Auchan, Metro та ОТР Банк – міжнародні спонсори війни. Як це вплинуло на їх бізнес

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну європейські компанії опинилися між молотом і ковадлом. Такі гіганти, як Microsoft, Nissan, Airbus чи McDonald's постали перед дилемою: піти з російського ринку та пожертвувати частиною своїх прибутків та інвестицій, чи залишитися і тим самим сприяти воєнним злочинам росіян в Україні.

Частково зробити "правильний вибір" бізнесу допомогли уряди країн Заходу та тиск з боку суспільства. Росія за понад рік масштабних бойових дій з колись "тихої гавані" для інвестицій перетворилася на найбільш підсанкційну країну в світі. Як результат, після 24 лютого 2022 року з ринку РФ пішли або хочуть піти понад 1400 міжнародних компаній.

Здавалося б, західний капітал обрав, з якого він боку барикад. Робота в Росії суперечить комплаєнсу більшості міжнародного бізнесу, говорить LIGA.net заступниця керівника апарату НАЗК з питань санкційної політики Агія Загребельська. Для прикладу: з РФ уже пішли такі іноземні гіганти, як Siemens, Nissan, Maersk, Shell, Uquinor, Uber і Sturbucks. 

Утім, вважати, що міжнародний бізнес поставив на РФ крапку, не варто. За підрахунками проєкту leave-russia від Київської школи економіки, попри тиск із боку суспільства, в Росії станом на 7 травня продовжують працювати понад 1700 іноземних компаній. Серед них – найбільший у світі видобувач нафти Saudi Aramco, Tesla та китайська група Alibaba. 25 із тих, хто не вийшов, НАЗК уже визнало міжнародними спонсорами війни.

Що таке "міжнародний спонсор війни" та як цей статус від НАЗК впливає на бізнес таких компаній в Україні – розбір LIGA.net. 

Найяскравіша форма демократії

У жовтні 2022 року американське видання Сhicago Morning Star опублікувало статтю про промислову компанію Danieli. Як зазначалося в публікації, в Україні італійську компанію визнали міжнародним спонсором війни за співпрацю з підприємствами, які обслуговують оборонку Росії.

Danieli – один із найбільших у світі виробників обладнання для металообробної промисловості. Його вісім заводів розкидані по різних куточках планети: від Італії, до Тайланду, Китаю, Індії та РФ. В Україні Danieli співпрацює з групою Інтерпайп Віктора Пінчука і АрселорМіттал Кривий Ріг (АМКР) індійця Лакшмі Міттала, планував проєкти з холдингом Метінвест Ріната Ахметова.

Зрештою Danieli – не єдиний іноземний холдинг, який потрапив до списку "Міжнародних спонсорів війни", який у НАЗК вважають "найяскравішою формою демократії". Окрім Danieli, станом на 8 травня НАЗК присвоїло такий статус ще 24 міжнародним компаніям – власникам танкерів, виробникам побутових товарів, будівельним підрядникам і ритейлу.

Географія цих підприємств – від США та Китаю, до Великої Британії, Франції, Греції та Італії. Найбільш відомі із них – мережа магазинів Auchan, Metro, OTP Bank, Raiffeisen Bank і Xiaоmі. Також серед спонсорів війни компанії Bonduelle, Yves Rocher, Leroy Merlin.

"Коли ми придумували цей проєкт, ми зрозуміли, що не можемо вводити санкції проти кожного. Є сфери, які підпадають під виключення ООН, а є сфери, важливі та чутливі для наших міжнародних партнерів. Тому нам потрібен був ще один інструмент, який з одного боку був не санкційний, а з іншого – дозволяв тиснути на міжнародний бізнес, щоб він виходив із Росії", – згадує Загребельська.

Чому в списку від НАЗК лише 25 іноземних компаній? Як пояснює Загребельська, агентство наповнює свій список за спеціальними критеріями. Найголовніші із них – Z-ний топменеджмент, допомога армії країни-агресору та захист своїх прав на продовження працювати в РФ.

