Зміст:
  1. Хто фінансує пільговий тариф для населення
  2. Чому підвищення тарифу було неминучим
  3. Чи вистачить встановленого тарифу
  4. На що очікувати в майбутньому

Кабмін 30 травня своєю постановою №544 затвердив підвищення тарифів на електроенергію для побутових споживачів (населення) з 1 червня до 2,64 грн/кВт-год.

До того тариф для населення складав 1,44 грн/кВт-год, якщо абонент спожив менш як 250 кВт-год на місяць і 1,68 грн/кВт-год, якщо більше цього порогу.

Таким чином, диференціація тарифів у новій моделі скасовується. Проте залишаються зонні коефіцієнти. Наприклад, за наявності верифікованого обленерго двозонного лічильника абонент і надалі сплачуватиме за нічне споживання з 23 до 7 години тариф з коефіцієнтом 0,5.

Загальний місячний чек абонента який, для прикладу, споживає близько 200 кВт-год на місяць збільшиться з 290 до 530 грн.

Фіксована вартість постачання електроенергії населенню

Підвищення тарифів планувалось ще з 1 квітня, потім з 1 травня. Як розповіли LIGA.net співрозмовники в Кабміні – рішення відкладалось для підготовки надійної системи верифікації отримувачів субсидій.

"Цим процесом займаються Мінсоцполітики та Мінцифри. З одного боку, стоїть завдання, щоб всі, хто потребує допомоги для оплати енергоносіїв, отримали її. З іншого боку, потрібно відсіяти тих, хто не має задекларованих доходів, але купує у власність дорогі автомобілі чи квартири", – розповів співрозмовник LIGA.net.

Паралельно Офіс президента, Кабмін, Міненерго і Нацкомісія з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) узгоджували прийнятну концепцію підвищення. З одного боку, вона має дати додаткові кошти енергетичному ринку, з іншого – не викликати політичних ризиків.

Наприклад, розглядалась екзотична концепція "ринкового тарифу для багатих". Планувалось встановити ринковий тариф – близько 6 грн/кВт-год – для тих побутових споживачів, які споживають понад 1000 кВт-год на місяць.

Але від цієї моделі відмовились. По-перше, половина таких споживачів – це ті, хто використовує електроенергію для опалення, що не гарантує їхньої заможності. По-друге, абоненти легко могли обійти таку норму, наприклад, розбивши споживання на кілька приладів обліку.

Хто фінансує пільговий тариф для населення

Тарифи для населення регулюються постановою Кабміну №483 від червня 2019 року, якою затверджено Положення про покладання спеціальних обов’язків (ПСО) на учасників ринку для забезпечення населення пільговим тарифом. Саме в цей документ уряд вніс зміни постановою №544 від 30 травня.

За чотири роки модель ПСО змінювалась кілька разів. Остання ітерація відбулась в жовтні 2021 року. Але донори пільгового тарифу для населення незмінні – це державні компанії НАЕК "Енергоатом" та Укргідроенерго.

Енергоатом – оператор АЕС, виробляє більш ніж половину електрики в країні. Укргідроенерго оперує гідро- та гідроакумулювальними станціями. До війни компанія займала частку 6-8% в структурі генерації. Відповідно, внесок в ПСО розподіляється приблизно 85% і 15%, де основну частину платить Енергоатом.

Спрощено модель ПСО можна описати так. Електроенергію населенню продають постачальники універсальних послуг (ПУПи), компанії афілійовані з обленерго. Тариф для населення приблизно в 4 рази менший за ринкову вартість постачання. ПУПи купують ресурс за ринковими цінами, сплачують тарифи на передавання і розподіл. А різницю між пільговим тарифом для населення і ринковою вартістю їм компенсує державна генерація – донори ПСО.

Передбачається, що Енергоатом та Укргідроенерго продають свій ресурс на ринкових сегментах і отримують прибуток через умовно низьку собівартість генерації. Цими коштами вони компенсують ПУПам збитки від постачання електрики населенню. Така модель більш-менш була збалансованою до повномасштабного вторгнення. Але з початком війни відбулись перекоси.

По-перше, окупанти захопили Запорізьку АЕС – найбільшу в Європі атомну станцію з шістьма енергоблоками по 1 ГВт потужності. Відповідно Енергоатом втратив майже половину доступної потужності.

По-друге, через війну значно скоротилось споживання електрики промисловістю – приблизно на 40%. А от споживання населенням впало не так відчутно – до 20%. Відповідно в системі менше ресурсу, який продавався за ринковими цінами, забезпечуючи прибутки Енергоатома та функціонування ПСО.

Чому підвищення тарифу було неминучим

Міністр енергетики Герман Галущенко на брифінгу 30 травня заявив, що гроші від підвищення тарифу потрібні для відновлення енергетичної інфраструктури. Вірогідно, такий меседж затверджено як зрозуміле суспільству пояснення зростання тарифів.

Ми будемо публічно показувати, як ми відновлюємо енергетичні об’єкти, щоб було зрозуміло як все це працює і для чого це робиться, заявив міністр.

