Фото: Нафтна индустрија Србије (NIS)

Міністерство фінансів США знову відклало застосування санкцій проти компанії "Нафтна индустрија Србије" (NIS), контрольний пакет акцій якої належить Росії. Про це у п'ятницю, 27 червня, повідомила пресслужба компанії.

Нова спеціальна ліцензія дозволяє NIS безперешкодно провадити свою операційну діяльність до 29 липня 2025 року.

Раніше NIS отримала три відстрочення, останнє з яких мало закінчитися пізніше в п'ятницю.

"У нас були складні переговори, як сказав президент Сербії, але нам вдалося досягти ще одного відстрочення. Це хороші новини для громадян Сербії", – заявила міністерка гірничодобувної промисловості та енергетики Дубравка Джедович-Ханданович.

Довідка
NIS – єдина компанія в Сербії, яка розвідує та видобуває вуглеводні, їй також належить великий НПЗ у місті Панчеве потужністю 4,8 мільйона тонн нафти на рік. Завод забезпечує більшу частину потреб балканської країни, і санкції можуть поставити під загрозу постачання нафти компанії.

Крім того, NIS володіє мережею із 400 АЗС, яка представлена в Боснії та Герцеговині, Болгарії та Румунії. 

10 січня, в останні дні адміністрації Джо Байдена, США запровадили санкції проти російських енергетичних компаній, зокрема це Сургутнєфть, Газпром нєфть та їхніх дочірніх компаній, щоб зменшити доходи Росії від продажу енергоносіїв, які використовуються режимом Володимира Путіна для фінансування війни проти України.

У SDN List внесено сербську NIS, контрольний пакет акцій якої належить Газпрому та Газпром нєфті.

Газпром нєфть у 2008 році без тендеру придбала 51% акцій сербської компанії NIS за 400 млн євро. На час запровадження санкцій частка Газпром нєфті становила 50%, але 26 лютого вона повідомила про її скорочення до 44,85%. Одночасно Газпром збільшив свою частку з 6,15% до 11,30%.

Ще 29,87% акцій NIS є у власності Сербії, решта – у міноритарних акціонерів.

Запроваджені Сполученими Штатами у січні санкції проти Газпром нєфті вимагають не лише скорочення частки росіян у NIS, а і їхнього повного виходу з власності компанії.

  • Сербія отримує більшу частину своєї сирої нафти через хорватського оператора трубопроводу Janaf, через який Угорщина також імпортує частину своєї нафти. У середині березня міністр економіки Хорватії казав, що Janaf могла б викупити російську частку в NIS.
  • За даними Financial Times, купівлею російської частки в NIS зацікавилася також угорська MOL.