Чорні лебеді-2021. Що сколихнуло світову економіку у році, що минає. 5 подій
2021 рік був прибутковим для найбагатших людей світу. За останній рік 2600 мільярдерів розбагатіли на $1,6 трлн і тепер мають $13,6 трлн. Світова економіка також відновлювалась і має набрати майже 6% за рік, очікують у МВФ. Але були й несподіванки.
LIGA.net обрала п’ять найбільш неочікуваних та болючих процесів для світової економіки у році, що минає. Більшість із них об'єднані одним словом – дефіцит.
Аварія Ever Given у Суецькому каналі
2021 рік розпочався з важкого удару по світовій торгівлі. 23 березня один з найбільших у світі контейнеровозів Ever Given вагою 200 000 тонн застряг у Суецькому каналі, одній з найважливіших торговельних артерій світу. Через сильний вітер гігантське судно сіло на мілину та перекрило канал на його найвужчій ділянці.
Аварія судна довжиною в 400 метрів спричинила затор із 369 суден. Серед них – десятки контейнеровозів, балкерів та танкерів з нафтою й газом. Сам Ever Given віз 18 000 контейнерів з товарами на $1 млрд від Ikea, Lenovo та інших.
До аварії через Суецький канал щодня переправляли товарів на $9,6 млрд, підрахували в Lloyd’s List. Тож криза, яка тривала шість днів, "загальмувала" світову торгівлю на $57 млрд. Для каналу кожен день затримки коштував $14-15 млн, заявили в адміністрації Суецького каналу. Єгипет втратив $95 млн лише від недоотримання плати за транзит через канал, підрахували в компанії Refinitiv.
Для розблокування контейнеровоза з-під нього вилучили 27 000 тонн піску. Зрештою 29 березня Ever Given не без проблем вдалося зняти з мілини, рух контейнеровозів каналом відновили. Наслідки аварії та затримки мали позначитися на логістиці ще протягом півтора місяця, прогнозували в найбільшій компанії з контейнерних перевезень Maersk.
Спочатку адміністрація Суецького каналу вимагала у власника судна $916 млн за інцидент, зокрема $300 млн – за репутаційні втрати. Проте претензії зменшили до $200-550 млн (ЗМІ надавали різні дані).
Дефіцит мікрочипів
Перші тривожні новини про нестачу мікросхем з’явилися наприкінці 2020 року. Тоді переважно техногіганти заявляли про тижневі затримки у виробництві через COVID-обмеження, пожежі на фабриках та через Huawei та Xiaomi, які скупили багато чипів.
Проте дефіцит розтягнувся на весь рік і вдарив по іншій галузі – автомобілям. Саме автопром зараз найбільше потерпає від дефіциту мікросхем. Який зв’язок між автомобілями та мікросхемами? У сучасному авто може бути понад 3000 чипів, писав NYT.
Яка причина дефіциту? Все почалося зі скорочення видобутку металевого кремнію (з нього виробляють мікросхеми) в Китаї з причин енергозбереження, писав Bloomberg. Як наслідок – ціна на кремній зросла на 300%.
Чому найбільше страждає саме автопром? У боротьбі за мікросхеми автомобілі програли електроніці, пише NYT. Зокрема – ігровим системам та ПК, які мали великий попит та "перетягнули" ринок на себе.
"Побутова електроніка вибухнула. Усі хотіли купити Xbox, PlayStation і ноутбуки, поки автомобільна промисловість зупиняється", – пояснював виконавчий директор консалтингової фірми AlixPartners Ден Хірш.
Відсутність таких важливих деталей спричиняла не тільки затримки у постачанні авто, але й змушувала призупиняти виробництво. На такі кроки пішли заводи Renault, Tesla, Honda, Mercedes-Benz та низки інших великих концернів.
Через нестачу світовий автопром за рік втратить $210 млрд доходу, прогнозують у компанії AlixPartners.
Це показує й наявна статистика. За ІІІ квартали 2021 року у світі випустили 57,2 млн автомобілів, свідчать дані Міжнародної організації автовиробників. Це на 9,8% більше, ніж 2020-го, але на 17,8% менше, ніж у докарантинному 2019 році.
Під удар потрапили й деякі виробники смартфонів. Зокрема – в Apple заявили, що дефіцит може знизити їхній дохід на $4 млрд. Там також попередили про скорочення виробництва Mac, iPad та iPhone. Під загрозою також опинилися Lenovo та HMD (виробник деяких моделей Nokia), вважає головний аналітик CCS Insight Бен Вуд.
Світла у кінці тунелю поки не видно. Топи техногіганта Intel та автоконцерну Daimler вважають, що дефіцит може тривати до 2023 року.
Дефіцит газу в Європі
Важливими темами бізнесу та геополітики 2021 року були Північний потік-2, транзит газу через Україну та шалений попит на енергоносії на тлі відновлення від коронакризи. Ці теми об’єднує спільний знаменник – рекордні ціни на газ у Європі.
Ціни на газ почали активно зростати з травня 2021 року, свідчать дані біржі TTF. Вже наприкінці грудня вони досягли $2000 за 1000 кубометрів. Менш ніж за рік ціни на газ в Європі зросли удесятеро.
