Тиждень, що минає, приніс багато новин. ЄС та Світовий банк продовжують кредитувати Україну на мільярди євро, український експорт ставить рекорди, а Альфа-банк – на крок ближче до націоналізації.

З посади пішов голова НБУ Кирило Шевченко, яким, як одразу з`ясувалося, цікавиться Національне антикорупційне бюро України. А росіяни пробують анексувати Запорізьку АЕС. Ключові бізнес-події тижня – в огляді LIGA.net.

Нова Пошта запускається в Польщі 

Відділення НП у Варшаві (Фото: Нова Пошта)

Поштовий оператор Нова Пошта відкрив свій перший філіал у Польщі. Відділення під брендом Nova Post запрацювало у Варшаві, повідомили у НП. 

Там додали, що у жовтні також планують відкрити відділення у Кракові, Вроцлаві, Жешуві та Познані. Це має статися ще у жовтні. 

"Ми бачимо, що 5 млн людей виїхали за кордон, тим паче клієнти кажуть: "Нам вас не вистачає". Тож справді, ми плануємо виходити на європейський ринок", — заявляла LIGA.net директорка Нової Пошти з управління репутацією Олена Плахова. Наступні на черзі – Словаччина та Румунія, додала вона.

Читайте також: Я – націоналіст, але реально дивлюсь на речі – буде серйозна стагнація. Розмова з власником Meest

Альфа-банк може стати державним

Альфа-банк (Фото: пресслужба банку)

Верховна Рада 6 жовтня ухвалила закон про виведення з ринку системно важливого банку під час війни. Під це визначення підпадає одразу 14 банків, але документ написано саме під Альфа-банк.

Кінцеві власники Альфа-банку – російські олігархи Михайло Фрідман, Петро Авен, а також Герман Хан та Олексій Кузьмічов.

Згідно із законом, такий "системно важливий банк" мають визнати неплатоспроможним, але таким, що не вимагає докапіталізації від держави. Фонд гарантування вкладів має продати цей банк державі за 1 грн.

Компенсувати вартість акцій власникам банку Україна готова лише після отримання компенсацій від Росії за вторгнення. Поки що ж акціонери нічого не отримають від держави за втрату банку. Деталі справи – у розборі LIGA.net:

Інвестувати в державу тепер можна через Дію

Облігації в Дії (Фото: пресслужба Мінцифри)

Міністерство з цифрової трансформації запустило продаж військових облігацій у мобільному застосунку "Дія".

Вартість однієї облігації – 906-1033 грн залежно від типу облігації. Дохідність – 11-16% залежно від терміну виплати (максимум – півтора року). Виплати за облігаціями держава робитиме на картки "єПідтримка". 

Всього представлено п'ять типів облігацій із різним терміном погашення. Кожен із них має назву конкретного українського міста чи регіону: Горлівка (погашення 11.2022), Мелітополь (01.2023), Херсон (03.2023), Луганськ (07.2023), Донецьк (09.2023), Крим (10.2023).

За перший день роботи послуги українці купили 12 000 облігацій (10,8 млн грн), повідомив голова Мінцифри Михайло Федоров. За три дні кількість вкладень сягнула 25 млн грн.

Військові облігації - це державні цінні папери, що випускають під час воєнного стану. Продаючи такі облігації, держава зобов'язується потім повернути їхню вартість із відсотками. Гроші від купівлі військових облігацій у Дії ідуть на фінансування армії, зарплати військовим тощо.

Плюс 5 млрд євро від ЄС до держбюджету

Ілюстративне фото: depositphotos.com

Україна та ЄС підписали меморандум та кредитний договір про виділення Україні позики на 5 млрд євро. 

Гроші мають скерувати на потреби держбюджету: підтримку ліквідності, виплату зарплат і пенсій, розповів заступник голови Єврокомісії Валдіс Домбровскіс.

Першу частину пільгового кредиту Україна має отримати в середині жовтня. Ще дві частини позики – до кінця 2022 року, додали у Мінфіні. Загалом ЄС виділив Україні уже 16 млрд євро без урахування військової допомоги, заявляла президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Український експорт відновлюється: є $4 млрд

Зерно (Фото: Мінагрополітики)

Експорт українських товарів у вересні сягнув $4,1 млрд. Цього показника Україна досягла вперше від початку повномасштабної війни. Про це повідомив заступник міністра економіки й торговий представник України Тарас Качка.

Вересневий обсяг експорту – на 23% більший за серпневий у грошовому вимірі. Негативне сальдо (розрив між експортом та імпортом) за місяць скоротилося втричі: з $1,053 млрд до $354 млн.

"Обсяг експорту – 9,66 млн тонн, на 32% більше, ніж у серпні. За обсягами – супер висхідна динаміка: липень – 5,79 млн тонн, серпень – 7,29 млн тонн, вересень – 9,6 млн тонн", – оперує цифрами Тарас Качка. Зокрема понад 5,1 млн тонн вдалося експортувати зерновим морським коридором.

Зовнішня торгівля товарами України у січні-вересні (Дані: Мінекономіки)

$530 млн Світового банку на зарплату і "соціалку"

Світовий банк (Фото: ЕРА)

Україна та Світовий банк підписали угоду про надання Україні позики майже на $530 млн. Про це повідомила пресслужба Міністерства фінансів.

Термін погашення кредиту – 19 років, з яких п'ять – пільгові. Відсоткова ставка – 0,25% річних, які нараховуються на невикористану частину позики. 

Гроші скерують на виплати пенсій, окремих видів соцдопомоги, медпослуг за програмою медичних гарантій та зарплат держслужбовцям. Кредит виділять під кредитні гарантії Великої Британії та Данії. 

