ДБР прийшло на завод Більшовик: акції заарештовано, інвестори здивовані. Що відбувається?
В історії про приватизацію столичного заводу Більшовик з’явився новий виток: суд заарештував його акції за клопотанням Державного бюро розслідувань. Останнє підозрює, що Фонд державного майна продав великий комплекс біля центру Києва надто дешево.
Чому дії ДБР не виглядають бездоганними, чим загрожує арешт і що буде з дорогим столичним об’єктом площею 33 га – у розборі LIGA.net.
Що відбулося
11 січня суд заарештував 100% акцій заводу Більшовик у межах справи Державного бюро розслідувань. Слідчі вважають, що Фонд держмайна міг продати завод за заниженою вартістю і завдати збитків державі. Також звіт про оцінку майна, на основі якого складали вартість заводу, не відповідає законодавству, вважають силовики. Тексту рішення суду станом на 13 січня не було у судовому реєстрі.
Це не перша перепона в новій історії приватизації комплексу. В листопаді Антимонопольний комітет тимчасово заблокував угоду з продажу Більшовика та почав її дослідження.
Чому це важливо
Більшовик – перший об’єкт великої приватизації, що продали за 10 років. Найцінніше у комплексі – ділянка у 33 га у столичному районі Шулявка, близько до ділового центру міста.
На ній можна будувати майже будь-який тип нерухомості, пояснював LIGA.net директор компанії City Development Solutions Роман Герасимчук. На цій території можна звести не менше 650 000 кв. м житла, заявляв представник одного з потенційних інвесторів.
Дорого чи дешево?
Фінальну вартість продажу Більшовика (1,43 млрд грн) активно критикували на ринку одразу ж після приватизації. Деякі аналітики, опитані LIGA.net, стверджували, що насправді завод мав коштувати щонайменше 3 млрд грн.
Об'єкт погано підготували до продажу, а саме – не "очистили" від судових проблем, заявляв представник одного з потенційних інвесторів. Це вдвічі обвалило ціну Більшовика, додав він.
Питання до угоди має й Антимонопольний комітет. Він дозволив завершити угоду з приватизації, проте досліджує можливі порушення конкуренції під час аукціону.
Покупці та Фонд звинувачення у заниженій ціні заперечували. Ціна у 1,43 млрд грн – ринкова, якщо врахувати велику кількість судових справ довкола заводу, арешт майна і 800 млн грн боргу, заявляв у інтерв’ю LIGA.net один з інвесторів проєкту девелопер Олексій Баранов. З ним у коментарі LIGA.net погоджується і директор компанії Stockman Сергій Овчинников.
"Це справедлива ринкова ціна. Додайте ще 500 млн грн боргів Більшовика. Щороку лише податок на землю – близько $5 млн (138,7 млн грн. – Ред.)", – вважає Овчинников.
Кінцева вартість заводу з суміжними витратами складе 2,26 млрд грн, а не лише сплачені напряму 1,43 млрд грн, казав новий співвласник заводу Баранов. Якби ціна була занижена, на аукціоні було б набагато більше учасників, а не троє, додає він.
Що кажуть оцінювачі заводу
До повідомлення ДБР про арешт акцій жодної комунікації між слідчими й інвесторами не було, заявив у коментарі LIGA.net співвласник заводу Баранов. Він також не знає, у чому може бути мотивація силовиків і вважає арешт тиском на інвесторів.
Проте ДБР було в цій історії від самого початку приватизації.
Представники бюро були членами міжвідомчої комісії, яка визначила стартову ціну заводу, свідчить один із релізів Фонду. На засіданнях цієї комісії у ДБР не виникало зауважень до ціни Більшовика, заявили у коментарі LIGA.net у пресслужбі консалтингової компанії KMPG, яка також була членом комісії. Про це нам повідомили і в компанії-співвласниці проєкту UDP Іванова та Хмельницького:
"Жодних заперечень від цього органу (ДБР. – Ред.) на етапі погодження ціни не було. ДБР фактично і юридично затвердило оцінку, яка зараз, на їхню думку, стала заниженою. За такою логікою, саме ж ДБР є співучасником цього злочину", – заявили в UDP.
Цю суперечність у ДБР не змогли одразу пояснити LIGA.net. Ми надіслали письмовий запит до бюро.
У KMPG не розуміють звинувачень від ДБР.
"Більшовик був проданий за ринковою ціною, що сформувалася на аукціоні. Позиція, що ціна, яку визначив оцінювач, занизила вартість під час приватизації, не дуже зрозуміла: вартість приватизації визначали три компанії, що брали участь в аукціоні", – заявили у KPMG. Там додали, що конкретних критеріїв до звіту про оцінку майна не існує.
Чи є життя після арешту Більшовика
Що для інвесторів і комплексу означає арешт акцій? Для заводу це нічого не змінює, адже його робота і так паралізована, розповів у коментарі LIGA.net співінвестор проєкту Баранов.
Річ у тім, що майно та рахунки заводу заарештовані ще з 2019 року за борги. У листопаді 2021-го суд відмовився скасувати цей арешт. Актуальні борги заводу складають 800 млн грн, казав Баранов.
Арешт акцій забороняє лише їхній продаж третім особам, кажуть в UDP. Проте це і так заборонено інвестиційною угодою, яку підписали нові власники, додали там.
Що буде далі
Арешт акцій Більшовика нічого не змінює, бо інвестори вже стали його повноцінними власниками, вважає Баранов. Рішення суду про арешт інвестори збираються оскаржувати у суді, додав він.
"Арешт ні на що не впливає – діяльність Більшовика і так паралізована", – пояснює Баранов.
Зараз нові власники почали інвентаризацію комплексу, щоб оцінити реальний стан об’єкта, розповідає Баранов. Зокрема – проведуть юридичний, фінансовий і технічний аудит, а також роботу над понад 100 судовими процесами, які зараз тривають довкола заводу, додав він.
Нові власники планують представити концепцію розвитку Більшовика у 2022 році, додає Баранов.
У Фонді держмайна під час підготовки тексту не відповіли на запит LIGA.net.
Читайте також: Партнер Хмельницького, покупець Більшовика. Хто такий Олексій Баранов? Інтерв'ю