Бізнес-тиждень: валюта дешевшає, енергосистема – банкрут, на НБУ заробляють олігархи
Гривня тримається, енергосистема країни накопичує борги, банки заробляють на НБУ, а не на кредитуванні.
Чим ще запам'ятався минулий тиждень – у дайджесті на LIGA.net.
Готівкова валюта у банках подешевшала
У п’ятницю, 25 серпня, середній курс купівлі готівкового долара в українських банках, порівнюючи з четвергом, не змінився і складає 37,82 грн. Курс продажу впав на 1 коп. – до 38,66 грн.
Мінімальний курс купівлі долара у банках становить 36,95 грн, максимальний – 38,2 грн. Для продажу мінімальний курс – 38,25 грн, максимальний – 39 грн.
Середній курс євро знизився на 6 коп. Курс купівлі склав 41,05, курс продажу – 42,22 грн.
Мінімальний курс купівлі для євро становить 39,7 грн, максимальний – 41,7 грн. Для продажу мінімальний курс – 41,5 грн, максимальний – 43,3 грн.
Курси валют можна переглянути на нашому сайті.
Енергосистема – банкрут. Чому в ній зростають борги
Фінансовий стан енергосистеми – це діряве відро, з якого витікає більше, ніж туди вливається. Як так сталось? Коли чекати змін? І що робити?
Комітет Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг 17 серпня провів засідання, на якому майже чотири години учасники ринку обговорювали катастрофічну ситуацію із взаємними боргами на ринку електроенергії.
Головна проблема ринку – борги зростають попри непопулярні рішення: підвищення тарифів для населення з червня та підвищення граничних обмежень на ціну електрики для бізнесу з липня.
Переповівши інформацію про величезні борги кожного, учасники поклали надію на держкомпанію НАЕК "Енергоатом". Вона несе на собі основний тягар забезпечення населення електроенергією (е/е) за пільговими цінами. Її директор Петро Котін пообіцяв, що з вересня, коли з планового ремонту в роботу почнуть виходити енергоблоки, Енергоатом перестане накопичувати борг. А до кінця року вийде в нуль щодо боргів поточного року.
Втім, крім проблеми покриття різниці між пільговою і ринковою ціною для населення, поглиблюється проблема неплатежів державними та муніципальними споживачами. Здебільшого – водоканалами.
Та загальна сума боргів зросте. Кожен контрагент підвищить її на декілька відсотків на своїй ланці в суді. Якщо погашення боргів з боку Енергоатому затягнеться, судові рішення призведуть до арешту рахунків і паралічу роботи частини компаній ринку. При тому, не подавати позови Укренерго не може – це потягне за собою кримінальні провадження за "завдання збитків держкомпанії".
Україна третій день поспіль просить про аварійну допомогу через дефіцит електроенергії
Україні третій день поспіль довелося застосовувати аварійну допомогу. Про це повідомляє пресслужба НЕК "Укренерго".
У середу, 23 серпня, вечірній максимум споживання електроенергії був лише на 3% нижчий за літній рекорд, навіть попри зменшення температури на 4 градуси.
"Для покриття попиту компанія застосовувала з 18:00 до 22:00 аварійну допомогу з енергосистеми Польщі та Румунії. Її загальний обсяг становив 1800 Мвт-год", – йдеться у повідомленні.
Аварійна допомога не є комерційним імпортом, це останній і найдорожчий захід екстреного реагування для балансування енергосистеми, який не вимагає відключення споживачів, уточнили енергетики.
Основна причина її застосування – дефіцит електроенергії в енергосистемі через великий обсяг пошкоджень на теплових та гідроелектростанціях.
Сьогодні імпорту електроенергії майже немає. Максимальна потужність постачань зі Словаччини у вечірні години становить 30 МВт. Експорт відсутній.
Скільки на депсертифікатах НБУ заробили банки Ахметова, Ярославського, Порошенка
Українські банки у першому півріччі 2023 року отримали 67,6 млрд грн чистого прибутку. Це стало новим історичним рекордом, повідомив Національний банк на початку серпня. Для порівняння, за аналогічний період рік тому вони отримали 4,6 млрд грн збитку.
