Бізнес-тиждень: штраф у 1 млрд грн для Сінево, Київ без мостів і метро та старт Дія.City

Мережу лабораторій Сінево оштрафували на 1 млрд грн, режим Дія.City все ж запустять, а за завод Електронмаш не заплатили обіцяний мільярд – найголовніші бізнес-новини в добірці LIGA.net.

Податкова вимагає 1 млрд грн від Сінево

Державна податкова служба восени 2021-го нарахувала мережі медичних лабораторій Сінево додаткових податків на 1,1 млрд грн. Про це з посиланням на результати податкової перевірки повідомила пресслужба Сінево в Facebook.

Згідно з повідомленням, податкова звинувачує компанію у ненаданні документів, що підтверджують витрати компанії. За це нарахували податків на 50% доходу, додали в Сінево.

"Податковому органу було надано всі запитані для перевірки документи, і факти передачі цих документів були задокументовані. Ми будемо обов‘язково оскаржувати результати перевірки у судових та інших уповноважених органах", – заявили в Сінево.

Вже наступного дня в.о. голови податкової Михайло Тітарчук заявив, що орган розгляне можливість проведення повторної перевірки. Він додав, що бере ситуацію під особистий контроль.

Тітарчук зазначив, що керівництво Сінево запрошували до діалогу з податковою ще до заяв компанії про податок у 1,1 млрд грн. 

Читайте також: Перевірка на 1,1 млрд грн. Що відомо про претензії податкової до Сінево?

Банки почали видавати "ковідну" тисячу і "поклали" книжкові інтернет-магазини

16 грудня мобільний банкінг monobank почав виплачувати українцям 1000 грн за вакцинацію від COVID-19. На вечір п'ятниці виплати в банку отримали 610 000 клієнтів, повідомив співзасновник monobank Олег Гороховський. 

17 грудня вплати розпочали Альфа-Банк та А-Банк, повідомив міністр з цифрової трансформації Михайло Федоров. 

За словами Гороховського, найбільше клієнти monobank витрачали "ковідні" 1000 грн на книжки (44,57%) та квитки до кінотеатру (23,83%). Такий попит "поклав" сайти великих книжкових магазинів, повідомили LIGA.net у Книгарні Є, Видавництві Старого Лева та платформі Yakaboo. 

Зокрема, 16 грудня кількість відвідувань сайту Yakaboo зросла на 300%, повідомили там. Денний виторг Видавництва Старого Лева за 16 грудня був удвічі більший за середній показник.

Київ – знову без мосту та нових станцій метро

Запуск автосполучення Подільсько-Воскресенським мостом в Києві вчергове перенесли. Нова дата – 2022 рік, заявив мер Києва Віталій Кличко.

За його словами, міст планували відкрити 2021 року, але перенесли через коронакризу. Він додав, що міст побудовано на 90%.

Через пандемію також затримується і відкриття двох нових станцій метро на Виноградар (Мостицька та Проспект Правди), повідомив Кличко. Нова обіцяна дата – травень 2023 року.

Інші дані показав проєкт бюджету Києва на 2022 рік. Так, Подільський міст планують добудувати наприкінці 2024 року. В цей проєкт вже вклали понад 10 млрд грн. За останній рік міст здорожчав на 8,7 млрд грн.

Читайте також: Метро, мости і парки. Куди підуть мільярди з бюджету Києва 2022 року (і коли все збудують)

Рада проголосувала за Дія.City: в Україні з’являться низькі податки для ІТ

Верховна Рада ухвалила законопроєкт №5376 про податковий режим для ІТ-працівників Дія.City. Документ підтримало 285 народних депутатів.

Дія.City передбачає створення спеціального податкового режиму та гнучких умов працевлаштування. Мета – стимулювати розвиток цифрової економіки шляхом створення сприятливих умов для ведення бізнесу, йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту. 

Податки для резидентів Дія.City виглядають так: ПДФО – 5%, ЄСВ – 22% від мінімальної зарплати, військовий збір – 1,5%; можливість вибору корпоративного податку – ПнВК (9%) або податок на прибуток (18%).

Компанії також зможуть отримати знижку на ПДФО на суму інвестицій в українські стартапи.

Законопроєкт впроваджує роботу за гігконтрактами замість роботи з ФОПами. За таким договором найманий ІТ-працівник зможе виконувати роботу на замовлення компанії-резидента Дія.City.

Приєднатися до Дія.City (стати резидентом) можуть стартапи, аутсорсери, R&D та продуктові IT-компанії.

Одна з цілей податкового режиму для айтішників – наростити частку ІТ в ВВП України до 10% до 2025 року.

