Тюрма активів. Чому заарештоване майно росіян на $1,5 млрд не приносить Україні прибутків
У центрі Києва на будівлі у стилі сталінського ампіру по вулиці Бориса Грінченка, 1 розміщена вивіска держустанови з назвою, яку ані запам'ятати, ані дочитати до кінця – Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА).
Втім, вага цієї установи із початком повномасштабного вторгнення Росії, зростає щодня, разом з активами, які вона отримує під своє крило. Сьогодні це агентство має один із найбільших в країні портфелів, в який потрапляють заарештовані у межах антикорупційних розслідувань підприємства, заправки, банки, торгові центри.
З 2022 року АРМА – важлива ланка в боротьбі не лише з корупцією, а й з агресором, зокрема, росіянами, білорусами та українцями, які стали на бік Росії у війні з Україною.
З початку року під його управління перейшло, наприклад, 1234 об'єкти нерухомості. А загальна вартість активів з урахуванням переданих корпоративних прав і рухомого майна сягає $1,5 млрд.
LIGA.net дізналася, які російські та білоруські активи перейшли до АРМА та що відбувається з ними зараз.
Що таке АРМА і як до нього перейшли активи на $1 млрд
На старті однією з головних завдань у створеного 2016 року АРМА був пошук корупційних активів експрезидента Віктора Януковича та його оточення. Зокрема активів Сергія Курченка та Олександра Клименка. Так під управлінням відомства опинилися резиденція Межигір'я, три поверхи столичного БЦ "Гулівер", медіахолдинг UMH і низка інших активів, які українські силовики пов'язували з Януковичем та його соратниками.
Зберегти арештовані активи та за можливості збільшити їхню вартість, щоб бюджет після конфіскації отримав "не менше, ніж коштував актив до арешту", – так пояснює завдання агентства для LIGA.net т.в.о. голови АРМА Дмитро Жоравович. За підрахунками держустанови, за шість років діяльності АРМА згенерувало в бюджет до 500 млн грн доходу. Це в 2,4 раза менше, ніж витратила держава на утримання АРМА з 2017-го.
Прибуток - не основне задання АРМА, говорить керівник юридичного відділу Transparency International Ukraine Катерина Риженко. За її словами, важливіше – опікуватися активами, які агентству передав суд: шукати для них нових управителів або власників, зберігати заарештовані кошти, підтримувати чи збільшувати вартість майна, поки триває слідство.
"АРМА, наприклад, може продати з дозволу суду активи, які швидко знецінюються або псуються. Це можуть бути ягоди, або пальне", – додає заступник виконавчого директора Центру протидії корупції Олена Щербан. Далі отримані кошти чекають до фінального рішення суду. Якщо власник доводить свою невинуватість в суді, АРМА всі кошти йому поверне. Якщо ні, гроші підуть у бюджет.
Значущість агентства значно зросла з початком активної фази війни. За словами керівника АРМА, навантаження зросло в декілька разів. "За три останні місяці до нас надійшло близько 100 судових ухвал (про передання активів. – Ред.), – розповідає Жоравович. – Для порівняння: за весь минулий рік до нас зайшло 97 ухвал. І фактично кожного дня ми отримуємо нові ухвали".
Така динаміка має просте пояснення. Під крило АРМА переходять активи колаборантів, а також білорусів і росіян, які підтримують режим Володимира Путіна. З початку війни під управління перейшло понад 50 юридичних осіб і 1234 об'єкти нерухомості, повідомили LIGA.net в АРМА.
Також у портфель агентства увійшли до 30 000 одиниць рухомого майна, 20 000 залізничних вагонів, 1 млрд грн коштів і до 88 000 тонн сировини. Найбільш суттєві активи – Миколаївський глиноземний завод Олега Дерипаски, 25% акцій Крюківського вагонобудівного заводу, Енергомашспецсталь, виробник бетону Аерок, Ocean Plaza і фармацевтичний трейдер Вента.
Арешту не вдалося уникнути й білоруським нафтогазовим компаніям БНК-Україна і Сервіс Ойл, Белавтодору Україна, туроператору TUI Україна, Лисичанському НПЗ, Татнєфті АЗС-Україна та яхті Royal Romance Віктора Медведчука.
