Bloomberg: Туреччина хоче продовжити контракти з Газпромом, почалися переговори

Туреччина веде переговори з Росією про продовження двох ключових угод на постачання газу трубопроводом. Про це з посиланням на джерела пише Bloomberg.

Контракти між російським Газпромом і турецькою державною компанією Botas на постачання до 21,75 млрд кубометрів на рік закінчуються 31 грудня. Сторони обговорюють збереження щорічних обсягів постачання на рівні приблизно 22 млрд кубометрів.

Експерти сумніваються у майбутніх постачаннях російського газу до Туреччини через тиск з боку адміністрації президента США Дональда Трампа, яка вимагає обмежити закупівлі енергоносіїв, що допомагають Кремлю фінансувати війну в Україні.

Після запровадження Штатами санкцій проти Роснєфті і Лукойлу, двох найбільших російських нафтовидобувних компаній, турецькі нафтопереробні заводи почали скорочувати імпорт російської нафти.

Раніше Туреччина протидіяла спробам Заходу перешкодити їй купувати російський газ, який постачається переважно за довгостроковими контрактами через розгалужену мережу трубопроводів між двома країнами.

Однак у вересні Туреччина погодилася укласти низку контрактів на закупівлю зрідженого природного газу, зокрема зі США. З огляду на зростання власного видобутку газу в Чорному морі Туреччина може отримати більше газу, ніж їй потрібно.

Туреччина стала життєво важливою для Газпрому, який практично втратив європейський газовий ринок після повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Це має дати Туреччині важелі для переговорів про знижки під час поновлення контрактів на постачання.

2024 року постачання Газпрому до Туреччини склало близько 21,6 млрд кубометрів, що зробило країну другим за величиною покупцем російського трубопровідного газу після Китаю.

• На початку жовтня 2025 року міністр енергетики Туреччини Альпарслан Байрактар заявляв, що країна має закуповувати газ у всіх доступних постачальників, включно з Росією, Іраном та Азербайджаном.
• До кінця 2028 року Туреччина зможе покривати понад половину потреб у газі шляхом зростання власного видобутку та імпорту зі США. Це загрожує скороченням постачань із Росії та Ірану на їхній останній великий європейський ринок.