Бізнес-тиждень: $15 млрд від МВФ, підозра Пивоварському, санкції проти Росії на 50 років
- Верховна Рада затвердила санкції РНБО проти Центрального банку РФ і всіх фінустанов Росії
- Рада ухвалила закон про компенсацію за житло, зруйноване під час війни
- Слідом за Байденом. Директорка МВФ приїхала в Київ, щоб обговорити програму на $15 млрд
- Україна денонсувала останню угоду з Росією щодо Азовського моря
- НАБУ оголосило підозру колишньому міністру Пивоварському
- Росію вигнали з FATF
- "Рука допомоги": як працюватиме держпрограма з кредитування бізнесу під 0%
- Фонд держмайна готується до приватизації трьох стратегічних підприємств у Запоріжжі
- В Україні стартує фінальний етап обміну ламп розжарювання на LED-лампи
- Укрзалізниця розпочала повну українізацію
Тиждень був багатим на важливі події у сфері бізнесу та фінансів: НАБУ оголосило підозру колишньому міністру інфраструктури Андрію Пивоварському, Україна розірвала останню угоду з Росією щодо Азовського моря, РФ – уже не член FATF.
Про ці та інші головні новини бізнес-тижня у добірці від LIGA.net.
Верховна Рада затвердила санкції РНБО проти Центрального банку РФ і всіх фінустанов Росії
23 лютого Верховна Рада підтримала рішення Ради національної безпеки та оборони (РНБО) про запровадження санкцій проти російського фінансового сектору на 50 років. "За" проголосували 325 народних депутатів.
Згідно з рішенням РНБО, Україна застосовує санкції до всіх банків Росії (зокрема Центрального банку), всіх небанківських кредитних організацій і операторів платіжних систем.
Також рішення передбачає обмеження проти професійних учасників фондового ринку, страхових компаній, інвестиційних фондів та інших установ, що надають у РФ фінансові послуги.
Санкції забороняють операції з активами цих компаній, будь-які ділові відносини та контракти, придбання цінних паперів тощо.
РНБО також наказала анулювати реєстрацію в Україні російських платіжних систем.
Рада ухвалила закон про компенсацію за житло, зруйноване під час війни
23 лютого Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №7198, який створює механізм компенсації за житло, пошкоджене чи зруйноване під час війни. За документ проголосували 275 депутатів.
Згідно з документом, право на компенсацію отримають фізичні особи-громадяни України, які, зокрема є власниками, пошкодженого майна, спадкоємцями, інвесторами чи замовниками будівництва. Також компенсацію зможуть отримати ОСББ, житлові кооперативи, управителі або особи, уповноважені співвласниками багатоквартирних будинків.
Подати заяву про надання компенсації можна буде під час воєнного стану та протягом року з дня його припинення чи скасування. Зробити це можна буде в електронній формі через Дію або у паперовій – через ЦНАП, органи соцзахисту чи нотаріуса.
Кожен випадок окремо розглядатимуть спеціальні комісії, яку повинні будуть створити місцеві органи влади.
Більше деталей про те, хто претендує на компенсацію та які є винятки, доступні за посиланням.
Слідом за Байденом. Директорка МВФ приїхала в Київ, щоб обговорити програму на $15 млрд
20 лютого до України приїхала директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва. Вона відвідала Ірпінь, а потім зустрілася з представниками української влади, щоб обговорити нову багаторічну програму на понад $15 млрд.
Зокрема, директорка МВФ також окремо зустрілася з членами Кабінету міністрів: прем'єром Денисом Шмигалем, міністеркою економіки Юлією Свириденко та міністром фінансів Сергієм Марченком. Також Геогієва провела зустріч із президентом Володимиром Зеленським і головою Національного Банку України Андрієм Пишним.
Планується, що програма МВФ складатиметься з двох частин: негайної фінансової підтримки та підтримки структурних реформ, що сприятимуть відновленню.
20 лютого у Київ також приїхав із неанонсованим візитом президент США Джо Байден.
Україна денонсувала останню угоду з Росією щодо Азовського моря
24 лютого Україна припинила дію договору з Росією про співпрацю у використанні Азовського моря та Керченської протоки, яка діяла з грудня 2003 року.
Відповідно до угоди, Азовське море та Керченська протока вважалися внутрішніми водами двох країн, договір гарантував свободу судноплавства їхнім торговельним суднам та військовим кораблям.
Після денонсації договору Україна зможе визначити відповідно до приписів Конвенції ООН з морського права ширину свого територіального моря в Азовському морі та в Керченській протоці.
- Використання акваторії Азовського моря раніше регламентувалося двома договорами між країнами: угодою про так зване квотування вилову риби від 1993 року, а також договором між Україною та РФ про співпрацю і використання Азовського моря і Керченської протоки. З угоди про рибальство Україна вийшла восени 2022 року.
Більш детальне пояснення, чому це важливо, доступно за посиланням.
НАБУ оголосило підозру колишньому міністру Пивоварському
22 лютого Національне антикорупційне бюро (НАБУ) повідомило про підозру колишньому міністру інфраструктури, а нині керівнику мережі АЗС WOG Андрію Пивоварському.
За версією слідства, у липні 2015 року міністр забезпечив ухвалення наказу, який дозволив приватним компаніям стягувати корабельний збір в морському порту "Південний" разом із ДП "Адміністрація морських портів України" в пропорції 50:50.
