Зміст:
  1. Рінат Ахметов
  2. Віктор Пінчук
  3. Костянтин Жеваго
  4. Ігор Коломойський
  5. Вадим Новинський
  6. Петро Порошенко
  7. Геннадій Боголюбов
  8. Олександр і Галина Гереги
  9. Дмитро Фірташ
  10. Юрій Косюк

Деолігархізація – один із головних запитів суспільства після Революції гідності. Політики швидко підняли його на свої прапори. Боротьбу з олігархатом називав своєю "ключовою позицією" президент Петро Порошенко у 2015 році. Життя без олігархії та корупції обіцяв Володимир Зеленський.

Втім, помітні результати деолігархізації з'явилися лише під впливом іншого президента – російського диктатора Володимира Путіна. Повномасштабне вторгнення Росії фактично змінило порядок денний елітного українського бізнес-дивізіону. В результаті у їхнього повсякденного орієнтира – "зберігати й примножувати" – друга частина відпала.

LIGA.net вирішила підбити підсумки – хто з топбізнесменів України втратив через війну найбільше і як це вплинуло на процес деолігархізації. 

ДОВІДКА. В Україні немає топбізнесменів із юридичним статусом "олігарх". Хоча він мав з'явитися ще в травні 2022 року. Одна з причин затримки – Рада національної безпеки та оборони досі не має програмного продукту – реєстру олігархів.

Реєстр, згідно із законодавством, мав формуватися з осіб, які відповідають трьом із чотирьох наступних критеріїв: статки – від $80 млн, є монополія, власне медіа та політичний вплив. Попередньо, за оцінкою секретаря РНБО Олексія Данілова, під ці ознаки підпадали 86 осіб. Це був попередній список, який ще мали б фіналізувати.

На базі дослідження Центру економічної стратегії LIGA.net склала власний список із 10 підприємців, які могли б потрапити в перелік олігархів РНБО. Згідно з оцінкою українського Forbes, війна скоротила їх статки на $16,8 млрд. 

Графіка: Дарина Дмитренко/LIGA.net. Список складено на основі даних із дослідження Центру економічної стратегії

Рінат Ахметов

Рінат Ахметов – лідер рейтингів найбагатших українців із 2006 року. Його інтереси зачіпають майже всі галузі економіки: металургію, енергетику, агро, транспорт, фінанси, спорт і телеком.

Під парасолькою інвестхолдингу "SCM" Ахметова – понад 500 підприємств, де працюють 200 000 осіб. Перлини бізнес-імперії – холдинг "Метінвест", енергетична група "ДТЕК", ФК "Шахтар", Укртелеком, банк "ПУМБ", агрохолдинг HarvEast і залізничний перевізник "Лемтранс".

За оцінкою українського журналу Forbes, у 2022 році найбагатший бізнесмен зазнав найбільших в країні збитків – $9,3 млрд (на початку року статки оцінювалися в $13,7 млрд, наприкінці – $4,4 млрд).

З початку війни РФ окупувала 30% теплової та 50% "зеленої" генерації, які належать Ахметову; пошкодила чи зруйнувала комбінати "ММК Ілліча" та "Азовсталь"; захопила 40 000 га землі в Донецькій області. В липні, щоб не потрапити під дію закону про олігархів, Ахметов вийшов із медіабізнесу та віддав державі ліцензії своїх 11 телеканалів із "Медіа Групи Україна".

За оцінкою SCM, станом на грудень компанії Ахметова передали на оборону та гуманітарні потреби понад 4,1 млрд грн.

Віктор Пінчук

Віктор Пінчук – зять другого президента Леоніда Кучми та власник інвестиційної корпорації EastOne. Мільярдеру належать трубно-колісна група "Інтерпайп", газова компанія Geo Alliance і медіахолдинг StarLightMedia (телеканали ICTV, Новий, СТБ, М1, М2 та OTV), який з початком війни працює в одній команді з представниками влади Зеленського. Також Пінчук володіє низкою нерухомості, зокрема, двома офісами в Лондоні.

Мільярдер – один із небагатьох, чий бізнес війна зачепила найменше. Згідно з оцінкою Forbes, цього року статки Пінчука скоротилися на 15% – до $2,2 млрд. Причина – дві третини його капіталу забезпечуються кешем із закордонної нерухомості.

Війна змусила Пінчука переосмислити свої погляди. У 2016-му в колонці для The Wall Stree Journal бізнесмен закликав піти з Росією на компроміс: відмовитися від Криму та переглянути плани про вступ у НАТО та ЄС. Російське вторгнення змінило риторику. Сьогодні – він допомагає армії та закликає країни ЄС та Ізраїль озброювати Україну.

Станом на вересень Пінчук спрямував на оборону та допомогу населенню понад $45,3 млн. На початку осені він також провів у Києві щорічний форум YES, куди приїхали сотні гостей, зокрема, політиків та бізнесменів.

