Brocard, Альфа-банк, Київстар: як російські олігархи рятують свої активи в Україні
За логікою здорового глузду, конфіскувати активи "гаманців Путіна" в Україні – це один із найперших способів наповнення бюджету держави, який в умовах війни мала б розглядати українська влада.
З травня 2022 року для швидкої конфіскації цих активів існують усі умови. Тоді Верховна Рада України ухвалила закон, що дозволяє зробити це менш ніж за місяць. Для порівняння, у рамках кримінального провадження конфіскація відбувається лише після судового розгляду з обвинувальним вироком, що може тривати декілька років.
"На пальцях" процес конфіскації за новим механізмом виглядає так. Рада національної безпеки й оборони України має накласти на особу санкції, відповідні органи влади блокують її активи, Міністерство юстиції України готує позовну заяву про їх вилучення на користь України, після чого Вищий антикорупційний суд має розглянути цю заяву протягом 10 днів.
Попри існування закону й той простий факт, що найбільші активи російських олігархів в Україні відомі ледь не кожному, за п’ять місяців влада спромоглася конфіскувати майно лише одного з них. Це Володимир Євтушенков, якого важко назвати у трійці лідерів власників активів в Україні.
Поміж конфіскованих у нього активів 17 об'єктів нерухомості загальною площею майже 100 000 квадратних метрів, а також частки в кількох українських компаніях, серед яких ТОВ "Електрозавод-ВІТ" (Запоріжжя) – 42,09%, ТОВ "ІТМ-Україна" (Київ) – 59,2%, ТОВ "Смарт Диджитал Солюшнс" (Київ) – 59,2%.
Таке затягування неабияк допомагає путінським олігархам.
По-перше, Україна демонструє своїм закордонним партнерам, що і їм не варто поспішати з конфіскацією російських активів та переданням їх Україні на відбудову після війни. А у Європі та США активів у росіян на сотні мільярдів доларів, і така конфіскація для них виглядає набагато страшніше.
По-друге, зволікання дозволяє росіянам уже зараз рятувати свої активи від конфіскації в Україні. Чим вони вже досить успішно займаються. Наприклад, переписуючи певний актив на підставних осіб і змінюючи структуру власності.
Ось як це виглядає на практиці.
Офшорні номінали
Прикладом "переписування" активів росіянами після початку повномасштабної війни став відомий київський торговельний центр Ocean Plaza. За оцінкою Forbes, коштує він $180 млн.
Арештований уже двічі за цей час торговий центр – у травні й у вересні 2022 року – у жовтні планує відновити свою роботу.
Тим, хто навіть під час війни очікує на цю подію заради яскравого шопінгу, варто нагадати, що Ocean Plaza давно пов’язують із другом російського диктатора Володимира Путіна Аркадієм Ротенбергом. Адже після будівництва ТЦ його викупила офшорна компанія з податковим резидентством Росії TPS Real Estate, власниками якої окрім Ротенберга були його партнери – Олександр Скоробагатько й Олександр Пономаренко.
Проте частки власності встигли дещо змінитися.
Власником Ocean Plaza в Україні є ІС Либідь, що належить ТОВ "Авангард-віларті", яким своєю чергою володіє кіпрська Ocean Plaza Ltd.
До 18 квітня 2022 року власність щодо Ocean Plaza Ltd розподілялася наступним чином: 67% належали росіянам з TPS Real Estate, 33% – українській UDP Holdings Limited, що наразі одноосібно належить українському бізнесмену Василю Хмельницькому через кіпрську Kimyus Ventures Limited.
Після 18 квітня 2022-го розподіл дещо змінився. Як показує зміна реєстраційних даних на Кіпрі, українська UDP Holdings Limited придбала 16% у росіян, залишивши їм у власність 51%.
Виглядає це як спроба української UDP врятувати 16 "російських відсотків".
Водночас 20 квітня в інтерв'ю Forbes Хмельницький заявив, що продав UDP Holdings Limited своєму партнеру – Андрію Іванову. І начебто саме він перекуповував ці 16%.
Примітно, що кримінальна справа, за якою 10 травня було накладено арешт на рахунки ІС Либідь, була відкрита 12 квітня 2022 року.
Звісно, зміна структури власності після відкриття кримінального провадження і до накладання арешту може бути чистою випадковістю. Проте наразі незрозуміло, який мотив у Хмельницького й Іванова збільшувати свою частку власності в Ocean Plaza – придбати актив зі знижкою чи стати "номіналами" для росіян.
Інший "прикрий збіг" – переписування магазину косметики Brocard
За даними аналітичної системи YouControl, бенефіціарною власницею ТОВ "Брокард Україна" є росіянка Тетяна Володіна. Вона володіє 57% статутного капіталу компанії через кіпрську Indenon Holdings Limited.
На активи ТОВ "Брокард Україна" вже кілька разів намагались накладати арешт у рамках різних кримінальних проваджень. Завдяки цим провадженням і судовим справам з ухвали суду ми дізналися про зміну власника Indenon Holdings Limited.
Це підтверджують і дані кіпрського реєстру. Так, 23 травня 2022 року на Кіпрі відбулася реєстрація зміни власника компанії з російської Alcor & Co на французьку Philippe Benacin Holding. Зміна відбулася без погодження Антимонопольного комітету, повідомляли в АМКУ.
