Через підрив Каховської ГЕС фермерам півдня доведеться освоювати аграрний досвід Афганістану
Близько 15 млрд кубометрів води у найближчі 4 дні покриє сільгоспугіддя в пониззі Дніпра. Здебільшого це земля на лівобережжі Херсонської області. Хоча дістанеться і правому берегу.
"Внаслідок російського терористичного акту на Каховській ГЕС, передбачаємо затоплення на правобережжі Херсонщини орієнтовно 10 тис. га сільських земель… та у кілька разів більше на лівому березі області, який зараз перебуває під окупацією", – зазначають у Мінагрополітики України. Тобто в сукупності йдеться про затоплення більш ніж 70 тис. га плантацій та полів — тому що теракт знищив найбільше в Європі водосховище.
Весь цьогорічний урожай на затоплених землях зник – мова про тисячі тонн овочів, фруктів та ягід, а також зернових та олійних. Ще більшими є довгострокові збитки для сільського господарства через руйнування систем водопостачання полів. І це стосується вже не лише Херсонщини, а й півдня Запорізької області.
Крах системи зрошення
За оцінкою Мінагрополітики України, розвинений комплекс зрошення з Каховського водосховища доставляв воду для майже 600 тис. га родючих земель. Урожай лише зернових та соняшнику з цих площ приносив $1,5 млрд щороку. Слід враховувати також втрати овочівництва та садівництва, робота яких неможлива без поливу. Збитки цього сектору поки що ніхто не береться оцінити. Так, каламутні води зносять складську інфраструктуру: під водою опинилося найбільше овочесховище компанії "Грін-Тім" (Каховка) – потужністю до 50 тис. тонн овочів.
"На відновлення основних овочівницьких кластерів регіону мінімально необхідний термін – п'ять років", – прогнозує директор компаній "Агроаналіз" Вадим Дудка. І це ще оптимістичний прогноз.
Місцеві фермери, опитані LIGA.net, упевнені, що через знищення Каховського водосховища, система іригації загублена майже повністю.
"Якщо відкинути фантазії про масштабне відновлення та реально оцінити стан справ, то треба повертатися до богарного землеробства", – каже Валентин Сидоренко, голова сільгосппідприємства "СіНа".
Його колеги похмуро жартують, що такий метод дозволяє виживати селянам Афганістану. І йдеться зовсім не про вирощування опійного маку.
Богарне, або сухе землеробство використовують у вододефіцитних районах. Справді, воно притаманно Афганістану, але його використовують також у долині Напа, в американській Каліфорнії. Головний принцип богарні – зменшення витрат води. Для чого використовують як дідівські методи збереження весняної вологи, так і сучасні – "паровий метод", створення трас-борозен або контурну оранку.
Отруєна земля
Значним є ризик зараження сільгоспземель мулом із Каховського водосховища. Такий мул може містити важкі метали. Адже Каховське водосховище є одним з двох на Дніпрі, на яке припадає найбільші техногенні навантаження.
Йдеться про такі великі індустріальні комплекси на його берегах, як підприємства чорної та кольорової металургії Запоріжжя, Нікополя, Дніпрорудного, Марганця та Покрова. А також вугільної та атомної енергетики Енергодара.
"Наслідки затоплення, шкоду від води природа загоїть сама – для цього природним грунтоутворювальним процесам потрібно рік-два. Але забруднення земель важкими металами – це надовго, якщо не проводити роботи з очищення грунтів", – каже LIGA.net Богдан Калинчук з компанії "Агроаналіз".
Складність у тому, що під час очищення ґрунтів на сільгоспугіддях Херсонщини доведеться стикнутися із проблемою мінування. Адже російські окупанти будували на лівобережжі оборонні лінії із великою кількістю мінних полів – і після того, як вода спаде, їх межі в багатьох випадках будуть зміщенні.
Загибла риба
Через затоплення остаточно зруйновано нижньодніпровський транспортний комплекс, який дозволяв зменшувати витрати для агросектору.
"Підрив дамби російськими окупантами повністю знищив річкову логістику, яка давала життя підприємствам, робочі місця місцевим мешканцям, змогу країні та виробникам щорічно переміщувати до 60 млн тонн вантажів за собівартістю утричі меншою за перевезення автомобільним транспортом", – зазначають у компанії НІБУЛОН Андрія Вадатурського.
Там підкреслили, що саме інфраструктуру НІБУЛОНу на Дніпрі підрив дамби безпосередньо не зачепив.
"Зокрема, ми не експлуатували рештки затопленої 6 червня філії "Козацької" – її було знищено ще 2022 року, а "Голопристанську" та "Кам’янку-Дніпровську" окупували теж минулого року", – зазначили LIGA.net в компанії.
Катастрофа вдарила по рибному господарству – тут масштаб втрат на десятиріччя. У Мінагрополітики зазначають, що "внаслідок знищення Каховської ГЕС збитки для рибної галузі… становитимуть до 10,5 млрд грн".
Лише загибель дорослої риби може сягнути 95 тис. тонн. Для порівняння – офіційний вилов риби в Україні за 2022 рік становив менше ніж 10 тис. тонн.
7 червня стало відомо, що через підрив дамби знищений єдиний в Україні державний розплідник осетрових – Дніпровський осетровий експериментальний завод ім. С.Артющика. Підприємство щороку вирощувало 1,5 млн молодих осетрових риб, яких випускали в Дніпро.
"Це пряма загроза відтворенню популяцій осетрових, що може призвести до зникнення реліктових видів у водоймах країни", – зазначили у Мінагрополітики.