Закон набирає чинності з 1 січня 2022 року.

Читайте також: Дія City: що це, які податки і коли проєкт нарешті запрацює

Покупець Електронмашу не заплатив за нього 1 млрд грн та зірвав торги

Фонд держмайна скасував торги з приватизації ДП "Електронмаш", яке "пішов з молотка" за 1 млрд грн. Про це свідчать дані системи Prozorro.

Торги скасували, бо покупець (компанія Лортен груп) прострочив підписання договору про купівлю. Водночас держбюджет отримає від неї сплачений гарантійний внесок у понад 6,7 млн грн повідомили у ФДМУ.

"Електронмаш буде виставлений на повторний онлайн-аукціон з повною стартовою ціною у 66,7 млн грн. Несумлінний учасник, який не виконав зобов'язання підписати договір, не буде допущений до повторного аукціону", – заявили у ФДМУ.

Газпром знову пограв цінами на газ в Європі: вже $1700

Біржові ціни на природний газ в Європі 16 грудня досягли рекордних $1700 за 1000 кубометрів. Причина – відмова російського Газпрому від бронювання добових потужностей на польській ділянці газопроводу "Ямал-Європа" на 17 грудня.

З грудня на цьому газопроводі Газпром відмовився від бронювання потужностей на місяць та перейшов на щоденне бронювання.

Водночас вже за кілька годин Газпром забронював потужності на прокачування газу в п'ятницю. Заявка на прокачування склала 27 млн кубометрів. Загалом у грудні по газопроводу "Ямал-Європа" російський монополіст замовляв потужність 31 млн кубометрів на добу за можливих 89 млн кубометрів.

Верховна Рада дала старт локалізації під час держзакупівель 

Верховна Рада підтримала законопроєкт № 3739, який впроваджує локалізацію виробництва для низки промислових товарів у разі державних закупівель.

Частка їхнього виробництва в Україні має складати 10% у 2022 році. До 2028 року локалізація має досягнути 40%.

Законопроєкт стосується закупівель на суму понад 200 000 грн. Зокрема, серед вказаних товарів:

- громадський транспорт (автобуси, тролейбуси, трамваї); комунальна техніка; вантажівки; – локомотиви та вагони (пасажирські та вантажні);
- вертольоти, літаки; двигуни для літальної техніки;
- насоси, компресори та турбогенератори.

В законопроєкті довелося піти на компроміс із західними партнерами, заявив заступник голови комітету Ради з економічного розвитку Дмитро Кисилевський. Зокрема, вимоги локалізації не стосуються товарів з ЄС, США та інших країн, що підписали угоду про публічні закупівлі Світової організації торгівлі (СОТ), заявив він. Для них діятиме вимога 20% локалізації.

80% зазначених товарів постачають Білорусь, Туреччина, Китай та інші країни, що не підписали угоду СОТ, пояснив Кисилевський.

"Це неприємний компроміс, на який ми були змушені піти через блокування цього законопроєкту нашими європейськими партнерами", – заявив Кисилевський.

В початковій версії документу вимоги до локалізації були суттєво жорсткіші. Наприклад, для громадського транспорту вже з 2021 року передбачалося 35% локалізації та 50% у 2024 році.

Інвестклімат погіршився: бізнес назвав причини

Керівники українських та міжнародних компаній погіршили оцінку інвестиційного клімату в Україні, свідчить опитування Європейської Бізнес Асоціації. Показник інвестпривабливості впав з 2,84 до 2,73 бала (із 5) за пів року. 

58% опитаних вважають інвестклімат України непривабливим. Ще 35% – оцінили його нейтрально. Позитивно бізнес-клімат в Україні оцінили всього 13% опитаних – це вдвічі менше, ніж пів року тому, додали в ЄБА.

Більшість опитаних гендиректорів (55%) вважають, що інвестклімат України буде незмінним у першому півріччі 2022 року. 32% очікують його погіршення (раніше таких було 17%). Лише 13% прогнозують поліпшення інвестклімату в найближчі пів року (раніше – 25%).

СЕО виділили три головні причини низького інвестклімату. Це слабка судова система (згодні 87% опитаних), високий рівень корупції (85%) та тіньова економіка (76%). У 2021 році вперше до цього списку додався низький темп вакцинації населення (50% опитаних).

Серед позитивних тенденцій СЕО виділили співпрацю з МВФ та стабільний курс гривні. Також відзначили диджиталізацію державних послуг, запуск ринку землі та реформу містобудування.

Підписуйтесь на LIGA.Бізнес у Telegram: тільки важливе