Володимир Євтушенков та Михайло Фрідман (Колаж: Валентина Поліщук/LIGA.net)

Конфісковані у Росії активи продаватимуть на аукціонах, Коломойський тепер без аеропорту, а Усманов без руди, СБУ та ДБР провели рейд на митниці, в Україні збудують мініелектростанції, які мають позбавити сенсу ракетні атаки на енергетику.

Ці та інші головні події бізнес-тижня у добірці LIGA.net.

Кабмін вирішив продавати конфісковані у Росії активи на аукціонах

Володимир Євтушенков та Михайло Фрідман (Колаж: Валентина Поліщук/LIGA.net)

Кабінет міністрів 10 лютого своєю постановою визначив порядок продажу конфіскованих обʼєктів права власності Росії та її резидентів. Він  відбуватиметься через електронні аукціони Фонду державного майна.

Кошти, отримані від продажу об'єктів, спрямовуватимуть до фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

"Ми заморозили та конфіскували сотні об'єктів, які належали російському уряду або російським олігархам. Багато з цих об'єктів фактично простоює", – сказав Денис Шмигаль.

Рішення уряду відкриває можливість для їхнього продажу.

"Це означає відкриті аукціони, де український чи іноземний бізнес може придбати у власність конфісковані об'єкти. Аукціони відбуватимуться за тим самим принципом, що й мала приватизація. Відповідатиме за них Фонд державного майна", – сказав Шмигаль.

 

Укренерго скасувало "дні без відключень". Пошкоджено чотири електростанції ДТЕК

Фото – ДТЕК

Через російську ракетну атаку НАЕК "Укренерго" скасувало графік проведення вимірювань фактичного споживання електроенергії – так звані дні без відключень. Про це повідомила пресслужба компанії.

"Оприлюднений раніше графік проведення вимірювань фактичного споживання електроенергії наразі скасовано. Про новий розклад проведення вимірювань та необхідне для цього зняття обмежень споживання буде повідомлено додатково", – заявила компанія.

Укренерго намагається провести ці вимірювання з кінця січня, але щоразу їх зриває Росія.

Компанія ДТЕК Ріната Ахметова своєю чергою повідомляла, що внаслідок російського ракетного удару 10 лютого серйозні пошкодження отримали чотири теплові електростанції ДТЕК.

"Внаслідок обстрілу серйозно пошкоджено обладнання підприємств. Після закінчення атаки енергетики оперативно почали ліквідацію її наслідків та відновлення роботи обладнання", – заявила компанія. Двоє енергетиків отримали поранення.

За даними Міненерго, 10 лютого були влучання в об‘єкти теплової та гідрогенерації, а також високовольтної інфраструктури в шістьох областях.


 Заводи Коломойського намагаються розвалити ізраїльський позов ПриватБанку

ПриватБанк (Фото – Depositphotos)

 

Пов'язані з Ігорем Коломойським підприємства намагаються за допомогою українських судів розвалити ізраїльський позов ПриватБанку проти бізнесмена. Про це свідчать судові рішення, ухвалені в січні за позовами Запорізького заводу феросплавів та Дніпроазоту.

23 січня Господарський суд Києва за позовом Запорізького заводу феросплавів визнав припиненими усі зобов'язання підприємства перед ПриватБанком за дев'ятьма кредитними договорами, які згадуються у позовній заяві банку, яку він подав до Окружного суду в Тель-Авіві 2019 року.

19 січня аналогічне рішення суд ухвалив за позовом Дніпроазоту щодо двох кредитних договорів.

Пресслужба ПриватБанку в коментарі LIGA.net пояснила, що насправді жодного спору щодо повернення цих кредитів між банком і позичальниками не було - гроші дійсно були повернені банку у строки, передбачені кредитними договорами протягом 2007-2011 року.

"Справжньою метою подання позовів такими позичальниками банку є створення перешкод для іноземних позовів банку про відшкодування завданих йому збитків через скоординовані схеми перекредитування та привласнення грошей ПриватБанку, інспіровані колишніми власниками банку", – заявив банк.

Ці дві справи були спрямовані проти ізраїльського позову ПриватБанку, але є й інші – проти американського та англійського позовів, стверджує банк.

