"Постав хоч Білла Гейтса, нічого не зміниться". Чому митниця вже всьоме залишилась без голови

"Найслабший фінансовий орган", "чорна діра", "крадуть на сотні мільярдів" — усі ці слова нерідко вживають, згадуючи Державну митну службу.  

У перший день лютого уряд звільнив частину керівництва ДМС — т.в.о. голови В'ячеслава Демченка та першого заступника Олександра Щуцького. Проте чи змінить щось чергова ротація прізвищ? 

"Це вже шостий чи сьомий керівник митниці після мене, я трохи іронічно до цього ставлюсь, бо це як змінювати водія "Таврії", яка не їде", – каже у розмові з LIGA.net екскерівник ДМС Максим Нефьодов. 

Чому черговий очільник митниці пішов у відставку, та у чому головні проблеми органу — в матеріалі LIGA.net. 

Найбільш неефективний  

Претензії та звинувачення на адресу митної служби — та справа, яка в Україні ніколи не закінчується. Новий виток критики відомство отримало за підсумками 2022 року через виконання плану надходжень на 57%. 

"Очевидно, що серед всіх фінансових органів митниця є найслабшим місцем. Безперечно після БЕБ", — констатував голова комітету Ради з питань податкової, фінансової та митної політики Данило Гетманцев.  

На погані результати, серед іншого, вплинуло тримісячне скасування митних платежів, однак "з їхнім відновленням у липні ситуація істотно не виправилася", додав депутат.  

Жодного місяця митниця не зібрала закладені у плані 44 млрд грн, — розділяє цю критику заступник голови профільного комітету, нардеп Ярослав Железняк.  

Частковим виправданням може бути зменшення імпорту, пільги на пальне й загалом падіння економіки. "Але ж не на 43%", — каже Железняк. 

Ба більше, значна девальвація гривні та інфляція у 2022 році, мали б тільки збільшити надходження від митниці. Мали б, але не збільшили. 

Головні проблеми 

В абсолютних цифрах у 2022 році план був 528 млрд грн. Митниця зібрала лише 300,8 млрд, тобто мінус 227,2 млрд гривень.  

Недоотримує бюджет через низку факторів, каже у коментарі LIGA.net старший економіст Центру економічної стратегії (ЦЕС) Юрій Гайдай: 

• контрабанда; 
• заниження митної вартості імпортованих товарів;  
• з країни випускають продукцію нелегального виробництва, під час якого не сплатили податки, значна частина валютного виторгу від реалізації таких товарів осідає за кордоном (приклад на слуху — зерно). 

Кейс так званого "чорного зерна" набув розголосу після масштабних обшуків на Одеській митниці на початку року. За даними слідства, сотні фіктивних компаній скуповували зернові у приватних аграріїв, не платили податків і нелегально продавали зерно за кордон. 

Об’єми такого "чорного зерна" у серпні-вересні — понад 1 млн тонн, або 20% від усього експорту зернових за цей період. 

У грудні Рада створила тимчасову слідчу комісію, яка має встановити причини низької ефективності органів, відповідальних за економічну безпеку країни, зокрема й митниці. Очолив ТСК Ярослав Железняк.  

Після понад місяця роботи ТСК керівництво митниці залишилось без посад.  

"За інформацією з багатьох джерел, яку ми отримали у межах роботи ТСК — як зсередини служби, так і ззовні — митниця майже повністю пронизана корупційними історіями", — каже Железняк у розмові з LIGA.net. 

Нардеп також склав для нас свій "топ" головних схем на митниці: 

• заниження вартості товару; 
• схеми із "секонд-хендом" (новий товар за документами проходить як уживаний);  
• контрабанда, насамперед вивезення "чорного зерна"; 
• "пересорт" (коли одні товари за документами проходять як зовсім інші). 

І Железняк, і Гайдай згадали також банальні побори від митників за "розв'язання питання" при ввезенні товарів. Останнім часом актуальним було "обілечування" пільгового імпорту генераторів, вказує економіст ЦЕС.  

До слова, вже згадана Одеська митниця може похизуватись кримінальною історією і щодо генераторів.  

Поганий вплив 

Крім безпосередніх втрат, згадані проблеми мають і опосередкований негативний вплив на країну.  

"Нелегальний імпорт конкурує з легальним та українськими виробниками, що теж спричиняє втрати податкових надходжень, плюс гравці цього ринку корумпують усі українські органи у ланцюжку — від митниці до судів", — пояснює Гайдай. 

Про останнє у розмові з LIGA.net каже й колишній очільник ДМС Максим Нефьодов: "Побудована ціла екосистема цих стосунків. І все це має змінитись, а не тільки митниця".

