Бізнес-тиждень: Ахметов – не олігарх, (не)Альфа-Банк та схема на 680 млн грн

Тиждень, що минає, видався багатим на гучні події: найбагатший українець прощається зі своєю медіаімперією, євро став дешевшим за долар, а мільярдні борги фірми Коломойського списуються. Найважливіше за тиждень у добірці LIGA.net.

Ахметов – без телеканалів

Бізнесмен і найбагатша людина України Рінат Ахметов вирішив вийти з медіабізнесу. Він вирішив повернути ліцензії своїх 11 телеканалів та припинити діяльність інтернет-ресурсів, повідомили у його групі компаній SCM у понеділок 11 липня.

Вже наступного дня всі канали медіахолдингу (зокрема нішеві) почали транслювати телемарафон. Видання Сєгодня припинило оновлюватися. Згідно з процедурою, через місяць-два канали мають припинити працювати.

Причиною рішення Ахметов назвав тиск закону про деолігархізацію і небажання називатися олігархом. В результаті бізнесмен дійсно вийшов з-під визначення олігарха, пояснив міністр юстиції Денис Малюська. Окрім закриття медіа, цьому допоміг бізнес-партнер Ахметова Вадим Новинський, який склав мандат народного депутата.

Детальний розбір закриття медіаімперії Ахметова та наслідки ми описали тут:

Більше не Альфа-банк

Акціонери АТ "Альфа-Банк" вирішили змінити його назву на "Сенс Банк". Про це повідомляється на сайті розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Причина зміни – бажання припинити асоціюватися з російським Альфа-Банком, пояснив Сімеон Дянков, який став управителем частки акцій Сенс Банку, якою володіють росіяни Михайло Фрідман (32,9%) та Петро Авен (12,4%).

Більш м’які санкції для Калінінграда

Єврокомісія дозволила залізничний транзит сталі та чорних металів, що йдуть до Калінінградської області Росії через Литву. До появи цього роз’яснення Литва повністю зупинила транзит цих товарів на виконання санкцій ЄС.

Згідно з роз'ясненням, надалі заборонений транзит таких товарів автотранспортом, а також товарів подвійного й військового призначення. Також обсяги залізничного транзиту не мають перевищувати середній рівень за останніх три роки.

Після зупинки транзиту до Калінінградської області, Росія почала погрожувати розв'язати це питання "будь-якими способами". 

Змінити рішення щодо транзиту пропонував канцлер Німеччини Олаф Шольц, аби знизити напругу у стосунках з Росією. В МЗС Литви застерегли, що таке уточнення Єврокомісії може хибно сприйматися, як пом’якшення санкцій.

Початок експорту зерна

У понеділок 11 липня українські порти в Чорному морі почали приймати перші іноземні судна для експорту агропродукції. Судна вперше почали заходити до портів через гирло Бистре на р. Дунай. За два дні до портів Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ прибуло 16 суден. 

До відкриття руху гирлом Бистре єдиною можливістю потрапити до українських портів був румунський канал Суліна. Пропускна спроможність каналу Суліна – чотири судна на добу замість необхідних восьми. Це призвело до черги в 90 суден, що чекають заходу в українські порти у каналі Суліна.

Судна змогли користуватися новим каналом лише після звільнення о. Зміїний від росіян, повідомили у Воєнно-морських силах ЗСУ. Збройні сили також допомагають і в експорті української агропродукції.  

Нові енергоблоки на ХАЕС

НАЕК "Енергоатом" та американська енергокомпанія Westinghouse Electric Company підписали контракт щодо будівництва двох блоків Хмельницької АЕС. Йдеться про розробку техніко-економічного обґрунтування проєкту. 

Йдеться про енергоблоки №5 та №6. На них мають встановити реактори AP1000 від Westinghouse. Зараз на ХАЕС працює два реактори.

Мільярди для України 

Міністри фінансів ЄС погодилися виділити Україні макрофінансової допомоги на 1 млрд євро. 

Гроші покриють актуальні потреби України та дадуть змогу оплатити роботу критичної інфраструктури, заявив міністр фінансів Чехії Збінєк Станюра. Україна має отримати гроші до кінця липня, заявив віцепрезидент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс.

Всього до кінця місяця Україна розраховує отримати від міжнародних партнерів 4,4 млрд євро, заявив міністр фінансів Сергій Марченко.

Скільки російських активів заморозили

ЄС заморозив активи російських олігархів та бізнесу на загальну суму в 13,8 млрд євро. Про це повідомив комісар ЄС з питань юстиції Дідьє Рейндерс. 

Більшість активів (12 млрд євро) припала всього на п'ять країн ЄС із 27, каже Рейндерс. Загалом у санкційний список потрапило 98 російських юросіб та 1160 росіян.

Багато російських активів є і в Україні. Нацагентство з виявлення, розшуку та управління корупційними активами знайшло майна ще на 70 млрд грн (2 млрд євро). Протягом пошуку агентство опрацювало 600 запитів від правоохоронців, пояснили там.

Євро дешевший за долар

Курс євро вперше за 20 років опустився нижче вартості одного долара. 13 липня валюта досягла нижньої ціни у 0,9998 цента за $1, пише Bloomberg. 

Причини падіння – відкрите російське вторгнення в Україну, створена Росією енергетична криза в ЄС, висока інфляція в зоні євро та зростання попиту на долар.

На ранок суботи євро був дещо дорожчий за долар: $1,008.

Суд списав борг компанії Коломойського перед ПриватБанком

Господарський суд на Дніпропетровщині ліквідував компанію "Новофарм", пов'язану з колишнім власниками АТ КБ "ПриватБанк" Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим. Також був списаний борг компанії у 10,44 млрд грн перед кредиторами.

Частина боргу (4,3 млрд грн) у компанії була перед ПриватБанком за кредитом, повідомляє Finbalance. За даними Генпрокуратури, Нацбанк визнав, що Новофарм була пов’язана з ПриватБанком на 2016 рік.

Компанія змогла виплатити лише 2,7 млн грн зі свого боргу у 10,44 млрд грн. Згідно з рішенням суду, заборгованість вважається погашеною, якщо в компанії недостатньо майна на її погашення.

Велика схема у держкомпанії на 680 млн грн

СБУ підозрює у створенні корупційної схеми майже все керівництво Держпродспоживслужби. Вони буцімто хотіли створити підконтрольне підприємство та "освоїти" 680 млн грн з держбюджету, повідомили у Службі.

За даними СБУ, підозрювані планували створити підконтрольну їм компанію, яка мала брати участь у тендерних закупівлях. Через цю компанію планували "освоїти" державні гроші, які виділилися на інформатизацію Держпродспоживслужби, вважають у СБУ.

Зокрема, підконтрольна їм компанія уже перемогла в одному з тендерів Держпродспоживслужби на 2,6 млн грн. За умовами тендеру компанія мала надати базу даних одного з держреєстрів. Перевірка СБУ виявила, що відповідна база даних у держкомпанії відсутня.

Серед підозрюваних – в.о. голови Держпродспоживслужби, заступник голови, директор фінансового департаменту, керівник сектору державних закупівель, в.о. директора одного з державних підприємств. З 16 лютого 2022 року в.о. голови Держпродспоживслужби призначили Анатолія Вовнюка.

Підписуйтесь на LIGA.Бізнес в Telegram: коротко про важливе