"Злякалися реакції Путіна". Чому обмеження ціни на нафту Росії не зупинить війну в Україні

Що сталося?

2 грудня країни G7, Австралія та Євросоюз поставили крапку в дискусії, яка тривала майже п'ять місяців – держави, що контролюють більшу частину глобальної економіки, домовилися про обмеження ціни на нафту з Росії на рівні $60 за один барель. Це майже на $25 нижче, ніж коштує марка "чорного золота" Brent на світовому ринку на 2 грудня. 

Альянс, який Міністерство фінансів США охрестило "Коаліцією з обмеження цін", має контролювати експортну вартість російської нафти. Традиційно постачання нафти, газу та нафтопродуктів приносить бюджету РФ до 45% доходів. Завдяки енергетичним ресурсам, за оцінкою аналітичного центру Bruegel, скарбниця Росії отримала за січень-вересень 2022 року $198,4 млрд профіциту. Це на $120 млрд більше, ніж за той самий період 2021 року. 

Росія – фактично другий за розмірами в світі експортер нафти після Саудівської Аравії, у жовтні вона щодоби постачала за кордон до 5 млн барелів нафти та 2,8 млн барелів нафтопродуктів, порахувало Міжнародне енергетичне агентство (МЕА). Тільки за вересень РФ отримала від експорту нафти $15,3 млрд.

"Угода ЄС про обмеження цін на нафту, узгоджена з G7 та іншими, значно скоротить доходи Росії. Це допоможе стабілізувати світові ціни на енергію та принесе користь світовим економікам, що розвиваються", – написала 2 грудня в Twitter президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Також планується, що з 5 лютого 2023 року будуть обмежені ціни й на російські нафтопродукти. Про їхню нову вартість G7 оголосить окремо.

Обмеження цін на нафту з Росії набуває чинності з 5 грудня, але з 45-денним "перехідним періодом". Угода G7 і Євросоюзу стане доповненням до ембарго на нафту з РФ від Канади, Австралії, Великої Британії, США та ЄС (морем), яка також набирає чинності з 5 грудня.

Як працюватиме обмеження цін?

Переважно нафта постачається морем. В жовтні, за оцінкою Київської школи економіки (KSE), 75% своєї нафти РФ транспортувала суднами, що належать компаніям, які базуються в країнах санкційної коаліції. Понад 90% світового ринку страхування морських суден займає лондонська асоціація страховиків — Міжнародна група P&I Clubs. Без страхування танкер не зможе виходити в відкрите море.

Залежність Росії від послуг, які надають інші держави, де-факто – її вразливість. Щоб контролювати вартість російської нафти, Євросоюз і G7 заборонили страхувати та фінансувати її перевезення морем, якщо покупець заплатив за сировину понад $60 за барель. Відповідно повна заборона, яку в червні ввів Євросоюз, страхувати та фінансувати морське транспортування нафти РФ, тепер діятиме обмежено.

Втім, історія зі страхуванням – не єдина поблажка. Так, згідно з роз’ясненням Міністерства фінансів США, санкції G7 і Євросоюзу не стосуватимуться до вересня 2023 року нафти, яку добувають у рамках російсько-японського проєкту "Сахалін-2" і постачають в Японію. Сахалін-2 – один із найбільших нафтогазових проєктів на території країни-агресора. 

Більш того, компанії зможуть продавати нафту з Росії за ринковими цінами, якщо вони встигли завантажити танкер до 5 грудня, або куплена сировина пройде очистку чи зазнає "іншої трансформації". Єдина умова – зміна властивостей має статися вже за межами країни-агресора. 

Очікується, що ціновий ліміт регулярно переглядатимуть, щоб він був на 5% нижчим за ринкову ціну російської нафти, згідно з даними МЕА. За інформацією Reuters, перший перегляд ціни відбудеться в середині січня, а подальші – один раз на два місяці.

Згідно з прогнозом МЕА, у 2023 році вартість еталонної Brent може зрости до $95 за один барель. Urals коштуватиме близько $71, прогнозувало в травні 2022 року російське Міністерство економіки. Кожна знижка на один долар у перспективі скорочує російські доходи від експорту нафти на $2,7 млрд у рік, за оцінкою KSE.