Костянтин Жеваго

27 грудня на елітному курорті Куршевель у Франції поліція взяла під варту бізнесмена Костянтина Жеваго. За даними УП, згодом суд відправив бізнесмена під арешт на 40 днів, поки Франція розглядатиме екстрадиційний запит України. 

Бізнесмен не з'являвся на батьківщині з 2019 року, коли програв вибори до парламенту, а правоохоронні органи почали розслідувати шахрайство у його банку "Фінанси та кредит" (визнано неплатоспроможним у 2015 році).

Державне бюро розслідувань наразі вивчає відразу кілька епізодів, до яких нібито причетний бізнесмен. Один із них – банківська афера із розкраданням $113 млн, яка власне і привела поліцію у готельний номер мільярдера.

На його екстрадицію до України можуть піти якщо не роки, то місяці. Але для бізнес-імперії Костянтина Жеваго великі проблеми можуть розпочатися ще раніше.

Його статки через війну зменшилися на $1 млрд і у грудні 2022 року становили $1,4 млрд, порахував український Forbes. Комбінати Жеваго з Ferrexpo майже на 50% скоротили виробництво котунів, що стало наслідком логістичних проблем, дефіциту електроенергії тощо.

Це не єдині виклики. Наразі у судах оскаржується законність купівлі Полтавського ГОКу компанією Жеваго Ferrexpo. У разі програшу він втратить свій найцінніший актив. А в листопаді за ініціативи Ставки верховного головнокомандувача перейшов під контроль Міноборони АвтоКрАЗ – виробник цивільних і воєнних автомобілів. До цього ним володів Жеваго.

Упродовж року бізнес Жеваго непокоїв правоохоронців. БЕБ і ДБР провели обшуки на підприємствах фармацевтичної корпорації "Артеріум", а також в офісах Полтавського та Єристівського ГЗК, які входять у Ferrexpo. Кульмінацією стала нова підозра для бізнесу мільярдера – в ухиленні від сплати 10 млрд грн податку. 

На сьогодні, окрім 50% акцій Ferrexpo та Артеріум, сім’ї Жеваго належить частка в терміналі "ТІС-Руда", ФК "Ворскла", Кременчукм’ясо, виробник шин "Росава" та телеканал "Еспресо", який у квітні вимкнули з цифрового ефіру.

За інформацією журналу НВ, з початку війни на допомогу армії та громадам бізнес Жеваго та він особисто витратили понад 800 млн грн.

Ігор Коломойський

До 2022 року місце Ігоря Коломойського у переліку найбагатших і найвпливовіших українців не викликало сумнівів. Після обрання президентом Володимира Зеленського бізнесмен повернувся до України і в інтерв'ю журналістам давав зрозуміти: "з жертви режиму Петра Порошенка" він наче Фенікс відродився господарем ситуації. 

Коломойський не повернув собі націоналізований ПриватБанк, втім навіть на початку лютого 2022 року запевняв, що його "все влаштовує".

Ще до війни ЗМІ приписували Коломойському контроль над декількома десятками депутатів парламенту, люди з його оточення – були одними з найбільших підрядників у "Великому будівництві", а два роки тому коштом НАК "Нафтогаз України" Укрнафті "списали" податковий борг на 30 млрд грн. Укрнафта з 2003 року була основою бізнес-імперії неформальної групи "Приват" Ігоря Коломойського - Геннадія Боголюбова.

До лютого 2022-го Коломойський все ще мав в Україні політичну вагу, попри низку проблем. Таких як арешт активів на $2,5 млрд Високим судом Лондона та розслідування ФБР щодо відмивання грошей у США.  Українське громадянство рятувало його від екстрадиції. 

Повномасштабне вторгнення відкрило перед бізнесменом прірву. Авіакомпанія МАУ, де у нього є 25% частка, фактично простоює. Ще одна неприємність – руйнація аеропорту Дніпра, який довгий час належав бізнесмену. Також через дефіцит електроенергії в Україні періодично простоюють його феросплавні заводи.

Влітку, за інформацією УП, Зеленський позбавив Коломойського українського громадянства, і тепер бізнесмен під загрозою екстрадиції. А восени його компанії "Укрнафта" та "Укртатнафта" перейшли під управління Міноборони. Сам Коломойський, поки його "1+1" працює з владою однією командою, їздить на допити в офіс НАБУ.

За оцінкою Forbes, у 2022 році бізнесмен втратив статус доларового мільярдера. Якщо на початку року активи Коломойського коштували $1,8 млрд, то під кінець – $850 млн.

Коломойський і його бізнес-партнер Боголюбов – одні з небагатьох топбізнесменів в Україні, хто публічно не засудив вторгнення російської армії. Також він відмовився відповідати на запитання, чи допомагає державі в умовах війни.

