Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень

Через тривалі відключення світла в Україні став часто і надовго зникати мобільний зв’язок. Влада намагається змусити мобільних операторів більше часу працювати без централізованого електроживлення. Але не надає їм для цього жодних преференцій, скаржаться в галузі.

Співрозмовники Liga.net вважають, що оператори будуть принаймні намагатися наблизитися до нових державних нормативів щодо часу автономної роботи мобільного зв’язку. Інвестиції в обладнання стануть одним із чинників здорожчання послуги. Слід готуватися до 50-відсоткового росту тарифів у 2025 році, каже один з експертів. Але за тривалих відключень світла забезпечити безперебійний зв’язок навряд чи вдасться.

Чому інфраструктура мобільних операторів не витримала липневих блекаутів

За твердженнями мобільних операторів, вони почали готувати зв’язкове обладнання до перебоїв у подачі електрики з осені 2022 року, після перших масштабних обстрілів росіянами української енергоінфраструктури.

Для того, щоб їх базові станції (БС) могли працювати під час знеструмлень, компанії облаштовували їх літій-іонними акумуляторами. Вони можуть до чотирьох годин забезпечувати роботу базових станцій без електрики, зазначали в Київстар. З 2022 року там встановили на БС 115 000 таких приладів. У 2024 планують поставити ще майже 62 000.

У Vodafone у 2024 році встановили та запланували до монтажу 83 400 батарей літій-ферумного типу (LiFePO4). Вони, повідомили нам у компанії, набагато краще пристосовані до роботи під час тривалих відключень світла: здатні забезпечувати в тринадцятеро більше циклів зарядки. Наявна зараз кількість батарей Vodafone має в півтора раза більшу ємність, ніж було на мережі на початок року.

У lifecell забезпечили новими літієвими батареями більшу частину своїх БС, вказали Liga.net у пресслужбі оператора. Залежно від навантаження вони здатні підтримати роботу станції "приблизно від чотирьох годин".

Попри на ці заходи, у липні абоненти трьох найбільших мобільних операторів країни зіткнулися зі зникненням мобільного зв’язку й інтернету. Подекуди – на весь час блекауту і навіть після відновлення електропостачань.

Дописи з відповідними скаргами можна знайти на Facebook-сторінках усіх компаній великої трійки операторів. У цього явища є декілька причин. Одна з них пов’язана не тільки з відключенням централізованого електроживлення, але й із пропускною здатністю мобільної мережі.

Найпершими під час знеструмлення страждають користувачі мобільного інтернету. Через відсутність домашньої Wi-Fi-мережі вони переходять на мобільну і тим самим її перевантажують. Вона не розрахована на той самий об’єм трафіку, що і фіксований інтернет, зауважують у lifecell.

До прикладу, який наводить голова ради асоціації "Телекомунікаційна палата України" (ТелПУ, серед учасників – Volia, lifecell, Data Group та інші) Тетяна Попова, якщо світло зникає у великому ЖК увечері, коли мешканці повертаються з роботи, велика їх частина перейде на мобільний інтернет. І жодна БС не витримає таке збільшення трафіку. Під час відключень у lifecell спостерігали зростання трафіку в кілька разів.

"Цей ефект можна легко порівняти з автомобільним трафіком: коли автівок на дорозі стає занадто багато, виникають затори. Так само і в мобільній мережі. Коли на якісь базовій станції користувачі вимушено запускають відеоконференції або проглядають стримінгові відео, мережа колапсує", – навели аналогію в lifecell.

Опитані Liga.net експерти вказують, що навантаження на мобільну мережу було б меншим, якби в Україні було більше користувачів домашнього інтернету за технологією PON. Вона дозволяє отримувати інтернет-з’єднання від станції провайдера, навіть якщо вдома в абонента зникло світло.

