Власник Нібулону – про порт Миколаєва, конкуренцію та ІТ-рішення в аграрці

Налагоджена логістика завжди була тією магією, яка робила Нібулон прибутковим і давала компанії силу для експансії по всій Україні. Ось чому до 2022 року на додачу до мережі елеваторів будувався річковий флот, на Дніпрі, а потім і на Південному Бузі з’явилася потужна портова інфраструктура – технологічно все це нагадувало потужний зерновий насос, орієнтований на експорт.

Війна зруйнувала цю систему, її засновник – Олексій Вадатурський – загинув. У 2022 році "насос" перетворився на купу окремих елементів, деякі з яких були зіпсовані або навіть знищені, решта працювали на упівсили. Тепер, два роки потому, Нібулон знову один із провідних експортерів українського зерна. Що зроблено для того, аби зерновий насос знову запрацював – в інтерв’ю LIGA.net із власником і керівником  Нібулону Андрієм Вадатурським.             

Щойно почалася війна, витрати Нібулону – і не тільки – на експорт зерна збільшилися в десятки разів. Але тепер Нібулон зменшив витрати на логістику втричі. Що для цього зроблено?

Ми завжди багато інвестували саме в логістику. Нібулон від самого початку своєї історії будував елеватори та зерносховища, розвивав суднобудування, вкладав гроші у розвиток річкової інфраструктури.

У перші дні війни, в лютому 2022 року, ми з батьком об’їхали кордони, порти та зрозуміли, що експорт з України буде заблоковано. Росіяни зроблять усе, щоб не дати нікому вивозити українське зерно. 

Отже, коли ми побачили проблему блокади зернового експорту, ми вклали $22,5 млн в термінал, що в порту Ізмаїл. Далі були інвестиції в автотранспорт, в залізничні вагони. Завдяки цим крокам ми почали скорочувати витрати на доставлення зерна: зі $150 за тонну у 2022 році до $100, а потім до $70 і нарешті до $62.

Нагадаю, до війни цей показник у Нібулоні становив $12 на тонну.

$62 за доставлення тонни зерна – це вже стеля чи, швидше, підлога – нижче котрої неможливо зменшити витрати на експорт через Дунай?

Ми бачимо прогрес. Повноцінно працює український коридор, пущені в дію порти Одеси. Єдине питання, яке не вирішене, – це розблокування порту Миколаєва. Його потенціал – перевалка 15% експорту зерна країни. Якщо запрацює Миколаїв, з’явиться конкуренція, скоротяться витрати на експорт – ще на $10 з кожної тонни. Отже, весь агросектор отримає додаткові надходження з прибутку експортерів, відповідно, це також надходження до держбюджету.

Проміжне рішення – це вивід зернового флоту з Миколаєва до Дунаю. Це зменшить витрати на експорт у процесі транспортування з Ізмаїла до румунської Констанци. Ще один крок – впровадження дотацій для перевезення зерна Укрзалізницею в напрямку дунайських портів. Це дозволить вирівняти конкурентні умови з портами Одеси.

Але найбільш дієвим буде саме розблокування порту Миколаєва, що має додати потужності українському коридору. Ефект відчують усі аграрії, адже це дозволить їм отримувати більше за вирощений урожай. І далі ланцюжком – вони зможуть інвестувати в землю, в техніку, підтримувати рівень орендної плати. Так працює економічний мультиплікатор.

Ви збираєтеся нарощувати парк вагонів-зерновозів?

У нас 212 таких вагонів, 50  з яких нам надав проєкт USAID. Так, в планах нарощувати їх кількість. Усе впирається в кошти. Наші бажання обмежені наявністю доступу до кредитних ресурсів.

Зауважу також, що, крім придбання вагонів, ми разом із Scania оновили автомобільний парк. Користуючись з інвестицій на суму $15 млн зменшені витрати на пальне, на ремонти – цей напрям має високу ефективність.

Гаразд, якщо ви вичавили майже все з логістики й "заліза", то які ще напрямки підвищення прибутковості компанії? До речі, а які фінансові результати компанії?

