Чи розорять економіку багато вихідних
Ще до війни кількість офіційних вихідних та святкових днів викликала палкі дебати законодавців, економістів та простих громадян.
Влада, звісно, вважала, що відпочиваємо ми занадто багато. Економіка собі цього дозволити не може, і треба щось робити.
"Є в Україні таке феноменальне явище — постійні вихідні, а потім дивуємося, чому економіка не зростає. Особливий абсурд – перенесення робочих на вихідні. Якщо свято випало на вихідний, треба відзначити додатковим вихідним. Може, ми є лідером у світі з ефективності праці? Чи вибиваємось у лідери за розміром ВВП, тож можемо собі це дозволити? Хоча реальні світові лідери не можуть дозволити собі постійні свята", — писала в соцмережах на початку 2017 року Яніка Меріло, на той момент – радниця міського голови Дніпра.
Деякі державні чиновники теж вважають, що свята негативно впливають на економіку країни.
"Проблема із перенесенням на понеділок державного вихідного, якщо він припадає на суботу чи неділю. Це також фактор скорочення продуктивності", — вважає директор Директорату праці та зайнятості Мінекономіки Юрій Кузовий.
Інші апелювали до алярмістів, наводячи аргументи з психології.
"Переноси мають сенс. Наприклад, якщо свято випадає на четвер, то дуже велика ймовірність того, що в уяві більшості працівників і п'ятниця буде напіввихідним днем. Коли люди виходять на роботу всього на один день між двома вихідними, вони можуть відчувати "а навіщо нам сьогодні працювати?" А перенесення робочого дня на інший тиждень та об'єднання його з іншими робочими днями передбачає, що режим праці буде ефективнішим", – пояснює Борис Кушнірук, голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру.
Тож чи дійсно святкові дні завдають лише збитків?
Можна просто порахувати економічний ефект від зменшення чи збільшення кількості вихідних днів – методом поділу вирахувати, яку кількість ВВП виробляє Україна за один робочий день. А потім обчислити, скільки б країна могла виробляти, якби ми менше відпочивали.
Але все не так просто.
Міжнародна статистика
Якщо брати лише кількість свят та починати порівнювати з іншими країнами, то виявиться, що наші 11-12 святкових днів дорівнюють кількості свят у Франції або Іспанії. Якщо мислити отак "у лоб", тоді Мексика або Греція з їхніми 7 святковими днями мали б перегнати всіх у економічному розвитку. Але цього поки не відбувається.
Швидше навпаки. За даними польського видання Obserwator Finansowy, серед країн-членів ЄС частка людей, які працюють у вихідні, найвища в Греції (42,5%). Кожен третій працевлаштований також працює у вихідні в Італії (36,1%), Ірландії (34%) та Нідерландах (31,7%). Найнижча частка працівників, які працюють у вихідні дні, у 2018 році була зафіксована в Угорщині (8,8%).
Розширимо поле дослідження і подивимось ще й на кількість відпускних днів. Тут ми теж десь посередині – у французів і фінів відпустка становить 30 днів, а в Китаї всього п'ять.
Порахуємо загальну кількість вихідних днів разом із відпусткою. В Україні за 2017 рік було 12 державних свят (2 травня встигли відсвяткувати до скасування), 105 щотижневих вихідних та 24 дні гарантованої відпустки, що у сумі дає 141 день або 38,6% від усього року.
У Польщі подібний показник становить 36,9%, а у Британії та Франції ті самі 38,6%, що й в Україні. Себто навіть розширений "показник відпочинку" показує, що ми не байдикуємо занадто.
Статистика сервісу для керування робочим часом Clockify показує, що окрім відпусток по 20-25 днів, багато європейських країн мають ще й оплачувані свята. Наприклад, Австрія з 25 днями відпустки та 13 оплачуваними святами мала б бути не просто прикладом для заздрощів, а й економічним банкрутом. Якщо б ми просто мінусували збитки за неробство. Себто спрощена методика не працює.
Але є ще один нюанс.
У Західній Європі робочий тиждень становить у середньому 35 годин. Наприклад, в Ірландії і Франції працюють по сім годин на день, а в Нідерландах робочий тиждень всього 30 годин.
Економічно успішні країни (Німеччина, Франція, США) з року в рік скорочують річну кількість робочих годин. При цьому не втрачаючи економічних показників та не демонструючи підвищення збитковості – очевидно, завдяки автоматизації виробництв та інших бізнесів.
