Про пальне на АЗС: чи всім вистачить, що буде з цінами та про зимовий дизель
Ситуація повністю протилежна "електричній", хоча й зі своїми нюансами.
Щодо ресурсів
Ресурсів повністю вистачає. Навіть є певний профіцит, який утворився через динамічний імпорт напередодні нещодавнього поновлення акцизу на пальне. Тому сплеск продажів на АЗС 10 жовтня потішив ринок.
Загалом країна успішно минула сезонний пік споживання, який видався напрочуд спокійним. Таким чином тестування пройшла нова система нафтопродуктозабезпечення, яку побудували буквально за три-чотири місяці на заміну знищеним 100% довоєнних джерел постачання. Зараз маємо не тільки нову диверсифікацію імпорту через західний кордон, але й принципово іншу логістичну структуру.
Наприклад, понад 40% пального в країну надходить у бензовозах, тоді як до війни так майже не возили. Решта йде залізницею через безліч переходів. Саме життя змусило створити таку гнучку та розгалужену систему постачання. Це наша перша велика "енергетична" перемога у цій війні.
Щодо цін
2. Вересневі запаси застабілізували ціни, але це може бути ненадовго. Минулого тижня найбільші нафтовидобувні країни світу домовились про скорочення видобутку. Результат на табло: якщо наприкінці вересня ціна на нафту була $85/бар., то наразі маємо $97. Дизпальне за цей період додало $200 (6 грн/л). Водночас бензин додав лише $80.
Свіжі партії ДП заходять вже по 50 грн/л. Якщо везти в центр або на схід країни, це вже 53 грн/л. Поки жовтнева ціна міксується з вересневими запасами по 45-46 грн/л, але вічно так не буде. Утримати ціни на колонках з такою собівартістю буде складно (сьогодні це 52-57 грн/л). А от щодо бензинів – цілком реально.
Кому подякувати?
Кому й завжди! Західна преса пише, що рішення ОПЕК+ продавили сауди з росіянами. Вона вбачає в цьому бажання похитнути ціни на пальне в США, які щойно заспокоїлись, напередодні виборів до сенату в листопаді. Невдоволення має підірвати рейтинги демократів на чолі з президентом США Джо Байденом.
Щодо зимового дизпалива
На порядок денний вийшло питання зимового ДП. Подумати є над чим. Північна частина Європи має ті ж кліматичні умови, що й Україна, тому продукт зимової якості буде. У нашому випадку йдеться про таких постачальників як Польща, Литва, Німеччина.
Складніше з півднем, звідки ми веземо майже половину обсягів дизпалива. Ну, не виробляють у Греції зимову марку.
Але ж ми українці. Трейдери вже почали експерименти із додаванням морозостійких присадок, кажуть, ще є над чим працювати. Крім того, у перемовинах із виробниками наші пропонують скористатися старим дідівським методом – залучати до складу ДП авіагас. Це для НПЗ може бути цікаво, бо авіапальне наразі дешевше дизельного.
Тривають перемовини й щодо арктичної марки (температура застигання -32 градуси, звичайна марка – до 20 градусів морозу).
З позитиву – пропозиції є. Але ж ціни на "арктику" гилять безбожні, на $150-200/т вище ніж на зимову марку.
Як казав сліпий: подивимось.
Отже, висновки
Перший та головний – пальне буде.
Другий – ціна буде ринкова, спрогнозувати її неможливо, особливо враховуючи виклики часу. Головні з них – ембарго на імпорт російської нафти в Європу з 5 грудня, нафтопродуктів – з 5 лютого. Європейці нервують, бояться, але руки роблять. На півдні Європи проблем взагалі не бачать, бо там ближче до азійських та арабських постачань. На півночі трохи тривожніше, але знову-таки питання лише у ціни неросійського імпорту.