Збити агресора. Чому санкції проти РФ не дають потрібного ефекту та на чому наполягає Україна

6 жовтня Європейський Союз ухвалив восьмий пакет санкцій проти Росії. А вже 10 жовтня по території України держава-терорист завдала масованого ракетного удару. Як не прикро це констатувати, між санкційною політикою Заходу та спроможностями РФ далі вести війну є прямий зв'язок.

Чому санкції не дають потрібного ефекту

Україна вітає рішучість ЄС та системну роботу над санкціями, однак наполягає на посиленні санкційного тиску. Тільки повне обмеження Росії здатне зупинити воєнні дії. Купувати в агресора дорівнює фінансувати цю війну.

Попередній, сьомий пакет Європейський Союз ухвалив 21 липня 2022-го. За час, що минув, Збройні Сили України звільнили практичну всю окуповану частину Харківщини, значну частину Херсонщини. Тисячі квадратних кілометрів української землі та тисячі родин, які вимушені були жити в окупації. Це свідчить про мужність та силу духу наших захисників. Але водночас й про ефективність військової співпраці України та наших союзників.

На днях Світовий банк опублікував свій звіт, в якому спрогнозував, що за підсумками 2022 року українська економіка впаде на 35%. Водночас російська – лише на 4,5%. Наступного року падіння російської економіки спрогнозовано на рівні 3,6%. І це – пряме свідчення того, що боротьба з агресором на економічному фронті має бути ефективнішою. 

Причина поповнення державної казни Росії – затягування термінів ухвалення чергових пакетів санкцій нашими західними партнерами та вибірковість рішень. Що спостерігалася раніше та, на жаль, стосується й восьмого пакета.

Отже, що ухвалив Європейський Союз і що потрібно ще ухвалити для досягнення максимального ефекту.

Восьмий пакет. Про що він

Восьмий пакет складається з семи нормативних актів, які подані за спільною ініціативою Європейської комісії та Високого представника Союзу з зовнішніх відносин і безпекової політики. Він закріплений як рішеннями Ради у сфері зовнішніх відносин і безпекової політики, так і регламентами ЄС. Це дублювання дає найбільшу легітимність цих рішень як на рівні ЄС, так і на рівні держав-членів.

Крім того, сама форма нових заходів свідчить про послідовність. Усі нові заходи – це зміни у механізми, які вже працюють давно. Наприклад, нові заборони імпорту та експорту додані до Регламенту № 833/2014 від 13 липня 2014 року, і це вже 17-та правка до цього регламенту.

Пакет розширює список підсанкційних осіб, на яких накладені санкції за загрозу територіальній цілісності, суверенітету і незалежності України, робить комплексний перегляд заходів торгового характеру і містить уточнення щодо заборони імпорту в ЄС товарів з непідконтрольних територій чотирьох областей.

Заходи торгового характеру умовно можна поділити на три блоки:

А) Заходи з обмеження військового потенціалу. 

Цей блок містить розширення списку товарів подвійного використання, які можуть посилити російську військову промисловість. А також повну і всезагальну заборону торгівлі зброєю між ЄС і Росією. Зокрема, й зброєю з інших держав.

Б) Заходи з обмеження економічного розвитку економіки РФ. 

За цим напрямом розширено список товарів, які заборонено до експорту у РФ. Заборонено громадянам ЄС обіймати будь-які посади в компаніях з РФ. А також надавати архітектурні, інжинірингові, ІТ-консалтинг та юридичні послуги російським суб’єктам. Тобто заборонено ділитися не лише технологіями, але і знаннями та досвідом.

В) Заходи з відрізання росіян від ринків ЄС. 

Запроваджено повну заборону операцій з криптовалютами з російськими суб’єктами. Розширено список товарів, заборонених для імпорту з РФ. Запроваджено, але не реалізовано рішення про обмеження ціни на нафту і розширено заборону на імпорт сталі.

Які санкції потрібні для сильнішого тиску на Росію

Останній блок рішень особливо чітко окреслив головну проблематику подальшої санкційної політики – як керувати інтересами європейських компаній. Що, вочевидь, враховується нашими партнерами під час ухвалення санкційних рішень. 

Безперечно, політичний інтерес України і ЄС є спільним і однозначним: Росія має нести відповідальність за свої злочини. Водночас виробничі процеси та ланцюги постачання окремих великих компаній в ЄС змушують їх і уряди країн, де вони працюють, лобіювати різноманітні вилучення.

