Шах тирану Путіну: як Кремль програє ресурсну війну

Минулий тиждень запам'ятається мобілізацією енергетичної солідарності країн Євросоюзу.

Зміни відбулись перш за все в інформаційному просторі – спікери різного рівня почали демонструвати впевненість у проходженні опалювального сезону. Наприклад, канцлер Німеччини Олаф Шольц публічно заявив, що ФРН вже готова до майбутніх обмежень постачань російського газу.

Подібні заяви знайшли своє підкріплення у конкретних діях: Шольц разом зі своїм іспанським колегою дав старт проєктним роботам щодо збільшення потужностей підключення піренейського півострова до об’єднаної газової мережі ЄС. 

Після реалізації даного задуму, приблизно 30% потреби європейських споживачів у природному газі можливо будуть покривати завдяки мережі іспанських та португальських LNG-терміналів.

Такий порядок денний інформаційного простору позитивно позначився на очікуваннях європейських трейдерів, тим самим знівелював побоювання, які були викликані впливом російської пропаганди. Відтак, попри зупинку Північного потоку-1 та інші неадекватні заяви Кремля, котирування на хабі TTF (Нідерланди) зменшились на понад 22% і досягли рівня $2300 за тисячу кубометрів газу.

Також заслуговує уваги той факт, що попри зупинку постачання російського газу на французький ринок, котирування у торговій зоні цієї держави знизились на 38% до $1400 за тисячу кубічних метрів. Все вказує на те, що європейський газовий ринок доволі швидко наростив свій імунітет до російських провокацій та економічної диверсії. Тому всі "прогнози" російського газового монополіста Газпрома про спотові котирування блакитного палива на рівні $4000 за тисячу кубометрів – виявились частиною інформаційно-психологічної спецоперації агресора.

Водночас подібна "прогнозна" заява тепер поширюється Кремлем стосовно нафтових котирування Brent, які нібито зростуть до $200 за барель після того, як країни G7 введуть обмеження ціни (прайс-кеп) на російську нафту.

Насправді подібні заяви агресора – це чергова мильна бульбашка та елемент інформаційного тиску, оскільки Brent – це одна із трьох еталонних марок нафти, а російська Urals чи ESPO – звичайний сорт. 

Відтак, якщо країни G7 (понад 32% глобального попиту) введуть цінове обмеження на один із 23 сортів нафти, – це не призведе до зростання котирувань. Тому що ціновий сигнал на зростання йде від еталонної марки до сорту, а не навпаки. Щобільше, подорожчання може виникнути у разі фізичного дефіциту ресурсу, тобто обмеження ціни на сорт лише призведе до здешевлення шляхом зростання боротьби за споживачів, які забажають придбати нафту з дисконтом.

Вочевидь, у РФ це розуміють і тому намагаються створити дефіцит нафти на глобальному ринку для максимального впливу на котирування еталонних марок нафти та, відповідно, формування найбільш вигідного цінового обмеження.

На жаль, в цьому росіянам допомагає офіційна Анкара, яка, згідно з матеріалами турецького видання Sabah, – із жовтня збільшує у п’ять разів транспортні збори за прохід нафтових танкерів через Босфор та Дарданелли. Таким чином, зросте структура вартості нафти, яка транспортується танкерами з Чорного моря. Наразі офіційних коментарів уряд Туреччини не надав, тому появу такої інформації можна розцінювати, як елемент вивчення реакції країн G7.

Разом з цим, доволі дивними виглядають два інциденти, які стались в один день (1 вересня) і призвели до блокування навігації на найбільш важливих морських шляхах. Перший випадок стався із судном Lady Zehma, яке перевозило зерно з України та сіло на мілину, перекривши судноплавство у протоці Босфор. У той самий час, танкер під прапором Сингапуру також сів на мілину і заблокував іншим суднам прохід через Суецький канал.

Як наслідок, котирування еталонної марки нафти Brent зросли на 2% до $93,8 за барель. Тут доречно нагадати випадок річної давності, коли контейнеровоз Ever Given сів на мілину в Суецькому каналі, зупинивши прохід для 24 нафтових танкерів. Як наслідок, котирування Brent тоді зросли на 7% до $65 за барель, а РФ використала інцидент для лобіювання так званого північного морського шляху на противагу Суецькому каналу.

Тому не виключено, що нинішні інциденти із блокуванням навігації виникли штучно, наприклад з метою підсилення кремлівських погроз цивілізованому світу, які озвучив путінський посіпака Дмитро Медведєв.

Хай там як, рух суден і танкерів відновлено, ціни на газ у ЄС поступово знижуються, а введення цінових обмежень на російську нафту і нафтопродукти запроваджуються з грудня 2022-го.

Загалом, це шах тирану Володимиру Путіну, влада якого тримається на вежах: нафтогазових, телевізійних та караульних.