Голос із темряви. Чому погіршуються мобільний зв'язок та інтернет під час знеструмлень

Українські мобільні оператори за час повномасштабної війни пройшли кілька стрес-тестів. Якщо у 2022–2023 роках вони лише вчилися працювати під час відключень світла, то вже у 2024-му автономна робота мережі протягом 10 годин без електрики стала обов’язковою вимогою регулятора.

Сьогодні, коли в Києві та інших регіонах світла може не бути по 10 годин, мобільний зв’язок здебільшого зберігається – хоча і з перебоями. Чому мобільні оператори не можуть зберегти якісний зв'язок та інтернет, попри інвестиції у власну енергонезалежність?

Від двох до десяти годин автономності

Перші масовані удари по енергетиці взимку 2022–2023 років показали: резервне живлення базових станцій було номінальним. Старі акумулятори, якими до війни обладнали станції, забезпечували зв’язок максимум на одну-дві години за відсутності електрики, розповідає LIGA.net консультант з цифрових технологій, ексгендиректор OTT-сервісу Omega TV Олександр Глущенко.

Після блекауту в листопаді 2022 року оператори почали замінювати їх на сучасні літій-іонні батареї. Вони здатні пропрацювати на одному заряді близько чотирьох годин, коментували нам у 2024 році в Київстар та lifecell. Але вже нова хвиля енергетичної кризи підвищила вимоги до витривалості безперебійників.

Влітку 2025-го Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій зобов'язав мобільних операторів забезпечити автономну роботу всіх їхніх базових станцій як мінімум протягом 10 годин після вимкнення електрики.

Виходом стали літій-залізо-фосфатні батареї – LiFePO4.

Такі акумулятори мають меншу ємність у порівнянні з літій-іонними батареями, але краще пристосовані до тривалих відключень завдяки більшій довговічності. Вони мають у 13 разів більше циклів зарядки, розповідали нам у Vodafone. Компанія ще у першій половині 2024 року замовила і встановила 83 400 акумуляторів LiFePO4 на своїх вежах зв'язку.

Ще одна перевага, враховуючи короткочасні проміжки подання електроенергії, – літій-залізо-фосфатні батареї швидко заряджаються. Для повної підзарядки в середньому їм достатньо трьох-чотирьох годин, розповідають у пресслужбі lifecell. У компанії наразі також використовують LiFePO4.

Базові станції із повністю зарядженими батареями здатні працювати автономно до 10 годин, кажуть у пресслужбах Київстар та lifecell. У Vodafone – шість-вісім і більше годин, залежно від пори доби та абонентського навантаження.

У разі розряджання акумуляторів базові станції заживлюють генераторами. Найкраща тактика – підзаряджати від генераторів самі батарейки, коли їх ресурс зменшується наполовину, говорить Олександр Глущенко. Таким чином вдається зберегти строк служби обох приладів.

Постійно генератори є переважно на вузлових станціях, які становлять центр стільникового кластера базових станцій. На інші за потреби виїжджають мобільні бригади, розповідають у lifecell. Щоб знати, на яку ділянку і коли треба відправити ремонтників, інженери компанії онлайн контролюють стан кожного об’єкта: рівень заряду та навантаження.

Чому зв’язок усе одно зникає

Проте тривалість відключень електрики зростає швидше, ніж автономність мобільної мережі. Якщо базові станції можуть працювати 10 годин, то світла часто немає по 20–30 годин.

У такому випадку виникають проблеми, які погіршують якість зв’язку. Під час знеструмлень 60% споживачів переходять з фіксованого на мобільний інтернет, говорять у Vodafone. Це втроє-вчетверо збільшує навантаження на мережу – швидкість інтернету зменшується, а батареї швидше розряджаються.

Крім цього, робота батарейок погіршується і через погоду. Як і у спеку, під час морозів акумулятори мають меншу ефективність: зменшується рівень віддачі струму від батареї до базової станції й раніше спрацьовує захист щодо напруги, пояснює голова ради Телекомпалати України Тетяна Попова. До того ж, зазначає вона, переохолоджена батарея просто не заряджається в разі появи електроенергії.

На акумуляторах lifecell є функція автоматичного самопідігріву – вона вмикається, коли температура елементів стає нижчою від приблизно 10°C. Але на це також потрібна електрика, і тому час автономної роботи акумуляторної станції скорочується.