Так, ще не реалізована концепція обмеження ціни на нафту вже дала привід для вилучень на заборону транспортування нафти морським транспортом, якщо ціна такої нафти буде нижча від встановленої стелі. Це реверанс в бік держав з великим флотом танкерів. Крім того, з майбутнього механізму обмеження ціни на нафту апріорі вилучено трубопровідний транспорт.

Український Forbes підрахував: вартість 84 ракет та 24 дронів-камікадзе, застосованих росіянами під час масованого ракетного удару 10 жовтня, складає $400–700 млн. Водночас за відкоригованим у червні прогнозом Bloomberg, доходи Росії від продажу нафти за підсумками 2022 року можуть скласти $285 млрд. Не складно підрахувати, скільки масованих ударів, подібних до ударів 10 жовтня, держава-терорист може дозволити собі за кошти, отримані від продажу нафти.

Як зазначив президент України Володимир Зеленський під час термінової зустрічі глав держав G7, потрібна жорстка цінова стеля для експорту нафти та газу з Росії – нуль прибутку для держави-терориста. Фактично мова має йти про повне ембарго – створення умов, за яких держава-агресор припинила б експорт або вимушена була б здійснювати його собі у збиток.

Показовим є розширення ембарго на імпорт сталі з РФ, ухвалене ЄС у восьмому пакеті. Попри заявлену заборону на імпорт російських напівфабрикатів, остаточне рішення передбачає винятки для імпорту слябу з РФ в обсязі історичного імпорту. Парадоксально, але це рішення грає на користь металургійним потужностям в ЄС, які належать російським компаніям і везуть сировину з Росії. Це перше квотування імпорту, яке запроваджене в рамках санкційної політики, і, звісно, воно стане адміністративним тягарем для експортерів.

У структурі експорту РФ у 2021 році експорт металів та виробів з них складав майже 11%. Зокрема, чорних металів – близько 6%. Це суттєвий обсяг. 

Справедливою симетричною відповіддю на руйнування українських металургійних заводів та повне блокування українського експорту металів морським шляхом мало бути повне – без жодних винятків – ембарго на імпорт продукції металургійної галузі Росії. Саме на таких безкомпромісних рішеннях наполягає Україна. І саме таких рішень ми вчергове не побачили у восьмому пакеті.

Попри підтримку позиції України та наполягання низки країн, зокрема Польщі, Латвії, Литви, Естонії, не включено до пакета ембарго на імпорт алмазів з Росії – ще однієї потужної статті валютних доходів країни-агресора. Не містить рішення й розширення переліку банків РФ, відключених від SWIFT. Водночас позиція України щодо цього питання відома нашим європейським партнерам з перших днів широкомасштабного вторгнення – від SWIFT мають бути відключені всі банки держави-терориста.

Продовжуємо боротись

Попри розчарування від таких прикладів у рамках восьмого санкційного пакета треба зрозуміти, що подальша робота з ЄС триває. Частиною нещодавно ухваленого рішення РНБО про запровадження санкцій проти понад 3600 осіб, причетних до агресії, є віддзеркалені Україною санкції, які були раніше запроваджені ЄС. 

У подальшій роботі з партнерами ми робитимемо акцент вже не на вимогах розширити чинні заборони. Така логіка розвитку подій вже реалізується, наприклад, через розширення заборон на трансакції з криптовалютою. Головне завдання – довести, що виключення, вилучення та винятки у разі запровадження санкцій спотворюють конкуренцію всередині ЄС і негативно впливатимуть на ринок, до якого інтегрується Україна. Довести, що суб’єкти, які лобіюють для себе винятки, можуть працювати й в умовах повної заборони: купувати товари, що потрапили під санкції, якщо не в Україні, то на інших ринках. Але не в Росії.

Очікувані втрати РФ від санкцій, ухвалених у восьмому пакеті, становитимуть близько 7 млрд євро. Це – сотні не випущених по оселях мирних українців ракет. Тисячі не вбитих Росією людей. І ми вдячні нашим союзникам за це. 

Але потрібно нарешті зрозуміти: українцям недостатньо зменшення кількості ракет та кількості жертв ударів. Ані першого, ані другого не має бути в житті країни взагалі! 

А для цього потрібно раз та назавжди зупинити агресора. Жорстко. Безкомпромісно. І, так, ціною недоотриманої вигоди та навіть тимчасових економічних втрат.

Життя людей в Україні й досягнення миру в Європі – більш ніж достатні причини для того, щоб запроваджувати повні заборони невідкладно.