Можна подивитися загальну мапу щорічної кількості робочих годин по великих містах усього світу, аби впевнитися – очевидної кореляції багатства та витрачених на його отримання робочих годин немає.
Неочевидний ефект
Врешті решт ми самі певною мірою підтверджуємо загальний тренд.
У період дії воєнного стану в Україні скасовано святкові дні, передбачені Кодексом законів про працю, а також перенесення вихідного дня після святкового чи неробочого. Але скасування святкових днів не стало знаковим – про це у квітні 2023 року на брифінгу розповів заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук.
"Безумовно, відсутність вихідних днів після свят – це позитивний фактор для економічної активності. Але, на жаль, у минулому році у нас особливо було набагато більше негативних факторів, пов’язаних з війною, які власне не те що нівелювали… Відсутність вихідних днів після свят надавала можливість лише частково компенсувати ці негативні ефекти", – казав Ніколайчук.
Тобто, звісно, якийсь економічний позитив від "пропрацьованих свят" був, але вау-ефекта не сталося. Можливо, ще й через те, що в деяких компаніях святкові дні таки були вихідними – за рахунок самих роботодавців, звісно.
Важко порахувати
Тепер про економічну складову. Нам важко її достеменно порахувати, бо маємо великий відсоток тіньової економіки. За даними Міністерства економічного розвитку, в 2016 році рівень тіньової економіки в країні становив 35% від ВВП.
Кожен четвертий українець не використовує обідню перерву, 18% працюють по вихідних і лише кожному десятому вихідний оплачують або дають відгул. Тобто офіційно рахувати економічний ефект без урахування всіх чинників не буде правдиво. А точних цифр не знає ніхто.
Можливо, суттєво ситуацію змінила б автоматизація. Набагато більше, ніж скасування свят, на продуктивність робочого дня вплинув би рівень технічного оснащення робочого місця.
Заміна 10 працівників одним верстатом у рази збільшує продуктивність. Але в Україні роботодавці для підвищення продуктивності не впроваджують нові технології, а наймають більше працівників. Так у тактичній стратегії виходить дешевше. Розвинені країни роблять навпаки – підвищують продуктивність за рахунок технологій і автоматизації праці.
Показники продуктивності важливіші
По-перше, навіть у свята вимушено працюють держструктури та безперервні виробництва.
По-друге, деякі галузі на свята навіть збільшують завантаженість та прибутковість – ритейл, туризм, готельна сфера, розваги та інші професійні сфери. Через це "мінусувати" свята в економічному розрізі не варто.
Розвинуті економіки вже мають таке явище, як "холідейноміка" – себто економіка свят. Наприклад, Хелловін – свято, яке тільки в США приносить близько $4,6 млрд щорічних продажів лише кондитерському сектору.
Великі виробники цукерок, такі як Mars Wrigley, Hershey і Ferrero, планують свято на багато років наперед.
Державні свята дають громадянам можливість взяти вихідний, щоб зайнятися своїми хобі, здійснити подорожі, зібратися з друзями та родиною або просто розважитися. Вони позитивно впливають на комерцію та витрати на відпочинок, особливо на туризм.
Дослідження 2018 року показало, що вихідні дні дали невеликим магазинам Великої Британії додатковий прибуток у середньому 253 фунти стерлінгів ($314). І навпаки – через коронавірусні обмеження у травні 2020 року Велика Британія втратила два вихідні дні. За рік до того ці два свята принесли британському малому та середньому бізнесу 118 млн фунтів стерлінгів ($147 млн).
Тому правильне використання святкових днів здатне не тільки зменшити збитки від "неробства", але й дати прибутки, не кажучи вже про підвищення продуктивності тих, хто повноцінно відпочив на свята.
За статистикою Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), найбільш продуктивною країною серед розвинених економік є Ірландія з показником продуктивності у $83,2 за годину і близько 1800 робочими годинами на рік.
Друге місце посів Люксембург – $81,2 за годину. Рівень зайнятості там становить вище середнього по Європі. Але норвежці, які на третьому місці, при високому показнику продуктивності в $79,2 за годину, зайняті лише близько 1700 годин на рік.
Найбільше відпочивають у ЄС французи. Вони дають результат продуктивності в $60 за годину, що майже вдвічі більше найпрацьовитіших естонців з показником в $30,3.
Осягнувши ці цифри, маємо зробити висновок, що кількість свят напряму не впливає на економіку, якщо рахувати їх як збиток через простій. Лише комплексний підхід, з урахуванням усіх переваг (коротко- або довгострокових), економічних, психологічних та інших, дозволить зрозуміти весь ефект від святкових днів.