Фото: Vasil Donev / EPA

Державна нафтогазова компанія Казахстану "КазМунайГаз" запропонувала $1 млрд за купівлю Lukoil Neftohim Burgas, єдиного нафтопереробного заводу в Болгарії, який належить російському Лукойлу. Про це пише Euractiv.

Бургаський НПЗ вже отримує близько 40% своїх постачань від КазМунайГазу. У 2023 році Болгарія заборонила переробляти на заводі російську нафту, і її замінили на казахстанську. Інші 60% перероблення складає суміш близькосхідної нафти.

Угода зміцнить позиції КазМунайГазу на європейському ринку, де компанія також володіє НПЗ у Румунії Rompetrol.

Формально продавцем Бургаського НПЗ виступить швейцарський підрозділ Лукойлу Litasco, який не перебуває під санкціями. Водночас швейцарська компанія має надати гарантію, що гроші не буде переведено до Росії.

За даними Bloomberg, Litasco вже прийняло зобов'язувальні пропозиції від кількох потенційних покупців НПЗ, включно з КазМунайГазом.

Серед інших потенційних покупців називалася угорська MOL. Наприкінці грудня прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан відвідав Болгарію, і придбання НПЗ було частиною офіційних обговорень. Також на НПЗ претендує катарсько-британський консорціум компаній Oryx Global та DL Hudson.

Своєю чергою КазМунайГаз намагається заручитися підтримкою своєї заявки в уряді Болгарії, стверджуючи, що НПЗ призначений для перероблення російської нафти, якість якої можна порівняти з якістю казахстанської сирої нафти.

Болгарський уряд "уважно стежить за процесом, але не може безпосередньо брати участь у зміні власника, оскільки зараз є один приватний власник контрольного пакета акцій", – цитує Bloomberg заяву міністра енергетики Болгарії Володимира Малінова.

  • У січні 2023 року парламент Болгарії погодив рішення, яке дає уряду право взяти на себе управління НПЗ у Бургасі на строк до року, якщо в цьому буде потреба.
  • Через пів року після цього болгарські депутати позбавили Лукойл контролю за єдиним спеціалізованим нафтовим терміналом на болгарському узбережжі Чорного моря. Він був під контролем Лукойлу з 2011 року, коли російській компанії було надано право на його концесію на 35 років.