У великих містах технологія PON не є розповсюдженою – і сподіватися на швидке зростання її частки не варто, казали Liga.net в Інтернет асоціації України (ІнАУ). Там вважають, що до кінця року частка київських користувачів фіксованого інтернету, які приєднанні до PON, зросте щонайбільше до 20% з приблизно 7-9% на цей момент. Пришвидшення темпів зростання неможливе через кадровий дефіцит у провайдерів. Наразі черги на підключення до PON у Києві сягають двох-трьох місяців.

Ще одна причина, чому під час блекаутів швидко зникає мобільний інтернет, може полягати у навмисному вимкненні операторами таких енерговитратних технологій, як 4G. Вдаватися до таких заходів провайдери можуть з метою збільшити час роботи джерел безперебійного живлення (ДБЖ) на БС, вказується в Стратегії розвитку сфери електронних комунікацій України до 2030 року, що розробили в Мінцифри (pdf).

Перевантаження мобільної мережі під час відключень світла також погіршує якість голосового зв’язку, зазначають у lifecell. Але загалом, за наявності на БС резервного живлення у вигляді зарядженої акумуляторної батареї, абоненти у зоні її покриття будуть мати доступ до послуги.

Проблема в тому, що батареї в спеку швидше розряджаються, бо частина енергії з них іде на охолоджувальні системи, додають у lifecell. З іншої сторони, під час жорстких липневих графіків обмежень електропостачання оператори мали обмаль часу на підзарядку батарей. У lifecell вказують, що акумулятори будуть підтримувати роботу станції понад чотири години, тільки якщо встигнуть до цього повністю зарядитись.

"Чому в деяких районах Києва зв’язок зникає відразу після вимкнення електроенергії? Акумулятори за дві години наявності світла фізично не встигають зарядитися, щоб потім 8 годин автономно працювати", – вказує Тетяна Попова.

Ще один шлях, яким ідуть мобільні оператори для підтримки роботи БС під час знеструмлень – забезпечення генерації власними силами. Але базових станцій, які оператори обладнали електрогенераторами, набагато менше, ніж кількість БС з акумуляторами.

lifecell встановив генератори більше ніж на 1700 своїх БС, вказали в компанії. У Vodafone таких станцій – півтори тисячі. На майже половині з них компанія користується установками від партнерів і клієнтів. У 2024 році Vodafone планує закупити ще 280 генераторів.

Київстар має понад 2 300 стаціонарних і пересувних генераторів. Але якщо виходити з пояснень компанії, тільки частина з них підтримує роботу БС. Інші встановлені на "ключових об’єктах телеком-мережі", зокрема включених до списку критичної енергоінфраструктури РНБО. Генератори здатні забезпечувати їх функціонування протягом трьох діб.

"Для всіх операторів і провайдерів першочерговим завданням було, є і буде забезпечення постійного безперебійного електроживлення ядра мережі й магістральних вузлів. Для цього закуповувалися генератори, паливо та призначався відповідальний персонал. Таких точок порівняно невелика кількість, але їх важливість у сотні разів вища за будь-яку базову станцію, і витрати виправдані", – пояснює Тетяна Попова.

Як констатується в Стратегії розвитку електронних комунікацій до 2030 року, завдяки під’єднанню до БС батарей і генераторів, а також вимкненню енерговитратних технологій типу 4G, "мобільні мережі зберігають стійку роботу протягом короткочасних відключень світла, проте втрачають більшу частину ємності під час довготривалих".

10 годин зв’язку без світла – нові вимоги влади до операторів. Чи реально забезпечити до зими

Учасники ринку у коментарі Liga.net зазначили, що неможливо підрахувати кількість абонентів, які були позбавлені телефонного зв’язку під час липневих блекаутів. Для цього потрібно знати не тільки кількість користувачів, що знаходяться у зоні покриття БС, що не працюють, але і зважати на перемінні фактори – погодні умови, інтенсивність споживання інтернету тощо.

