Для чого Кабмін проводить "рибну реформу"
Чи можна легалізувати тіньовий ринок риби в Україні? Зараз його обсяг дорівнює офіційному обігу виловленої у водоймах країни риби та оцінюється у 300 млн грн. У Мінагрополітики намагаються розв'язати проблему запровадженням нових правил державного регулювання та "еРибою" – електронною системою управління рибним господарством.
Обсяг чорного ринку – стабільний
Промисловий вилов риби за останні 5 років скоротився вдвічі. Йдеться виключно про рибу з внутрішніх водойм, тому що морський промисел остаточно паралізований після нападу Росії, а океанічний – це лише одне судно, яке веде сезонний промисел антарктичного криля.
У Мінагрополітики та Держрибагентстві кажуть, що єдина причина провалу з виловом – це війна.
Але в передвоєний 2021 рік офіційний вилов риби на Каховському водосховищі становив лише 2% від загального обсягу у внутрішніх водоймищах країни.
Відповідно, причина в іншому.
Незалежні експерти впевнені, що секрет стагнації галузі – у значних масштабах тіньового обігу риби.
"За найобережнішими оцінками, частина українського вилову, що знаходиться в тіні – в силу різних причин – становить до половини від офіційних цифр. І це стосується обсягів в тоннах станом ще на 2021 рік", – каже LIGA.net Дмитро Загуменний, голова Асоціації "Українські імпортери риби та морепродуктів".
На думку фахівців Інституту рибного господарства НААН України, саме війна на рибалок з "тіні" майже не вплинула. Підтвердження тому – стабільні ціни на рибу з внутрішніх водоймищ.
Попри те, що легальний вилов риби обвалився, ціни на неї стабільні. За даними Держстату, середні споживчі ціни в Україні на рибу з початку 2023 року зросли на 3,3%. Водночас ціни на яловичину збільшилися на 3,8%, птицю – на 7,8%, свинину – майже на 8%.
Отже, якщо відштовхуватися від статистики промислового вилову 2021 року, то обсяг тіньового ринку риби становить близько 10 тис. тон на рік. Це дорівнює легальному вилову риби за минулий рік, та в 50 разів більше офіційно задекларованого вилову на Каховському водосховищі у 2021 році.
еРиба – то є риба?
Заступник міністра агрополітики Віталій Головня погоджується з тим, що чорний ринок – значна проблема. І в боротьбі з ним Кабмін зробив ставку на реформу рибної галузі. Вона стартувала півтора місяця назад – 28 квітня 2023 року.
За гучною назвою стоять такі кроки:
- створення Єдиної державної електронної системи управління галуззю "єРиба" з метою цифровізації галузі;
- розробка механізму видачі дозвільних документів в електронній формі;
- забезпечення всіх риболовних суден засобами дистанційного контролю;
- жорсткий контроль за рибоприймальними пунктами.
Нарешті, найефективніший прийом – проведення електронних аукціонів на Prozorro.Продажі на право промислового вилову риби.
"Ми зробили прозорі торги для стимулювання конкуренції та для рівного доступу до промислу новим компаніям. Такий крок до детінізації рибного бізнесу", – каже LIGA.net заступник міністра.
Наразі результати торгів такі: продаж прав на промислове рибальство станом на травень приніс у бюджет 32 млн грн. Чиновники радіють, що це втричі більше ніж торік.
Ширше крок
Один з учасників аукціону (переможець) зазначає для LIGA.net на умовах анонімності, що нові квоти на аукціонах, по-перше, мають невеличкі обсяги – це провокує подальше їхнє порушення. По-друге – бажано продавати такі квоти не на один сезон, а на три-п’ять.
"Обсяг необхідно збільшити в два-три рази. Так само і з терміном дії. Відповідно, зросте ціна – держава отримає за це гроші. А у мене буде зацікавленість регулювати вилов – адже в мене ще декілька років попереду", – каже рибалка, який на аукціоні придбав право на вилов на одному з дніпровських водосховищ.
Також він зазначає, що він буде зацікавлений в охороні свого ресурсу від "тіньових" рибалок.
Настільки глибока зміна правил болюче зачепить діяльність корумпованих рибінспекторів, під "дахом" яких працюють браконьєри.
Офіційна статистика Держрибагентства містить цікаві цифри, що яскраво ілюструють "якість" роботи рибінспекторів. За останні три роки вони майже в три рази зменшили обсяги конфіскації риби, виловленої з порушеннями: з 143 т в 2020 році до 62 т в 2022 році. Але робота з кадрами чомусь в "рибну" реформу не потрапила.