Одним із бенефіціарних власників від цього рішення НАБУ вважає бізнесмена Олексія Федоричева, якому у 2018 році повідомили про підозру в корупції у ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", оголосили в розшук та на якого наклали санкції.
За версією НАБУ, Мінінфраструктури схвалила відповідний наказ без належного економічного обґрунтування і всупереч зауваженням департаменту економіки та фінансів Мінінфраструктури та ДП "АМПУ". Сума збитків державі оцінюється в понад $30 млн.
Сам Пивоварський назвав "дивним", коментуючи фабулу справи НАБУ т заявив, що рішення про розподіл коштів корабельного збору погоджувався з іншими міністерствами та відомствами, а також був підтриманий Кабінетом міністрів і Міністерством юстиції.
Читайте також: Було реформою, стало – справою НАБУ. Чому Бюро згадало про Пивоварського через сім років
Росію вигнали з FATF
24 лютого Міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей (FATF) призупинила членство Росії. Попри те, що FATF не додала РФ до чорного списку країн високого ризику, як просила про це Україна, глава Офісу президента Андрій Єрмак заявив, що навіть таке рішення в Україні розглядають як успіх.
В обґрунтуванні до цього рішення FATF повідомила, що група вирішила призупинити членство Росії через російську агресію. На її думку, вторгнення РФ суперечить основним принципам організації, спрямованим на сприяння безпеці й цілісності світової фінансової системи.
Міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей (Financial Action Task Force – FATF) – міжурядова організація, яка займається встановленням світових стандартів у сфері протидії відмиванню злочинних доходів та фінансуванню тероризму. Її спеціалізація – оцінка відповідності національних систем власним стандартам.
"Рука допомоги": як працюватиме держпрограма з кредитування бізнесу під 0%
22 лютого Міністерство соціальної політики оголосило про перезапуск програми "Рука допомоги". Програма пропонує безвідсотковий кредит від держави на три роки до 100 500 грн на відкриття бізнесу для українців з-поміж членів малозабезпечених сімей.
За умовою держпрограми, взяті кредити можна буде не повертати, якщо підприємцем сплачені податки, збори та ЄСВ у сумі, що перевищує суму наданої допомоги. Ще одна умова – якщо в першій рік із дати отримання кредиту підприємець працевлаштував щонайменше дві особи з малозабезпечених сімей за скеруванням центру зайнятості.
В іншому випадку кредит можна буде достроково погасити частинами, або в повній сумі одним платежем після закінчення терміну кредиту.
Для отримання такої допомоги необхідно буде звернутись до найближчого центру зайнятості. Там подати необхідні документи до комісії з надання допомоги на здобуття економічної самостійності малозабезпеченої сім'ї.
Більше деталей про цю кредитну програму, можна прочитати за посиланням.
Фонд держмайна готується до приватизації трьох стратегічних підприємств у Запоріжжі
21 лютого Фонд державного майна оголосив про підготовку до приватизації трьох стратегічних підприємств у Запоріжжі: державний Кремнійполімер, Запорізький титано-магнієвий комбінат (ЗТМК) та Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат (ЗАлК).
Фонд упевнений, що кожне з підприємств, які планується продати в приватні руки, стане перспективним активом для майбутніх інвесторів. Наприклад, ЗТМК – єдиний у Європі виробник губчастого титану, Кремнійполімер – єдиний в Україні виробник силіконів, а ЗАлК – єдиний виробник первинного алюмінію.
Деталі про історію підприємств і попередні невдалі спроби знайти для них відповідального інвестора ми писали за посиланням.
В Україні стартує фінальний етап обміну ламп розжарювання на LED-лампи
З 25 лютого українці у селах зможуть скористатися послугою обміну старих ламп розжарювання на нові LED-лампи. До цього послуга була доступна у всіх містах та селищах міського типу, крім тимчасово окупованих територій.
На фінальному етапі програми також обміняти лампочки зможуть мешканці прифронтових сіл Донеччини, Луганщини, Херсонщини, Харківщини та Запоріжчини. Загалом відділеннями Укрпошти у селах розподілять 6,6 млн LED-ламп.
На 23 лютого, за словами гендиректора Укрпошти Ігоря Смілянського, українці вже обміняно 7 млн ламп. Сама держпрограма з обміну ламп розжарювання на LED-лампи стартувала 30 січня. Зібрані лампи Міністерство екології планує відправити на вторинне перероблення. На це потрібно буде близько 100 млн грн.
Чому заміна лампочок важлива для енергосистеми країни та скільки планується їх обміняти до закінчення програми, ви можете прочитати за посиланням.
Укрзалізниця розпочала повну українізацію
21 лютого Укрзалізниця розпочала трирічну програму "Залізна українізація", мета якої – українізація всіх об'єктів залізничного транспорту, які належать компанії.
За словами голови правління Укрзалізниці Олександра Камишина, УЗ ще влітку 2022 року почала готуватися до повної українізації залізниці. Було вивчено всі можливі юридичні та технічні аспекти, опрацьовано величезну кількість інформації про об'єкти, які потребують українізації.
На основі цих даних УЗ склала комплексну програму з перейменування об'єктів компанії. Вона розрахована на три роки, впродовж яких планується українізувати все, що досі пов'язувало залізничну галузь України з країною-агресором: назви регіональних філій, позначки кілометражу, сигнальні позначки, радянські барельєфи, назви.
Детальніше з програмою Укрзалізниці можна ознайомитися за посиланням.