Країни ЄС забороняють імпорт української аграрки. Що відбувається та які матиме наслідки

Після низки протестів місцевих фермерів проти українського зерна країни-сусідки одна за одною забороняють імпорт збіжжя з України. Крім зерна, під ембарго Польщі, Угорщини та Словаччини потрапила значна частина української аграрки. До схожого кроку також готується Болгарія.

Що відбувається та які це може мати наслідки для української економіки — у матеріалі LIGA.net.

Що сталося

Першою імпорт сільськогосподарської продукції з України офіційно заборонила Польща 15 квітня. Це сталося на з’їзді партії "Право і справедливість", де про заборону повідомив її президент Ярослав Качинський, пояснивши це "обов’язком захищати власних громадян".

Рішення стало наслідком тривалого конфлікту польської влади із місцевими фермерами — ті неодноразово протестували проти українського зерна та звинувачували його у падінні цін на внутрішньому ринку.

Щоб урегулювати кризу, польський агроміністр пішов з посади, а Україна погодилася тимчасово припинити експорт зерна до Польщі до нового врожаю.

Також сусіди заявили про створення спеціальної слідчої групи, яка розслідуватиме практику нелегального імпорту українського зерна до Польщі.

Втім, це не допомогло. До кінця червня Польща вирішила радикально обмежити імпорт з України. До того ж заборона стосується не лише зерна, а й більшості агропродуктів: цукру, сухих кормів, насіння, хмелю, льону та коноплі, фруктів та овочів, перероблених плодоовочевих продуктів, вина, яловичини та телятини, молока, баранини та козлятини, яєць, м'яса птиці, етилового спирту сільськогосподарського походження, продуктів бджільництва та інших.

"Заборона є повною, включно із забороною транзиту через Польщу", — уточнив польський міністр розвитку та технологій Вальдемар Буда у Twitter.

16 квітня про аналогічний крок повідомила Угорщина, щоправда, без обмеження транзиту. Офіційний Будапешт заборонив до 30 червня імпорт зернових та олійних культур, а також деяких інших сільськогосподарських продуктів з України. Продовжити заборону Угорщина може й після цього часу, якщо Брюссель до того часу не владнає проблему з українським збіжжям, повідомила Reuters представниця угорського уряду.

Наступного дня, 17 квітня, призупинити імпорт зерна та інших окремих продуктів з України вирішила Словаччина. Минулого тижня країна заборонила обробку зерна з України та продаж продукції з українських зернових на внутрішньому ринку, посилаючись на виявлений в одній із партій пшениці заборонений у ЄС пестицид.

Також слідом за цими країнами про запровадження ембарго на українську аграрку розмірковує Болгарія, повідомив міністр сільського господарства Болгарії Явір Гечев.

"Якщо ми не відреагуємо, накопичення запасів [українських агропродуктів — LIGA] на території Болгарії можуть стати ще більшими", — пояснив Гечев.

Румунські фермери теж проводили кілька мітингів проти українського зерна на початку місяця, однак поки що офіційний Бухарест не заявляв про наміри обмежувати українські імпорт та транзит.

Чому це важливо

Міністерство агрополітики України відреагувало на запровадження Польщею ембарго, заявивши, що "шкодує" про рішення польських колег.

"Рішення польської сторони суперечить попереднім домовленостям", — йдеться у заяві Мінагрополітики. Минулого тижня на рівні урядів вдалося погодити, що Україна обмежить експорт до Польщі чотирьох культур: пшениці, кукурудзи, насіння соняшника та ріпаку — до 1 липня 2023 року вони мали надходити до Польщі лише для транзиту. Польська сторона порушила цей меморандум.

Для України такі рішення сусідніх країн означають суттєві втрати, які поки вкрай складно порахувати. Ці країни ніколи не були для нас ключовими ринками для експорту агропродукції, однак за понад рік війни стали одними з основних воріт для її вивезення.

За рік після вторгнення Україна експортувала через сухопутний кордон із Польщею близько 10% своєї агропродукції (по 500-700 000 тонн щомісяця), а транзит через країну-сусідку відкривав нам доступ до портів Нідерландів та країн Балтії, повідомив Сольський в етері "Єдиного марафону". Ще близько 6% українського збіжжя йшло через угорський кордон.

