РФ окупувала найбільші електростанції України. Як країна пройде найважчу зиму в історії
10 вересня президент Володимир Зеленський відкривав у одному з готелів Києва Ялтинський економічний форум (YES). Під час своєї промови голова держави переконував присутніх гостей, що майбутня зима стане найбільшим випробуванням для України та всієї Європи. "Зима визначить наше майбутнє", — заявив він.
За словами президента, Росія спробує дестабілізувати українську енергетичну систему в цю складну пору року: основними її мішенями будуть не тільки мирні міста та села, а й енергетична інфраструктура.
Ніби на підтвердження цих слів упродовж наступних 12 днів РФ завдала низку ударів по двох українських дамбах, а також електростанціях та підстанціях у шести областях. Обстріли української інфраструктури російський диктатор Володимир Путін назвав "запобіжним ударом", після контрнаступу Збройних Сил України на Півдні та Сході.
Пошкодження інфраструктури – не єдиний спосіб, до яких вдається окупант, щоб вивести з ладу українську енергосистему. З початку повномасштабного вторгнення ворог окупував щонайменше 33% української генерації. Зокрема, під контроль окупанта перейшли найбільша в Європі Запорізька АЕС і одна з найбільших в Україні Вуглегірська ТЕС.
LIGA.net розбиралася, як за таких умов Україна підготувалася до зими та чи загрожує їй блекаут.
Суттєвий удар по енергетичній безпеці
Війна завдала чимало збитків українській енергосистемі. За підрахунками Міністерства енергетики, тільки з лютого 2022 року Україна втратила 30% сонячної та понад 90% вітрової генерації. Крім цього, під контролем Росії – понад 50% від усієї потужності атомних і теплових електростанцій країни.
Якими станціями заволодів ворог?
У списку, який LIGA.net склала на базі інформації від Міністерства енергетики та гравців ринку, – 27 середніх і великих електростанцій. 17 із них Росія окупувала впродовж цього року, а решту 10 – ще вісім років тому, коли Росія розпочала гібридну агресію проти України.
За підрахунками LIGA.net, за вісім років війни ворог окупував 33% української генерації. Серед них, зокрема, Запорізька АЕС і Каховська ГЕС, Вуглегірська, а також Луганська та Запорізька ТЕС, Приморська та Ботієвська ВЕС і вісім місцевих виробників тепла, на кшталт Херсонської та Сєвєродонецької ТЕЦ, що розташовані у великих населених пунктах.
Крім того, ворог пошкодив щонайменше 12 українських ТЕС і ТЕЦ, а також знищив єдиного виробника тепла та гарячої води в місті Охтирка. За оцінкою Національної ради з відновлення України, з лютого до вересня внаслідок бойових дій зруйновано близько 4% генеруючої потужності українських електростанцій.
Тільки на 5 вересня, ще до того, як Росія завдала ракетних ударів по Харківській ТЕЦ-5 та Південноукраїнській АЕС, збитки української енергетичної галузі сягнули 340 млрд грн. "Це дуже суттєвий удар по енергетичній безпеці", – заявив LIGA.net енергетичний експерт і керівник організації Бюро комплексного аналізу та прогнозів Сергій Дяченко.
Читайте також: Як Україна впоралася з енергетичним тероризмом Росії та чи готова до найскладнішої зими
ДОВІДКА. До списку LIGA.net не увійшли десятки окупованих сонячних (СЕС) і вітроелектростанцій (ВЕС), потужність яких не перевищує 50 МВт. Тільки в Херсонській та Запорізькій областях розміщено СЕС і ВЕС малих і великих розмірів на 850 МВт сумарно, порахував голова Української асоціації відновлюваної енергетики Олександр Козакевич. Це майже 10% від сукупної потужності відновлюваної енергетики в Україні, згідно з даними НКРЕКП.
Чи загрожує Україні блекаут?
Енергосистема України – це своєрідний мікс із електростанцій, які виконують різні функції, пояснює LIGA.net Юрій Бойко, радник з енергетичних питань прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та член наглядової ради енергетичної держкомпанії Укренерго. До зими цього року загальна потужність української енергомережі сягала 54 ГВт.
За словами Геннадія Рябцева, директора науково-технічного центру Психея, ще до війни, коли попит на електроенергію був на 30% вище, країна споживала в середньому 17 ГВт електроенергії кожну годину. Споживання залежить від сезону та періоду доби: найменше – вночі, найбільше – зранку та ввечері, коли населення збирається чи повертається додому з роботи.