Загальний розмір тіла кредитів за відповідними справами становить приблизно $250 млн у випадку ЗЗФ і $192,5 млн у випадку Дніпроазоту.

Банк збирається оскаржити рішення Господарського суду.

У грудні 2019 року ПриватБанк ініціював судове провадження в Окружному суді Тель-Авіва проти колишніх власників банку. Воно стосується виведення з банку щонайменше $600 млн у період 2007-2011 років та розміщення їх на рахунку в ізраїльському банку "Дисконт".

 

Найгучніші бізнес-угоди року

Ринок злиття і поглинання (Колаж: Дарина Дмитренко/LIGA.net)

2021 рік світовий ринок злиттів і поглинань досяг історичного максимуму – він став піковим за активністю як за кількістю, так і вартістю угод, розповідає LIGA.net Богдан Ярмоленко, керуючий партнер, керівник практики стратегії та транзакцій EY в Україні. Згідно з підрахунками консалтингової компанії Dealogic, світовий ринок M&A у 2021 році сягнув астрономічних $5,9 трлн.

Україна також приєдналася до тренду: загальна сума ділових угод в Україні 2021 року досягла $2,72 млрд, що у 2,3 раза більше, ніж показник 2020-го, йдеться у дослідженні InVenture.

Тож від 2022 року світ чекав мегаугод на мільярди доларів, кажуть LIGA.net аналітики.

Однак повномасштабний напад Росії спричинив дев'ятикратне падіння ринку M&A. Згідно з оцінками InVenture, обсяг анонсованих та завершених угод злиття і поглинання (M&A) в Україні, включно з корпоративними та венчурними угодами в технологічному секторі за підсумками 2022 року становив лише $305 млн. Левову частку з них забезпечив ІТ-сектор.

LIGA.net опитала інвестиційних аналітиків та бізнес-консультантів і створила добірку найгучніших в Україні угод 2022 року.

Читайте у статті "Найгучніші бізнес-угоди року. Куди учасники ринку M&A вкладатимуть найбільше у 2023-му".

Спецоперація СБУ і ДБР на митниці: масштабні обшуки вздовж кордону

 

Служба безпеки України та Державне бюро розслідуваннь 10 лютого почали масштабну спецоперацію на митницях уздовж всього західного кордону. Обшуки влаштували у центральному апараті Держмитслужби та восьми регіональних митницях, повідомили відомства.

Слідчі дії почалися на Волинській, Львівській, Тернопільській, Чернівецькій, Одеській, Київській, Рівненській і Закарпатській митницях.

Також заблоковано діяльність близько 50 фірм, які можуть бути причетними до тіньових схем на митниці.

Співробітники правоохоронних органів працюють на окремих ділянках кордону та у пунктах пропуску з метою виявлення та ліквідації контрабандних схем.

ДБР стверджує, що, за попередніми оцінками, оборудки на митниці щомісяця вимивають з державного бюджету орієнтовно до 10 млрд грн, або третину від того, що мала б збирати установа протягом місяця.

1 лютого Кабмін призначив нового в.о. голови Держмитслужби, звільнивши чи відсторонивши трьох інших керівників.

Водночас Державне бюро розслідувань підтвердило затримання колишнього начальника митного поста "Чорноморськ-порт" за підозрою у вимаганні хабаря.

Митник зараз обіймає посаду начальника відділу оформлення цього ж митного поста.

Слідство вважає, що він вимагав $4100 за безперешкодне переміщення через кордон вантажівок із зерном та отримання на них експортних сертифікатів EUR1.

 

Укроборонпром розгорнув виробництво мін у країні НАТО

328666616_446831990910255_3027959968096586746_n

Державний концерн "Укроборонпром" у партнерстві з однією з країн НАТО розгорнув виробництво мін калібру 120 мм і збирається постачати їх Міністерству оборони.

Виробничі потужності розосереджені, частина з них – за кордоном.

Боєприпас Укроборонпрому гарантовано уражає ворожу піхоту в радіусі від 25 м до 60 м, а розліт осколків може сягати 250 м. Крім цього, 120-міліметрова міна здатна руйнувати інженерні споруди та легкоброньовану техніку.

120-міліметровий міномет здатний вражати цілі на відстані до 7 км, а сучасними боєприпасами – понад 8 км.