Нацбанк вказує, що головним чинником прибутковості стало зростання процентних доходів. Передусім – від високоліквідних активів. Водночас рівень кредитування банками бізнесу та населення, необхідний для розвитку економіки, залишається мізерним.
За даними того ж НБУ, з січня до травня 2023 року чистий гривневий корпоративний (тобто бізнесовий) кредитний портфель банків продовжував скорочуватись. І тільки в червні він дещо зріс – вперше протягом останніх 12 місяців.
Щодо населення, то чистий роздрібний гривневий кредитний портфель згасав і збільшився впродовж квітня-травня на 4,5%. Передусім внаслідок відновлення карткового кредитування. Також символічно зросли обсяги іпотечного кредитування завдяки наданню позик за державною програмою "єОселя" – на 2,7%.
Тобто, попри прибутки банків, ці кошти не перетікають в економіку. Вони залишаються "замкненими" всередині банківської системи. Цей феномен вже привертає увагу оглядачів, які навіть пропонують ввести для банків додаткові податки на надприбутки.
Зважаючи на особливості державних виплат, згаданий НБУ "приплив ліквідності" насамперед мали держбанки. Через них, серед іншого, проводились виплати для військових та соціальні виплати. З них найбільша частка припадає на ПриватБанк.
Хоча, за даними першого півріччя, на депозитних сертифікатах, паралельно із державними, доволі успішно заробляли міжнародні банки та банки українських власників.
Чи врятує бізнес страхування воєнних ризиків
В Україні має запрацювати механізм страхування воєнних ризиків. Втім, ризики завеликі, а грошей небагато.
Про те, що в Україні потрібно створити механізм страхування воєнних ризиків, який має поширюватись як на іноземних, так і на внутрішніх інвесторів, в уряді заговорили ще торік.
Для створення продуктів воєнного страхування Україна почала шукати трастові фонди та інші відповідні інструменти. Вже у березні 2023 року перша віцепрем’єр-міністр Юлія Свириденко розповіла про те, що триває тестування продуктів зі страхування воєнних ризиків MIGA, що належить до групи Світового банку, та інших глобальних гравців. Активне страхування воєнних ризиків вона назвала ключовим питанням для торгівлі, інвестицій та реалізації проєктів відновлення.
У квітні 2023 року стало відомо, що НБУ розробив концепцію створення системи страхування воєнно-політичних ризиків, яка мала стати основою відповідного законопроєкту. Згідно із нею, на першому етапі заплановано запустити перехідну модель для швидкого старту страхування воєнно-політичних ризиків. В її основі – ключові пропозиції USAID про створення фонду за участю міжнародних партнерів та донорів.
Першою свій проєкт на отримання гарантії страхування від Багатостороннього агентства Світового банку з гарантування інвестицій (MIGA) зареєструвала група компаній Dragon Capital Томаша Фіали. Це – проєкт будівництва Львівського індустріального парку М10. Процес страхування має розпочатись найближчим часом.
Про готовність фінансувати український бізнес та страхувати іноземні інвестиції в Україну також повідомила Американська міжнародна фінансова корпорація розвитку (DFC). Публічно оголошений ресурс – $1 млрд. До цього компанія надавала підтримку лише американським інвесторам, що здійснювали інвестиції в різні країни світу. Уряд США також підтримує страхування інвестицій української економіки через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID Ukraine).
Спеціальні фонди для страхування інвестицій в Україну наразі створили такі країни, як Велика Британія, Японія, Німеччина, Франція, Канада, Австралія, Ізраїль, Польща тощо.
Від початку війни втрати активів бізнесу оцінюються на рівні $11,4 млрд. Пошкодженими або зруйнованими внаслідок агресії РФ наразі є щонайменше 426 великих та середніх приватних підприємств і держкомпаній. Саме такі цифри на кінець червня 2023 року надає Київська школа економіки (KSE).
Ця кількість насправді може бути суттєво вищою, оскільки наразі немає інформації про об'єкти на тимчасово окупованих територіях. Суттєвих втрат підприємства зазнали й через підрив росіянами Каховської ГЕС. Бізнес був змушений релокуватись чи згорнути діяльність на постраждалій території.