Вадим Новинський

Вадим Новинський народився в РФ, а з 2012 року – громадянин України. Цього року він добровільно склав повноваження народного депутата, але залишився головним бізнес-партнером Ахметова в Метінвесті. Тому всі проблеми холдингу через війну – це й проблеми Новинського. За оцінкою Forbes, статки бізнесмена скоротилися з $3,5 млрд у 2021-у до $1 млрд у грудні 2022-го.

Власник інвестиційної групи "Смарт-холдинг" багато років є спонсором УПЦ Московського патріархату. За даними УП, другим після митрополита Київського Онуфрія, кому зателефонував Новинський 24 лютого, був російський патріарх Кирило.

Релігійні уподобання дорого коштують бізнесмену. У грудні РНБО запровадила проти Новинського персональні санкції. Це стало ще одним ударом після втрати активів на окупованих територіях – двох меткомбінатів Метінвесту, торгових центрів мережі "Амстор" і 40 000 га земельного банку компанії HarvEast. Також він втратив 29,8% акцій Харківобленерго. 

Втім, є і позитивні новини – після деокупації правобережжя Херсонщини бізнесмен повернув суднобудівний завод у Херсоні. Ще один його суднобудівний завод в Очакові в окупацію не потрапив, хоча саме місто з початку війни постійно потрапляє під обстріл.

У травні інвестфонд Новинського IF Smart придбав 25% частку в компанії "Інтер Актив", яка досліджуватиме на Волині поклади міді. Новий актив cтане частиною групи "Смарт-Холдинг", куди, окрім згаданих вище компаній, входять низка готелів, виробник консервів – компанія "Верес", видобувач газу – група Smart Energy.

З 24 лютого Новинський пожертвував на гуманітарні проєкти майже 900 млн грн. Зі сталі Метінвесту зроблені десятки тисяч танкових їжаків, бронежилетів і бункерів, які холдинг відправляє військовим.

Петро Порошенко

За час президентства Володимира Зеленського ексглава держави Петро Порошенко мав всі шанси стати першою мішенню обіцяної Володимиром Зеленським деолігархізації.

За даними Європейської солідарності, проти Порошенка правоохоронні органи відкрили понад 100 кримінальних проваджень. Найгучніші – державна зрада разом із Віктором Медведчуком, захоплення влади, втручання в діяльність судової системи й ухилення від сплати податків. А компанії, що афілійовані з корпорацією Roshen родини Порошенка, отримали від АМКУ штрафи на сотні мільйонів гривень.

Ще з минулого року кондитерська корпорація Roshen – основа імперії Порошенка – належить сину політика Олексію. А його "Перший" та "П'ятий канал" перейшли соратникам бізнесмена із партії. Можна припускати, що таким чином Порошенко захищає свій бізнес від політичного переслідування.

Розпочалася війна і, здавалося б, всі політичні суперечки на паузі. Однак навіть сьогодні напруження між чинним та колишнім президентами не зникло. У травні Порошенка двічі не випускали з України на сесію Парламентської асамблеї НАТО, а з квітня телеканали, підконтрольні його колегам із партії, не мають доступу до цифрового ефіру.

За оцінкою Forbes, статки Петра Порошенка скоротилися з $1,6 млрд у 2021 році до $730 млн станом на кінець 2022 року. Станом на вересень Фонд Порошенка, компанія Roshen та ГО "Справа громад" передали ЗСУ допомоги (одяг, кулемети, дрони тощо) майже на $46 млн.

Геннадій Боголюбов

Геннадій Боголюбов повернувся до України у 2019 році після п'яти років життя в Ізраїлі та Швейцарії. Тоді ж він відновив українське громадянство, якого позбувся на початку 2000-х, і зайняв вичікувальну позицію.

Початок президентства Зеленського для давніх партнерів Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова міг виглядати перспективним.

ЗМІ їм приписували контроль над державним Центренерго, лояльність декількох десятків нардепів у парламенті, а головне – збереження контролю над роботою Укрнафти, серця їхнього бізнесу разом із Укртатнафтою.

Втім, не все було райдужним. Як і раніше діяв арешт Лондонського суду на всі активи партнерів, а розслідування ФБР щодо відмивання в США грошей зробили їх невиїзними з України. А правоохоронні органи України вже оголосили понад 10 підозр колишнім топменеджерам мільярдерів з Укрнафти, ПриватБанку та інших компаній.

Під час війни проблем у партнерів побільшало. З жовтня Боголюбов і Коломойський їздять на допити до НАБУ, їхні феросплавні заводи працюють із перебоями через дефіцит електроенергії, а Укрнафта – перейшла під контроль Міноборони разом із Укртатнафтою. В останню за 2022 рік РФ випустила понад 30 ракет – підприємство зруйновано.