Ембарго з боку країн ЄС, а особливо заборона транзиту ставить нас у вкрай невигідні умови, пояснює в коментарі LIGA.net Вероніка Мовчан, директорка з наукової роботи.

Зернові та олію ми можемо вивозити тільки через три українські порти в межах "зернового коридору", який останнім часом все частіше саботує ворог. Зокрема, 17 квітня Росія знову заблокувала інспекцію суден, залучених до роботи Чорноморської зернової ініціативи, повідомило Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України.

Останні місяці через так звані "коридори солідарності" (сухопутні переправи) йшло близько 50% українського агроекспорту, пояснює у коментарі LIGA.net заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук. Минулого року агропродукція забезпечила 53% українського експорту та принесла економіці $23,4 млрд, свідчить агроекспортний звіт, створений спільно з Мінагрополітики.

"Тож такі кроки наших ключових партнерів фактично ставлять під ризик майже половину українського експорту сільськогосподарської продукції", — пояснює Марчук.

Що далі

"Ми розуміємо, що польським фермерам важко, ми всі знаємо, хто і що причина цього, — пояснив Сольський. — Але очевидно, що кожна людина у світі знає, що найважче українським фермерам".

17 квітня український міністр агрополітики Микола Сольський та віцепрем’єрка Юлія Свириденко вирушили на переговори до Варшави, які триватимуть і наступного дня, передає Суспільне.

Також на цей тиждень заплановані переговори України з Румунією та Словаччиною, повідомив міністр.

Марчук з Всеукраїнської аграрної ради називає дві причини такої поведінки країн-сусідок: політичні та економічні.

Восени мають відбутися вибори до польських Сейму та Сенату, також на найближчий рік заплановані вибори у Словаччині та Болгарії, пояснює він: "Фермери – важлива складова електорату цих країн, а українське збіжжя виявилося зручним фактором для маніпуляцій".

Багато з цих країн субсидують з бюджету ЄС, тож "український фактор" – це спроба урядів цих держав "витрясти" більші дотації, вважає Марчук. 20 березня офіційний Брюссель пообіцяв компенсацію постраждалим фермерам на загальну суму 56,3 млн євро. Майже 30 млн євро з неї отримають польські фермери, 16,7 млн – болгарські, менш як 10 млн євро – румунські.

Попри те, що рішення про ембарго кожної з країн повністю порушують правила всього євроблоку, схоже, вони спрацьовують. "Односторонні рішення щодо обмеження міжнародної торгівлі для країн-членів Євросоюзу "неприйнятні", — йдеться у листі-реакції на кроки Польщі та Угорщини в Єврокомісії з поясненням, що торговельна політика перебуває у винятковій компетенції ЄС.

Заборона імпорту українського зерна до Польщі, Словаччини та Угорщини суперечить Договору про ЄС – у частині проведення спільної торговельної політики країнами-членами, пояснює в коментарі LIGA.net радник юридичної фірми Ілляшев та Партнери Андрій Терещук.

Та перш за все зазначені обмеження суперечать Угоді про асоціацію між Україною та ЄС, зокрема торішньому положенню про скасування мит та обмеження щодо українського імпорту, вказує правник. Повернути обмеження може тільки Європейська Комісія лише за результатами відповідного дослідження (розслідування), яке підтвердить факти, що імпорт продукту створює серйозні труднощі для виробників подібних товарів в ЄС. 

"Наразі маємо ситуацію, при якій кілька країн-членів ЄС в односторонньому порядку, без надання відповідних обґрунтувань, застосували навіть не імпортні мита, а повну заборону українських товарів", – пояснює Терещук. 

17 квітня представниця Єврокомісії з питань сільського господарства й торгівлі Міріам Феррер повідомила, що у блоці готують другий пакет заходів на підтримку країн, які "постраждали від імпорту з України", – передає Радіо Свобода.

Пакет ще перебуває на стадії розробки, відтак деталей щодо його суми чи отримувачів у Єврокомісії не розголошували. Презентувати його сподіваються "протягом наступних декількох днів", повідомили в ЄК. Водночас відповісти на запитання журналістів, чи були дії цих країн порушенням торгового законодавства ЄС, там не змогли:

"Йдеться не про санкції, а про те, щоб знайти рішення, ґрунтуючись на законодавстві ЄС, враховуючи й інтереси українців і Євросоюзу. Ось як маємо дивитися на ситуацію", — додав речник президентки Європейської комісії Ерік Мамер.