"У нас великі проблеми з ліквідністю". Головне з інтерв’ю голови ДТЕК Тімченка
5 липня журнал Forbes опублікував інтерв’ю з головою групи ДТЕК Ріната Ахметова Максимом Тімченком. Він розповів про втрати енергетичного бізнесу олігарха через війну, про проблеми з ліквідністю групи та плани збільшити свою присутність на українському ринку вугілля.
LIGA.net вибрала з цього інтерв’ю 10 найголовніших тез.
Про загрози та втрати через війну. "Серед великих втрат ДТЕК Енерго – це Луганська електростанція, яку було захоплено в перші дні війни. Запорізька ТЕС перебуває на окупованій територій. Її зупинено. Поки що ми не фіксуємо втручання в її роботу. Під загрозою перебувають Криворізька і Курахівська станції. Їх постійно обстрілюють, але поки що вони в робочому стані… Всі наші вітрові станції зупинено і законсервовано. Сонячні електростанції працюють".
ДОВІДКА. За оцінкою Тімченка, через війну, і як наслідок, зниження попиту на електроенергію в Україні, виробництво на теплоелектростанціях ДТЕК впало на 30%. Виробництво вітроелектростанцій знизилося на 70%. Видобуток вугілля та газу холдинг Ахметова намагається зберегти на рівні 2021 року (17 млн тонн вугілля та 2 млрд кубів газу), розповів голова холдингу.
Про пошкоджені електричні мережі. "Найбільші ушкодження ДТЕК Мережі в областях активних бойових дій – Донецькій та Київській. Після звільнення Київської області ми за 45 днів повністю відновили подання електроенергії, витратили понад 300 млн грн. За весь час війни ми відновили електропостачання для майже 3 млн домогосподарств України".
Про проблеми з ліквідністю. "У нас великі проблеми з ліквідністю. Шість місяців компанія живе на запасах, які були до цього. Як фінансових, так і матеріальних. Щоб далі рухатись, інвестувати, треба розвʼязувати цю проблему за участі держави. Кредитори розуміють ситуацію. Якщо у нас є можливість, ми платимо суворо за графіком. Якщо такої можливості немає, ми домовляємось із кредиторами, не допускаючи дефолтів".
ДОВІДКА. За оцінкою Тімченка, рентабельність ТЕС ДТЕК внаслідок війни становить -20%. Тільки доходи теплоелектростанцій, за його словами, впали на 20%, водночас за свою "зелену" електроенергію ДТЕК отримує всього 15% від тарифу.
Чи зможе Україна обійтися власним вугіллям цієї зими. Якщо не буде руйнувань, якщо працюватимемо як зараз, то ДТЕК не імпортуватиме вугілля. Ми повністю забезпечимо себе і ще допоможемо Центренерго. З того, що я зараз бачу, до зими має бути накопичено близько 2,5 млн тонн. Сьогодні на складах 1,6 млн тонн. За ритмічної роботи наших шахт імпорт вугілля якщо і буде потрібен, то в невеликих обсягах.
Скільки Україні треба імпортувати газу, щоб пройти опалювальний період. Мінімум 3 млрд кубометрів нам буде потрібно. Уряд хоче імпортувати майже 5 млрд кубометрів, щоб довести запаси до 19 млрд кубометрів. З одного боку, якщо ми втратимо вугільні шахти на сході країни, то електростанції доведеться переводити на спалювання газу. Для цього знадобиться додатково 2–2,5 млрд кубометрів газу. З іншого боку, це величезні гроші. Тому у мене поки що немає однозначної відповіді.
Про втрату ринків збуту та плани продати Нафтогазу свій газ. "Ми готові бурити, інвестувати, але нам потрібні сигнали. Буріння свердловини – це 6–12 місяців. Ми маємо розуміти, що хоча б на найближчі шість місяців Нафтогаз викупить наш газ. Ми показали уряду, куди витратимо ці гроші. Поки що чекаємо на рішення… Ми пропонуємо купити його за ринковими цінами, які все одно будуть нижчими за ціни на імпортний газ".
ДОВІДКА. За підрахунками Тімченка, близько 30% із витрачених Нафтогазом грошей на купівлю у ДТЕК газу, повернеться до бюджету у вигляді ренти. Ще 10% – у вигляді інших податків. Однак "у покупця поки що немає можливості чи бажання" укладати з ДТЕК угоду, стверджує Тімченко.
Через це компанія закачує свій газ до газових сховищ – ДТЕК видобуває більше ніж продає через падіння споживання промисловими підприємствами у Донецькій і Дніпропетровській областях.
Про експорт електроенергії до Румунії. "30 червня розпочався експорт потужністю 100 МВт. Це крапля у морі. Позиція європейців, м’яко кажучи, дивна. Європейці три місяці відкладали початок комерційного експорту, посилаючись на технічні ризики. Справді, ключове обмеження сьогодні – технічне. Якщо все буде нормально, то щомісяця цей обсяг збільшуватиметься. Хоча до війни ми експортували 650 МВт з Бурштинського острова (до Словаччини та Угорщини. – Ред). Сьогодні, ми вважаємо, що мінімум 800 МВт можна експортувати без встановлення додаткового обладнання і без ризиків для стабільності системи".
Скільки Україна може заробити на експорті електроенергії до Європи. "В Україні електроенергія коштує 75 євро за МВт·год, а в Угорщині – понад 200 євро за МВт·год. Дайте нам можливість заробляти для енергосистеми на цій різниці. До того ж ця різниця йде державі. Для прикладу: на першому аукціоні щодо експорту до Румунії 86% цінового спреду (різниці. – Ред.) пішло на оплату перетину, тобто державній компанії "Укренерго". Така висока плата за перетин – це наслідок конкуренції".
ДОВІДКА. Щоб підвищити стабільність системи та збільшити свої експортні можливості, ДТЕК планує побудувати на Бурштинській ТЕС систему накопичення енергії потужністю 20 МВт. Попередньо, проєкт планується завершити у першому кварталі 2023 року, розповів голова ДТЕК.
Про шанс України стати експортером до Європи не тільки електроенергії, а й газу. "Ми маємо величезний потенціал розвитку зеленої генерації і водню, атомної енергії, видобутку газу. Україна має стати експортером енергоресурсів до ЄС. Це один із фундаментів післявоєнного відновлення країни. Ми вже експортуємо електроенергію. Я впевнений, що за два роки Україна розпочне експорт газу, враховуючи істотне падіння споживання. Для цього має бути створено ринкові умови, які забезпечать інвестиції".
Про намір інвестувати у ДП "Львівугілля". "Ми ще обговорюємо це з Міненерго. Остаточне рішення не прийнято. Найближчі місяць-два міністерство визначить свою позицію. Після цього проговорюватимемо всі юридичні моменти, щоб це була справедлива угода між державою і компанією. Ми можемо збільшити обсяги виробництва на цих шахтах у 2,5 раза протягом двох-трьох років. Це вимагатиме сотень мільйонів гривень інвестицій".