Боголюбов не втратив статус доларового мільярдера, але його статки скоротилися вдвічі – до $1 млрд, порахував Forbes. Майже половина капіталу – готівка та інші ліквідні активи. Він, як і його бізнес-партнер Ігор Коломойський, так і не засудили вторгнення росіян в Україну та не розкривають інформацію, чи допомагають вони країні боротися з ворогом.

Олександр і Галина Гереги

У березні співвласниця Епіцентру Галина Герега неочікувано зателефонувала меру Харкова Ігорю Терехову: "Відкриваю всі магазини, все, що тобі потрібно, – бери", – переказував слова Галини Терехов у інтерв’ю українському Forbes. Це був один із показових випадків, як бізнес допомагав прифронтовому Харкову на початку війни.

На той час магазини Епіцентру в Бучі, Маріуполі, Чернігові були повністю знищені. Два магазини у Херсоні (Епіцентр і Нова лінія) — опинилися в окупації, ТЦ у Мелітополі, Краматорську і два об'єкти в Києві й Харкові – пошкоджені та не працюють.

Успіхи ЗСУ і деокупація допомогли ритейлеру відновитися. У травні в Бучі запрацював центр видачі інтернет-купівель, у вересні відкрились два нових гіпермаркети у Києві та у Львові.

Згідно з Forbes, у 2022 році статки Герег зменшилися на третину – до $1,2 млрд. В родинну імперію Галини та Олександра Гереги станом на жовтень входили 75 гіпермаркетів. В ТЦ також працює власна мережа "Аптека 100+", маркети Intersport і магазини "Нова лінія".

Дев'ять торгових центрів зруйновані, в окупації чи не працюють. На інші напрями, зокрема, агробізнес та плиткове виробництво, війна критично не вплинула.

Згідно з даними Епіцентру, з початку повномасштабного вторгнення компанія допомогла армії та громадам на понад 400 млн грн. Із початком атак на енергоінфраструктуру компанія обладнала свої ТЦ генераторами та відкрила для українців пункти підзарядки гаджетів.

Дмитро Фірташ

Дмитро Фірташ – підприємець під санкціями РНБО, який з 2014-го проживає під домашнім арештом у Відні. Там він намагається уникнути екстрадиції до США, де підозрюється у корупції. Якщо 57-річний Фірташ програє, на нього очікує 50 років арешту та конфіскація активів.

До війни Фірташ мав репутацію проросійського бізнесмена. Це не дивно. Свої статки він заробив завдяки кредитам від Газпромбанку та спільній із Газпромом компанії "РосУкрЕнерго". В Україні йому належить чотири азотних заводи, мережа з 20 облгазів, порт "Ніка-Тера" та 36% частка в медіагрупі "Інтер".

Він до останнього переконував, що у Путіна немає бажання наступати на Україну. Втім, щойно російські війська перетнули кордони, Фірташ засудив вторгнення, а його телеканал "Інтер" приєднався до телемарафону. З 24 лютого до 31 жовтня компанії його холдингу Group DF виділили на допомогу армії та українцям майже 548 млн грн.

Фірташа ще з 2015-го не називають мільярдером. У 2021 році Forbes оцінював його статки у $420 млн. Нових підрахунків – за 2022 рік – журнал не проводив, проте очевидно, що вони менші. Протягом року бізнесмен втратив монополію на ринку постачань газу населенню, а суди повернули державі 50% акцій Запорізького титаномагнієвого комбінату та 20 облгазів.

Також через окупацію росіянами міста Сєвєродонецьк у Донецькій області зазнав руйнувань "Сєвєродонецький Азот" – один із найбільших у Європі виробників аміаку, який входить у Group DF Фірташа. Крім цього, ворог неодноразово обстрілював його порт "Ніка-Тера" у Миколаєві.

Юрій Косюк

Війна, за оцінкою Forbes, коштувала власнику агрохолдингу "МХП" Юрію Косюку щонайменше третини статків. Проти 2021-го капітал бізнесмена зменшився до $520 млн. За версією Forbes, Косюк – 13-й найбагатший українець за 2022 рік.

Через дефіцит електроенергії, обмежену роботу морських портів тощо, перші три квартали принесли МХП збитки на $269 млн, хоча роком раніше холдинг звітував про прибуток у $377 млн.

Зрештою, бойові дії не завдали МХП критичної шкоди – виробничі майданчики холдингу не постраждали. Проте з березня через близькість до фронту не працює в Донецькій області м'ясокомбінат "Український бекон".

За підрахунками МХП, за дев'ять місяців 2022 року військові витрати агрохолдингу становлять $45 млн. Ця сума включає збитки через пошкодження сховища з продукцією на $6 млн, а також витрати на волонтерські соціальні ініціативи.