Читайте також
БЕБ викрило привласнення 9 млн на купівлі ліків. До схеми може бути причетний нардеп
Детективи Бюро економічної безпеки на Київщині викрили службових осіб чотирьох медичних закладів у привласненні бюджетних коштів. Зараз вони перевіряють причетність народного депутата України до корупційної схеми, інформує пресслужба БЕБ.
За даними слідчих, впродовж 2021-2023 років керівники цих медзакладів уклали низку договорів на купівлю фармацевтичної продукції з підконтрольною приватною компанією. Як встановили аналітики БЕБ, закупівельні ціни в окремих випадках були завищені у вісім і більше разів.
Під час проведення обшуків у згадуваних закладах охорони здоров’я детективи БЕБ вилучили тендерну документацію й оригінали та копії фінансово-господарських документів. Наразі вони спрямовані на економічну експертизу для встановлення фактичних збитків, завданих державі.
Наразі працівники БЕБ встановлюють деталі схеми та перевіряють інформацію про причетність народного депутата України до координації дій вказаних осіб. Ім'я нардепа не називають.
- Весною 2023-го ЗМІ помітили тендер від однієї з обласних лікарень Київщини, який викликав резонанс через можливо завищену ціну. Закупівлю пов'язували, зокрема, з оточенням депутата Олександра Дубінського. Пізніше УП з'ясувала, що люди, яких Дубінський привів на владні посади, останні пів року впливають на розподіл медичних коштів у регіоні, а також отримують чималі бюджети на сумнівні закупівлі. Серед тендерів є очевидно завищені ціни та непрозорі процедури. Усі ці процеси відбуваються за сприяння конкретних представників влади. Тож попри зв'язки фігурантів із Дубінським, це відповідальність значно ширшого кола людей, зазначали журналісти.
- 3 серпня 2023 року у Дубінського проводився обшук у зв'язку з його виїздом за кордон.
- 9 серпня генпрокурор повідомив народного депутата та фігуранта санкцій США Дубінського про підозру в тому, що він надав неправдиві відомості для отримання дозволу на виїзд за кордон.
Нафтогаз хоче модернізувати газовидобуток в Україні
НАК "Нафтогаз України" планує використати закордонний досвід зі США для модернізації вітчизняного методу розробки природного газу. Про це повідомляє The National Interest.
Україна може стати енергонезалежною країною за 6 років, якщо інвестує 20 мільярдів доларів у видобуток нафти та газу, інфраструктуру трубопроводів та нафтопереробку, йдеться в матеріалі.
У 2023 році Група Нафтогаз планує збільшити видобуток газу на 8% порівняно з 2022 роком.
На початку липня компанія Укргазвидобування завершила буріння найглибшої свердловини у своїй історії – 6600 метрів.
Впродовж першого півріччя Укргазвидобування ввело в експлуатацію після буріння і капітальних ремонтів 13 свердловин із високими (понад 100 000 куб. м на добу) показниками видобутку газу. Одна з них дає одразу 580 000 кубометрів на добу.
Британська Mines Advisory Group займеться розмінуванням українських енергооб'єктів
Міністерство енергетики та філія британської неурядової організації The Mines Advisory Group (MAG) домовилися про співпрацю щодо розмінування українських енергетичних об'єктів. Про це повідомляє пресслужба Міненерго.
Домовленість передбачає співпрацю зі створення умов для безпечного відновлення української критичної енергетичної інфраструктури, очищення енергооб'єктів, їх майданчиків, прилеглих територій від вибухонебезпечних предметів, уточнюють у міністерстві.
Також MAG надаватиме технічну допомогу та консультативну підтримку співробітникам українських енергокомпаній.
Як заявляють у MAG, підписаний з Україною меморандум, дозволить їх спеціалістам знешкоджувати міни та боєприпаси, що не розірвалися, щоб ремонтні бригади могли отримати доступ до інфраструктури та робити необхідні ремонти.
MAG також надасть бригадам необхідне навчання щодо ризиків, пов'язаних із вибухонебезпечними боєприпасами.
