Бизнес-тиждень: Зеленський проти Ахметова, monobank "ріже" кешбек, війна олігархам, Китай-таксі

Україна отримала транш від МВФ, Зеленський запустив державну авіакомпанію, уряд оголосив війну олігархам.

Чим ще запам'ятався тиждень? 10 головних новин.

Зеленський: Готується держпереворот за участю Ахметова

26 листопада на пресконференції президент Володимир Зеленський заявив: влада отримала інформацію, що в Україні нібито готують держпереворот за участю бізнесмена Ріната Ахметова. 

"У нас є не лише агентурна інформація, у нас є навіть звукова інформація, де представники з України з представниками Росії обговорюють участь Ріната Ахметова в держперевороті в Україні, на що буде залучено $1 млрд. Я вважаю, що це є підставою бізнесмена Ріната Ахметова, я вважаю, що його втягують у війну проти України. Вважаю, що він розпочав її. Вважаю, що це буде його велика помилка", – сказав він.

Президент запросив Ахметова на Банкову послухати цю інформацію.

Ахметов відреагував. "Інформація,  про нібито втягування мене в якийсь держпереворот, є суцільною брехнею. Мене обурює поширення цієї брехні, незалежно від того, якими мотивами керується президент. Моя позиція була і буде однозначною – незалежна демократична та цілісна Україна з Кримом та моїм рідним Донбасом", – передала слова бізнесмена пресслужба його компанії System Capital Managemen.

Відносини між Зеленським та Ахметовим різко погіршились після того, як президент 5 листопада підписав антиолігархічний закон. Він, зокрема, може торкнутися Ахметова.

Натомість на телеканалах, які належать Ахметову, побільшало критики на адресу партії "Слуга народу" та президента. 24 листопада депутати Слуги народу оголосили бойкот телеканалам Ахметова.

Нещодавно Зеленський, звертаючись до олігархів, повідомив, що його "терпіння скоро лусне".

Читайте також: Олігарх розлютився. Зеленський пішов війною на бізнес Ахметова. Він втрачає мільярди

Державній авіакомпанії придумали назву

25 листопада на форумі "Велике Будівництво: Авіація. Туризм" Володимир Зеленський анонсував запуск в Україні нової державної авіакомпанії – "Українські національні авіалінії". 

Під час форуму  міністр інфраструктури України та віцепрезидент Airbus підписали меморандум про взаєморозуміння для створення національного авіаперевізника. Відповідно до тексту меморандуму розглядається можливість лізингу/купівлі: шести малих вузькофюзеляжних літаків (типу А220); 12 середніх вузькофюзеляжних літаків (типу А320/А321); чотирьох широкофюзеляжних літаків (типу А330/350).

Раніше Зеленський заявляв про "мрію" запустити державну авіакомпанію на літаках українського підприємства "Антонов". Наразі флот для авіакомпанії ще обирають, повідомили в Міністерстві інфраструктури. 

Для роботи авіакомпанії у перший рік знадобиться 96 млн євро, на другий рік роботи – 50-60 млн євро, повідомив Патріс Фасьє, старший консультант консалтингової компанії Aérogestion, яка розробляла проєкт національного перевізника. За його словами, розпочати польоти нова авіакомпанія може вже у 2022 році. 

Ахметов виходить зі страхового бізнесу

Інвестиційна компанія SCM Ріната Ахметова повністю вийде зі страхового бізнесу після завершення угоди з продажу страхової компанії АСКА. 

"Це повністю відповідає нашій стратегії фокусування інвестиційного портфеля SCM. У фінансовому секторі ми сфокусовані на розвитку нашого банківського бізнесу", – повідомив директор Департаменту інвестицій SCM Сергій Зузак. 

Покупцем АСКА стала страхова компанія ВУСО. Сума угоди не розголошується за домовленістю сторін. За даними Insurance TOP, активи ВУСО та АСКА на 30 вересня 2021 року становили 903 млн грн та 501,2 млн грн, страхові премії за січень-вересень 2021-го – 1,24 млрд грн (8-е місце у ренкінгу страховиків) та 853, 8 млн грн (13 місце) відповідно.

Рішення чекає на погодження НБУ. Після завершення операції планується об'єднання АСКА та ВУСО під єдиним брендом VUSO. 

monobank на чверть зменшує кешбек

З 1 грудня у monobank відбудуться зміни в умовах, правилах та тарифах. Зокрема, розмір кешбеку від банку буде зменшено на 25%. 

"Під тиском деяких великих торгових мереж, низки народних депутатів і Національної ради реформ України платіжні системи Visa та MasterCard були змушені погодитися на поступове зниження банківських комісій", – повідомили у банку. 

Перше зниження комісій (на 25%) відбулося 26 листопада, і ми, на жаль, не можемо зберегти поточні проценти за кешбеком, милями та процентами на залишок", – йдеться в повідомленні. 

Відтак, з 1 грудня плата процентів на залишок власних коштів на картках і за продуктом банка стане 3% річних у гривні.

Розмір кешбеку від банку та миль зменшиться на 25%. Зміна не стосуватиметься категорій кешбеку від партнерів банку. Новий розмір миль, що нараховуються: monobank platinum – 11 миль за 1000 грн у чеку; IRON – 15.

monobank – мобільний застосунок та спільний банкінг-проєкт Універсал Банку Сергія Тігіпка та IT-компанії Fintech Band.

Китайський сервіс таксі заходить в Україну

Укрпатент видав компанії Beijing DiDi Infinity Technology Development свідоцтво про реєстрацію товарного знаку DiDi, що може означати майбутній запуск китайського сервісу замовлення таксі в Україні.

DiDi може стати четвертим великим сервісом замовлення таксі в Україні після Uklon, Bolt та Uber, де DiDi має частку.