Яскравий приклад – Raiffeisen Bank International, який НАЗК визнало міжнародним спонсором війни в березні 2023 року. Тоді, за версією агентства, підставою для внесення австрійського банку до цього переліку стало декілька факторів, зокрема визнання банком так званих ЛДНР, надання кредитних канікул для мобілізованих росіян і підігравання пропаганді, називаючи війну в Україні "спеціальною військовою операцією".

Інший приклад – німецький ритейл Metro Cash&Carry, який працює в РФ з кінця 2001 року. Як стверджує НАЗК, компанія також потрапила до переліку спонсорів війни проти України, зокрема через пропагандистські скандали. Наприклад, - продаж "кувалд Вагнера". Ба більше, як заявив ексміністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет, 2022 року Metro Cash&Carry нібито погрожувала українському уряду зупинити в Україні свій бізнес, якщо той продовжить вимагати залишити ринок Росії.

"Ми оновлюємо список міжнародних спонсорів війни приблизно один раз на два тижні", – говорить заступниця керівника НАЗК. За її словами, перед тим, як визнати спонсором війни ту чи іншу компанію, агентство детально "її пропрацьовує" – аналізує діяльність у Росії, збирає публічні докази підігравання Кремлю. Одні з ключових показників, на які звертає свою увагу агентство, – пропагандистські зашквари, частка на російському ринку та рівень сплати податків країні-агресору. Головне – інформація має бути публічною.

Така вимога – не звичайна формальність. Як пояснює Загребельська, НАЗК змушено калібрувати свої меседжі та пресрелізи, щоб потім зайвий раз не наражати Україну на позови. За словами чиновниці, бувало, що компанії, які відомство назвало міжнародним спонсором війни, потім приходять до НАЗК і попереджають, мовляв, будуть наслідки. Бували навіть випадки, коли певні компанії намагалися тиснути на агентство через лобістів і дипломатів. "У нас постійно відбуваються дискусії щодо тих чи інших компаній. Іноді приємні, іноді неприємні. Іноді з бізнесом, а іноді з дипломатами чи з послами", – додає Загребельська.

Іміджева історія, яка може коштувати мільйони

Як статус міжнародного спонсора війни впливає на бізнес? Як зазначено на сайті НАЗК "Війна та санкції", український реєстр моніторять лондонська фондова біржа та компанія Refinitiv World-Check, яка веде базу даних організацій із підвищеним ризиком. Відповідно, якщо ту чи іншу компанію НАЗК визнало спонсором війни в Україні, цю інформацію зможуть побачити всі, хто працює на британській фондовій біржі. А це своєю чергою може вплинути на її репутацію.

Як стверджує Загребельська, їй відомо про щонайменше декілька кейсів, коли включення компаній до переліку спонсорів війни коштувало їм мільйони. Як приклад вона наводить компанію Metro, вартість якої після рішення НАЗК впала на €500 млн. "Потім, звичайно, вартість акцій зросла, але повністю не відкотилася. А зараз її акції продовжують падати", – підкреслює Загребельска.

Схожа історія сталася й з акціями компанії Buzzi Unicem, італійського виробника цементу. За інформацією агентства Reuters, оголошення Buzzi Unicem спонсором війни обвалило за добу її акції на Міланській фондовій біржі на 7%.

"Не хочу розкривати деталі, але якщо говорити загально: ще був один кейс, коли інвестор не захотів після рішення НАЗК вкладати гроші в одну компанію. Це мала б бути угода на багато мільйонів євро, все було вже домовлено й угода от-от мала б уже дійти до фіналу. Але потім інвестор відмовився", – ділиться без конкретики Загребельська.

За словами чиновниці, вона не хоче розкривати назву компанії, щоб не нашкодити бізнесу та не зірвати діалог між НАЗК і західними інвесторами, який триває, попри обставини.

