"Ми втомилися, що нас шантажують". Як Рада ухвалила закон Зеленського про олігархів. Репортаж
Побудувати країну без олігархів – одна з найгучніших передвиборчих обіцянок Володимира Зеленського. Сьогодні деолігархізація від Зеленського набула обрисів. 23 вересня Верховна Рада підтримала в другому читанні так званий "закон про олігархів" (законопроєкт №5599).
Як парламентарі розглядали законопроєкт Зеленського, чому його підтримали лояльні до Ігоря Коломойського депутати і що не так із документом, – в матеріалі LIGA.net.
Початок
Проблеми з розглядом законопроєкту про олігархів почалися ще до голосування. Ввечері 22 вересня апарат Ради сформував порядок денний – законопроєкти №5599 і №5600 з "антиолігархічного пакета" стояли першими в списку.
Це сильно не сподобалося фракції Слуга народу, яка прямо звинуватила в цьому спікера Дмитра Разумкова. "Таке враження, що на завтра планується якась спецоперація. Тому що паралельно буде три мітинги: ФОПи, профспілки і євробляхи, – розповідала заступниця голови фракції Євгенія Кравчук. – І саме в цей день спікер призначив за старими підписними листами позачергове засідання щодо ФОП".
Мітинги могли перешкодити депутатам потрапити на своє робоче місце, побоювалася Кравчук. Водночас, за словами двох співрозмовників LIGA.net у керівництві СН, Разумков запевнив, що просто не знав про них.
23 вересня з шостої ранку під Радою розташувалися представники організацій SaveФОП і Авто-Євро-Сила. А в Маріїнський парк прийшли учасники мітингу з прапорами ОПЗЖ. Загалом учасників було порівняно небагато й особливих конфліктів не було, якщо не брати до уваги єдину спробу прорватися через огорожу до Ради.
О 10:00 в залі зареєструвалися понад 300 нардепів. Незважаючи на це, Руслан Стефанчук, який вів засідання замість хворого Разумкова, відразу ж оголосив пів годинну перерву і запросив глав фракцій на нараду.
Перерва затягнулася, консультації у Стефанчука тривали півтори години. Першим до журналістів вийшов голова фракції Голос Ярослав Железняк. За його словами, фракції домовилися зняти з розгляду "податковий законопроєкт" №5600.
"Згідно із законом про олігархів, 5 фракцій і груп заявили, що вони не будуть затягувати свої правки. Це Голос, Батьківщина, Довіра, За майбутнє і Слуга народу. ЄС і ОПЗЖ наполягатимуть на частині правок. Розгляд може зайняти кілька годин", – розповів він.
Разом з тим, за словами Железняка, Слуга народу нібито відмовилася від початкового сценарію: розглядати законопроєкт про олігархів постатейно.
Відповідно до неї, парламент голосує за кожну окрему статтю законопроєкту. У разі позитивного голосування, стаття затверджується в редакції комітету. В іншому випадку парламент буде змушений розглядати кожну правку окремо.
Глава фракції СН Давид Арахамія незабаром озвучив іншу версію підсумків консультацій. "Євросолідарність і ОПЗЖ були категорично проти знімати свої правки. А в них на двох їх понад 600. Ми порахували, скільки часу це займе...", – розповів він журналістам у кулуарах.
У результаті Арахамія зібрав свою фракцію і запропонував два варіанти: дати трибуну ЄС і ОПЗЖ для "затягування часу" або піти за статтями, як і планувалося до переговорів. Більшість фракції проголосувало за швидкий варіант.
"Коли нас шантажують, ми повинні відповідати, – заявив Арахамія. – Якщо опозиційні сили будуть виходити і розказувати, що це незаконно, то у мене є приклад, коли в 2017-му приймали закон про ринок електроенергії та БПП розповідав, що ця процедура відповідає регламенту".
Саме з таким планом Слуги народу повернулися до сесійної зали.
Фракції Батьківщина, Євросолідарність, ОПЗЖ і частина Голосу публічно виступили проти. Проте постатейну процедуру розгляду закону про олігархів підтримала необхідна кількість депутатів. Опозиція тут же спробувала заблокувати трибуну.
Представники Євросолідарності стали біля Стефанчука і почали кричати "Лукашенко! Лукашенко!". На що перший віцеспікер пожартував: "З Лукашенком це вам до народного депутата Євгена Шевченка (зустрічався з Лукашенком у Мінську. – Прим. Ред.)", чим викликав бурхливий сміх у залі.
