Бізнес-тиждень: За ґрати через “Мрію”, вітряки Ахметова, покарання за ухилянтів зі “Шляху”
- Керівництву "Антонова" вручили підозру через "Мрію"
- Ахметов анонсував запуск нової електростанції
- Автоперевізників відключають від "Шляху" через "ухилянтів"
- Укрпошта купила 20 електробайків в українського стартапу
- Кабмін відновить програму "5-7-9%" для фермерів. Щоб врятувати посівну
- Суд заарештував частку Жеваго в залізорудному бізнесі
- Екскерівник Нафтогазу Коболєв не вніс заставу у 229 млн грн – САП
- У Держенергоефективності та Держінспекції архітектури нові очільники
- Румунія почала підготовку до будівництва мосту через Тису до України
- Українці з червня зможуть замовляти автономери онлайн
Колишньому керівництву "Антонова" вручили підозру за дії, що призвели до знищення літака "Мрія", Укрпошта закупила українські електробайки, компанія Ахметова готується до запуску нової вітроелектростанції, автономери можна буде замовляти онлайн.
Ці та інші головні події тижня в добірці LIGA.net.
Керівництву "Антонова" вручили підозру через "Мрію"
СБУ та Офіс Генпрокурора повідомили про підозру екскерівникам ДП "Антонов" – колишньому гендиректору Сергію Бичкову та його підлеглим, через дії яких було знищено літак Ан-225 "Мрія".
Крім того, за даними слідства, їхні дії призвели до загибелі людини та поранення ще двох, а також втрати контролю над стратегічним військовим обʼєктом.
За даними слідства, упродовж січня-лютого 2022 року Національна гвардія України була поінформована щодо можливої ескалації військового конфлікту з боку РФ. Попри це, стверджують у СБУ, посадовці "Антонова" заборонили зводити оборонні укріплення та фортифікаційні споруди у Гостомельському аеропорту.
Вони заблокували допуск бійців Нацгвардії на об’єкт.
"Такі дії підозрюваних призвели до загибелі людини та спричинення тілесних ушкоджень різного ступеню тяжкості ще двом особам. Знищення літака АН-225 "Мрія", пошкодження інших літаків і автотранспортних засобів підприємства", – йдеться в повідомленні.
Підозрюваним обрано запобіжні заходи – тримання під вартою, стосовно третього вирішується питання щодо оголошення його у розшук. Їм загрожує до 15 років ув’язнення.
Ахметов анонсував запуск нової електростанції
Група ДТЕК Ріната Ахметова до кінця весни збирається запустити першу чергу Тилігульської вітрової електростанції потужністю 114 МВт на півдні Миколаївської області. Про це повідомила пресслужба SCM.
"У 2022 році в нас були великі плани з будівництва нової — Тилігульської вітрової електростанції. Вторгнення Росії тимчасово призупинило проєкт. Сьогодні ж хочу сказати: ми прийняли рішення відновити будівництво ВЕС, і вже в найближчі тижні перша черга станції почне працювати на повну потужність", — заявив Ахметов з цього приводу.
Перша черга Тилігульської ВЕС складатиметься з 19 вітротурбін. Проєктна потужність станції — 500 МВт. Компанія Ахметова наразі намагається залучити іноземних інвесторів в цей проєкт.
Нагадаємо також, що 9 березня під час російського ракетного удару серйозні пошкодження отримали три теплові електростанції ДТЕК Ріната Ахметова.
Автоперевізників відключають від "Шляху" через "ухилянтів"
Сім перевізників відключать від системи "Шлях" через незаконне перевезення військовозобов'язаних через державний кордон. Про це повідомляє пресслужба Державного бюро розслідувань (ДБР).
Співробітники ДБР встановили, що три приватні товариства та чотири ФОПи в період дії воєнного стану були причетні до організації каналів переправлення чоловіків призовного віку через державний кордон.
Зокрема, ці перевізники оформили для виїзду за кордон автотранспортом водіїв, які не повернулися до України у встановлений термін 60 днів. Це порушення встановлених правил перетину державного кордону було зафіксовано ДБР.
Розслідується ще понад десяток схожих випадків, додають у Бюро. Після перевірки інформації щодо кожного випадку буде ухвалено відповідне рішення.