Тарифи на тепло для населення не змінюватимуться до квітня 2024 року — рішення Кабміну
Кабінет міністрів продовжив дію механізму покладання соціальних обов'язків на ринку природного газу до середини квітня 2024 року. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду.
"Забезпечуємо незмінність тарифів на тепло для населення у новому опалювальному сезоні. Нафтогаз і надалі реалізуватиме газ постачальникам тепла для населення за фіксованою ціною – 7 400 грн за тисячу кубічних метрів", – заявив прем'єр.
Він додав, що це рішення є частиною комплексних заходів з підготовки до зими.
"Працюємо над тим, щоб у будинках кожного українця було світло та тепло, а наша критична інфраструктура отримала надійний захист від російських ракет та дронів", – сказав Шмигаль.
Україна визнала Philip Morris та Japan Tobacco International спонсорами війни
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) внесло до переліку міжнародних спонсорів війни дві провідні тютюнові компанії світу Philip Morris International та Japan Tobacco International.
Компанії продовжують вести бізнес в РФ та підтримувати економіку країни-агресорки сплатою значних податків до її бюджету.
У Росії Philip Morris International представлена двома афілійованими компаніями: фабриками АТ "Филип Моррис Ижора" в Ленінградській області та філією АТ "Филип Моррис Ижора", "Филип Моррис Ижора Кубань" у Краснодарі, а також організацією ТОВ "Филип Моррис Сейлз енд Маркетинг" з філіями приблизно в 100 містах країни.
Частка ринку торгових марок Філіп Морріс Інтернешнл у Росії становила 30,1% у 2019 році. Так, компанія є одним з найбільших платників податків до російського бюджету, коштом якого потім утримується й російська армія.
Наразі сукупний обсяг інвестицій Philip Morris International у РФ перевищує 2 млрд доларів США.
У НАЗК зазначають, що, маючи впевненість в економічному потенціалі Росії, компанія реалізує масштабну довгострокову інвестиційну програму. З 2017 року в локалізацію виробництва інноваційного продукту – тютюнових стіків для IQOS на території фабрики в Ленінградській області вже інвестовано понад 14 млрд руб. А загальний обсяг інвестицій у фабрику, яку було відкрито в Ленінградській області на початку 2000 року, перевищує 1,1 млрд доларів США.
Згідно з даними фінансової звітності російського підрозділу Philip Morris, виторг компанії у перший рік повномасштабного вторгнення РФ в Україну зріс на 8%, до 140,3 млрд руб., а чистий прибуток – до 48,2 млрд руб., що на 45% більше, ніж у 2021 році. Відповідно, податку на прибуток до бюджету агресора було сплачено на суму понад 136 млн доларів США.
Ще на початку повномасштабної війни Philip Morris заявила про намір продати свій російський бізнес, щоби зберегти репутацію. Однак усі "спроби" продати російський бізнес начебто не мали успіху, і корпорація досі лишається одним з найбільших платників податків до російського бюджету.
Друга компанія, Japan Tobacco International (JTI), є безсумнівним лідером тютюнового ринку в Росії (частка ринку близько 34,9%). Вона є однією з найбільших FMCG-компаній у країні за обсягом продажів. До портфеля компанії на російському ринку входять міжнародні бренди Winston, LD, Mevius, Camel, Sobranie і російські марки "Донской табак", Kiss, Play, "Петр I", "Тройка" та інші.
Компанія є одним із найбільших виробників продуктів зі зниженим ризиком (пристрій для нагрівання тютюну Ploom та електронний випарник капсульного типу Logic Compact). JTI – найбільший інвестор і провідний платник податків у російській тютюновій індустрії. За останні 20 років інвестиції JTI в економіку РФ перевищили $4,6 мільярда. Податкові платежі компанії 2020 року забезпечили 1,4% доходу федерального бюджету РФ. Сама ж компанія відкрито заявляла про те, що російський ринок генерував близько $2 млрд у 2022 році для JT Group, або приблизно 11% її консолідованого доходу за 2022 рік.
Хоч представники JTI заявляли, що JT Group призупинила нові інвестиції та маркетингову діяльність у Росії, але компанія все ще продовжує виробляти та розповсюджувати продукцію в РФ.