Опозиція запропонувала відсторонити Стефанчука від ведення засідання. Ця ініціатива набрала всього 61 голос.
Трибуну розблокували і Рада перейшла до постатейного розгляду законопроєкту. Парламент затвердив 13 ключових правок, визначених профільним комітетом, після чого прийняв закон у цілому. Голоси "за" віддали 279 депутатів. Слуги – 229 голосів, група За майбутнє – 18, Довіра – 15. Також 11 голосів віддав Голос. У СН проти, як і в першому читанні, проголосувала лише Людмила Буймістер.
Арахамія заявив, що за таку позицію Буймістер потрібно виключати з фракції, однак рішення має підтримати щонайменше 70% фракції, розповів він журналістам.
Після брифінгу Арахамія пішов в їдальню, проте його наздогнала Анастасія Радіна, глава антикорупційного комітету.
- Давиде, що ми ухвалили? Мені вже з МВФ сурмлять. У законі є норма, згідно з якою директор НАБУ повинен подавати декларацію про контакт з олігархом, навіть якщо він не знає, що зустрічається з олігархом.
- І що? І я як депутат, повинен. Чим директор НАБУ краще? Нічого змінювати не будемо!
У парламентській їдальні кореспондент LIGA.net вирішив за гарячими слідами запитати нардепів, що вони думають про ухвалений документ. Зокрема, чому закон підтримали депутати, яких вважають лояльними до олігарха Ігоря Коломойського.
"Коломойському нікуди подітися. Йому нікуди їхати. В Ізраїлі проти нього відкрито кримінальну справу і його заарештують. Якщо він поїде кудись далі – його заарештують США. Та ж Швейцарія відразу його видасть США. Він зрозумів, що захист потрібно отримувати від країни першого громадянства і не треба ви****тись. Ось він і не ви****ється ", – пояснив LIGA.net один із керівників фракції СН.
Він же розповів про одну з головних цілей закону.
"Найбільша проблема – це канали. Спочатку ми зачистили Медведчука, тепер будемо зачищати їх. Ми втомилися, що нас шантажують через медіарупори", – зазначив співрозмовник.
Він стверджує, що забирати канали не будуть. "Ми хочемо сказати: "Якщо будете впливати на канали далі – будете в списку", – пояснив він.
За словами співрозмовника, контроль олігархів над каналами можна буде обмежити. А Нацрада з телерадіомовлення матиме можливість забрати ліцензію, якщо канал використовується для політичного впливу.
Хто такий олігарх? Версія Зеленського
Ухвалений законопроєкт фактично написали в чотирьох відомствах: Офісі президента, РНБО, Мін'юсті та Антимонопольному комітеті.
Документ не рясніє деталями. Якщо виходити з тексту законопроєкту, олігархом можуть назвати людину, яка потрапляє під три з чотирьох критеріїв:
- бере участь у політичному житті країни (фінансує політичні партії, займає політичну або керівну посаду у виконавчому органі влади);
- впливає на ЗМІ або контролює його безпосередньо, або через пов'язаних осіб;
- володіє компаніями з монопольним становищем на загальнодержавному товарному ринку України і "протягом одного року підтримує або посилює своє становище";
- підтверджена вартість активів перевищує 2,38 млрд грн;
У майбутньому, за словами Арахамії, його можуть відшліфувати іншими підзаконними актами. Але коли це станеться – невідомо.
Головним органом, що буде визначати в Україні олігархів, стане РНБО. Рекомендувати визнати кого-небудь олігархом зможе сама РНБО, Кабінет міністрів, СБУ, Антимонопольний комітет і НБУ.
Перед голосуванням у другому читанні народні депутати від усіх політичних сил у Раді зареєстрували три альтернативні законопроєкти. Ключова відмінність – вони пропонували змінити орган, що буде ухвалювати рішення про олігархів. Замість РНБО пропонувалося перекласти цю функцію на Кабмін, ВАКС, НАЗК та спеціальні комісії.
Однак у підсумку проти альтернативних пропозицій заперечив комітет Верховної Ради з безпеки, оборони і розвідки. 22 вересня комітет рекомендував депутатам парламенту підтримати ініціативу президента за основу та в цілому.
Зона відповідальності РНБО – вести і заповнювати спеціальний реєстр, де буде вказано всю інформацію про олігарха, його активи і зустрічі з чиновниками категорії А і Б, політиками, їх радниками та помічниками, а також із топменеджерами держкомпаній.
