Сотні українських брендів хочуть продавати за кордон. Як дипломати допомагають їм заробляти

"Ще до лютого 2022-го ми переважно працювали на експорт. Коли почалася повномасштабна війна, почали шукати партнерів по всіх країнах, де мали б попит. Так почали постачати продукцію в Український дім у Вашингтоні."

Ірина Чиркова – співвласниця магазину сувенірів з Петриківським та Самчиківським розписом UAmaze. З початком великої війни міжнародна торгівля стала квестом для українців. Втім, підприємиця змогла продавати свої новорічні кулі у Вашингтон. У цьому їй допомогла платформа для бізнесу Nazovni, яку ще наприкінці 2021-го запустило Міністерство закордонних справ. Проте на повну платформа почала працювати лише після 24 лютого.

За час війни рахунок таких історій йде на сотні. Понад 300 українських бізнесів з початку великої війни уже продають свої товари на іноземні ринки через Nazovni або готуються до цього. Ще близько 1000 компаній – висловили інтерес і зареєструвалися на платформі. У цьому допомагає МЗС, яке просуває український інтерес та намагається послабити обмеження на ринках. 

Війна зламала більшість стереотипів про українські товари, розповідає LIGA.net держсекретар МЗС Олександр Баньков. Це дає можливість продавати українське, попри суттєві логістичні та воєнні проблеми. Так наші товари опиняються на поличках не лише Європи та США, але й Азії.

Як працює система Nazovni та як дипломати виборюють життя для українських товарів за кордоном? Про це ми поспілкувалися з українськими експортерами та держсекретарем МЗС Баньковим, який курує роботу Nazovni.

Читайте нас в Telegram: тільки важливі та перевірені новини

Як працює Nazovni

Принцип роботи платформи Nazovni нагадує службу підтримки й допомоги для бізнесу у B2B продажах: компанії приходять на платформу з бажанням експортувати, далі їх скеровують на цьому шляху. Відмінність: замість операторів – українські дипломати. 

Для початку бізнес має зареєструватися на платформі і подати заявку (щодо намірів експортувати певний товар чи послугу).

Протягом місяця дипломати нададуть аналіз конкретного ринку, порадять напрямки для експансії товару, можуть дати контакти потенційних іноземних партнерів. Також бізнес будуть запрошувати на заходи для експортерів, виставки та ярмарки. 

"Працівники посольств оперативно вийшли на зв'язок, проконсультували щодо особливостей виходу на ринки, порадили онлайн-майданчики для пошуку бізнес-партнерів. Здобуття нового покупця стає легшим", – розповідають у рибоводному підприємстві Осетр, яке придивляється до ринків США та ОАЕ. 

Дипломати аналізують структуру імпорту/експорту країни та її залежність від російських товарів, каже Баньков. "Маючи запит на експорт, дипломат починає шукати потенційних партнерів у цій країні", – додає він.

Механізм такий. Коли на Nazovni зареєструвався виробник хліба, посольство може зв’язатися з мережею супермаркетів у Польщі та надати їй комерційну інформацію. Далі можуть початися перемовини між партнерами. 

Уже за три-чотири місяці після контакту з посольствами UAMazе почали продавати свої сувеніри у Вашингтон, згадує Ірина Чиркова. З окремими посольствами співпраця виявилась формальною і не принесла результатів, додає вона.

Як просувають українські товари

Переважно через Nazovni експортує малий та середній бізнес, каже дипломат Баньков. Головним чином українці експортують аграрну продукцію, продукти харчування (солодощі, ягоди, молочні товари), м’ясо, косметику та текстиль. Серед компаній, що уже мають контракти через Nazovni – Житомирські ласощі, Біола, Оболонь, Нова пошта. 

Найбільше експортують у Німеччину, Польщу, США, Велику Британію, Францію та інші країни ЄС. Загалом у заявках на експорт – 100 країн. Один з незвичних напрямків – Південно- Східна Азія, розповідає держсекретар МЗС.

Приклад Банькова: зараз іде робота, щоб відкрити ринок Сінгапуру для червоного м’яса, "дипломати лобіюють отримання сертифікатів за прискореною процедурою". Поки що українські виробники везуть туди курятину, яйця, ягоди – те, що всередині країни не виробляють. 

Самих лише контактів і аналітики від посольств недостатньо, щоб почати торгівлю. "Просто так ніхто не віддасть ринок. Треба бути готовим інвестувати", каже дипломат.

Держава і не може робити за бізнес його роботу, згодна власниця UAMaze Ірина Чиркова: "Якщо ми хочемо бути постачальниками, то це ми маємо налагодити логістику, оптимізувати роботу, задовольнити клієнта".

Немає єдиного аргументу, після якого іноземний бізнес захоче купляти українські товари, каже дипломат. Якщо деяких бізнесменів переконують лише вигідні цифри, то інші емоційно хочуть підтримати українське.

"Десь працює чиста емпатія. Деякі у ЄС та Північній Америці кажуть "це мені невигідно, але я хочу підтримати Україну". У інших країнах – гібрид солідарності і економічної вигоди", – пояснює дипломат.

Залаштунки Nazovni

Під час входу на іноземний ринок український бізнес має пройти низку перепон. Наприклад, отримання сертифікатів, дозволів на ввезення товару тощо. 

Щоб полегшити шлях, дипломати взаємодіють з приватними компаніями, консультантами, торгово-промисловими палатами, асоціаціями бізнесу, міністерствами. З останніми говорять саме про зняття обмежень для українських товарів.

Щоб переконати партнерів, йдуть місяці, каже Баньков. Аргументи різні. "Десь – це суто прагматика,  де наші товари дешевші, ніж у з конкурентів, і у країни є потреба диверсифікувати." Наприклад, Південно-Східна Азія, де великий попит на імпортне продовольство.

Найпростіше перемовини про торгівлю йдуть з традиційними союзниками. Найважче – з тими, хто має "нейтральний" статус – із ними Україна обмежує економічні контакти. 

"Умовно – з Іраном. Традиційно важко в Африці через давню присутність радянського, а згодом і російського впливу. Хоча зараз там теж уже присутній великий український бізнес", – каже держсекретар МЗС.

Виклики для бізнесу

Звісно, майданчик Міністерства закордонних справ – не чарівна паличка. У бізнесу багато проблем. З початком великої війни завадою для експорту стала переламана логістика. З лютого 2022-го вона здорожчала для деяких товарів в рази. 

Заблоковані морські порти, час у дорозі, очікування і кінцева вартість зробили деякі товари неконкурентоздатними.

Довелося будувати нові логістичні ланцюжки і збільшувати пропускну здатність міжнародних коридорів. Частково зменшити проблеми допоміг запуск у червні "транспортного безвізу".  

Заважають і бойові дії, коли товар просто не відправляють через обстріли. Тут допомагає лояльність. Охочі підтримати Україну готові чекати ці постачання навіть із запізненням, каже дипломат.

Найпомітніший крок назустріч Україні – рішення ЄС про скасування мит на українські товари. За попередніми оцінками Мінекономіки, експорт товарів до країн ЄС у 2022 році зріс на 4,2% в порівнянні з 2021 роком та склав близько $28 млрд.

Читайте нас в Telegram: тільки важливі та перевірені новини