Це супроводжувалося рекордно низькими запасами у підземних газосховищах ЄС – на початку опалювального сезону накопичили лише 77%.
Це мало низку причин: холодна весна 2021-го, високий попит на дорожчому ринку Азії та рекордно низьке постачання "блакитного" палива від Газпрому, які мали б компенсувати дефіцит. Дії російського монополіста – тиск на Європу з метою швидшого запуску газопроводу Північний потік-2, пояснював LIGA.net президент Центру глобалістики "Стратегія ХХI" Михайло Гончар.
Насамперед постраждав європейський бізнес. Зокрема – у Британії закривалися компанії-постачальники електроенергії, зупинялися заводи, що залежать від постачань газу та виробники їжі.
"Рекордно високі ціни на природний газ тиснуть на ланцюги постачань багатьох європейських корпоративних секторів, зокрема постачальників енергії, виробників добрив і споживчих товарів", – констатували в агентстві Fitch Ratings.
Страждали й пересічні європейці. Ціни на газ автоматично підвищили вартість електроенергії. За січень-жовтень, "гуртова електроенергія" у Німеччині та Франції подорожчала у 2,5 раза та утричі відповідно. В Іспанії, станом на листопад, ціни на споживчу електроенергію зросли на 44%.
Постраждала й Україна. Ціни на газ для бізнесу на українській енергетичній біржі за рік зросли майже усемеро (до 52 750 грн за 1000 кубометрів).
Газове ралі надалі триває. Його наслідки можуть впливати ще довго, прогнозують в інвестбанку Investec. Наприклад, вже до квітня 2022-го ціни на електроенергію у Великій Британії можуть зрости на 56%, вважають там.
Колапс морської логістики: дорого та довго
2021 року "довгі руки" COVID-19 дотягнулися й до міжнародних вантажних перевезень. Черги у портах через карантинні обмеження, дисбаланс у міжнародній торгівлі (насамперед між Китаєм та США) спричинили три ключові проблеми: захмарні ціни на морські перевезення, нестабільні графіки доставлення та дефіцит вантажних контейнерів.
"Причина дефіциту в тому, що багато з них (контейнерів. – Ред.) застрягли на кораблях, які чекають за межами портів через кризу ланцюга постачань. Це не тільки спричиняє затримки для підприємств, які чекають на товари, – ці контейнери не можна перемістити туди, де вони потрібні", – пояснила голова редколегії Lloyd’s List Джанетт Портер.
Середня у світі вартість фрахту одного вантажного контейнера зросла в 2,7 раза за рік, свідчать дані компанії Freightos. Головні причини – попит та перевантаженість портів, вказують там. Зокрема, вплинуло рекордне зростання імпорту в США (18,3%).
Дефіцит контейнерів виникає через високу купівельну активність громадян, переконана Портер з Lloyd’s List. Вона надає інші ціни доставлення контейнера, які теж показують динаміку. За її словами, за 2021 рік вартість доставлення контейнера зросла з $3000 до $4000, а іноді й до $6000.
Через карантин та перевантаженість вантажних вузлів товари "пливуть" в рази довше, зазначають у Freightos. У вересні морські вантажі між Китаєм та США прибували до пункту призначення в середньому за 73 дні. Це на 83% більше, ніж у вересні 2019 року, свідчать дані компанії.
Це змусило бізнес звернутися до дорожчої альтернативи – авіації. Завдяки зростанню попиту, ціна на вантажні авіаперевезення зросла до $7,84/кг (максимум з травня 2020-го).
Морські перевезення потерпатимуть від труднощів і 2022 року, прогнозує економіст Goldman Sachs Ронні Волкер.
Дефіцит та рекордні ціни на вугілля
Ціни на вугілля почали активно зростати навесні і в жовтні досягли рекордних $269,5 за тонну (+245% за рік). Головна причина – глобальний дефіцит через попит у Китаї, найбільшому споживачеві вугілля у світі.
"Китайський попит висмоктує вугілля з усіх куточків світу, навіть найвіддаленіших, де раніше Китаю не було", – заявляв виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук.
Причини попиту – бум промисловості та потреби в електроенергії на тлі відновлення після коронакризи, проблеми з логістикою, дефіцит газу та плани Китаю скорочувати викиди СО2, писав WSJ.
Нестача енергоресурсів призвела до великої енергетичної кризи в країні. У вересні-жовтні промисловість Китаю місцями зупиняла виробництво, подекуди відключали 3G та світло. Під удар потрапило 44% усієї промисловості країни, рахували у Goldman Sachs.
Відплив вугілля до Китаю не міг не позначатися на Україні. Активне постачання світового вугілля до Китаю спричинило його дефіцит у Європі. Це одна з причин, чому Україна розпочала опалювальний сезон з рекордно низькими запасами вугілля на складах ТЕЦ – 593 000 тонн вугілля, що в 4,5 раза менше плану Міненерго.
Наслідок – енергокриза в Україні та масова зупинка енергоблоків ТЕЦ через відсутність палива.
Підписуйтесь на LIGA.Бізнес в Telegram: тільки важливе