Кожен із них повинен буде особисто повідомляти РНБО про свої контакти з олігархом або його представником протягом дня. Виняток – публічні заходи, де ведеться онлайн трансляція.
Що загрожує олігархам?
За словами секретаря РНБО Олексія Данілова, під визначення олігарха підпадає 13 українських бізнесменів – і одна з них жінка. Точних імен він не розкрив.
За даними ексчлена наглядової ради Укрзалізниці Сергія Лещенка, може йтитися про Ріната Ахметова, Петра Порошенка, Дмитра Фірташа, Ігоря Коломойського, Віктора Пінчука, Сергія Льовочкіна, Віктора Медведчука, Вадима Новинського, Юрія Косюка, Олег Бахматюка, Костянтина Жеваго, а також подружжя Олександра і Галину Герег.
Що їм може загрожувати? Як зазначено в законі, бізнесменам-олігархам буде заборонено фінансувати в Україні роботу політичних партій, фінансувати мітинги і брати участь у приватизації великих державних об'єктів.
Олігарх повинен буде подавати в НАЗК свою декларацію про доходи і вносити щоразу до неї зміни, коли купить або продасть щось цінне.
Що про законопроєкт думають (не) олігархи?
"Закон націлений тільки на одне: на шоу президента і продовження сценарію. Жодної боротьби з олігархами тут немає. У фільмі Зеленський був слугою народу, а тут він узурпатор народу", – упевнений співвласник корпорації ІСД і депутат від партії Батьківщина Сергій Тарута.
Такої ж думки депутат і бізнес-партнер Ріната Ахметова Вадим Новинський. Він вважає, що запропонований Зеленським варіант деолігархізації не лише суперечить Конституції України, а й допомагає йому "узурпувати владу".
"Це пряме, грубе порушення Конституції. Коли хочуть дискримінувати людину за її соціальний та економічний статус. Ніхто не буде ходити по струнці. Жоден з великих бізнесменів. Такого не буде. Завжди має бути діалог", – говорив Новинський в інтерв'ю УП.
Однак не всі настільки категоричні.
Наприклад, у СКМ Ахметова норми прийнятого законопроєкту коментують стримано. "Ми вже відповідали на це питання. Рінат Ахметов – не олігарх, а найбільший український інвестор. Компанія СКМ завжди працювала за законом і не потребувала жодних преференцій", – повідомили LIGA.net у пресслужбі СКМ.
Схожу тактику обрав для себе й Ігор Коломойський. В інтерв'ю Радіо Свобода Коломойський зазначив, що він готовий потрапити в реєстр олігархів, але продавати свої активи "під дулом пістолета не збирається".
"Морально я готовий потрапити в реєстр олігархів. Не хотілося бути на самоті в цьому реєстрі. Я, за великим рахунком, уже звик, що мене де-факто називають олігархом. Тому, яка вже різниця? Тепер ще й офіційно до реєстру внесуть. Костюм пошию і нашию на нього зірку "Олігарх", – пожартував Коломойський.
Дорога до Конституційного суду
Як пояснили в пресслужбі Офісу президента, закон про олігархів буде діяти всього 10 років із моменту набуття чинності – через шість місяців після підпису президента.
Відведений час піде на підготовку: запуск реєстру олігархів, налаштування інструментів фінансової розвідки тощо, повідомив Арахамія.
Це перший закон в антиолігархічному пакеті. На його підставі в партії обіцяють створити закони про антитраст, закон про лобізм "та інші нормативно-правові акти, які переформатують економічні та суспільні відносини в країні". "У нас уже до другого читання лежить законопроєкт про посилення ролі АМКУ", – уточнив він.
На думку Зеленського, завдяки ухваленому закону Україна отримала історичний шанс на побудову цивілізованих і чистих відносин між великим бізнесом та державою. Але вважати це фіналом кінця олігархії, швидше за все не варто.
Як зазначено в коментарі до законопроєкту юридичного відділу при Верховній Раді, деякі норми документа прямо суперечать Конституції. Управління нарахувало, щонайменше 15 положень, що суперечать вищому нормативно-правовому акту України.
А це відкриває шлях до нового гучного спору в Конституційному суді. Для цього достатньо звернення лише 45 депутатів. Це небагато, враховуючи, що проти законопроєкту Зеленського виступили 76 народних депутатів із трьох політичних сил – Європейської солідарності, Батьківщини й ОПЗЖ. Навряд чи вони проґавлять шанс на реванш.