Насправді додаткові кошти більшою частиною підуть Енергоатому, який знизить суму компенсації збитків ПУПам. Зі зрозумілих причин окупанти не обстрілювали АЕС ракетами та дронами минулої зими. В той самий час, Енергоатом – постійний фігурант публікацій "Наших грошей" про завищення закупівельних цін на тендерах.

З іншого боку, Енергоатом і так недоплачує ПУПам, що створює проблеми для функціонування системи. За підрахунками НКРЕКП загальна сума різниці між тарифом для населення і ринковою вартістю складає 140 млрд грн на рік. З них 100 млрд ще якось можуть забезпечити Енергоатом та Укргідроенерго. А от діру в 40 млрд грн нема чим покрити.

Ця діра створює борги на всьому ланцюгу розрахунків в енергоринку. Енергоатом не платить ПУПам. ПУПи не платять тариф на передання системному оператору Укренерго. Укренерго не може заплатити генерації: станціям, що працюють на "зеленому тарифі", та учасникам Балансуючого ринку, якими є ті самі ГЕС Укргідроенерго.

Потенційно могло бути три джерела закриття цієї діри: кошти міжнародних донорів, державний бюджет або підвищення тарифу. На перше джерело якийсь час розраховував Галущенко. Так, в березні він закликав світові енергокомпанії поділитись з Україною надприбутками, які вони отримали внаслідок російського нападу і здорожчання енергоносіїв. Очевидно, що енергетичні гіганти не відреагували на цей заклик.

Виймати кошти з бюджету – це забирати в армії, яка фінансується виключно з податків. Донорські кошти не можуть бути спрямовані на оборону. Залишилось тільки підвищення тарифів.

Чи вистачить встановленого тарифу

Згідно з розрахунками НКРЕКП, суто математичними, для покриття згаданої вище діри у 40 млрд грн тариф мав скласти 2,88 грн/кВт-год. Тобто вдвічі більше за мінімальний, який діяв до червня. Вірогідно уряд вирішив, що трохи менше ніж у два рази підвищення викликає менше роздратування у населення. Тому кінцевий заявлений варіант 2,64 грн/кВт-год.

Але такий рівень покриє 25-30 млрд грн нестачі з 40. Де знайти решту? Відповідь на це запитання криється в рішенні НКРЕКП від 31 травня, яким Регулятор скасував граничні ціни на ринку електроенергії з 30 червня – так звані прайс-кепи (price-cap).

Для цього були призупинені деякі пункти постанови Регулятора №332 від 25 лютого 2022 року, якою вводилось екстрене регулювання для забезпечення стабільного функціонування ринку в "особливий період".

За інформацією LIGA.net, таке рішення вже кілька місяців обговорювалось владою. Втім, передбачалось не повне скасування, а значне підвищення граничних цін в пікові години споживання: вранці та ввечері.

Сьогодні прайс-кепами встановлені порівняно вузькі коридори цін на ринку електроенергії. В денній зоні ціна може коливатись від 2,65 до 4 грн/кВт-год. В нічній: від 1,38 до 2 грн/кВт-год. НКРЕКП постановила, що з 30 червня їх скасують, але "не раніше ніж будуть встановлені нові".

Якби не було прайс-кепів НКРЕКП, діяли б обмеження, затверджені правилами ринку, – документом, скопійованим з європейських норм. Вони допускають ціновий коридор від 0,01 до 50 грн за кВт-год. Учасники ринку побоюються, що з 30 червня можуть бути застосовані саме такі "умовні" обмеження.

Такий крок, з одного боку, зумовлений необхідністю імпорту електроенергії з Європи для забезпечення українських споживачів. З травня почалась ремонтна кампанія АЕС і ТЕС, тому без імпорту довелось би знов повернутись до погодинних обмежень споживачів, які діяли взимку. Беручи до уваги те, що ціни на суміжних ринках зазвичай вище ніж в Україні, з наявними прайс-кепами комерційний імпорт неможливий.

З іншого боку, таке рішення призведе до зростання загального чека вартості електроенергії для юросіб, що принесе ринку додаткові кошти. А відтак – компенсує нестачу від "недопідвищеного" тарифу для населення.

На що очікувати в майбутньому

Міністр енергетики заявив що подальше збільшення тарифу для населення не планується. Втім, рано чи пізно тариф доведеться підвищувати далі.

Ринковий тариф складається з кількох позицій. По-перше, це ринкова ціна електроенергії, яка зараз складає близько 3 грн/кВт-год і змінюється залежно від попиту і пропозиції. Також до нього входять регульовані тарифи на передання та диспетчеризацію, отримувачем яких є Укренерго. Ці два тарифи складають 0,63 грн/кВт-год.

Структура ринкової вартості постачання електроенергії

Велику частку в структурі займає тариф на розподіл електроенергії, який отримують обленерго. Для споживачів другого класу напруги, якими є всі побутові споживачі, ці тарифи складують 1,5-2 грн/кВт-год залежно від регіону. До цього треба додати регульований тариф ПУПів, який складає трохи менш як 0,1 грн/кВт-год і 20% ПДВ.

Таким чином, ринкова вартість постачання електрики складає щонайменше 6 грн/кВт-год (за винятком столиці, де найменший в країні тариф на розподіл). А це все одно більше ніж удвічі вище вже ніж скорегований з 1 червня тарифу для населення.