Рахунки ArcelorMittal Кривий Ріг заблоковано. Що відбувається? Історія на 2 млрд грн

12 липня 2019 року. У великій переговорній залі Дніпровської держобладміністрації зібралося близько сотні людей – екологів, представників бізнесу, чиновників. Значущість події підкреслював склад президії, яку зайняли президент Володимир Зеленський та його найближче оточення у той час: помічник Сергій Шефір, голова Офісу президента Андрій Богдан, його заступник Сергій Трофімов, прем'єр-міністр Олексій Гончарук.

"Я тут народився і не зі ЗМІ знаю, що таке головна екологічна проблема в Україні, адже ця проблема "живе" й народжувалася у Кривому Розі", – цими словами перед скупченням телекамер президент Володимир Зеленський розпочав не лише екологічну нараду, а й нову сторінку для меткомбінату ArcelorMittal Кривий Ріг.

Обговорення екологічного стану Кривого Рогу перетворилося на закиди з боку команди президента у бік металургійного гіганта. Головна претензія до підприємства – чому комбінат не виконує свої екологічні та інвестиційні зобов'язання?

"Чому кількість ракових захворювань у Кривому Розі має залежати від ваших стратегічних планів? Я розумію, що податки й таке інше, але скільки коштує людське життя? Чи варте воно всіх тих податків?" – емоційно запитував Зеленський у представника ArcelorMittal Кривий Ріг.

Упродовж наступних двох років правоохоронні та контролювальні органи підсилять слова президента: стосовно ArcelorMittal відкриють два кримінальні провадження, фінансовий директор підприємства стане фігурантом розслідування на 2,24 млрд грн, а рахунки компанії будуть заблоковані.

Чому ArcelorMittal потрапив у немилість до влади Зеленського і скільки це коштує підприємству?

"Це дуже велика проблема". Екологія розбрату

З перемогою Володимира Зеленського на виборах 2019 року Кривий Ріг став центром підвищеної уваги з боку держави – СБУ, податкової, екологічної інспекції та Офісу президента. Ба більше. З січня 2021 року головний офіс Державної екоінспекції формально "переїхав" з Києва до рідного міста президента. Це стало розвитком ідеї Зеленського перенести до Кривого Рогу офіс Міністерства екології, поки не будуть вирішені екологічні проблеми міста і Дніпропетровської області.

Одна з причин особливої уваги – у свіжих даних Мінекології: 2019 року Кривий Ріг був другим після Маріуполя за обсягом викидів у атмосферу діоксиду вуглецю, діоксиду сірки, метану та інших сполук.

"На одну людину (у Кривому Розі. – Ред.) припадає 400 кг викидів шкідливих речовин на рік. Також (у місті. – Ред.) накопичено понад 10 млрд тон промислових відходів і понад 10 млн тонн потрапляє у воду", – розповідав 2019 року на нараді з президентом юрист Олег Бондаренко, сьогодні він – депутат від Слуги народу і голова екологічного комітету Верховної Ради.

За його словами, головні забруднювачі в області – меткомбінат ArcelorMittal Кривий Ріг і три гірничозбагачувальних комбінати: Південний, Центральний та Інгулецький. Але найбільше претензій у влади саме до ArcelorMittal – комбінат другий у країні за об’ємами викидів шкідливих речовин у повітря і найбільший забруднювач у Кривому Розі.

За версією Бондаренка, підприємство "роками не пускало контролювальні органи" на перевірку та "ігнорує екологічні вимоги громади міста". Це, за логікою депутата, начебто підвищило в області смертність, збільшило кількість онкологічних захворювань, зменшило народжуваність.

Проте комбінат всі звинувачення на свою адресу відкидає. Слова депутата там називають маніпуляцією і мають на це підстави. Дані Національного канцер-реєстру України свідчать, що Дніпропетровська область посідає 10 місце у рейтингу областей за кількістю онкологічних захворювань за 2019 рік. Її випереджають навіть ті області, де немає великих металургійний комплексів, наприклад, Кіровоградська область і Київ.

Так само у комбінаті спростовують закиди щодо недопуску екологів на територію. Як пояснював LIGA.net Артем Філіп’єв, заступник гендиректора з адміністративних питань ArcelorMittal Кривий Ріг, два роки тому Держекоінспекція не мала необхідних документів для перевірок на підприємстві. "Після того як ДЕІ підтвердила оновлення документації відповідно до державних вимог, ми більше не відмовляли ДЕІ в проведенні перевірок, – каже топменеджер. 

Екологія та податкові маніпуляції. Три головних претензії влади Зеленського до ArcelorMittal

Фокус Зеленського на екології рідного йому Кривого Рогу зрозумілий. Як і політичні мотиви провести згадану вище екологічну нараду напередодні парламентських виборів у 2019 році. Втім, причин для прискіпливої уваги влади до ArcelorMittal може бути набагато більше.

Як повідомили LIGA.net у пресцентрі ArcelorMittal, у другій половині 2019 року проти підприємства було розпочато два кримінальні провадження. Перше – за статтею "Екоцид", яку згодом СБУ перекваліфікувала в "забруднення атмосферного повітря". Спецслужба у матеріалах цієї справи малювала майже апокаліптичний сценарій: "...у період з 2014 року до цього часу посадові особи ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" шляхом умисного грубого порушення норм законодавства з охорони навколишнього природного середовища, здійснюють отруєння атмосферного повітря, водних ресурсів та ґрунту токсинами мінерального та штучного походження, що може спричинити екологічну катастрофу".             