Система "Шлях" для перетину кордону дозволяє чоловікам-водіям (волонтерам) легально перетинати кордон України в умовах воєнного стану. Вона була створена насамперед для усунення корупційних ризиків у процесі видавання дозволів та спрощення самої процедури.
Укрпошта купила 20 електробайків в українського стартапу
Укрпошта купила за 1,4 млн грн 20 електровелосипедів для пілотного проєкту "Листоноші на електробайках".
Переможцем тендеру стала заснована як стартап у 2020 році компанія з Чернігова "Байкбокс". Компанія виробляє важкі електровелосипеди під брендом Bayka, електрочовни, елекробаггі та інший малий електротранспорт. Роздрібна ціна електробайків компанії коливається від 65 000 грн до 172 000 грн.
"Протягом березня Укрпошта проводитиме пілот проєкту із запуску електробайків. Після пілота буде ухвалено остаточне рішення щодо масштабування проєкту на всі регіони. Їх планується використовувати в регіонах, що мають специфічні умови місцевості", – компанія повідомила у коментарі виданню dev.ua.
Генеральний директор Укрпошти Ігор Смілянський оголосив про запуск пілотної програми 7 березня.
"Спробуємо різні формати та моделі (2-х та 3-х-колісні), щоб вже бути впевненими, що можемо доставити швидко, зручно та з GPS-відстеженням. А враховуючи, що плануємо всім листоношам надати портативні комп'ютери та POS-термінали, не забули й про USB-зарядку", – написав Смілянський у соцмережах.
Кабмін відновить програму "5-7-9%" для фермерів. Щоб врятувати посівну
Кабінет міністрів збирається найближчим часом відновити пільгове кредитування сільськогосподарських виробників у межах програми "5-7-9%". Про це сказав міністр аграрної політики Микола Сольський на зустрічі з аграріями окупованих та деокупованих територій 8 березня.
Розмір кредитної гарантії буде на рівні 50% від суми кредиту, йдеться на сайті міністерства.
Отримання кредитів в межах "5-7-9%", за словами Сольського, зараз одна з основних проблем, з якими стикаються аграрії, поруч з блокуванням податкових накладних, бронюванням працівників та деякими іншими.
Міністр розказав, що на розгляді Верховної Ради перебувають законопроєкти про звільнення від оподаткування платників єдиного податку четвертої групи за земельні ділянки, що розташовані на територіях бойових дій та/або тимчасово окупованих територіях, а також звільнення від сплати податку на нерухомість власників знищеного або пошкодженого майна в результаті збройної агресії РФ.
Суд заарештував частку Жеваго в залізорудному бізнесі
Господарський суд Києва заарештував частку Костянтина Жеваго у трьох гірничо-збагачувальних комбінатах компанії Ferrexpo AG. Про це повідомив Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, який ініціював арешт в межах забезпечення позову на суму майже 46 млрд грн.
Під арешт потрапили по 50,3% акцій Полтавського ГЗК, Єристівського ГЗК та Біланівського ГЗК.
Суд заборонив іншим пов'язаним з ним компаніям відчужувати ці активи.
Це рішення ухвалене через спробу Фонду відсудити у Жеваго гроші, які держава витратила на виплати вкладникам та кредиторам збанкрутілого банку "Фінанси та Кредит".
Нагадаємо, НБУ визнав неплатоспроможним банк "Фінанси та Кредит" у 2015 році. У 2019 році Жеваго повідомили про підозру щодо можливої причетності до розкрадання 2,5 млрд грн банку "Фінанси та Кредит" і оголосили у міжнародний розшук. Наприкінці грудня 2022 року Жеваго затримали у Франції на курорті Куршавель, а в січні місцевий суд відпустив його з-під варти під заставу 1 млн євро на час розгляду питання про екстрадицію.
Жеваго вважає, що кримінальне переслідування може бути пов'язане зі спробою забрати деякі його активи.
Екскерівник Нафтогазу Коболєв не вніс заставу у 229 млн грн – САП
Колишній голова Нафтогазу України Андрій Коболєв не вніс заставу у розмірі 229 млн грн у встановлений законом п'ятиденний термін (до 6 березня включно), заявила Спеціалізована антикорупційна прокуратура.