Це один із найбільш розповсюджених в Україні видів артилерійської зброї, що активно використовується у бойових діях проти Росії.

Нагадаємо, у січні Укроборонпром повідомив про початок серійного виробництва 82-мм осколкових мін за кордоном.

На початку листопада міністр оборони Олексій Резніков розповів, що на підприємствах Укроборонпрому налагодили виробництво снарядів калібрів 152 мм та 122 мм, а також мін 120 мм.

Водночас Державний концерн "Укроборонпром" домовився про співпрацю з чеським танкоремонтним заводом VOP CZ.

Співпраця полягатиме у виробництві, ремонті й спільних розробках броньованої техніки, а також створенні ланцюжків постачання деталей та виробів.

Підприємство VOP CZ у місті Новий Їчин – це державний збройовий завод, що займається здебільшого ремонтом та модернізацією військової техніки, такої як БМП і танки.

 

"Кожен 10-й у ЗСУ носить бронежилет Метінвесту". Інтерв'ю з СЕО компанії Юрієм Риженковим

Юрій Ріженков (Фото: пресслужба Метінвесту)

Навесні увесь світ спостерігав онлайн, як окупаційна армія Росії руйнувала заводи Азовсталь і ММК Ілліча холдингу Метінвест у Маріуполі – одні з найбільших в Україні виробників металопрокату. Кадри з ударами російською артилерією та з літаків по Азовсталі облетіли світові ЗМІ – те, що колись відігравало ключову роль у металургійному бізнесі найбагатшого українця Ріната Ахметова, перетворювалося на руїни.

LIGA.net поговорила з Юрієм Риженковом, який вже близько десяти років очолює Метінвест. Оточення Маріуполя і як наслідок окупація стали для 46-річного менеджера повною несподіванкою.

Ще у перші дні лютого він разом із акціонерами холдингу Рінатом Ахметовим і Вадимом Новинським працював над амбітними проєктами: будували під Маріуполем технічний університет за €30 млн, проводили модернізацію підприємств на $1 млрд. У 2022-му акціонери обіцяли вкласти у розвиток холдингу близько $1,2 млрд. Особливу увагу приділяли Азовсталі. Війна все змінила.

У своєму інтерв'ю він розповів, як група компаній адаптувався під сьогоднішні військово-політичні реалії, навіщо холдинг придивляється до металургійних заводів у Східній Європі і як хоче побудувати навколо своїх підприємств в Україні мережу з мініелектростанцій.

Детальніше читайте в інтерв`ю.

 

СБУ підозрює топчиновників спілки архітекторів у махінаціях

photo_2023-02-08_12-07-44

СБУ зібрало докази вини посадових осіб Національної спілки архітекторів України, які займалися махінаціями у будівельній сфері України.

Зловмисники видавали нові сертифікати атестації архітекторів, хоча не мали на це права. Щоб схема працювала, вони незаконно змінювали персональні дані архітекторів у раніше виданих сертифікатах.

Для цього представник Національної спілки архітекторів начебто за вказівкою керівника передав підконтрольній третій особі свій електронний ключ для входу в електронну систему.

Використовуючи ключ та прогалини у протоколах безпеки системи, фігуранти несанкціоновано втручалися та змінювали особисті дані у старих сертифікатах архітекторів з окупованого Криму на необхідних "новостворених".

Співробітники СБУ викрили та заблокували схему внаслідок слідчо-оперативних дій наприкінці минулого року.

У Національному союзі архітекторів заперечували звинувачення.

 

В Україні будується два десятки мініелектростанцій. Як вони працюють

Андрій Герус (Комітет ВРУ з питань енергетики та ЖКП/Facebook)

В Україні будується зо два десятки маленьких електростанцій, де є перспективи, що їх добудують у найближчі пів року. Про це розповів голова комітету Верховної Ради з питань енергетики та ЖКП Андрій Герус в інтерв’ю LIGA.net.

Точної кількості, скільки в Україні будується маленьких електростанцій, нардеп не уточнює. Втім, за його інформацією, будівництво відбувається в різних областях України, зокрема – під Києвом, у Сумській, Полтавській, Чернігівській, Вінницькій та Дніпропетровській областях. "Також, наскільки мені відомо, зараз придивляється до газової генерації й бізнес. Я знаю, що бізнес готовий вкладати кошти, щоб потім забезпечувати себе власною ж електроенергією", – каже він.