Друге кримінальне провадження стосується "службового підроблення документів та ухилення від сплати податків". Згідно з реєстром судових рішень, головним підозрюваним є фінансовий директор підприємства Сергій Плічко. Правоохоронці закидають менеджменту заниження рентної плати за користування надрами у 2015 – 2019 роках на родовищах "Валявкинське" та "Новокриворізьке". Згідно з хронологією подій, яку LIGA.net надали в ArcelorMittal, у вересні 2019 року Офіс великих платників податків надіслав комбінату претензію на 9 млрд грн. Зрештою, коли комбінат оскаржить вимогу податкової у суді, сума претензії зменшиться вчетверо – до 2,24 млрд грн. Саме стільки ренти, за версією прокуратури та СБУ, ArcelorMittal начебто недоплатив до держбюджету. Це стало приводом для Офісу генпрокурора заблокувати цю суму на рахунках металургійного підприємства.

Натисніть на картинку, щоб збільшити

У вирі цих подій опинився навіть колишній голова податкової Сергій Верланов. 2020 року НАБУ розпочало окреме розслідування, у якому припускало, що той міг підігрувати ArcelorMittal у намаганні уникнути доплати 2,24 млрд гривень податків, донарахованих податківцями. 

Це ще не все. У вересні 2021-го, після чергової перевірки комбінату, Держекоінспекція нарахувала ArcelorMittal Кривий Ріг понад 450 млн грн штрафу за неналежне зберігання шламу на території комбінату. За підрахунками підприємства, за останні два роки кількість перевірок представниками екоінспекції, держпродспоживслужби, податкової, соцстраху та інших держорганів зросла на 50%: з 238 за 2019 рік до 360 у 2021 році. Тільки Екоінспеція за останні два роки оштрафувала комбінат "за забруднення атмосфери" на 26 млн грн, уточнював ексголова відомства Андрій Мальований для Інтерфакс-Україна.

Як влада пояснює свою увагу до металургійного бізнесу Лакшмі Міттала? У СБУ це пов’язують із "протиправною діяльністю" комбінату. Показовими є слова голови СБУ Івана Баканова, який у липні 2019-го назвав бізнесмена з Індії "потужним міжнародним інвестором", але закликав до дисциплінарного покарання менеджменту ArcelorMittal Кривий Ріг за "недбале ставлення до своїх обов'язків". "Я родом із Кривого Рогу і добре знаю, яка ситуація з повітрям у нашому місті. Сім'ї не оминає питання онкології. Ця проблема не оминула і мою родину, тому коли хтось каже, що він багато робить для покращення екологічної ситуації, просто йдуть дрижаки по спині. Є багато заявників, які вказують на численні порушення ArcelorMittal", – заявив Баканов.

У самому ArcelorMittal дотримуються іншої думки. Артем Філіп'єв у діях силовиків та державних органів вбачає політичний тиск і "недружнє ставлення". Головна мета – наповнити держбюджет за будь-яку ціну, додав інший співрозмовник LIGA.net у ArcelorMittal, який побажав залишитися анонімом. "Про причини (дій силовиків. – Ред.) можна лише здогадуватися: як єдине міжнародне підприємство у нашому секторі ми не володіємо ані медійним ресурсом, ані політичним впливом, який би захистив нас від свавілля і зловживань. Ми можемо розраховувати лише на цивілізовані правила гри: верховенство права, передбачувані прозорі правила та рівні умови для всіх учасників галузі," – наголосив Філіп'єв LIGA.net.

"Ми мріємо про час, коли просто зможемо робити свою роботу". Скільки коштує ArcelorMittal "війна" з владою

Як далі розвиватимуться події? Точно спрогнозувати складно. Ще два роки тому, тільки-но СБУ відкрила перше кримінальне провадження проти ArcelorMittal, на комбінаті почали бити на сполох. Мовляв, влада може розпочати реприватизацію – повернути металургійного гіганта державі, як це пропонував у інтерв'ю Цензору.НЕТ олігарх Ігор Коломойський у липні 2019 року.

Покращити діалог між металургійним гігантом та владою не допомогли ані персональні зустрічі власника комбінату Лакшмі Міттала з Володимиром Зеленським, ані зміна голови ArcelorMittal у 2020 році. Не дала результатів і обіцянка підприємства інвестувати за п'ять років у свою екологізацію $1,8 млрд, провести капітальний ремонт місцевого футбольного стадіону за 50 млн грн і поповнювати щороку Фонд здоров'я Кривого Рогу на 100 млн грн.

"На ArcelorMittal Кривий Ріг регулярно проводяться слідчі дії Служби безпеки України – обшуки та огляди, для яких ми не бачимо жодних підстав і які викликають здивування. Правоохоронці вже проінспектували об'єкти сталеплавильного, агломераційного, коксохімічного, гірничого виробництв, знайомилися з документацією підприємства", – розповідав раніше LIGA.net Артем Філіп'єв.

За його словами, за 16 років з моменту приватизації Криворіжсталі ArcelorMittal Кривий Ріг суттєво знизив викиди шкідливих речовин у довкілля, інвестував $10 млрд і вклав у розвиток міста та регіону понад 600 млн гривень. Наразі через арешт 2,24 млрд грн комбінат змушений залучати кошти у материнської компанії, щоб не зупиняти виробництво та не зірвати свої контракти.

У компанії зазначили, що про арешт рахунків повідомили уряди Люксембургу, Німеччини, США, а також Офіс бізнес-омбудсмена та агенцію UkraineInvest в Україні (т.зв. інвестняня. – Ред.). 

За підрахунками підприємства, ArcelorMittal через "регулярні перевірки" втрачає мільйони доларів на рік. "Увесь цей час ми намагаємося встановити конструктивний діалог з відповідними органами публічної влади і мріємо про час, коли ми просто зможемо робити свою роботу, сплачувати податки і розвивати регіон своєї присутності, а не відбиватися від наполегливих контролерів", – наголошує Філіп'єв.