Це не перша спроба компанії зайти на український ринок. Заявку на реєстрацію знаку було подано у червні та березні 2020 року, але зареєстрованими вони не були. 

Влітку 2021 року деякі ЗМІ повідомили про близький запуск сервісу в Україні. Проте DiDi виступила зі спростуванням та повідомила, що не створювала в Україні сайту чи сторінок у соцмережах. У компанії заявили, що вивчають український ринок таксі та високо оцінюють його потенціал.

DiDi – китайська платформа, заснована 2012 року. Працює як сервіс пошуку таксі через застосунок, прокату велосипедів та автомобілів, автобусних перевезень, а також доставляння їжі. У застосунку DiDi зареєстровано 493 млн користувачів та кілька мільйонів водіїв. Дохід за 2020 рік – $21,6 млрд, прибуток – $1 млрд. Вартість компанії – $68 млрд. Працює у 16 країнах світу.

Страйки на Amazon у 20 країнах світу

Працівники корпорації Amazon та активісти з понад 20 країн влаштували у "чорну п'ятницю" 26 листопада страйк з метою покращення умов праці.

Страйк – частина кампанії Make Amazon Pay ("Змусимо Amazon платити"), яка проводиться об'єднанням з 70 профспілок та організацій, серед яких Greenpeace, Oxfam та Amazon Workers International. 

Працівники Amazon незадоволені тривалістю робочого дня, низькою оплатою праці та складними системами оцінки ефективності. Вони вимагають підвищення зарплат, покращення безпеки роботи та призупинення жорсткого режиму продуктивності, який "Amazon використовує для тиску на співробітників".

У ній брали участь працівники різних підприємств – від нафтопереробних заводів до складів, центрів обробки даних та офісів.

Уряд оголосив війну олігархам 

24 листопада Кабінет міністрів затвердив план заходів про запобігання зловживанню надмірним впливом особами, які мають значну економічну та політичну вагу у суспільному житті (олігархами).

План має сприяти імплементації закону про олігархів, реалізацію Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства, створить запобіжники надмірного впливу олігархів в енергетичному секторі та інших сферах.

Серед основних заходів: посилення спроможності Антимонопольного комітету; обов'язковість держреєстрації лобіювання та держреєстр лобістів; забезпечення справедливого та ефективного правосуддя (Верховний Суд, Вища рада правосуддя, КСУ); зменшення зловживань олігархами впливом на медіа, політичні партії та виборчі кампанії тощо.

Україна отримала новий транш від МВФ

22 листопада 2021 року Рада виконавчих директорів Міжнародного валютного фонду затвердила перший перегляд програми stand-by з Україною та погодила виділення другого траншу на $700 млн.

Через два дні Україна отримала другий транш. "Ці кошти надійдуть на рахунки уряду у Національному банку України та збільшать міжнародні резерви", – повідомив голова Національного банку України Кирило Шевченко. 

МВФ затвердив нову 18-місячну програму stand-by для України, в рамках якої для України зарезервовано $5 млрд, у червні 2020 року. Тоді ж Україна отримала $2,1 млрд. 

Після цього у фонді неодноразово заявляли, що для отримання траншу Україні необхідний більший прогрес із реформами, однак програму не переглядали.

Це перший перегляд програми stand-by відтоді. Україна також очікує отримати наступні транші від МВФ загальним обсягом 1,6 млрд СПЗ (понад $2 млрд).

В Україні запрацювало Бюро економічної безпеки (БЕБ)

24 листопада Кабінет міністрів видав розпорядження №1493-р про офіційний початок роботи Бюро економічної безпеки (БЕБ).

На момент запуску центральний апарат БЕБ був сформований на понад 30% його граничної кадрової кількості (214 людей), що дозволило запустити аналітичну та правоохоронну функцію бюро.

Очолює бюро Вадим Мельник, колишній голова ДФС.

26 листопада Кабмін виділив для БЕБ будівлю зі сфери управління Державної податкової служби – на вулиці Шолуденка, 31 загальною площею 7682,6 квадратних метрів. 

Створення БЕБ – одна з умов співпраці з міжнародними кредиторами та багаторічне прохання бізнесу: БЕБ планувався як аналітичний, а не силовий орган, що теоретично має скоротити кількість "маски-шоу" – візитів силовиків до підприємців. Роботу відомства координуватиме Мінфін. 

Читайте також: Бюро економічної безпеки – черговий каральний орган чи прорив для України 

Україна не вводитиме податок на виведений капітал

Українська влада зобов'язалася не замінювати податок на прибуток податком на виведений капітал у меморандумі, укладеному з Міжнародним валютним фондом.

"Ми утримуватимемося від розширення критеріїв відповідності спрощеній системі оподаткування або введення нових груп платників податків, які можуть скористатися спрощеною системою оподаткування, а також почали робити кроки для попередження ухилення від оподаткування та зловживання вказаним режимом", – йдеться у документі.

Також влада зобов'язалася утримуватися від введення нових або розширення наявних податкових преференцій/пільг як на галузевому, так і на регіональному рівнях, за винятком потенційних дрібномасштабних механізмів підтримки, які "будуть ретельно розроблені для забезпечення обмежених та цільових стимулів".

Раніше введення податку на виведений капітал ініціював п’ятий президент України Петро Порошенко, проте ініціативу не підтримала ВРУ. Також це було однією з передвиборчих обіцянок президента України  Володимира Зеленського. 

Введення податку на виведений капітал передбачає відмову від традиційної системи оподаткування доходів (коли оподатковується різниця між доходами та витратами підприємства). Зі свого боку автори концепції пропонують сплачувати податки з тієї суми, яку підприємство направить своїм власникам у вигляді дивідендів або прирівняних до них платежів.