Захист інтелектуальної власності – сильна економіка – інвестиції. Чому в нас і досі з цим проблеми

Українці – інтелектуальна та креативна нація, яка варта інноваційного майбутнього. Але нам треба докласти зусиль, щоб наблизити це майбутнє для нашої країни. Наразі ситуація не дуже оптимістична – у звіті Global Innovation Index 2022 Всесвітньої організації інтелектуальної власності найбільш інноваційною країною визнано Швейцарію, за нею йдуть США, Швеція, Велика Британія та Нідерланди. Україна в цьому переліку посідає лише 57-ме місце (вкотре втративши свої позиції), утримуючи четверту позицію серед 36-ти країн економічної групи lower-middle income. 

Як змінити ситуацію? Потрібні не лише законодавчі зміни та стратегії. Щоб закони працювали для сфери, остання має їх формувати й пропонувати найкращі практики. Україні потрібна інституція, яка акумулюватиме візії стейкхолдерів галузі інтелектуальної власності, та формуватиме стратегію її успішного розвитку. Мова про Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ). 

Інтелектуальний потенціал і гроші 

Україна має велетенський інтелектуальний потенціал і він мусить приносити країні гроші. У нас достатньо винахідників: навіть під час повномасштабного вторгнення Росії наші винахідники вражають. Так, студент КПІ імені Ігоря Сікорського Ігор Клименко створив квадрокоптер-міношукач і виграв Всесвітню премію Global Student Prize. 

Чого нам не вистачає наразі – це комплексної, прозорої підтримки з боку держави. Адже Клименко та такі ж, як він, талановиті люди мають отримувати прибутки за свої винаходи. Це нормальна практика цивілізованих країн. Держава має створити всі необхідні умови, щоб робити авторські проєкти, вести наукову діяльність, створювати інновації було вигідно, плоди цієї діяльності були захищені законом, а в інновації залучались інвестиції. 

Досі правова охорона та захист прав інтелектуальної власності в Україні залишаються чутливими темами. Навіть попри те, що у 2016 році держава почала реформу цієї царини, втілення змін у життя було повільним, а поставлені цілі так і не були досягнуті, враховуючи по суті самоусунення тогочасного відомства з експертизи від виконання належною мірою покладених на нього владних функцій. 

Про це знає наше фахове середовище та бізнес. Про проблемний стан сфери говорили на щорічних ІР-зустрічах представники ЄС, на цьому наголошували США. Адже й досі Україна, не дивлячись на зусилля, все ще вважається державою, яка не забезпечує належний захист прав інтелектуальної власності ("Спеціальна доповідь 301" Торгового представника США, 2021 рік. Після повномасштабного вторгнення РФ огляд щодо України призупинили). У звіті, нещодавно оприлюдненому Єврокомісією, щодо оцінювання здатності України взяти на себе зобов'язання, аби вступити в ЄС, законодавство з питань інтелектуальної власності визнане як таке, що перебуває на початковому рівні відповідності європейським стандартам. І хоча ЄК готувала цей звіт станом на червень 2022 року, після чого в Україні було ухвалено нову редакцію закону про авторське право і суміжні права, це може розглядатися лише як один із кроків на шляху подальших законодавчих змін. 

ІР стосується усіх українців, навіть тих, які не займаються творчою, науковою діяльністю, винаходами, креаторством. Чому? Бо ми втрачаємо гроші. Згідно з Національною економічною стратегією до 2030 року, однією з проблем, що не дає Україні змоги реалізувати свій інноваційний потенціал, є недостатній рівень захисту прав інтелектуальної власності. Бо ті країни, які дбають про інтелектуальну власність своїх громадян (а відповідно й інвесторів), і є сильними економіками. 

