До Кабулу літати можна, а до Києва ні? Скасування авіарейсів в Україну деякими авіакомпаніями – нагнітання ситуації
Останні кілька днів почали з'являтися новини, що пов'язують можливу агресію Росії проти України з українською цивільною авіацією.
У суботу, 12 лютого, оголосили про тимчасове призупинення польотів нідерландської авіакомпанії KLM до Києва, починаючи з 13 лютого та попередньо до 17 лютого.
Наступною прийшла інформація про незаплановану посадку рейсу Фунчал-Київ української авіакомпанії SkyUp у Кишиневі, та про неможливість виконання цим конкретним повітряним судном рейсів в Україну. 13 лютого гендиректор SkyUp Дмитро Сероухов зазначив, що компанія тимчасово припинила продаж квитків на вильоти з 14 по 16 лютого 2022 року.
Обидві ці події пов'язані з оцінкою ризиків страховими компаніями та компаніями власниками повітряних суден. Ніяка авіакомпанія не виконуватиме рейси в якусь країну або над якоюсь країною, не оцінивши ризики польотів і не отримавши від страховиків дозвіл на такі польоти.
Довідка LIGA.net
- У Мінінфраструктурі заявили, що "небо над Україною залишається відкритим".
– Аеропорти України продовжують працювати у штатному режимі.
– У зв'язку з кризою авіасполучення, викликаного ескалацією напруженості через військове посилення Росії на кордонах України, Кабмін виділив 16,6 млрд грн як гарантію безпеки польотів над Україною.
У випадку з KLM, авіакомпанія, оцінивши ризики та пам'ятаючи про катастрофу МН17 над Донбасом, який летів саме з Амстердама, перестрахувалася і тимчасово припинила польоти, при цьому не чекаючи на рішення страхової компанії.
У випадку зі SkyUp власник повітряного судна – лізингодавець, резидент Ірландії (літаки зазвичай не належать авіакомпаніям), як результат інформаційного шуму, зажадав припинити польоти в Україну.
В обох випадках базою для рішень була оцінка ризиків компаній, пов'язаних з авіацією та насамперед авіаційних страховиків.
Страхування (зокрема літаків) – це прийняття рішень, виходячи з всебічної оцінки ризиків. Більші ризики = більша вартість страхових платежів, аж до максимальної позначки у країні, що воює.
У неспокійні країни теж літають – Turkish Airlines літають і в Сомалі, і в Кабул і Мазарі- Шаріф (Афганістан), і скрізь, де тільки можна: в Ірак, і в Ефіопію (де реально війна, а не "може бути, а може й не бути", як в Україні).
Якщо в країні, в якій не сталося нічого, на авіаційні страховки не просто підіймають ціну, а зупиняють повністю, і говорять про повну відмову британських страховиків страхувати авіа-Україну, то, напевно, це не про оцінку ризиків, а про політичне рішення.
Хіба ризик в Аддіс-Абебі чи Могадішо нижчий, ніж у Львові чи Івано-Франківську? Ризики у Кошиці нижчі, ніж в Ужгороді, до якого ближче, ніж від Борисполя до Борщагівки?
Очевидно, ніхто точно не оцінював ризики, а ухвалили рішення, яке мінімально коштує для британців та американців, і одночасно максимально розганяє паніку (нагадаю, найбільші світові авіа страховики є саме британськими, і всі наші перестраховуються у британців).
Цілком очевидно, що ризики в аеропортах Суми, Дніпропетровськ та Харків дуже відрізняються від ризиків у Львові чи Ужгороді, до яких дуже складно дістати хоч С300-С400, хоч фізично солдатам на БТР. Але рішення поки що приймаються по всій Україні, що дуже не на користь того ж Львова.
Просто з організаційного погляду залишити Львів, як точку вивезення та зв'язку України зі світом, було б розумно та відповідально, і залишається сподіватися на те, що рішення швидше за все прийматимуться не такі, щоб посіяти максимальну паніку та викликати максимальний міжнародний шум.
Найімовірніше рішення щодо страховок прийматимуться днями, ми досить швидко побачимо, хочуть максимальної паніки чи справді зважили ризики та відреагували адекватно ситуації.
Ми всі сподіваємося, що всі причетні, і насамперед міжнародні страхові компанії, зваживши всі за і проти, не будуть вносити обмежень (або хоча б значних обмежень) у страхове покриття авіакомпаній, що літають в Україну. При цьому, зрозуміло, що авіакомпанії, особливо європейські, будуть змушені реагувати закриттям рейсів в Україну, але вони лише реагуватимуть на рішення британських та американських страховиків.
Я вже проходив подібну ситуацію в Грузії 2008-го, коли страхові платежі підняли до $30 000 за рейс, зауважте, не зупинили зовсім страховки, а підняли до небес. Авіакомпанії, відставивши убік літаки, власники яких були проти польотів до Грузії, успішно виконали десятки рейсів до Тбілісі та Батумі. Через божевільні ціни на страховки квитки піднялися в ціні в рази, але й МАУ і насамперед Аеросвіт, виконали багато рейсів. Залишаючись головними зв'язуючими ланками Грузії зі світом.
Я про що? Про те, що повністю польоти точно не зупинять за жодних умов, але так, частину рейсів, насамперед європейських перевізників, зупинять, але частина точно залишиться.
Усі українські авіакомпанії мають частину літаків у своїй власності, і вони самі прийматимуть рішення, літати чи ні. І це хоч трохи примусить українців цінувати свої авіакомпанії, саме українські компанії будуть змушені літати, навіть коли багато інших уже зупиняться.
Ціни на перельоти можуть зрости в рази, і навіть у величезні рази, причому це не залежатиме від авіакомпаній: якщо страховка замість 2 000 за рейс коштуватиме 50 000 за рейс, а також з'являться великі додаткові платежі за базування флоту (зокрема за екіпажі, базування повітряного судна), то зрозуміло, що квиток не зможе коштувати, як раніше.
І головне, поки ці рішення, як мені здається, не про реальні ризики та реальну загрозу, а скоріше про нагнітання ситуації (інакше багато речей робилося б інакше).
Тому поки немає причин для паніки навіть близько, дивимося, спостерігаємо і чекаємо, коли це все вляжеться.