Насамкінець перманентні проблеми на митниці привернули увагу західних партнерів України, додає Юрій Гайдай: "А зараз вони надають Україні значну фінансову та матеріальну допомогу й зацікавлені у максимальній прозорості та ефективності держави". 

Що дасть зміна прізвищ

Співрозмовники LIGA.net вітають звільнення керівника ДМС В'ячеслава Демченка, але водночас наголошують — без системної реформи це мало що змінить. 

Максим Нефьодов каже, що вже втомився рахувати тих, хто прийшов у ДМС після нього.   

Ексголова ДМС припускає, що наступним очільником може стати й хтось із СБУ чи навіть генерал армії: "Але призначте туди Білла Гейтса чи Воррена Баффета, результат буде приблизно тим самим". 

До того ж не все керівництво пішло у відставку. Ярослав Железняк розповів, що заступник голови ДМС Руслан Черкасський пішов на лікарняний. Кабмін його не звільнив, а лише відсторонив.  

"Черкасський — серце цієї системи, сірий кардинал. Демченко там мало на що впливав, зміна його на когось іншого — це точно не погано, але мало що зміниться. Все, що я бачив, як заступник голови комітету та голова ТСК, вказує на пана Черкасського", — наголосив нардеп у розмові з LIGA.net. 

Железняк написав емоційний пост, пообіцявши домогтися звільнення Черкасського. Зробив допис і Данило Гетманцев.  

LIGA.net звернулась із запитом до Держмитної служби з проханням прокоментувати звинувачення у корупції, пояснити причини неефективної роботи, а також надати коментар Руслана Черкасського щодо усіх звинувачень. 

Яка реформа потрібна 

Юрій Гайдай з ЦЕС теж для початку пропонує дотиснути звільнення Черкасського. 

Загалом же співрозмовники LIGA.net у цьому питанні радили схожі речі.  

Кадрова реформа. Набирати співробітників на прозорих конкурсах, а керівництво ДМС — на конкурсах за участі міжнародних експертів, як це було, наприклад, під час відбору суддів до Вищого антикорсуду.  

Максим Нефьодов додає — треба змінити й роботу кадрів у самому органі, аби "відірвати" митника від безпосереднього керівника: "бо він його боїться і слухає більше", ніж київське керівництво. 

Матеріальне забезпечення. Навіть найчесніші люди не будуть дуже ефективними, якщо їм доведеться без обладнання перевіряти контейнери та фури, наголошує Нефьодов. 

"Митниці зараз не належить майже нічого, навіть ваги часто стоять на складах тих людей, яких не так давно президент називав контрабандистами. Це можна вирішити виключно інвестиціями: купити ваги, сканери, перебудувати пункти пропуску", — каже він.  

Железняк із цим погоджується: "У нас вісім сканерів на всю країну, немає своїх пунктів пропуску і я не впевнений, що в них свої ваги залишились". 

Законодавчі зміни. Посилити контроль за митницею з боку антикорупційних органів, а також усунути прогалини в законодавстві, які сприяють контрабанді, каже Гайдай. А Железняк хоче прибрати правоохоронців. 

"Поки у нас на митному пості сидять СБУ, ДБР, прикордонники, Держпродспоживслужба, які, м’яко кажучи, не запам’ятались реформаторськими підходами, то це теж завжди буде великою проблемою", — каже він. 

Максим Нефьодов додає ще декілька пунктів.

Впровадження IT-технологій.  У будь-якій країні можна перевіряти не більше 2-4% усього товару, тож треба перевіряти там, де є ризики, пояснює ексочільник ДМС. 

"Потрібна складна IT-система. Це одна з небагатьох сфер, де розмови про штучний інтелект і тому подібне справді актуальні".

Міжнародна співпраця. Зокрема, щоби товар не виїхав з Франції за однією ціною, а заїхав до України за іншою, щоб була інтеграція програмного забезпечення.  

Форма роботи митниці. Уряд змінив керівництво центрального апарату, а митниці — кожна окремо.  

"Це окремі князівства, феодальне королівство. У них навіть деякі правила різні. І бізнесмени йдуть як на ринок: а що на Харківській митниці запропонують? А що на Чернівецькій?", — зазначає колишній глава ДМС. 

Тож ідея — об’єднати митницю в єдину юридичну особу, прибрати дублюючі бухгалтерії, юридичні департаменти тощо. 

"Але якщо це зробити, "солодких" посад, де можна щось "рішати", стане менше",  — підсумував Нефьодов.