Чи стане війна приводом для згортання реформ в Україні? Поки відбувається їх певний відкат
Напередодні парламентських виборів 2019 року, партія Слуга народу зробила знаковий комунікаційний крок назустріч українському бізнесу та українським аналітичним центрам, уклавши з ними Меморандум про 10 пріоритетів українського бізнесу. До нього приєднались коаліції, які представляють понад 100 бізнес-асоціацій, що об’єднують майже 40 000 підприємств і компаній різних галузей економіки України.
Меморандум став великим програмним документом, що містить 17 ключових напрямів. Вони включили до себе 71 найбільш важливе питання для українського бізнес-середовища та українських економістів.
З того часу здійснюється незалежна щорічна оцінка стану реалізації Меморандуму. Третій за чергою звіт стану виконання 10 пріоритетних завдань українського бізнесу охоплює парламентський рік за період 2021-2022 років, протягом якого було ухвалено багато важливих законів. Далі – по п’ять найбільших успіхів та невдач економічних реформ цього року.
П'ять найбільших Перемог
1. Набуття Україною статусу кандидата у члени ЄС, "транспортний безвіз" з ЄС.
2. Ліберальна реформа трудового законодавства (закон України №2434-IX від 19 липня 2022 року).
3. Можливість переходу бізнесу під час війни на єдиний податок за ставкою 2% доходу (замість сплати податку на прибуток та ПДВ).
4. Звільнення з початку війни від нарахування та сплати за себе єдиного податку та ЄСВ для платників єдиного податку 1-2 груп.
5. У лютому розпочав роботу спеціальний правовий режим Дія.Ciті (закон України №1946-IX від 14 грудня 2021 року).
П'ять найбільших Поразок
1. Обов’язкові касові апарати для платників єдиного податку 2-4 груп запроваджено з 1 січня 2022 року.
2. Провал роботи Бюро економічної безпеки України, комплексна реформа податкових органів та митниці іде повільно та невпевнено.
3. Згортання у травні військової податкової реформи (закон України №2260-IX від 12 травня 2022 року), поступове повернення політики перевірок та адміністративного тиску.
4. Слабкі результати податкової амністії, її пролонгація до 1 березня 2023 року.
5. Не відбувся ані податок на виведений капітал, ані зниження навантаження на фонд оплати праці.
Навіть поверхневий огляд свідчить про те, що ще один рік реформ мав як досягнення, так й поразки. Але саме повномасштабна війна Росії проти України стала екзистенціальним фактором змін цього періоду. Вона спричинила вирішальний вплив як на процедуру (закритий режим) й терміни (швидкі рішення) ухвалення рішень, так і на їхній зміст (атмосфера невизначеності), зокрема щодо державної допомоги бізнесу у релокації та внутрішньо переміщених громадян, запуск та згортання військової податкової реформи, укріплення стійкості фінансового та фіскального сектору.
Вперше за чотири роки моніторингу спостерігався певний відкат реформ (негативна річна динаміка) за окремими напрямками, а саме "Інституційна реформа податкових органів та митниці", "Створення єдиного аналітичного правоохоронного органу з комплексної протидії економічним та фінансовим злочинам", а також "Збереження спрощеної системи оподаткування для розвитку малого бізнесу" та "Фіскалізація виключно для ризикових категорій платників" (всі вони знаходяться у п'ятьох найбільших поразках).
Водночас нульові результати виконання мають п’ять завдань, зокрема "Реформа процедури адміністративного оскарження (перегляд скарг платників податків на рівні Міністерства фінансів)", "Підвищення експертності під час аналізу регуляторного впливу нормативних актів та забезпечення максимальної участі зацікавлених сторін на етапі їх формування", "Перехід від солідарної до багаторівневої накопичувальної пенсійної системи" та "Визначення кросс-галузевих монополій на ринку вугілля та електроенергії".
З іншого боку, сім з 34 Ключових завдань для реформування країни та один з Десяти пріоритетів бізнесу (а саме "Безпаперові технології") мають 100% виконання.
Загалом, стан комплексного виконання Меморандуму має позитивну річну динаміку, можна оцінити за наступною таблицею (прив’язана до Звіту):
Виконання Меморандуму у 2021-2022 роках
* підпитання щодо розширення сфери фіскалізації виключно на ризикові категорії платників податків
На перший погляд, показники дуже помірні. Але, маю нагадати, що, по-перше, в країні триває війна, а дія Меморандуму ще триватиме у часі. По-друге, наприклад, надважливу Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, яку ратифіковано у 2014 році, на початок 2022 року ми виконали лише на 68%. Тому, отриманий трирічний результат (майже 70% виконання) можна вважати вкрай непоганим, переконливим свідченням того, що реформи в Україні все ж таки тривають, а якісна комунікація між владою та бізнесом є можливою та може бути не лише контрпродуктивною.
Безперечно, у цей нелегкий воєнний час у бізнесу з’явились нові виклики та проблеми, тож ключові пріоритети реформ наразі мають бути оновлені. В першу чергу в оновлених пріоритетах мають бути швидке відновлення економіки, поява прозорих механізмів відшкодування збитків від війни, зокрема через страхування воєнних ризиків, створення прозорого механізму для розподілу міжнародної допомоги, відмова уряду від збільшення податкового та адміністративно тиску на бізнес.
Ще одним надважливим завданням повинно стати перезавантаження Бюро економічної безпеки та деяке "пожвавлення" реформ митниці й податкової служби. А головне, необхідно продовжувати на основі радикальних реформ війни вибудовувати постійну фіскальну модель, що стане однією з найбільш комфортних і конкурентних податкових систем у світі.
Саме мінімальні регуляції, невелика кількість податків (їх потрібно скорочувати) та помірне податкове навантаження можуть стати справжнім драйвером економічного форсажу України, дозволять ще більше фінансувати нашу армію, припинять відтік мізків та робочих рук з країни. Бо Реформи – це поєднання думок та дій.