На думку Андрія Геруса, будівництво хоча б сотні таких об’єктів електричної генерації може набагато зменшити вразливість України до атак країни-агресора по українській енергосистемі. Зокрема, за їхньої допомоги постачати електроенергію критичній інфраструктурі: котельні, садочки, лікарні.

"У нас є близько 15 об’єктів, на які зав’язана половина нашої енергетики. Тобто є 15 цілей, які Росія може атакувати та заподіяти нам найбільшої шкоди. А коли у нас з’явиться ще сотня малих електростанцій, то Росії буде складніше дестабілізувати нашу енергосистему", – говорить нардеп.

Детальніше читайте в інтерв`ю Андрія Геруса: "Ціль номер один для Росії – це погасити Київ, блекаут України – складніший"

 

АРМА отримала руду російського олігарха Усманова на 1,8 млрд грн

усманів.JPG

Бюро економічної безпеки України передало до Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) майже 170 000 тонн залізної руди орієнтовною вартістю 1,8 млрд грн, інформує БЕБ. 

За даними слідства, упродовж 2021-2022 років юридична особа-нерезидент, зареєстрована в країні ЄС, разом з компаніями РФ, афілійованими з російським олігархом, задекларувала переміщення територією України до країн Азії в митному режимі "транзит" – залізну руду на загальну суму понад 1,3 млрд грн. 

Насправді ж вони не мали на меті вивезення руди за межі України. Фактично посадові особи компанії відвантажували товар суб’єктам господарювання – резидентам України, не сплачуючи при цьому митні платежі. Таким чином державі завдано понад 118 млн грн збитків. 

Приховану сировину представники країни-агресора намагались нелегально переправити морськими суднами на територію Росії.

 

Філатов оголосив про перемогу над Коломойським у боротьбі за аеропорт у Дніпрі

 

Третій апеляційний адміністративний суд підтвердив рішення суду першої інстанції про скасування права ТОВ "Міжнародний аеропорт "Дніпропетровськ" на експлуатацію аеродрому в Дніпрі. Про це повідомив міський голова Дніпра Борис Філатов.

Філатов сказав, що попереду буде ще оскарження у Верховному Суді, але він упевнений, що аеропорт уже вдалося "вирвати з рук" Коломойського.

"Після української перемоги сюди нарешті зайдуть лоукости, тож дніпряни і всі охочі зможуть літати за кордон за адекватними цінами", – заявив мер Дніпра.

Дніпровська міська рада подала до суду у вересні 2021 року з вимогою визнати протиправним і скасувати наказ авіаційної служби про надання ТОВ "Міжнародний аеропорт Дніпропетровськ" безстрокового сертифіката на експлуатацію аеродрому в Дніпрі.

Аеропорт  належить авіакомпанії "Дніпроавіа", що, своєю чергою, належить ТОВ "Галтера" з орбіти Коломойського.

Об'єкти аеропорту опинилися у Коломойського під час приватизації державної авіаційної компанії "Дніпроавіа" за президентства Віктора Ющенка. На балансі держкомпанії був майновий комплекс аеропорту.

 

Чекали 11 років: Верховна Рада схвалила корпоратизацію Енергоатому

 

Депутати Верховної Ради схвалили у другому читанні законопроєкт про корпоратизацію національного оператора атомних станцій НАЕК "Енергоатом".

Документ визначає процедуру утворення та порядок формування статутного капіталу та функціонування акціонерного товариства НАЕК "Енергоатом".

Питання корпоратизації Енергоатому стояло на порядку денному з 2012 року, заявляють у комітеті.

Ухвалення законопроєкту є одним із зобов'язань України за Угодою про асоціацію з ЄС, а також було умовою для надання кредиту МВФ.

"Звична для великих інвесторів корпоративна структура Енергоатому дозволить залучити десятки мільярдів доларів до нових проєктів, які були анонсовані нещодавно. Корпоратизація змінює застарілу організаційно-правову форму, яким є державне унітарне підприємство, на більш сучасну та стабільну юридичну форму, зрозумілу партнерам компанії", — йдеться у повідомленні.

