9 млрд за завод. Чим цікавий аукціон з продажу Дніпровського меткомбінату

26 липня, відбувся найбільший в історії Прозорро.Продажі аукціон, на якому ПрАТ "Дніпровський коксохімічний завод" – компанія групи Metinvest Ріната Ахметова – придбала Дніпровський металургійний комбінат (ДМК) за рекордні рекордні 9,2 млрд гривень. Стартова ціна комбінату становила 8,39 млрд гривень.

Але цей продаж цікавий не стільки сумою, скільки тим, що продемонстрував, як працює механіка аукціонів.

З публічних джерел зрозуміло, що підготовка до участі в аукціоні розпочалася ще на початку року. Саме тоді дозвіл на придбання активів ДМК Антимонопольний комітет України дав компанії ТОВ "Оптімал Трейд. А у травні АМКУ дозволив купівлю ще й групі Metinvest.

Втім на аукціон з продажу Дніпровського меткомбінату прийшов лише один учасник. І тут починається найцікавіше. Адже учасник торгів не знає, чи хочуть та будуть змагатися за цей актив конкуренти. 

Інформація про учасників аукціону стає публічною лише після його завершення. Відтак протягом аукціону відомо тільки, скільки учасників змагається за лот. А от інформація, хто ці учасники, розкривається вже після завершення торгів. 

До того ж механіка торгів така, що мотивує учасника давати більше всіх ще зі старту. За статистикою, той, хто дав найбільшу закриту ставку до початку аукціону, і має найбільше шансів в ньому перемогти. Так забезпечується принцип, за якого учасники максимізують свої ставки для участі в аукціоні, а організатори (продавці) отримують максимальний дохід навіть за умови продажу об’єкту в "одні руки".

Що ми побачили на цих торгах

Переможець аукціону – компанія групи Metinvest – обрала стратегію запропонувати максимально високу ціну, яку буде складно перебити іншим учасникам. Ось чому його ставка на 9% перевищила початкову ціну аукціону.

Кодекс процедур банкрутства дозволяє продаж активу на аукціоні у випадку участі навіть одного учасника. А механіка аукціону Прозорро.Продажі передбачає, що єдиний учасник може придбати такий актив лише за суму, яку він вказав на етапі подання закритої цінової пропозиції до початку аукціону.

Крім того, відмовитися від купівлі цього активу буде вкрай болісно. Ціна питання — гарантійний внесок, який в цьому конкретному аукціоні складає 840 млн гривень. Його платять учасники аукціону, щоб взяти у ньому участь. 

Якщо ж переможець аукціону передумав підписувати протокол та оплачувати лот, він втратить розмір гарантійного внеску. Так аукціонна система Прозорро.Продажі захищає організаторів торгів (продавців) від ризику зловживань з боку недоброчесних учасників.

У системі Прозорро.Продажі це не перший успішний аукціон за участі лише одного учасника. За п’ять років відбулося понад тисячу подібних торгів, на яких середній показник зростання ціни склав понад 9%.

Чому учасники платять суттєво більше, хоча могли б підняти ціну на 1% від стартової або, навіть, починати участь в аукціоні зі стартової вартості? 

Причина перша — вони не знають, чи самі прийдуть на аукціон, чи будуть конкуренти. І в такій ситуації краще мати хороші стартові позиції вже на етапі початкових заявок. Інакше потім доведеться підіймати свою ставку в рази. Як це сталося при продажу нерухомого майна банкрута. Компанія-переможець під час розкриття пропозицій запропонувала найнижчу ціну, але коли побачила, що інші учасники готові змагатися за актив, вже в першому раунді підвищила ціну з 200 000 гривень до 1,5 млн гривень і врешті-решт перемогла.

Приклад продажу земельної ділянки у м. Київ у процедурі банкрутства ТОВ "Чумацький Шлях"  наочно показав, чому не завжди слід чекати наступного аукціону, коли відбудеться ще більше зниження стартової ціни. 

Наприкінці року, компанія Епіцентр К купила земельну ділянку в Києві за 227 млн гривень, обійшовши ще трьох конкурентів. Ціна під час торгів зросла у два рази. Парадокс в тому, що цю ж земельну ділянку можна було купити на два тижні раніше, але торги не відбулися, бо учасники вирішили почекати, коли стартова ціна ще трохи впаде.

Електронні аукціони Прозорро.Продажі — це зрозуміла, прозора система, де успіх залежить від стратегії та вправності учасників, а не від особистих зв’язків. 

Вони зводять корупційні ризики до нуля та створюють рівні правила гри для всіх учасників торгів.