Бізнес-тиждень: місія МАГАТЕ, митний безвіз з ЄС, борг Нафтогазу та газовий шантаж

Кінець літа та початок осені були напруженими. Увесь тиждень світ та Україна слідкувала за рухом місії МАГАТЕ на Запорізьку АЕС та газовим шантажем Європи з боку РФ. Водночас російські банки через санкції втратили $25 млрд, а один із посадовців Лукойлу випав з вікна.

Попри негаразди, український бюджет у серпні закрили з малим дефіцитом, завдячуючи фінансовій допомозі Заходу. До того ж Україна зробила ще один крок назустріч митному безвізу з ЄС, Нафтогаз отримав першу згоду на реструктуризацію боргу, а парламент відмовляється від 10% збору на імпорт.

Що важливого та цікавого у сфері бізнесу та фінансів відбулося за минулий тиждень?

"Митний безвіз" з ЄС з жовтня. Парламент ратифікував необхідні конвенції

 

30 серпня Верховна Рада ратифікувала дві конвенції, необхідні для приєднання України до "митного безвізу" з Європейським Союзом. Це остання формальність перед приєднанням України до "митного безвізу".

Народні депутати схвалили приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту (NCTS) та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами.

Таким чином Україна стане офіційною державою-учасницею конвенції щодо процедури спільного транзиту з 1 жовтня.

Бізнес зможе користуватися перевагами та спрощеннями під час експорту та транзиту товарів до країн Європи. Авторизовані підприємства зможуть відправляти та отримувати товари на своєму підприємстві без заїзду на митні термінали.

Запроваджується одна транзитна декларація та одна гарантія для переміщення товарів між 36 країнами (членами ЄС, Великою Британією, Туреччиною, Сербією, Північною Македонією, Ісландією, Норвегією, Ліхтенштейном та Швейцарією).

Місія МАГАТЕ доїхала на Запорізьку АЕС під обстрілами РФ. Окупанти презентували зрежисоване шоу

Група експертів місії Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) 29 серпня розпочала свій шлях на Запорізьку АЕС. Їхня мета — забезпечити безпеку найбільшого в Україні та Європі ядерного об'єкта.

Попри побоювання, вчені уряду США станом на 29 серпня не виявили "жодних ознак підвищеного або аномального рівня радіації". 

Водночас військовий високопосадовець представник США заявив, що навколо атомної електростанції велися "авіаудари та артилерійські обстріли". Військові США "з великою впевненістю знають, що окупанти ведуть вогонь із району навколо атомної електростанції", використовують АЕС для зберігання військової техніки.

Вже зранку 30 серпня делегацію МАГАТЕ помітили у Києві, звідки вона виїхала на ЗАЕС. Групу із 14 експертів очолив голова МАГАТЕ Рафаель Гроссі. По обіді 31 серпня місія МАГАТЕ прибула до Запоріжжя.

Зі свого боку російські окупанти заблокували місію МАГАТЕ. У черзі на російському КПП їм відмовили надати спецперепустки, пояснюючи це тим, що представники місії нібито могли "швидко і без перепон" дістатися ЗАЕС з Росії.

Наступного дня, 1 вересня окупанти обстрілювали окупований Енергодар та маршрут шляху місії МАГАТЕ. Пара російських вертольотів Ка-52 вдарили по житлових кварталах, мінометний обстріл був у безпосередній близькості до АЕС та реакторів. Місія не могла продовжити рух із міркувань безпеки. Через обстріли окупантів на Запорізькій АЕС відключився 5-й енергоблок. Лише після обіду місія МАГАТЕ прибула до тимчасово окупованого Енергодару для перевірки ЗАЕС.

Російські окупанти не дали можливості місії МАГАТЕ ознайомитися з реальним станом справ на ЗАЕС. Росіяни звинуватили ЗСУ в попередніх обстрілах, спотворили факти й докази, що свідчили про їхні обстріли станції. 