Чи виправдовує проєкт НАЗК сподівання? Результат є. Щонайменше чотири іноземних компанії зі списку спонсорів війни вже заявили про плани вийти з Росії. Йдеться про Danieli, Raiffeisen Bank, Mondi і Leroy Merlin. Чи є це підставою для виключення їх із переліку НАЗК? Загребельська відповідає на це питання категорично: "Виключимо, як тільки вийдуть із Росії". На її думку, те, що бізнес оголосив свої наміри, ще не підстава, щоб її виключили зі списку, оскільки є кейси, коли заяви суперечать реальності.

"Є кейс Schlumberger (зараз SLB. – Ред.), яка спочатку оголосила, що зупиняє в Росії свої інвестиції, а тоді навпаки збільшила свою частку на російському ринку завдяки конкурентам, що вийшли", – розповідає LIGA.net куратор проєкту leave-russia Андрій Онопрієнко. Він також не виключає, що іноземці можуть виходити з Росії фіктивно, оскільки є приклади, коли компанії продавали свій бізнес за один рубль чи євро. Так, за його словами, наприклад, виходили з РФ Renault, Nissan і Equinor.

Що відбувається з українським бізнесом "міжнародних спонсорів війни"

Як свідчить соціологічне дослідження Gradus Research, із початком війни 44% українців стали вимогливішими до брендів. Насамперед вони звертають увагу на позицію бізнесу щодо підтримки української армії, мови спілкування та співпраці з Росією. І хоч ті ж смартфони Xiaomi продовжують широко продаватися на українському ринку, так чи інакше, агресія Росії не могла не зачепити бізнес "міжнародних спонсорів війни" в Україні.

Приклад – компанії зі сфери ритейл. Як стверджують у НАЗК, за 2022 рік грошовий обіг у ритейлерів-спонсорів війни скоротився на 30-40%. Це підтверджує й Clarity-project. За інформацією ресурсу, у 2022 році дохід української "дочки" Metro обвалився на 8,3 млрд грн. Водночас виторг гіпермаркету Ашан скоротився на 3,8 млрд грн. Суттєвіше війна вплинула тільки на косметичну корпорацію Yves Rocher, чий дохід у 2022-му, впав більш як удвічі.

Наскільки це карколомне падіння пов`язано з рішенням держагенства, дати точну відповідь складно. Особливо, якщо враховувати, що через війну в країні мільйони внутрішніх переселенців і біженців, а бізнес із 24 лютого 2022 року пережив дефіцит електроенергії та змушений призупиняти свою роботу щоразу, коли у країні оголошується  повітряна тривога.

Утім, є приклади, які свідчать про те, що співпраця українських компаній з "міжнародними спонсорами війни" триває не без причин. Як повідомили LIGA.net у компаніях Інтерпайп і АМКР, підприємства продовжують працювати з італійською Danieli через свою технологічну залежність від виробника обладнання з Італії. Зокрема, він займається обслуговуванням устаткування українських меткомбінатів. Саме ця італійська компанія побудувала 2012 року завод Інтерпайп Сталь у Дніпрі та відновила в 2019-2022 роках дротовий стан і конвектор для АМКР.

Зрештою, є й інші приклади, коли бізнес негативно реагує на дії своїх бізнес-партнерів. За словами Загребельської з НАЗК, з "міжнародними спонсорами війни" поступово припиняють співпрацювати великі міжнародні бренди. До того ж для них дорожчають кредити та страхування.

Яскравий приклад – компанія Bonduelle, якій у січні оголосили бойкот мережі магазинів Сільпо, АТБ, Auchan, Фора і Novus. Тоді компанія потрапила у скандал після того, як з’явилася інформація, що її "дочка" з Росії нібито привітала з Новим роком 10 000 російських військових, побажала їм "скорейшей победы" і передала гуманітарку. Хоча в самій Bonduelle подібні звинувачення відкинули.