Чи зупинить обмеження ціни на нафту з Росії війну в Україні?

У перспективі 2023 року, через регулювання ціни на нафту з Росії російський бюджет може недоотримати близько $20-30 млрд, прогнозує президент Центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайло Гончар. Його розрахунки базуються на припущенні, що країни G7 продовжать обмежувати визначену для Росії ціну на нафту, а Індія та Китай купуватимуть сировину з великою знижкою, не дотримуючись санкцій проти Росії. 

Утім, якщо дивитися не так далеко, визначена для Росії ціна здається навіть дещо високою. Росія впродовж всього 2022 року продавала свою нафту Urals в діапазоні $50-75 за один барель, говорить експерт Центру Разумкова та колишній директор із інтегрованих комунікацій НАК "Нафтогаз України" Максим Білявський. За його даними, останні декілька тижнів російську нафту можна було придбати на світовому ринку за $52 за один барель.

Що Білявський, що Гончар переконані: ініціатива новоствореної коаліції аж ніяк не дозволить зупинити війну. "Для порівняння: за вартості нафти $56 у 2017-му, РФ спокійно продовжувала вести війну в Україні та Сирії одночасно. У РФ собівартість видобутку в середньому – $20", – каже Гончар.

Більший економічний ефект, за підрахунками KSE, мало б рішення про обмеження ціни на нафту з Росії на рівні $35. Цього вимагали уряди Польщі, України та Балтії, але $60 стало консолідованим компромісом з Грецією, Кіпром та Мальтою, які володіють великим танкерним флотом і були згодні на обмеження в районі $70 за барель. 

Якби коаліція підтримала варіант Польщі, російські доходи від експорту за 2023 рік могли б скоротитися до $165 млрд, порахували аналітики KSE. Водночас, згідно з їхніми розрахунками, починаючи з другої половини року, доходи РФ від експорту щокварталу падали б на $50 млрд.

"Вкрай важливо вже у найближчі тижні переглянути цей прайскеп у бік зменшення. $60 – не зупинить війну та не врятує світову економіку від інфляції. Для України це рішення нічого хорошого не відкриє", – вважає Білявський.

Чому країни G7 ухвалили таке рішення?

Ще в жовтні російський президент Володимир Путін заявив, що Кремль не постачатиме енергоресурси в країни, які погодяться обмежити вартість на його нафту. "Росія не буде діяти всупереч здоровому глузду та оплачувати власним коштом чужий добробут", – сказав Путін.

Рішення коаліції – результат впливу цієї заяви, вважає Білявський. На його думку, G7 і Євросоюз просто "злякалися реакції" Путіна, і саме тому ті залишили для РФ стимули не переривати свій експорт. "Судячи з усього, вони побоялися, що Росія спровокує нафтову кризу", – погоджується Михайло Гончар.

Але є й інша думку. Михайло Крутухін, аналітик консалтингового агентства RusEnergy переконаний, що головна цінність рішення ЄС і G7 полягає насправді не в обмеженні цін на нафту з Росії. На його думку, коаліція обрала обережний варіант санкцій, який не спровокує на волатильному ринку нафти нові потрясіння. 

"Усі країни G7, Євросоюз, Австралія відмовляються купувати російську сиру нафту повністю. Якщо враховувати, скільки вони купували минулого року, російський нафтовий експорт буде уполовинений. Зникне 50% того, що Росія торік експортувала", – сказав він у інтерв'ю російському видання Фонтанка. Для порівняння, згідно з даними Федеральної митної служби РФ, за 2021 рік Росія експортувала 230 млн тонн нафти на $110 млрд.

Якби коаліція залишила заборону на страхування суден із російською нафтою, РФ не змогла б використовувати західний морський транспорт. Через це, за оцінкою KSE, близько 3-4 млн барелів щодоби не змогли б вийти на світовий ринок. Дефіцит нафти міг би спровокувати зростання цін і підігрів би й так високу світову інфляцію. А це зі свого боку невигідно для України, яка майже на 100% залежить від імпорту палива, а також для урядів Євросоюзу та США.