Окупанти не пустили місію до кризового центру ЗАЕС, де зараз перебувають російські військові. Також місії "презентували" заздалегідь сплановане та зрежисоване шоу, як нібито "мешканці Енергодару скаржаться на обстріли ВСУ". 

Під новий урожай Україна скупила майже всі одноразові зерносховища у світі

Україна, за словами Міністерства агрополітики, скупила майже всі одноразові системи для зберігання врожаю, що були доступні на світовому ринку. Більшу частину з них закупив український агробізнес у приватному порядку.

За словами міністерства, Україні у поточному сезоні необхідні одноразові та мобільні зерносховища загальною місткістю до 20 млн тонн для зберігання нового врожаю.

Ввезення мобільних зерносховищ дозволить врятувати врожай цього сезону. В умовах війни з РФ до кінця 2022 року в Україні очікується дефіцит 10—15 млн тонн елеваторних потужностей.

Рекордна зовнішня допомога дозволила звести серпневий держбюджет з майже нульовим дефіцитом

У серпні дефіцит загального фонду державного бюджету України зберігся на невисокому рівні — 6,4 млрд грн. Це стало результатом рекордного обсягу міжнародних грантів минулого місяця. 

Загалом доходи загального фонду держбюджету в серпні зросли до 204,6 млрд грн, а видатки – до 212,1 млрд грн.

Серпневий дефіцит трохи більший, ніж був у липні — 4,8 млрд грн, але набагато менший за показники березня-червня. Тоді дефіцит бюджету сягав від 80 млрд до 135 млрд грн.

Сума грантової допомоги у серпні сягнула рекордних $4,6 млрд або 109,7 млрд грн. 

У вересні Міністерство фінансів очікує $1,5 млрд надходжень від США, у вересні-жовтні — 9 млрд євро допомоги з боку Європейського Союзу, обіцяних ще у травні. Частину допомоги від ЄС можуть схвалити вже наступного тижня.

Нафтогаз домовився про відтермінування на два роки частини свого боргу

НАК "Нафтогаз України" вдалося домовилась з частиною держателів єврооблігацій щодо відстрочки погашення боргу. Це дозволить заощадити компанії 90 млн євро у наступні два роки.

2019 року Нафтогаз розмістив три випуски єврооблігації: трирічні на $335 млн під 7,375%, п'ятирічні на 600 млн євро під 7,125%, семирічні на $500 млн під 7,625%.

11 липня Нафтогаз за вісім днів до розрахунку за євробондами-2022 звернувся до інвесторів з проханням про реструктуризацію боргу — ті відмовились. За облігаціями з погашенням у 2022 році компанія допустила дефолт.

Мова про євробонди, термін погашення яких настає у липні 2024 року. Компанії вдалося домовитися з бондхолдерами про відтермінування виплат на 2026 рік.

Умови реструктуризації підтримали 77% інвесторів у облігації з погашенням у 2024 році. Нафтогаз зможе сплатити тіло боргу в розмірі 600 млн євро на два роки пізніше запланованого, а відсотки почне сплачувати у 2024-му.

Гендиректор Нафтогазу Юрій Вітренко заявив, що готовий звільнитися, якщо це допоможе реструктуризувати борг. Водночас той "не чув навіть натяку на те, що зміна генерального директора вплине" на рішення кредиторів.

Парламент відмовляється від 10%-го збору на імпорт. Причина: супротив бізнесу

У податковому комітеті Верховної Ради повідомили, що уряд і Офіс Президента відмовились від ідеї запровадження 10%-го валютного збору на імпорт. Причина — значний публічний тиск та супротив бізнесу.

За їх даними, питання валютного збору викликало жорсткі суперечки всередині влади. Тому, попри те, що текст законопроєкту пройшов вже погодження, на реєстрацію у парламенті він не піде.

Інформація про те, що в уряді розробляють законопроєкт про запровадження додаткового збору на купівлю іноземної валюти імпортерами, з'явилась на початку серпня.

Ідею щодо 10%-го валютного збору на імпорт раніше запропонували у Національному банку України, автором законопроєкту було Міністерство фінансів. Він був підтриманий заступником голови Офісу президента Ростиславом Шурмою, але у Міністерстві економіки виступили проти.