У підсумку батареї не встигають заряджатися від мережі – і тому ключову роль у збереженні живлення на базових станціях починають відігравати паливні генератори, зауважують у Vodafone.

Телекомоператори створили стратегічний резерв палива і збільшили кількість генераторів. Але за мінусової погоди з ними також важко: погіршується запуск двигунів, зношуються вузли, зростає витрата пального, кажуть у Київстар. Лише у грудні там витратили понад 1 млн л палива на заправку генераторів.

На початку січня максимальна кількість базових станцій Київстар у Києві й області, що одночасно працювали на резервному живлення, досягала 40%. За таких умов частина базових станцій перестає працювати. Сусідні станції можуть збільшити потужність, каже голова ради Телекомпалати України Попова.

Але через збільшення навантаження на них відбувається деградація зв’язку: голосові виклики ще "пролізають", але не 4G, уточнює вона. В окремих локаціях усі мобільні сервіси можуть ставати тимчасово недоступними.

Скільки абонентів втрачали зв’язок у січні? Конкретні цифри наводять нам у Vodafone. Завдяки додатковим генераторам у перший місяць 2026 року сталість їхнього зв’язку значно покращилась порівняно з груднем, запевняють у компанії. Але навіть так під час найтриваліших відключень доступність мережі знижувалась до 78% у Києві та 75% – у Київській області. За нормальної ситуації цей показник має становити 100%, уточнили в оператора.

Що буде у разі тотального блекауту

За сценарію багатодобового знеструмлення мобільна мережа розпадається на "острівці" – зв’язок зберігається лише там, де є електрика або працюють генератори.

"Коли в якомусь районі Києва відсутнє централізоване електроживлення понад 30 годин, то і базові станції там теж "лежать". Скільки людей залишаються без світла, приблизно стільки ж – без мобільного зв’язку", – пояснює Тетяна Попова.

Поки Київ не втрачав електроживлення одночасно у всіх районах. Але як працюватиме мобільний зв’язок у випадку, якщо знеструмленим на кілька днів залишиться все місто або більша його частина?

Вже через добу місцями будуть доступні лише голосові дзвінки, наприклад, для виклику екстрених служб, каже Тетяна Попова. Про інтернет можна забути, додає вона.

Без інтернету значно ускладниться безготівкова оплата в магазинах – термінали працюють на мобільному інтернеті, зауважує Олександр Глущенко. Проте ці пристрої мають здатність резервувати транзакції та відтерміновувати їх на час появи сигналу.

Щодо голосового зв’язку, то в Києві він не зникне майже за будь-яких обставин, стверджують співрозмовники LIGA.net. Це можливо лише в разі зникнення електроенергії в масштабі всієї країни і повної втрати всіх запасів пального, каже Глущенко.

Вузлові базові станції операторів, від яких залежить робота кластерів, першочергово забезпечують генераторами та мають запаси палива. У разі тривалих блекаутів Київстар забезпечуватиме безперервний зв'язок протягом щонайменше трьох діб для всіх критично важливих вузлів мережі, кажуть у компанії.

До того ж вузлові базові станції або самі є критичною інфраструктурою, або часто розташовані на таких об’єктах. Вони зарезервовані від зникнення електрики на чотири доби та більше, кажуть у Vodafone.

На випадок масового знеструмлення базових станцій для кожного населеного пункту розроблено сценарій резервного живлення пріоритетних об'єктів, які географічно покриватимуть усе місто, забезпечуватимуть максимальне покриття та роботу транспортної мережі, додають у компанії.

"За такого сценарію користувачі можуть відчувати погіршення швидкості інтернету, та зв'язок продовжуватиме працювати", – констатують у Vodafone.

Допоки можна буде заживлювати від генераторів ключові базові станції, зв’язок у Києві можна буде зловити, впевнений Глущенко. Він наводить як приклад ситуацію в Маріуполі на початку повномасштабного вторгнення.

"У Маріуполі, в центрі міста, була базова станція Київстар, яка працювала дуже довго навіть під час оточення. Бо були люди, які підтримували роботу генератора. І всі ці шокуючі фотографії з Маріуполя були відправлені через мобільний інтернет", – нагадує Глущенко.