Уже підтверджена аудитом EBITDA за минулий рік становить $131 млн. За маркетинговий рік 2023-2024, що завершився 1 липня, цей показник становить $99 млн. (узгоджена "Нібулоном" валюта показника виправлена на прохання компанії після публікації – Ред.).

Відповідаючи на запитання, які ще напрямки є важливими для компанії, дозволю собі таку аналогію. Нібулон зараз як спортсмен, який опинився в складних умовах. Уявіть альпініста, який піднявся на восьмитисячник і через злочинців залишився без кисневих балонів. Так от ми зараз як цей спортсмен – концентруємось, залишаємо найнеобхідніше, шукаємо позицію, з якої будемо знову рухатися на вершину.

Наведу приклад: ви, можливо, чули про те, що Нібулон виходить із галузі тваринництва, а саме – продає свинокомплекс і м’ясопереробний цех. Це, дійсно, так, ми готові до продажу цього бізнесу через те, що це не профільний актив. Ми ж будуємо міцну, чітку структуру, в якій залишаємо лише повністю зрозумілі елементи, ті, в яких у нас найкраща експертиза.

Як це виглядає на аграрному напрямку. Наступного року на півдні будемо сіяти пшеницю та ріпак, на півночі й центрі – кукурудзу та сою. Це дозволить нам, по-перше, забезпечити оптимальну сівозміну. По-друге, економно маневрувати наявною сільгосптехнікою, своєчасно "перекидаючи" її з півдня на північ. Разом з тим фахівці, які на ній працюють і обслуговують, зароблятимуть більше. Отже, так оптимізація дозволяє покращити показник витрат на 1 га.

А який цей показник у Нібулону за минулий рік?

Нам вдалося зменшити витрати приблизно на 25%.

Нібулон взявся за IT-рішення. На них витрачено понад $2 млн. Чи не є це розконцентрацією?

Це насамперед покращення нашого сервісу для партнерів. Йдеться, наприклад, про проєкт з робочою назвою "кабінет фермера", який дозволить ефективніше працювати нашому елеваторному напрямку. Всі, хто співпрацюють з нами, отримають максимально оперативну й повну інформацію про обсяги операцій, параметри якості, стан платежів. Разом із тим там будуть біржові котирування, аналітика ринку з трендами та тенденціями. Усе це дозволить виробникам зерна орієнтуватися на ринку, знизити ризики й більше заробляти.

Загальна сума інвестицій Нібулону за минулий маркетинговий рік становить $50 млн. Ви можете описати головні статті в структурі інвестицій Нібулону, щоб читачі сформували уявлення про пріоритети компанії?

Так, основні інвестиції в минулому маркетинговому році – це $17 млн в аграрний напрямок. Вдячні експортно-інвестиційному фонду Данії (EIFO), завдяки підтримці якого ми придбали сучасні комбайни, трактори, сівалки й іншу техніку, а також інвестували у забезпечення сучасних технологій під час посівної. $20 млн становлять інвестиції в логістику, з останніх придбань –  це сучасні вантажні авто та причепи, а також портальні крани. $7 млн спрямовані на елеваторне господарство – його модернізацію, оновлення лабораторного обладнання й нове будівництво на нашій філії "Хмільник", що у Вінницькій області. $2,2 млн інвестували в IT-рішення, цифровізацію, про яку ми вже говорили.

Останнє питання. Як на бізнесі Нібулону позначилася блокада польськими фермерами західного кордону України?

Чесно кажучи, ніяк. Упевнений, що від цієї блокади Польща втратила більше, ніж Україна. Подивіться на полиці супермаркетів, кількість польських товарів поменшала, українці не хочуть їх купувати. Загалом ця блокада – це типовий приклад пропаганди, коли більше інформаційного шуму, ніж реальних наслідків.

Нібулон ніяк не відчув цих акцій. Для нас відчутніше інше – інертність західних фінансових установ. Реальних проєктів фінансової допомоги від західних банків майже немає, є лише протоколи про наміри. Від кого є реальна співпраця – так це від українських банків, і, в першу чергу, державних. Ми вдячні їм за це.