Щоб підтримувати в таких умовах баланс, енергетики розділили генерацію на різновиди. Наприклад, АЕС, які виробляють електроенергію одним рівним графіком, стали "базовою потужністю", а ТЕС, ГЕС і ГАЕС – отримали статус "балансуючої" генерації, оскільки дають гнучкість українській енергосистемі.
Останні, на відміну від атомних електростанцій, можуть швидко маневрувати – збільшувати та зменшувати виробництво в залежності від попиту в країні на електроенергію. "Простою мовою: АЕС, переважно, забезпечують електроенергією підприємства, а ті ж ТЕС – населення", – пояснює Рябцев.
Чи загрожує Україні дефіцит електроенергії в умовах, коли ворог окупував і пошкодив з початку року десятки електростанцій? Прогнози ООН – невтішні. На думку представника генерального секретаря ООН Стефана Дюжарріка, найближчої зими українці можуть зіткнутися з дефіцитом електроенергії.
Таку ймовірність не виключає й член НКРЕКП Руслан Кайдаш. Єдина ремарка – він вважає це найгіршим сценарієм, якщо до зими Україна не зможе відновити виробництво електроенергії на Запорізькій АЕС. За даними Бойка, ця АЕС виробляла до 25% світла в Україні минулої зими протягом місяця.
Втім, жоден із чотирьох згаданих співрозмовників LIGA.net не погодився з тезою, що українська енергосистема не зможе задовольнити підвищений зимовий попит на світло. На їхню думку, якщо країні не вистачатиме зимою електроенергії, Україна зможе компенсувати це дорогим імпортом з Європи, обмежити постачання бізнесу чи зупинити експорт електрики до країн Євросоюзу.
"Наша система будувалася із серйозним запасом міцності. У нас є можливості практично будь-якого споживача підживити різними гілками магістральних електромереж. Проте це ще не означає, що всі застраховані від перебоїв. Якщо цілеспрямовано знищувати важливі об’єкти інфраструктури, будь-яка система не витримає," – говорить Бойко.
ДОВІДКА. За даними Міністерства енергетики, на 20 вересня через бойові дії знеструмленими залишалися 1303 населених пункти та близько 773 000 споживачів. Найбільше страждає населення Донецької, Харківської та Луганської областей, де без електрики було понад 688 000 споживачів.
Водночас без газопостачання залишаються близько 597 000 абонентів, з яких 356 700 – із Донецької області. Крім цього, за попередніми даними уряду, через війну було пошкоджено чи зруйновано 329 котелень, 99 централізованих теплопунктів і близько 222 км тепломереж.
Як Україна готується до зими
На думку Рябцева, Україна робить усе, щоб пройти майбутній опалювальний сезон, наскільки це можливо, спокійно. Ще влітку, за словами голови Укренерго Володимира Кудрицького, компанія розглянула різні сценарії проходження зими з різним набором електростанцій.
Також компанія розробила резервні схеми живлення споживачів і сформувала великий запас комплектуючих і деталей для ремонту підстанцій та ліній електромереж. Готуються й виробники електроенергії. Наприклад, Енергоатом, оператор усіх в Україні АЕС, навіть зміг провести на окуповану Запорізьку електростанцію партію запчастин, дизелю та хімічних реагентів.
За інформацією прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, Україна вже накопичила близько 13 млрд кубометрів газу в сховищах та понад 2 млн тонн вугілля. А такі міста, як Київ і Харків, накопичують паливо, закуповують генератори та організовують мобільні пункти для обігріву. За підготовку країни до опалювального сезону відповідає спеціальний штаб, куди увійшли представники уряду, місцевих громад і державних та комунальних енергетичних компаній.
У липні Кабінет міністрів виділив із бюджету 1,4 млрд грн на ремонт пошкоджених ТЕЦ і закупівлю обладнання, щоб у разі аварій забезпечити людей теплом та водою. Крім цього, за словами Геннадія Рябцева з Психеї, Україна також оптимізувала роботу української ГТС і таким чином підготувалася до зупинки транзиту російського газу на європейський ринок.
"Зона ураження російськими ракетами охоплює всю Україну, тому ця зима точно буде найважчою. Населенню, яке проживає на окупованих та нещодавно деокупованих територіях, краще евакуюватися. Очевидно, що якісно підготуватись до опалювального періоду за один чи навіть два місяці неможливо", – каже Бойко.