У Держмитслужби новий очільник. Але суттєвих змін це не принесе. Ось що треба зробити
1 лютого уряд звільнив частину керівництва Державної митної служби України (ДМС): т.в.о. голови В'ячеслава Демченка, який обіймав цю посаду з листопада 2021 року, та першого заступника Олександра Щуцького. Того ж дня стало відомо, що Кабінет міністрів України поклав виконання обов’язків голови ДМС на Сергія Звягінцева, який з січня 2021 року обіймає посаду заступника голови служби.
Чи змінить ситуацію на митниці чергова ротація прізвищ?
Кожні пів року маю розвагу – коментувати ЗМІ зміну керівництва Державної митної служби України. Одні "справжні генерали" і "рішучі керівники" змінюють інших, а результат тільки гірше. Це нагадує ситуацію з іржавою "Таврією", яка ніяк не їде, а політики все вірять, що треба тільки змінити водія – і тоді машина поїде.
А розмови про те, що треба змінити мотор, перебрати кожну деталь, поставити нормальну електроніку, вважають хіпстерською маячнею. Типу, краще просто призначити брутального досвіченого "професіонала" – ну і що, що він краде паливо.
Тому добре, що звільнили. Хоча не всіх, ходять чутки, що деяким хтось обіцяв можливість "зберегтись". Але ніяких суттєвих змін це не принесе.
Без проведення великої системної реформи, яку ми чотири з половиною місяці намагались втілювати у 2019-2020 роках, митниця так і лишиться в порочному колі нездорової екосистеми правоохоронців, бізнесу, застарілої інфраструктури, незручних процесів і топорного реагування. Ну і пошуку простих рішень, куди ж без них. Ні дня без згадок ідей типу "аутсорсингу митниці іноземцям" чи "тотальної звірки декларацій з іншими країнами".
Ну а що – для неспеціаліста ж звучить круто!
Що ж насправді треба зробити:
1. Обʼєднати митниці в єдину юридичну особу для появи хоч мінімальної керованості, економії на обʼєднанні функцій та знищення конкуренції між митницями щодо "умов оформлення". Запровадити випадковий розподіл декларацій між митниками з усіх регіонів України – коли вантажівку у Краківці буде оформлювати випадковий інспектор з Чернігова.
2. Змінити ІТ-систему, аби закрити наявні дірки, створити зручний сервіс і запустити нормальний ризик-менеджмент (ну і виправити ситуацію, коли третина власних доходів бюджету залежить від роботи ІТ-рішення, до якого має доступ одна людина в країні).
3. Провести кадрову реформу – переатестацію митників, переведення на контракти, появу КРІ та автоматичних умов підвищення і звільнення. Ну і конкурентна зарплата для чесних митників, звісно. Створити центри компетенцій і централізувати досвід за складними категоріями товарів.
4. Інвестувати в митну інфраструктуру. Неможлива ситуація, коли навіть ваги належать людям, яких президент публічно називає корупціонерами. Коли сканери весь час "зламані". Коли максимум, що може зробити митниця – це вручну переривати вантажівки або металевими щупами протикати вагони.
5. Працювати над співробітництвом з міжнародними партнерами. Від попереднього обміну інформацією в рамках Tradelens до оновлення міжвідомчих угод, аби з Китаєм не обмінювались даними на CD-дисках, які надсилаються поштою.
6. Вигнати з митниці правоохоронні органи, які просто "наглядають". І усно впускають чи не випускають, перевіряють чи пропускають. Вся комунікація тільки через централізовану ІТ-систему, де кожне "доручення" на переогляд чи "повідомлення" про можливе порушення має йти з ЕЦП конкретного офіцера.
7. Ну і багато іншого теж.
Митниця – це велика структура, яку можна реформувати або всю – або порушення митних правил просто перетікають в інший регіон, канал доставлення чи спосіб оформлення.