Водночас Тетяна Володіна також є бенефіціарною власницею ТОВ "Егзагон", у власності якого знаходиться будівля в м. Києві на вул. Кирилівській, 134-А. Це сучасний бізнес-центр посеред Куренівського парку зі спортзалом і дитячим клубом.
Громадянка Росії контролювала Егзагон через кіпрську Nevioco Holdings limited. Її власник, як і Indenon Holdings Limited, змінився 23 травня 2022 року на ту ж таки французьку Philippe Benacin Holding.
Фрідман і Ко
Не цурається переписувати свої українські активи й Михайло Фрідман, який серед усіх росіян ймовірно володіє найбільшою кількістю статків в Україні. Це Альфа-Банк, один з найбільших виробників мінеральної води на території країни – IDS Borjomi (випускає мінеральну воду під брендами Моршинська, Миргородська, ін.), частка в компанії Київстар, а з вересня через той таки Київстар – інформ-системою з медичними даними мільйонів українців Helsi.mi.
У 2020 році бренд Моршинська посів перше місце у рейтингу 100 найдорожчих брендів України з оцінкою у понад $500 млн. Київстар зайняв 15-те місце, а бренд Миргородська – 25-е з оцінкою у $134 та $88 млн відповідно.
Група компаній "Моршинської" і "Миргородської" контролюються олігархом через кіпрську International Distribution Systems Limited, що своєю чергою належить іншій кіпрській компанії Rissa Investments Limited. Остання ж контролюється ще однією кіпрською компанією Erasmony limited і гібралтарською Black Waters Limited. Ці підприємства належать люксембурзькій CTF Holding SA, 45,161% якої контролює Михайло Фрідман, а 54,839% – Андрій Косогов.
Останній став власником значної частки не лише у "водних" активах, а і в Альфа-Груп. Так, група компаній навколо Альфа-Банку контролюється через кіпрську ABH Ukraine limited, що належить люксембурзькій ABH Holding S. A.. За даними люксембурзького реєстру 40,96% акцій компанії належить Косогову і 32,86% Фрідману.
Кількість активів у власності Косогова почала аномально швидко збільшуватися конкретно у березні 2022 року. На нього переписали свої частки в Альфа-Груп російський олігарх Герман Хан і Петр Авен, які знаходяться під європейськими та британськими санкціями. Сам же Косогов досі не знаходиться у санкційних списках.
Київстар – туди ж
Аналогічна історія сталась у структурі власності компанії, через яку російська група володіє часткою у Київстарі. Так, 47,85% акцій Veon group належить люксембурзькій L1T VIP Holding Sarl, бенефіціарними власниками якого станом на 1 вересня були Фрідман (37,8686) і Косогов (47,23%). Знову ж таки, мажоритарна частка останнього дозволяє групі маневрувати між європейськими та британськими санкціями.
З "новых русских" у "нові кіпріоти"
19 вересня 2022-го Генеральна прокуратура України прозвітувала про арешт у Львові відомої мережі готелів, що належать росіянину.
Зважаючи на деталі повідомлення, може йтися про мережу готелів Reikartz, власником якої є Юрій Васін. Він, за даними відкритих джерел, – акціонер російського ЕАТП Банку, що знаходиться в Астрахані й платить податки до бюджету РФ.
У липні 2022 року Васін змінив російський паспорт із "двоголовою куркою" і перевзувся у громадянина Туреччини. А одна з ключових компаній Reikartz Hotel Group – ТОВ "Рейкарц і партнери. Україна" – контролюється Васіним через кіпрську компанію Reikartz hotels and resort (cyprus) limited, якій належить 99,98% товариства.
Тобто, на практиці довести російське коріння "рейкарців" і конфіскувати їх майно на користь України може виявитися не так і просто. Зважаючи ще й на те, що Reikartz hotels and resort (cyprus) limited своєю чергою належить номінальним власникам – кіпріотам. Хоча в аудиторському звіті щодо компанії ім'я кінцевого власника не розкривається, але зазначається, що один з бенефіціарів кіпріотом не є.
А конфісковувати є що. Лише в одного Рейкарц і партнери. Україна у власності 18 об’єктів нерухомості. Найбільше – у Львівській області, а також у Києві й Чернівецькій області. За даними YouControl, група налічує понад 40 юридичних осіб.
Звісно, така схема зі зміною громадянства не нова. Схожа ситуація виникає із Віктором Пономарчуком, головою наглядової ради й мажоритарним власником ViOil – одного з найбільших виробників соняшникової олії в Україні. Так, Пономарчук в одних компаніях вказує, що він є громадянином РФ, а в інших — Кіпрської Республіки.
Чи дозволять росіянам ці схеми врятуватися від конфіскації
Є надія, що ні.
Українське законодавство не передбачає окремих порядків для стягнення майна росіян і "неросіян". Довести необхідно їх сприяння збройній агресії, а також дотримуватися передбаченого у законі порядку.
Водночас закон дозволяє блокувати та стягувати не тільки ті активи, що безпосередньо належать підсанкційній особі. Потрапити під конфіскацію може і майно, що контролюється через пов’язаних осіб. Щоправда, тоді доведеться показати зв’язок підсанкційної особи з номінальним власником і можливість підсанкційної особи давати вказівки щодо активів чи розпоряджатися ними.
Аналогічний підхід часто застосовується на заході, де санкції накладають не тільки на російських олігархів, депутатів чи чиновників, а й на їхніх близьких.
Питання лише у наявності реального бажання стягнути ці активи в Офісу президента, РНБО та Мін’юсту.