smart-пасіка із 10 футуристичними вуликами. За цю справу взявся Ігор Курдін. За декілька місяців до цього його стартап AmoHive став переможцем конкурсу European Bee Award із призом у 4 тисячі євро. Першочергова мета цього проєкту — показати ефективність бджіл як запилювачів, які підвищують продуктивність вирощування квітучих рослин, від соняшника до садів.

Ігор Курдін зазначає, що зазвичай у людей бджоли пов’язані із медом.

"Важливо, що бджоли насамперед це запилювачі. Завдяки чому, згідно з даними ООН, з'являється на світ додаткова продукція на $200-230 млрд. Цей ефект незрівнянний зі світовим ринком меду", – каже автор AmoHive.

Кожен вулик AmoHive обладнаний комплексом датчиків та електронними вагами, енергію для яких надають сонячні батареї. За оцінками представника однієї з компаній, що виготовляє вулики, вартість одного такого "будиночка" становить 20-25 тисяч грн.

За словами Сергія Тонковида, який до мобілізації в ЗСУ був фаховим бджолярем в AmoHive, технічне оснащення вуликів дозволяє проводити масштабну аналітичну роботу.

По-перше, виявилося що ефективність роботи бджіл із запилювання рослин значно підвищується з використанням японської біохімії. Для цього поля із соняшником під час цвітіння обробили атрактантом за допомогою агродрону.

"За тиждень роботи на таких полях бджолосім’я збирає 20 кг меду", – каже Сергій Тонковид.

По-друге, smart-вулики дозволили об’єктивно оцінити продуктивність різних порід (рас) бджіл. На пасіці в Гребінках порівнювали результати трьох порід – карпатки, української степової та карніки.

"В умовах Київщини кращою виявилась карніка. У цієї раси оптимальне поєднання працездатності із мінімальною схильністю до роїння. Це забезпечує стабільний робочий ритм", – каже Сергій Тонковид.

Задоволені мають бути й фермери. За даними Олександра Олійника, керівника департаменту розвитку продуктів компанії "Самміт – Агро Юкрейн" (українській підрозділ японської агрохімічної корпорації "Сумітомо"), завдяки поєднанню роботи бджіл та атрактанта урожайність соняшника та ріпака зростає до 15%.

"Ще більший ефект у садах. Груша збільшує родючість до 30% завдяки тандему "бджола-атрактант", – каже Олександр Олійник.

Примхи бджіл

Наразі житомирський проєкт Pasika випереджає AmoHive за обсягами. Тут вже 80 бджолосімей, які декількома групами вивозять на кочівлю, ближче до полів із медоносами.

Але smart-вуликів з них не більше десятка – по одному на кожну локацію, як інформаційний хаб. Адже звичайний вулик утричі дешевший від "розумного". З програмним забезпеченням теж не заморочувалися – використовують Microsoft 365 та SharePoint. Економія необхідна тому, що Pasika готує два етапи розширення. А фінансовий ресурс обмежений.

Анатолій Добринський уникає розповіді про інвестиції, обмежившись лише тим, що витрачено вже "сотні тисяч гривень". Але більшість їх витратили на підготовку до експортного стрибка – будівля для викачування та фасування меду з автоматизованими лініями. Наступного року проєкт має зрости до 300 робочих вуликів. У 2026 році справа має сягнути піку – десятикратного зростання, до 800 бджолосімей.

"На початку була ілюзія, що бджоли – це просто. Але тут багато складників – від якості бджолосім’ї, вуликів до погоди. Врешті-решт, коли бджолам не подобаються умови, вони за годину можуть зібратися в рій та залишити вулик", – каже Анатолій Добринський.

Отже, виявляється, щось подібне до профспілки у бджіл є. У всякому разі страйки відбуваються.

Саме для того, аби уникнути таких випадків, і потрібні smart-вулики, впевнений Сергій Тонковид. За його словами, керувати smart-вуликом зможе і школяр. Але якщо є знання та розуміння принципів, за якими живуть бджоли.

"Поведінка бджіл, тобто поведінка десятків тисяч окремих створінь, які не керуються єдиним центром, є дуже і дуже скоординована та чітко злагоджена у досягненні спільного результату. Наприклад, для оборони свого дому – тобто вулика. Це називається Swarm Intelligence. Це приклад "ройового інтелекту", – розмірковує Ігор Курдін.