Газовий шантаж Європи: Газпром повністю зупинив Північний потік-1 на невизначений термін

 

2 вересня російський Газпром повністю зупинив газопровід "Північний потік" за підсумками ремонтних робіт, які мали тривати до 3 вересня. Прокачування газу зупинилося на невизначений термін до моменту "усунення несправностей".

Газпром опублікував список виявлених проблем у роботі агрегатів. Переважно йдеться про витікання мастила.

Зупинка прокачування газу з боку РФ відбувається в час, коли Європа намагається заповнити свої газові сховища перед зимою. Західна влада вже кілька тижнів намагається вгадати наступні кроки Москви в енергетичній війні.

Якщо припинення постачання затягнеться, це поставить під загрозу домогосподарства, заводи та європейську економіку, послабивши позиції Європи, яка підтримує Україну у війні проти Росії.

У Єврокомісії заявили, що закриття Північного потоку-1 під хибним приводом є ще одним підтвердженням ненадійності РФ як постачальника Росія вважає за краще спалювати газ замість виконання контрактів.

Втрати російських банків через санкції склали $25 млрд за пів року

Російські банки втратили $25 млрд у першій половині 2022 року через західні санкції у зв'язку з вторгненням Росії в Україну. Як зазначили у Центробанку Росії, санкції лише "прискорюють процес припинення домінування іноземної валюти".

Збитки російських банків пов’язані із забороною деяким з них торгувати доларом, євро та іншими валютами, що конвертуються. Це змусило їх зазнати збитків за валютними свопами і переоцінити свої портфелі.

40% російських банків, що формують систему, є найбільшими в Росії та мають вищі вимоги до достатнього рівня капіталу, зазнали збитків у першому півріччі цього року. Водночас представник Центробанку РФ заявив, що "абсолютна більшість" банків не порушувала вимог до достатнього рівня капіталу, попри збитки.

Санкції зробили для російських банків "проблематичнішими" операції з "токсичними" валютами (долар і євро), навіть якщо вони не потрапили під санкції. У Центробанку РФ вважають, що змінилася економічна сутність валютних рахунків – вони фактично перетворилися на рублеві рахунки з прив'язкою до курсу.

Проте там же зазначають, що відсутність конвертованості рубля "прискорить процес припинення домінування іноземної валюти" у російській фінансовій системі.

Уряд досі не схвалив ідею єВідрядження. Проєкт мав запрацювати з 1 вересня

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль станом на 31 серпня досі не підписав постанову про єВідрядження. Проєкт мав дозволити військовозобов'язаним чоловікам виїжджати за кордон по роботі під заставу 200 000 грн.

У Міністерстві цифрової трансформації зазначили, що "наразі ще відбувається дискусія в уряді щодо цієї постанови, щодо її доопрацювання, публікації". Планувалося, що єВідрядження запрацює з 1 вересня.

Водночас у Мінцифри запевнили, що, у разі її підписання, там реалізують цю послугу дуже швидко.

У Москві голова ради директорів Лукойлу випав із вікна лікарні

Голова ради директорів нафтової компанії Лукойл Равіль Маганов вранці 1 вересня випав з вікна та загинув. Подія трапилася у лікарні, де той проходив лікування.

Це вже щонайменше шоста смерть від початку року, пов'язана з російською нафтогазовою галуззю.

Маганов очолював раду директорів Лукойлу з червня 2020 року. Він працював у компанії з 1993 року – спочатку віцепрезидентом з нафтовидобування, потім – першим віцепрезидентом з розвідки й видобування.

Саме Маганов придумав назву Лукойл для концерну, який до того називався ЛангепасУрайКогалимНєфть.

Указом президента РФ від 9 серпня 2019 року "за досягнуті трудові успіхи, активну громадську діяльність і багаторічну сумлінну роботу" Маганов отримав орден Олександра Невського. Нагородження відбулося у Кремлі.

Підписуйтесь на LIGA.Бізнес в Telegram: коротко про важливе