У парламентському комітеті уточнюють, що корпоратизація не змінює власника — Енергоатом залишається у 100% державної власності під управлінням Кабінету міністрів.

Придбані державою внаслідок утворення АТ акції не підлягають приватизації, а також передбачається заборона поділу пакету акцій, що належать державі.

Економічні та юридичні вигоди від корпоратизації – зростання капіталізації: встановлюється справедлива вартість активів держкомпанії.

Також АТ може створювати дочірні підприємства для реалізації нових проєктів та залучати кредити без державних гарантій.

В Україні через корпоратизацію вже пройшли держкомпанії Укренерго, Укрпошта, Укргідроенерго, Укрзалізниця.

 

Суд повернув державі санаторій курорту "Куяльник" вартістю 1 млрд грн

куяльник фото ПС офісу генпрокурора

Південно-західний апеляційний господарський суд повернув у державну власність майно об'єднання санаторно-курортних установ на курорті "Куяльник" вартістю близько 1 млрд грн.

У суді прокурор довів, що власник протиправно оформив право власності на приміщення санаторію площею понад 100 000 кв.м.

Прокуратура ще у грудні 2019 року звернулася до суду із вимогою повернути Фонду держмайна нерухоме майно санаторію на Лиманній вулиці. Серед нього – кілька спальних корпусів, поліклініка, палац культури, будинок відпочинку, кафе, свердловини, нежитлові будинки тощо.

Позов було обґрунтовано тим, що санаторій ім. Пирогова (Куяльник) є державною власністю, але ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" не визнає право власності держави на майно через його відчуження.

Справа розглядалася у Господарському суді Одеської області, який 8 червня минулого року відмовив у задоволенні позову.

Прокуратура спробувала оскаржити це рішення, але не змогла. З'ясувалося, що потрібно сплатити 1 млн грн судового збору, а прокурор вніс лише 690 000 грн. Більше грошей прокуратура просто не знайшла.

 

У порту Фірташа заарештували 170 вагонів із добривами з РФ та Білорусі на 100 млн грн

 

За матеріалами Служби безпеки України та підрозділів Бюро економічної безпеки (БЕБ), накладено арешт на оптову партію мінеральних добрив російського та білоруського виробництва. Про це повідомляє пресслужба СБУ.

Добрива знайшли у 170 вагонах, які були у Миколаєві на території Морського спеціалізованого порту, що входить до бізнес-структури підсанкційного олігарха Дмитра Фірташа, уточнюють у СБУ.

Загальний об'єм вилученого майна становить 11 800 тонн майже на 100 млн грн.

Встановлено, що залізничні контейнери з міндобривами прибули до України ще до початку повномасштабного вторгнення та перебували у режимі транзиту.

За оперативними даними, вантаж належав компаніям з Росії та Білорусі – Уралкалій та Білоруськалій.

Надалі власники товару планували переправити його до третіх країн для продажу та отримання мільйонних доходів, частина з яких у вигляді податків пішла б на фінансування війни проти України.

СБУ ініціювала передачу вилученого майна до управління АРМА.

 

Очільника київського БЕБ відсторонили: його підлеглий попався на хабарі

 

Директор Бюро економічної безпеки Вадим Мельник відсторонив від обов'язків начальника київського теруправління БЕБ у Києві та області Антона Лапіку. Про це повідомляється на сайті Бюро.

Рішення Мельник ухвалив після затримання старшого детектива цього управління за підозрою в отриманні хабаря у розмірі $1200.

За даними Державного бюро розслідування, затриманий працівник БЕБ займався "кришуванням" грального бізнесу. "До цього він працював у іншому правоохоронному органі, де саме й займався протидією незаконному гральному бізнесу, а потім вирішив перенести "підробіток" на нову роботу", – заявили в Бюро.

Затриманому повідомили про підозру за ч. 1 ст. 365-3 КК України – бездіяльність працівника правоохоронного органу щодо незаконної діяльності з організації або проведення азартних ігор, лотерей.

На початку січня СБУ затримала детектива БЕБ за "кришування" підпільного збуту електронних сигарет.

У Раді незадоволені роботою Бюро економічної безпеки. Зараз там працює тимчасова слідча комісія щодо діяльності БЕБ та інших державних органів, які здійснюють повноваження у сфері економічної безпеки.