"Деяким мешканцям столиці пощастило більше, і вони можуть, наприклад, перейти з кімнати до кухні та спіймати сигнал базової станції, на якій є електроживлення", – вказує Тетяна Попова.

Краща ситуація зі зв’язком може бути у тих регіонах поза столицею, де менше споживають електроенергії й, відповідно, коротша тривалість блекаутів, додає вона. Такі ж пояснення навели у пресслужбі lifecell, хоча і зазначили, що ситуація зі зв’язком у їх клієнтів у різних регіонах країни приблизно однакова.

Якою б не була загальна кількість абонентів, що залишались без зв’язку під час блекаутів улітку, але влада вочевидь розцінила стан речей у галузі як неприпустимий. 25 червня державний регулятор, Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій (НЦУ), випустив розпорядження, згідно з яким оператори мали б на більшості своїх БС забезпечувати доступність послуг мобільного зв’язку протягом чотирьох годин відсутності електропостачання.

Цей норматив відповідав приблизному часу, протягом якого, згідно із заявами операторів, акумуляторна батарея здатна підтримувати автономну роботу БС. Проте вже через 20 днів, на фоні проблем зі зв’язком під час липневих графіків подання електрики, НЦУ оновив нормативи на більш жорсткі для операторів:

• До 1 жовтня вони мають забезпечити доступність мобільного зв’язку без електрики протягом 10 годин на 60% своїх БС у кожній області;
• З 1 листопада – на 70% БС;
• З 1 грудня – на 80% БС;
• З 1 лютого 2025 року – на 100% БС.

Чи можливо забезпечити десятигодинне автономне електроживлення базових станцій? Оператори поки не дають однозначної відповіді. У Vodafone і lifecell зараз вивчають розпорядження НЦУ. Але вже зазначають, що виконати терміни й вимоги регулятора буде складно.

Яким чином оператори можуть спробувати виконати нормативи НЦУ? Одними акумуляторами це зробити не вдасться, тому що жодна батарея не витримає на власному заряді "навіть 8 годин автономної роботи без підживлення", вказує Тетяна Попова з ТелПУ.

Встановити ж електрогенератори й обслуговувати їх на кожній із базових станцій в Україні технічно дуже складно – їх десятки тисяч. Якщо виходити з розпорядження НЦУ, оператори мають до початку жовтня закупити, встановити та забезпечити паливом щонайменше 18 000 генераторів, зазначає Попова.

"Генератори має хтось обслуговувати й охороняти. А це приблизно 6 000 персоналу. Де взяти такі ресурси – задача із зірочкою. Частково це питання можна закрити сонячними батареями, частково – співпрацею з органами місцевої влади", – розмірковує голова ради ТелПУ.

У lifecell упевнені, що фізично неможливо обслуговувати генератори на кожній з їх 10 000 БС в Україні.

"До того ж генератори не можна встановлювати на дахах. А у містах більше ніж дві третини наших базових станцій встановлено саме там", – пояснюють у lifecell.

У провайдерів можуть виникнути складнощі не тільки зі встановленням, налагодженням і обслуговуванням електричного обладнання, але й із закупівлею такої кількості генераторів і батарей, зазначив у коментарі LIGA.net медіаексперт та автор Youtube-проєкту "Переговорка" Олександр Глущенко. Він пояснив, що для партій такого об’єму треба замовляти виготовлення, що займе час.

Також Глущенко вважає, що перешкоджати процесу можуть і питання з юридичним оформленням генераторів на БС.

"Базові станції – це як правило орендована площа в місті або земля за містом. Все, що збільшує площу оренди, треба узаконити, якщо це фізично можливо. Це велика юридична робота", – навів аргумент Глущенко.

Проте навіть встановлення на всіх БС джерел безперебійного живлення не зможе забезпечити підтримку постійного зв’язку під час відключень світла такої тривалості, яка була в липні. У lifecell нагадують, що у таких обставинах знеструмлені абоненти будуть переходити з домашнього на мобільний інтернет і перевантажувати мережу, погіршуючи й мобільний зв’язок.