За приблизною оцінкою Forbes Ukraine, загальна вартість активів, які перейшли з початку війни до АРМА, – до $1,5 млрд. За нинішнім курсом – це близько 80% від загальної вартості активів громадян Росії, які знайшло в Україні агентство за запитом правоохоронних органів.
Що відбувається з заарештованими активами
Україна планує використати активи, передані АРМА, з користю – щоб посилити армію та відновити країну, говорив прем’єр-міністр Денис Шмигаль 10 травня. У майбутньому вони мають стати основою держкомпанії Національний фонд інвестицій, а вона – базисом для відновлення України після війни.
"Ми заберемо все, чим володіє Росія у нашій країні", – заявив він.
Поки що вигоди для країни від цих активів не так багато. За час війни АРМА передала в управління лише кілька стратегічних об'єктів. Наприклад, у травні АРМА передала НАК "Нафтогаз України" 172 АЗС компанії Glusco, яку СБУ пов'язує з Медведчуком. Також агентство передало в управління Укрзалізниці 20 000 вагонів і знайшло управителя для восьми суден з Росії.
"Зараз ми активно проводимо конкурси для пошуку управителів на ці активи. З середини травня до сьогодні оголошено близько 100 конкурсів, зокрема для пошуку управителів для Глухівського кар’єру кварцитів", – розповідає Жоравович.
За словами чиновника, процес пошуку управителя займає від одного до трьох місяців. Швидкість пошуку управлінця залежить від трьох головних чинників – від рівня його проблемності, бюрократії та відстані активу до лінії фронту, пояснює Жоравович.
Що відбувається з підприємствами, яким АРМА все ще не знайшла управителя? Більшість – простоює, переконана Катерина Риженко. "Багато хто з них зараз втрачає свою вартість, до того ж держава нічого на них не заробляє. А ці кошти могли б піти на підтримку армії та економіки після конфіскації цих активів", – каже Риженко.
Цим словам є підтвердження.
Кореспондент LIGA.net обдзвонив контактні центри п'яти компаній, які перейшли до АРМА з початку війни – Аерок, Українська ягода, Банку Форвард, Глухівського кар’єру кварцитів і туроператора ТІU Україна. Додзвонитися вдалося лише до трьох перших компаній зі списку. З'ясувалося, на початок серпня з них працював тільки Банк Форвард.
Робота над помилками
З одного боку, знайти керуючого, щоб не простоювали активи непросто, говорить Щербина з Центру протидії корупції. Особливо, в умовах війни, коли йдеться про токсичні активи з проблемними акціонерами. Інша проблема – недоробки правоохоронних органів.
"У нас був випадок, коли суд заарештував житловий будинок, а землю під ним – ні. Або заарештовано майновий комплекс, але не всю землю та об'єкти. Як у таких умовах новий управитель зможе розпоряджатися активом? Хто на таке погодиться? Альтруїстів у нас немає", – каже очільник АРМА.
З іншого, якби АРМА було активним та ефективним, масштаби проблем були б значно менші, стверджує Олена Щербан. З 24 лютого АРМА знайшло лише 10 нових управлінців для тих активів, що має, говорить Риженко.
За даними АРМА, станом на липень агентство знайшло управителів на майно вартістю 3,5 млрд грн. Серед них – нафтопродуктопровід Самара – Західний напрямок, акції компанії Газтранзит, 26 облгазів, Новояворівська та Новороздільська ТЕЦ і нерухомість компаній АІС.
Зрештою на ефективність відомства впливає й обмежена кількість працівників. На думку голови АРМА, потрібно збільшити штат агентства, попри тенденцію зменшення в країні державних службовців. "На нас зараз лежить дуже велике навантаження. Працюємо 24/7", – каже він.
Втім, і Риженко, і Щербина переконані в іншому. На їхню особисту думку, щоб збільшити результат АРМА має підвищити свою прозорість.
"В АРМА не всі кейси погані, але немало було факапів. Через це правоохоронці не поспішають передавати активи агентству. На мій погляд, агентство треба реформувати, покращити законодавство та знайти професійний менеджмент", – каже Риженко.