На думку Білявського, стабілізація світових цін на нафту, якої прагнуть країни демократичного Заходу, мають дозволити серед іншого президенту США Джо Байдену набрати додаткові політичні бали перед президентськими виборами в 2024 році. Одним із його опонентів у майбутніх виборчих перегонах буде республіканець і колишній голова Білого дому Дональд Трамп, ідеолог політики ізоляціонізму та скорочення військової допомоги для України.

А для виборців США, за словами Білявського, дуже чутливою є вартість нафтопродуктів. "Наші американські друзі досі нам кажуть відверто: якщо через санкції до політичного Олімпу в західному світі прийдуть проросійські політики, то для вас, як для України, фінальний результат буде негативний", – розповідав у червні в інтерв'ю LIGA.net ексголова Нафтогазу Андрій Коболєв. 

Як може відповісти Росія?

Росія, ймовірно, готувалася до обмеження ціни на свою нафту. Тому ні Гончар, ні Білявський не виключають, що Путін може припинити постачання нафти до "недружніх країн". "Ми зараз аналізуємо (рішення G7 і Євросоюзу. – Ред.). Певна підготовка була проведена. А яким чином буде організована робота (експорт. – Ред.), ми повідомимо після аналізу, – заявив 3 грудня прессекретар Путіна Дмитро Пєсков. 

Як саме підготувалася країна-агресор, Пєсков не уточнював, проте, за даними Financial Times, щоб обійти всі обмеження Росія могла сформувати "тіньовий флот". Він має дозволить їй самостійно експортувати нафту або переливати з судна на судно сировину посеред моря або в портах, змінюючи країну походження на паперах.

За таким принципом, за інформацією видання Time, російська нафта заходить у Велику Британію попри ембарго. За даними видання, в обхід ембарго британців, Росія поставила нафти на понад 200 млн фунтів стерлінгів. Щоправда, за документами нафта імпортувалася з Польщі, Німеччини, Бельгії та Нідерландів. 

Також Росія намагається завантажити максимально свої нафтопереробні заводи. За даними Максима Білявського, Кремль уже підписав додаткові угоди на постачання нафтопродуктів із Саудівською Аравією.

Утім, є нюанси. На думку опитаних Financial Times аналітиків, Росії все одно може не вистачити суден, щоб зберегти рівень історичного експорту. Щоб зберегти поточні обсяги вивозу нафти, РФ потрібно понад 240 танкерів, а у неї – лише понад 100. 

"У росіян недостатньо вільних резервуарів, щоб зупинити експорт більше ніж на два місяці. Більш того, історично російська нафтотранспортна інфраструктура більше орієнтована на чорноморські та балтійські порти. А через природні обмеження, Росія не зможе транспортувати нафту в великих об'ємах через Босфор і Данські протоки. Їм доведеться зменшити видобуток, що стане для них проблемою", – каже Гончар.

Навіть якщо росіяни й наважаться обмежити експорт, чергової кризи на ринку нафти очікувати не варто, вважає Гончар. За його словами, в більшості розвинених країн має бути запас сировини на 90 днів у разі форс-мажорів. 

"У перспективі росіян з легкістю можна замістити. Росію вже потіснили на ринку нафти Європи США, Саудівська Аравія та Ангола. І я більше ніж певен, що розблокування активів Shevron у Венесуелі також позначиться на ринку ЄС", – каже Максим Білявський. 

Звичайно, будь-які переривання експорту можуть викликати стрімке збільшення цін. Втім, ситуація також багато в чому залежатиме від позиції нафтового картелю ОПЕК+, куди входять більшість країн, що займаються експортом нафти. 

За словами Білявського, сьогодні світовий ринок нафти є профіцитним, тому рішення ОПЕК+ зберегти поточний обсяг світового видобутку сировини 4 грудня є позитивним: це може свідчити про готовність конкурентів РФ замістити за необхідності її нафту на глобальному ринку.