Згідно з Кримінальним процесуальним кодексом, в разі невнесення підозрюваним застави до нього може бути застосований інший, більш суворий запобіжний захід.
В прокуратурі уточнили, що рахунки підозрюваного у цьому кримінальному провадженні не арештовані "всупереч поширеній у деяких ЗМІ інформації".
Коболєв назвав заяву маніпулятивною й опублікував скриншот повідомлення від Ощадбанку про те, що його рахунки під арештом на підставі постанови виконавчої служби.
Нагадаємо, 19 січня 2023 року Коболєв отримав підозру від НАБУ через премії у Нафтогазі. Слідство вважає, що у травні 2018 року він, всупереч вимогам законодавства, видав наказ про преміювання працівників компанії, на підставі якого йому виплатили завелику премію в розмірі майже 261 млн грн (еквівалент $10 млн).
У Держенергоефективності та Держінспекції архітектури нові очільники
Кабінет міністрів 10 березня змінив голову Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження.
Замість Валерія Безуса, який обіймав посаду з серпня 2021 року, уряд призначив Ганну Замазєєву.
Замазєєва – голова Миколаївської обласної ради, засновниця Всеукраїнської асоціації фінансових компаній. Була обрана від політичної партії Слуга народу. Заступниця голови Палати регіонів Конгресу місцевих і регіональних влад України.
Держенергоефективності – центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива.
Також цього тижня Кабінет міністрів призначив тимчасового виконувача обов'язків голови Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ). Ним став Олександр Новицький, керівник департаменту сервісних послуг ДІАМ.
Посада голови ДІАМ звільнилася у зв'язку з призначенням Семена Кривоноса, який її обіймав, директором Національного антикорупційного бюро України.
Румунія почала підготовку до будівництва мосту через Тису до України
У Румунії в рамках підготовки будівництва нового мосту через річку Тиса до України почали експериментальне буріння паль. За словами голови повітової ради округу Марамуреш Іонела Богдана, проєктні роботи завершено, тепер залишилося отримати останні дозволи від відповідних органів.
"Роботи з будівництва мосту розпочнуться до кінця березня, а в другій половині 2024 року ми завершимо це завдання", – написав він в Instagram.
Проєкт нового мосту через Тису між населеними пунктами Біла Церква (Закарпаття, Україна) та Сігету-Мармацієй (Мармарош, Румунія) коштує понад $32 млн. Більшість грошей виділить Євросоюз.
2020 року Україна і Румунія домовилися відкрити прикордонний пункт пропуску Біла Церква — Сігету-Мармацієй. Затверджена угода передбачає, що кожна сторона зі свого боку побудує власну дорожньо-транспортну інфраструктуру, а міст через Тису будуватиме Румунія.
Мостовий перехід через Тису складатиметься з двох паралельних 260-метрових мостів з відстанню три метри між ними, з двома смугами руху в кожному напрямку.
Новий прикордонний перехід має розвантажити наявні на Закарпатті КПП Дяково — Халмеу та Солотвино — Сігету-Мармацієй і спростити перетин кордону в обох напрямках. Це дасть можливість об’єднати туристичні маршрути Карпатського регіону та сприятиме подальшому зміцненню торговельно-економічних, культурних і туристичних зв’язків між країнами.
Українці з червня зможуть замовляти автономери онлайн
З червня в українців з'явиться можливість онлайн замовляти платні або безкоштовні номерні знаки на авто, повідомив заступник міністра внутрішніх справ Богдан Драп'ятий.
"Через три місяці, а саме 3 червня 2023 року, набуде чинності наказ МВС України від 17 січня 2023 року №10, яким визначено механізм замовлення онлайн наявних у сервісному центрі МВС платних або безкоштовних номерних знаків", – йдеться в повідомленні.
За його словами, автовласники в кілька кліків зможуть обрати й забронювати бажану комбінацію номерних знаків в "Електронному кабінеті водія" та одразу оплатити її, якщо було обрано платну комбінацію.
Упродовж 10 днів користувачеві буде необхідно закріпити цей номерний знак в обраному сервісному центрі МВС під час реєстраційних дій з транспортним засобом.
У МВС затвердили новий формат автомобільних номерів для машин, які реєструватимуться в електронному кабінеті водія та за допомогою застосунку "Дія".