Країні, в якій дотримуються цивілізованих стандартів у сфері охорони та захисту прав інтелектуальної власності, довіряє й іноземний інвестор. Україна, зробивши свій вирішальний ціннісний вибір, має його покроково й відповідально втілювати в усьому, зокрема й у розбудові сучасного ІР-офісу (Intellectual Property Office). Ця інституція фахово забезпечуватиме просування України в Європейський цифровий, дослідницький, інноваційний простори, втілюючи принципи глобальної науки та інноваційний розвиток загалом.

Відхід від старих систем – наш шлях до Європи 

Отримання Україною кандидатського статусу на вступ у ЄС також передбачає відхід від старих систем. Адже тепер держава має втілити в життя низку реформ, адаптувати українське законодавство та принципи роботи до європейських стандартів. А для країн ЄС сфера інтелектуальної власності є одним із важливих елементів розвитку економік. 

Тому поки наш to do list: завершення реформи сфери інтелектуальної власності, подальша гармонізація європейського законодавства, кроки з поступового приєднання до Європейської патентної конвенції, активна участь у регіональних групах, у міжнародних організаціях та подальша активна співпраця з Всесвітньою організацією інтелектуальної власності, Європейським патентним відомством та Європейським офісом з інтелектуальної власності, з національними ІР-відомствами країн світу.

У часи інновацій потрібен простір чи хаб повного циклу: місце, куди креатор чи винахідник прийде зі своїм винаходом і отримає не просто патент, а ще й консультації професійного середовища, комунікацію із закордонними колегами, отримає сприяння у пошуку потенційних інвесторів і все, що йому потрібно, щоб його винахід не просто побачив світ, а ще й заробив креатору гроші, працював на розвиток економіки України. Адже на порозі нової цифрової епохи країна, яка хоче бути в тренді, повинна забезпечити надійну охорону ІВ.

Саме тому IP-офіс (УКРНОІВІ) — це не тільки про експертизу та видачу охоронних документів або реєстрацію передачі прав на інтелектуальну власність. Така практика діяла в Україні тривалий час, її результат виявився недостатнім, а підхід – застарілим. 

Сучасний ІР-офіс. Для чого він

Мета сучасного ІР-офісу – надати консультаційну допомогу, аби творець заробляв в Україні, а не за кордоном. Для цього ми маємо активно сприяти розбудові інноваційного середовища, створити правові механізми та сервіси, які дадуть можливості державі сприяти українському винахіднику, креатору, бізнесу, компаніям ефективно розвивати свої напрацювання, мати змогу нарощувати капітали та заробляти гроші коштом нематеріальних активів.

Принципи роботи українського ІР офісу можна окреслити формулою "ППП у квадраті": публічно-приватне партнерство, побудоване на принципах прозорості, професійності, порядності й підтримки. Це екосистема правової охорони й захисту інтелектуальної власності та інновацій. Це стимул технологічного розвитку країни. Діяльність УКРНОІВІ як ІР-офісу – перш за все для креативного кластера всередині держави, який своєю чергою стане інвестиційним магнітом.

Прозорість – обов’язкова складова роботи ІР-офісу, так, як це функціонує в розвинутих економіках. Тому наступним кроком буде створення Наглядової ради для дотримання транспарентності діяльності інституції. Відповідно, робота Апеляційної палати теж буде максимально відкритою і справедливою.

Вже проведені початкові кроки із розблокування атестації патентних повірених (яка не проводилась із 2017 року) та виведення її на якісно новий рівень, де пріоритетом має бути фаховість. Окрема увага команди ІР-офісу спрямована на підвищення кваліфікації експертного корпусу і максимальне залучення новітніх технологій для роботи інституції. Результатом має стати дружній до заявника простір із повним спектром необхідних сервісів, який до того ж забезпечить поштовх розбудові інноваційного середовища в усій країні.

Українці – інтелектуальна та креативна нація, яка варта інноваційного майбутнього. Створення УКРНОІВІ та активна його діяльність – важливий крок для того, щоб зробити це майбутнє реальним.