"Навіть коли ми обладнаємо всі базові станції резервним електроживленням, мережа все одно не буде здатна пропустити такий об’єм трафіку. Якість зв’язку в періоди тривалих відключень не можна порівнювати зі стандартною ситуацією, коли живлення присутнє. Адже всі мережі планувались і будувались з огляду на стаціонарне живлення. І підтримка мережі на автономних джерелах – це по суті форс-мажорна ситуація", – зауважили в lifecell.

У пресслужбі Київстар також підсумували, що для безперервності зв’язку критично важливим буде наявність електроенергії протягом часу, необхідного для підзарядки систем резервного живлення.

Чи зростуть тарифи на мобільний зв’язок

Співрозмовники Liga.net  зазначають не тільки жорсткість нормативів НЦУ, але й відсутність кроків від держави, які б допомогли їх виконати. Одне з послаблень оператори отримали вже після розпорядження регулятора про 10 годин роботи мобільного зв’язку без електрики. 19 липня Національна комісія, що регулює ринки енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), зменшила строки приєднання електроустановок до базових станцій.

Та поки що такі кроки – поодинокі й не порівнянні з тими, які держава робить на користь енергетичної галузі, говорить Тетяна Попова з ТелПУ.

"Енергетики отримали від держави низку преференцій: 100% бронювання персоналу, фінансова й технічна допомога як від бюджету, так і від інших держав тощо. Телеком таких "плюшок" поки що не має", – каже Попова.

Олександр Глущенко також зауважив, що держава залишила телеком-компанії сам на сам з проблемою відсутності живлення на БС і не залучає до розв'язання цього питання енергетиків. Він додає, що справедливо було б спершу визначити категорію критичних об’єктів зв’язкової інфраструктури, куди енергопостачальники мають першочергово подавати е/е. А вже потім зобов’язати операторів встановити на таких об’єктах резервні ДБЖ.

"Замість цього зв’язківці мають фактично взяти на себе функцію енергетиків. Якщо вони цього не зроблять, їм загрожують штрафи", – вказує Глущенко.

Згідно із Законом "Про електронні комунікації", якщо компанії не усувають порушення розпоряджень регуляторного органу, їм загрожує штраф у 0,1-0,3% доходу від комунікаційних послуг за звітний рік, що передує тому, у якому накладається санкція.

Голова ради ТелПУ впевнена, що мобільні оператори докладуть усіх зусиль, щоб забезпечити своїх абонентів максимально якісним зв’язком. Не тільки через загрозу санкцій, але заради свого іміджу й лояльності клієнтів, які в іншому випадку підуть до конкурентів.

Але забезпечення енергонезалежності потребує колосальних інвестицій від операторів, каже Тетяна Попова. За відсутності преференцій з боку держави витрати на підтримку мобільного зв’язку без централізованої електроенергії можуть призвести до суттєвого зростання вартості мобільних послуг.

"Попередньо можемо сказати, що закупівля та встановлення десятків тисяч резервних джерел живлення в надзвичайно короткі терміни потребуватиме значних додаткових інвестицій. І треба шукати баланс між забезпеченням зв’язку й можливістю надавати послуги абонентам за доступною ціною", – зауважили нам у lifecell.

За словами Олександра Глущенка, оператори не зможуть різко підняти вартість тарифів. Але вони зростуть у 2025 році й не тільки через інвестиції в енергообладнання. Але щонайменше, на рівень інфляції і збільшення податків. Нагадаємо, що з 1 вересня в Україні зростуть акцизи на пальне, яке у великих обсягах споживають генератори для підтримки роботи БС.

"Абонентам слід готуватися до поступового зростання тарифів протягом 2025 року – умовно, послуги подорожчають на 50% з 1 січня до 1 грудня", – висловив думку Олександр Глущенко.