Росія спробувала привласнити ЗАЕС. Енергоатом назвав це "агонією" 

ЗАЕС (Фото: Енергоатом/Facebook)

Російські окупанти здійснили кілька спроб анексувати захоплену ними Запорізьку АЕС. Зокрема, російська атомна корпорація "Росатом" створила компанію "Експлуатаційна організація Запорізької АЕС", яка має взяти під контроль окуповану ЗАЕС. Також російський диктатор Володимир Путін підписав указ про "прийняття у федеральну власність об'єктів використання атомної енергії Запорізької АЕС".

Попри ці кроки, ЗАЕС продовжує незмінно працювати в об'єднаній енергосистемі України і лишається у складі НАЕК "Енергоатом", заявили у Енергоатомі. Рішення Росатома – нікчемні, а укази Путіна – неадекватні, абсурдні і такі, що не відповідають вимогам закону, заявили у НАЕК. 

Там додали, що спроба привласнити ЗАЕС – агонія "уявного божевільного світу країни-агресора, в якому тепер дійшли до створення псевдопідприємств із назвами українських компаній".

Президент Зеленський назвав такі дії РФ рейдерством і закликав до засудження цього Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ). МЗС України ж закликало посилити санкції проти атомної галузі РФ.

Перестановки у НБУ: ексголова заявив про тиск

Кирило Шевченко (Колаж: Аліна Подлєсна/LIGA.net)

Ексголова Нацбанку Кирило Шевченко несподівано подав у відставку 4 жовтня. Як він сам пояснив – за станом здоров'я.

За його словами, він прийшов до НБУ в 2020 році як антикризовий менеджер і виконав свою місію. Новим головою Нацбанку став ексочільник та чинний радник голови правління АТ "Ощадбанк" Андрій Пишний. Він також входить до "групи Єрмака-МакФолла" з питань санкцій проти Росії. Його кандидатуру запропонував президент Володимир Зеленський.

Верховна Рада офіційно звільнила Шевченка 6 жовтня. Того ж дня Національне антикорупційне бюро повідомило Шевченку про підозру у причетності до справи про розкрадання понад 200 млн грн. 

Справа НАБУ стосується періоду 2014-2020 років, коли Шевченко очолював АТ "Укргазбанк". За даними бюро, впродовж цього періоду банк уклав щонайменше 52 фіктивних агентських договори із особами і компаніями, які нібито залучали до банку великих клієнтів. Втім посередництво відбувалося лише на папері, переконані у НАБУ: вказані великі клієнти зберігали кошти в Укргазбанку або за власним бажанням, або на вимогу закону. 

Підписуйтесь на LIGA.Бізнес в Telegram: коротко про важливе

Сам ексголова НБУ звинувачення відкинув і назвав це політичним переслідуванням. "Я готовий відповідати за кожен свій підпис! Кожна угода, укладена Укргазбанком за мого керівництва, була на 100% ринковою", – заявив він. 

Шевченко також заявив про політичний тиск, який на нього чинили протягом двох років роботи. "Мене намагалися — але безрезультативно — схилити до рішень, які я вважаю шкідливими для фінансової стабільності держави та загрозою для інституційної незалежності НБУ", – написав ексголова Нацбанку. Наразі він знаходиться за кордоном на лікуванні.

Рада ухвалила бюджет на 2023 рік: головні цифри

Міністр фінансів Сергій Марченко (Фото: Міністерство фінансів Facebook)

Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт про державний бюджет на 2023 рік. Його підтримав 251 народний депутат. В другому читанні його мають ухвалити протягом місяця, розповів народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк.

У бюджеті закладені такі макроекономічні прогнози: курс долара 42,2 грн, інфляція у 30% і зростання ВВП на 4,6%.

Головні показники держбюджету-2023:

- доходи – 1 279,1 млрд грн (загальний фонд – 1146,6 млрд грн; спеціальний – 132,5 млрд грн);

- видатки – 2 573,4 млрд грн (загальний фонд – 2 268,5 млрд грн, спеціальний – 304,9 млрд грн);

- дефіцит – 20% ВВП;

- запозичення – 1 686,8 млрд грн (загальний фонд – 1 516,8 млрд грн, спеціальний фонд – 170,0 млрд грн), із них на погашення державного боргу – 415,0 млрд грн.

Згідно з документом, на нацбезпеку та оборону закладено 1 141,1 млрд грн або 17,8% ВВП. Мінімальна заробітна плата 2023 року становитиме 6700 грн на місяць і не зростатиме протягом року. 

ЄС впровадив восьмий пакет санкцій: нафта, сталь і "крипта"

Високий представник Європейського Союзу з питань закордонних справ Жозеп Боррель (Фото: EPA-EFE/STEPHANIE LECOCQ)

Європейський союз запровадив восьмий пакет санкцій проти Росії за вторгнення до України. Про це повідомили у Єврораді. 

Основа нових санкцій – обмеження цін на російську нафту, яку перевозять морем судна ЄС до третіх країн. Цінова стеля на сиру нафту діятиме з грудня, на нафтопродукти – з лютого.  

Також розширено ембарго на російську сталеву продукцію, деревну целюлозу, папір, цигарки, пластмаси, косметику, дорогоцінне каміння і метали для ювелірних виробів. Ще – розширено індивідуальні санкції, впроваджено заборони на експорт до Росії низки товарів та заборонено обслуговувати криптовалютні гаманці для росіян.

"Обмеження ціни різко зменшить доходи, які Росія отримує від нафти, завдяки тому, що незаконна війна проти України підвищила світові ціни на енергоносії. Обмеження цін на нафту також може сприяти стабілізації світових цін", – заявили у Раді ЄС.

Читайте також: Brocard, заводи і літак. Україна забирає російські активи: хто у списку (інфографіка)